-
41 цоколь
1) техн. (нижняя часть террасы, сооружения; подошва) со́кель, -лю- цоколь террасы2) техн. ( электроприборов) цо́коль, -ля, огу́зок, -зка- двухконтактный цоколь
- ламповый цоколь
- октальный цоколь
- фокусирующий цоколь -
42 підшивка
-
43 сокель
техн. цо́коль (нижняя часть террасы, сооружения; подошва) -
44 застреха
-
45 корка
1) (плодов, овщей) шкурка, лушпайка, лушпина, лушпелина, (диал.) шалупайка, лущина, соб. лушпиння, лушпа, лушпайя (ср. р.), (только твёрдая: арбуза и пр.). шкаралупа, шкарлупа, скоринка; (на поверхности земли) шка[о]рупа. [З кавуна лушпина (Васильч.). По хаті шкаралуп (кавунових), як на баштані коло куреня (Свидн.). Земля взялася шкорупою (Сл. Гр.)]. Апельсинная, лимонная -ка - помаранчова, цитринова шкурка (лушпайка, скоринка). Покрываться, покрыться -кой (от тепла, преимущ. о почве) - шкарубнути, зашкарубнути, шкаруб[п]іти, зашкаруб[п]іти, зашкарупитися, братися, взятися шка[о]рупою. [Земля взялася шкорупою (Богодух)];2) (хлеба) шку[о]рина, шку[о]ринка, скорина, скоринка, (диал.) оскірок (-рка). [Такий, мамо, хліб удавсь, - під шкуринку хоч сховайсь (Грін. III). Жувала скоринку хліба (Мирний). Два мішки сухарів насушила з оскірків (Борзен.)]. Верхняя -ка - (верхня) шку[о]ринка, скоринка. Нижняя -ка - спідка, спідушка, підспідок (-дка), підошва. -ка отстаёт, отстала у хлеба - хліб відсідається, відсівся. Отодрать, отдуть, выпороть кого на обе -ки - від[ви]шмагати (відчухрати, ви(ш)парити) кого на всі боки;3) физиол., бот, техн. - корина, скорин(к)а; (плавающий слой) шкарубиння. -ка защитная - захисна шкарупа;4) (ум. от Кора) кірка.* * *1) кі́рка; (плодов, овощей) шку́рка, шкі́рка, шкаралу́па, шкаралу́пина, шкаралу́ща, шкаралу́щина, шкаралю́ща; ( шелуха) лушпа́йка, лушпи́на, собир. лушпи́ння2) (хлеба, пирога) скори́на, скори́нка, шкури́нка; диал. шкори́на, шкори́нка -
46 мельница
1) млин (-на). [«Де горить?» - «На степку коло млинів» - «Чиїх млинів?» - «Не знаю: чиїсь вітряки» (Звин.)]. -ца верхняя, нижняя - горовий, низовий млин. -ца ветряная - вітряк (-ка), (ум. вітрячок (-чка)), вітряний млин; (голландск. системы) кругляк, (немецк. сист.) ступник (-ка). [Край ниви стоять вітряки (Коцюб.)]. -ца водяная - водяний млин, (млин-)водяк (-ка), гребляний (гребльовий) млин, (небольшая) млинок (-нка), (диал.) млиниця; (с наливным колесом) корчак (-ка), корочний млин; (с подливным колесом) підспідник, підсубійник, підсубійок (-бійка), підсубійний млин; (действ. только в половодье) вешняк (-ка); (у берега реки: на Днестре) байдак (-ка). [Люди коло ставу млини будували (Рудан.). На цьому ставку колись був млин-водяк (Переясл.). Два млини гребльових, а два вітряних (Март.). Пускаєте воду на колеса млинів-вешняків (Куліш)]. -ца конная (или воловья) топчак (-ка), топчій (-чія), (конная) ступак, ступчак. [Топчемося, наче воли на крузі в топчаку (Кониськ.)]. -ца кофейная - млинок (до кави). [Купив млинок до кави (Марков.)]. -ца крупичатая (крупичатка) - питель (-тля), питльовий млин. [Мельник привик до тукотання питля (Франко)]. -ца крупяная (крупорушка) - см. Круподёрня. -ца мукомольная, хлебная - млин. -ца паровая - паровий млин. -ца пильная - см. Лесопильня. -ца пловучая - (на)плавний млин, плавак, пливак, гончак, (на лодках) лодяк (-ка). -ца ручная - ручний млин, жорно и (чаще, мн.) жорна (-рен). [Мав жорна, що руками хліб мелють (Чуб. II)]. -ца сукновальная - валюша, (реже) фолюша; срв. Сукновальня. Поехать, пойти на -цу - поїхати, піти до млина. Место, бывшее под -цей - млинисько, млинище;2) см. Пустомеля.* * *млин, -а; ( ветряная) вітря́к, -а -
47 метель
завірюха, метелиця, завія, сніговійниця, сніговиця, сніжниця, (вьюга) хуртовина, хвища, хвижа, х[ф]уґа, віхола, кушпела, хуртеча, хурделиця, хурта, хвирса, (о)хиза, (небольшая) кура, курява, курявиця. [Аж гульк - зима впала, свище полем завірюха (Шевч.). Сипле сніг як з рукава, крутить завірюха (Боров.). Метелиця засипала, як піском, землю снігом (Н.-Лев.). В сніговійниці студеній (Франко). Ой, пустилася сніжниця - і світу не видно (Переясл.). Довгої зимової ночи гуде надворі хуртовина (М. Левиц.). От де хвища! цієї зими ще й не було такої (Козелеч.). За хвижею і людей не видно (Основа 1861). І не лякає нас страшенна хуґа (Самійл.). Ґави сідають купами, - буде віхола (Манж.). Була тоді кушпела велика (Новомоск.). Надворі мете хуртеча (Щогол.). Не велика курява та багато людей губить (Номис)]. -тель верхняя - завірюха верхова. -тель нижняя - завірюха низова (піша), (за)метіль (-тели), заметь (-ти). [Заметіль позамітала шляхи (Н.-Лев.). Ой, на брата та метіль мете (Пісня)]. Поднялась -тель - знялась (піднялась, пустилась) завірюха, метелиця и т. д., завіхолилось, закушпелило, захурделило, закурило. [Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)].* * *завірю́ха, заметіль, -лі, мете́лиця, ( вьюга) снігові́й, -ві́ю, снігови́ця, снігові́йниця, сніжни́ця, ві́хола, хуртови́на, ху́га, хугові́й, -ві́ю, заві́я, хурде́лиця, хурди́га, хурте́ча; диал. меті́ль, хви́жа, замета -
48 наволока
(верхняя) поши[е]вка, пошиванка, (нижняя) навол(о)ка, напірник, напірнач, пірник (-ка), насипка. [Подушки всі в ситцевих пошивках (Грінч.). Подушки є, і полотняні пошиванки на їх (Васильківщ.)].* * *см. наволочка -
49 наволочка
I. поши[е]вочка; наволічка, пірничок (-чка), насипочка; срв. Наволока.II. наволікання, натягання, оконч. наволочення, натягнення, наволік (-локу).* * *на́волочка, на́волока, по́шивка, поши́ванка; ( нижняя) напі́рник, на́сипка -
50 насыпка
1) (действие) - см. Насыпание, Насыпание;2) (качество работы) насипка, висипка;3) (насыпанное) насипка, насипане, висипка, висипане (-ного).* * *1) ( действие) насипа́ння; усипа́ння; посипа́ння; насипа́ння, висипа́ння2) ( нижняя наволочка) диал. на́сипка, напі́рник -
51 низовка
1) (хлеб с низовья) пашня (пшениця и т. п.) з пониззя;2) (за)метіль (-тели), заметь (-ти); срв. Метель (-тель нижняя).* * *1) низови́й апара́т (-у)2) ( о ветре) диал. низови́й (до́лішній) ві́тер (-тру) -
52 отвисать
отвиснуть обвисати, обвиснути, пообвисати, відвисати, відвиснути, повідвисати. Нижняя губа -сла - спідня губа відвисла. Щёки у него -сли - щоки йому (и в нього) пообвисали.* * *несов.; сов. - отв`иснутьвідвиса́ти, відви́снути -
53 палата
1) чаще палаты (дворец) - палати, палац (-цу), (реже) хороми;2) (учреждение) палата. Казённая -та - скарбова (фінансова) палата. Судебная -та - судова палата. -та депутатов - палата послів. -та господ - палата панів. Верхняя, нижняя -та - вища, нижча палата. Оружейная -та - збройовня, збройниця;3) (помещение в больнице и т. п.) палата, заля, покій (-кою). [Покій для божевільних]. Ума -та - розуму сила. У него ума -та - у його розуму сила, (опис.) у його розуму на трьох стане, йому в голову немов два клало, а третій топтав.* * *I1) пала́ты (мн.: большое богатое здание) пала́ти; хоро́ми; ( дворец) пала́ц, -у2) ( роскошная комната) пала́та, хоро́мина3) ( комната в больнице) пала́та, покі́й, -ко́юII1) ( высшее законодательное учреждение) пала́та2) ( представительное учреждение в некоторых странах) пала́тапала́та общи́н — пала́та грома́д
3) ( название некоторых государственных учреждений) пала́таПала́та ме́р — и
весо́в — Пала́та мір і ваги
-
54 подол
1) см. Подолие;2) (рубахи, реже платья) пелена (ум. пелінка, пеліночка), поділ (- долу) (ум. поді[о]лок (-ділка), поділочок), чаще во множ. (только о рубахе) подоли (-лів) (ум. поділки, поділочки (-ків)), запола, (подшитая нижняя часть женской рубахи) підтичка, (только платья) надолок (-лка). [Вареники варила, та й пелену спалила. Спідничка, переткана в подолі червоною заполоччю (Л. Укр.). В подолах (в поділках) мережка].* * *I( нижний край одежды) поді́л, -до́лу; (рубахи, юбки, платья) пелена́; ( подшитый край женской рубахи) пі́дтичка; диал. запо́лаII( низменная местность под горой) диал. поді́л, -до́лу; ( равнина) поді́лля -
55 опока
опо/ка•- деревянная опока - крановая опока - круглая опока - нижняя опока - одиночная опока - откидная опока - разборная опока - разъёмная опока - ручная опока - сборная опока - сварная опока - съёмная опока - фальшивая опока - фигурная опока -
56 проводка
проведення, проводка•- вводная проводка - верхняя проводка - выводная проводка - дисковая проводка - кантующая проводка - кантующая роликовая проводка - направляющая проводка - направляющая роликовая проводка - нижняя проводка - обводная проводка - роликовая проводка
См. также в других словарях:
Нижняя — Тунгуска значительнейший правый приток р. Енисея, орошаетИркутскую и Енисейскую губ. и Якутскую обл. Река берет начало наюго вост. склоне возвышенного плоскогорья, известного под именемТунгусского хребта, в Киренском окр. Иркутской губ. От истока … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Нижняя — Нижняя: Населённые пункты Архангельская область: Нижняя деревня в Верхнетоемском районе Нижняя деревня в Красноборском районе Нижняя деревня в Плесецком районе Нижняя деревня в Холмогорском районе Вологодская область: Нижняя деревня в Вожегодском … Википедия
Нижняя Пёша — Село Нижняя Пёша Страна РоссияРоссия Субъект фед … Википедия
Нижняя Тёя — Деревня Нижняя Тёя Индерiк Тӧӧ Страна РоссияРоссия … Википедия
Нижняя долина Одера (национальный парк) — Нижняя Долина Одера Nationalpark Unteres Odertal … Википедия
Нижняя Тойма — Характеристика Длина 165 км Площадь бассейна 1740 км² Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Расход воды 17 м³/с (37 км от устья) … Википедия
Нижняя Боровой — Характеристика Длина 12 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Пижма · Местоположение … Википедия
Нижняя Бородатая — Характеристика Длина 11 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Печора · Местоположение … Википедия
Нижняя Бревенница — Характеристика Длина 31 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье 36 км по правому берегу прот. Лабазский Шар … Википедия
Нижняя Коржа — Характеристика Длина 35 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье 4 км по правому берегу прот. Куйский Шар … Википедия
Нижняя Пылемецкая — Характеристика Длина 44 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье 22 км по правому берегу рук. Бол. Печора … Википедия