Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

низина

  • 1 низина

    1) (низкость) низкість (-кости.) низина, низькота. Комната такая -на, что сидеть душно - кімната така низька, що (или аж) сидіти душно;
    2) низина, низькоділ (-долу), низовина, низ (-зу); срв. Низ 4 и Низменность 1. [Ліворуч, в тумані горіла низина Подолу (В. Підмог.). За високими горами, десь на низькодолі (М. Макар.). Набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.)];
    3) (перен.) низина (мн. -зини). [З низин тих мрачних і лячних я хотів їх підвести… до світлих висот (Франко)].
    * * *
    низина́, низькоді́л, -до́лу, низовина́, оболо́нь, -ні, оболо́ння

    Русско-украинский словарь > низина

  • 2 низменность

    1) (о местности) низина, низовина, низькоділ, (подолье) поділ (-долу), поділля (-лля), (диал.) під (р. поду; мн. поди, -дів), подина, припадь (-ди), (у реки) поліг (- логу) и (мн.) пологи (-гів). [За низину вважається такий край, який не підноситься понад море вище, як на 200 метрів (С. Я. Геогр. Укр.). Багнистий пояс Гімалая - низина перших джунглів (М. Калин.). Повільні зміни морів та суходолів, гір та низовин (Тутк.). Сніг тільки де-не-де на низькодолі позоставався (Васильк.). Ой ходила подруженьки, з гір на поділ (Метл.). Скрізь було видко села на пологих луках, на подолі та рівнині (Н.-Лев.). Лину степом та поділлям та дібровою (Філян.). Перепелиця сіла на поду (Харківщ.). Ой вийду я на могилу, та погляну на подину (Пісня)];
    2) (в нравств. смысле) низькість, ницість, (неблагородство) нешляхетність, низькодухість (-ости); срв. Низость 2.
    * * *
    1) низовина́, низина́, поді́л, -до́лу, низькоді́л, -до́лу, оболо́нь, -ні, оболо́ння; диал. під, род. п. по́ду, поди́на, при́падь, -ді
    2) ни́зькість, -кості, ни́цість, -цості; пі́длість, -лості; негі́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > низменность

  • 3 долина

    I. довжиня; см. Длина.
    II. долина (ум. долинка, долиночка, долинонька), діл (р. долу); (низина) низ (р. низу), низькоділ (р. -долу). [З гори спустився в діл (Крим.). Неси мене, сивий коню, горами, долами. Козак Савлук ходив і набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.). Пішли низами]. Небольшая круглая -на - падь (р. пади), падина. Степная -на длинная и узкая (овраг) - балка, балище. [По балищах степових]; лесистая - байрак (р. -ку). Долинка между двумя возвышениями - жолобина, жолоб (р. -ба); между горами - межигір'я; (теснина) просмик; устье долины - придолинок (р. -нку). [На степку садочок у придолинку]. Начало долины - одвершок (р. -шку). Житель долины - долинянин. Долинный - долинний, долиновий, долиняний, дольний.
    * * *
    доли́на, діл, род. п. до́лу, роздол, -у; ( горная) полони́на

    Русско-украинский словарь > долина

  • 4 низ

    1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;
    2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];
    3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);
    4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;
    5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;
    6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;
    7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].
    * * *
    1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́ду

    в са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді

    2)

    \низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в

    3)

    \низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́

    Русско-украинский словарь > низ

  • 5 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 6 низменный

    1) (о местности) низинний, низовинний, низький, долішній, низькодільний, дільний, подолистий, (диал.) принадливий, принадистий. [Уздовж низинних берегів (Ставн.). Низовинне побережжя (Герин.). Геть та геть поміж низькими берегами пробивалась устріч течії «Софала» (Кінець Неволі). У нас всі городи понад берегом, подолисті (Чигиринщ.). Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні (Сл. Гр.)]. -ная местность - низинна (низовинна) місцевість, низина, низовина, низькоділ (- долу); срв. Низменность 1;
    2) (низкорослый) низькорослий, низький;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (неблагородный) нешляхетний, низькодухий; срв. Низкий 3. Из -ных побуждений - з низьких мотивів.
    * * *
    1) низови́нний, низи́нний; диал. припа́дливий; ( низкий) низьки́й
    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( подлый) пі́длий; ( недостойный) негі́дний

    Русско-украинский словарь > низменный

  • 7 понижение

    нижчання, понижування, знижування, пониження, зниження, обнижування, обниження, опадання, западання, (воды) спадання, спадок (-дку), (о голосе) стишування, притишування, стишення, притишення.
    * * *
    1) ( действие) зни́ження, пони́ження, зни́жування, пони́жування; зме́ншення, зме́ншування; прити́шення
    2) ( низкое место) низина́; ( впадина) запа́дина

    Русско-украинский словарь > понижение

  • 8 Низкодел

    и Низкодолье низькоділ (-долу); см. Низина 2.

    Русско-украинский словарь > Низкодел

  • 9 Низовина

    см. Низина 2.

    Русско-украинский словарь > Низовина

См. также в других словарях:

  • Низина — Низина, Ирина Яковлевна Ирина Низина Имя при рождении: Ирина Яковлевна Низина Дата рождения: 14 марта 1976 (34 года) Место рождения: Одесса, СССР Гражданство …   Википедия

  • низина — См …   Словарь синонимов

  • НИЗИНА — 1. НИЗИНА, низины, жен. (разг.). Низменное место. Наверху сухо, а в низинах топко. 2. НИЗИНА, низины, мн. нет, жен. (обл.). Очень маленькая высота чего нибудь. В подвале такая низина, что не пройти. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

  • НИЗИНА — 1. НИЗИНА, низины, жен. (разг.). Низменное место. Наверху сухо, а в низинах топко. 2. НИЗИНА, низины, мн. нет, жен. (обл.). Очень маленькая высота чего нибудь. В подвале такая низина, что не пройти. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

  • низина — (неправильно низина) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • НИЗИНА — НИЗИНА, ы, жен. Низменное место. Село расположено в низине. | прил. низинный, ая, ое. Низинные болота (в поймах рек). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • низина — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири низини …   Орфографічний словник української мови

  • низина — 1. низина, ы (низменное место) 2. низина, ы (малая высота чего л.) …   Русское словесное ударение

  • низина — I низи/на (1 ж); мн. низи/ны, Р. низи/н (низменное место) II низина/ (1 ж) (малая высота) …   Орфографический словарь русского языка

  • низина — ни, ж. Пр. Низька місцевість; низина …   Словник лемківскої говірки

  • Низина, Ирина Яковлевна — Ирина Низина Имя при рождении: Ирина Яковлевна Низина Дата рождения: 14 марта 1976(1976 03 14) (36 лет) Место рождения: Одесса, СССР …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»