Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

не+ладить

  • 101 ладиться

    несов.
    1) уңайга бару, җайга бару, жайлану
    2) страд. от ладить

    Русско-татарский словарь > ладиться

  • 102 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-был — фольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

  • 103 ладно

    нрч.
    1) добре, гаразд, гарно, ладно; (удобно) вигідно. [Хатку опорядкували собі гарненько, - усе гаразд, усе добре, та не батьківщина (М. Вовч.). Оце ладно! три пани, єдні штани (Номис)]. -но ли так будет? - чи так добре (гаразд, гарно) буде? -но тебе толковать - добре тобі балакати. -но живётся - добре живеться, гаразд ведеться. Дело идёт -но - справа йде добре (гаразд). -но уселся, так сиди - добре (вигідно) сів (умостився), то й сиди. Скрипка настроена -но (в лад) - см. Лад 3. Не складно да -но - не складно, та ладно. И -но и складно - і до ладу і до прикладу (Приказка);
    2) (в согласии) у (з)лагоді, у згоді, у ладу. Жить -но с кем - см. Ладить 3;
    3) (в из'явлении согласия) добре! гаразд! сількісь! іносе! інось! ну-ну! [«Приходьте сьогодні до мене». - Гаразд (Сл. Гр.). «Дай хоч трошечки спочити». - Та сількісь же! (Кон.). «Іносе, дми собі!» - так сонечко сказало, і вітер шпарко полетів (Греб.). «Як це поробиш, принеси води». - Ну-ну! (Звин.)].
    * * *
    1) нареч. до́бре, га́рно; ла́дно; ( в согласии) у зла́годі, у зго́ді
    2) (в знач. сказ.: как следует) до ладу́, ла́дно; ( хорошо) до́бре, га́рно, гара́зд
    3) (в знач. утвердительной частицы) гара́зд, до́бре, зго́да

    Русско-украинский словарь > ладно

  • 104 налаживаться

    наладиться
    1) (стр. з.) лагодитися, налагоджуватися, бути лагодженим, налагоджуваним, налагодженим, поналагоджуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) налагоджуватися, лагодитися, налагодитися, наладновуватися, ладнатися, наладн(ув)атися, ладитися, наладитися, іти, піти в(на) лад, (пров.) напосуджуватися, напосудитися, (устраиваться) в[на]лаштовуватися, в[на]лаштуватися, (о мног.) поналагоджуватися, поналадновуватися; (готовиться, собираться) лагодитися, налагоджуватися, налагодитися, злагоджуватися, злагодитися, лаштуватися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (о мног.) поналагоджуватися, поналаштовуватися; (поправляться) поправлятися, поправитися, (выздоравливать) одужувати, одужати, видужувати, видужати. [Стара капіталістична організація розлізалася; нова, соціялістична, ще не налагоджувалась (Азб. Ком.). Ладнається справа (Грінч.). Справа йде на лад (Звин.). Вже осінь, уже весілля всюди ладяться (М. Вовч.). Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився,- лагодиться вмирати (Канівщ.). Господарство починає влаштовуватись (Азб. Ком.). Зовсім налаштувалися в дорогу (Київщ.)];
    3) (вдоволь, сов.) налагодитися, наладнатися, (о мног.) поналагоджуватися и т. п.; срв. Ладить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адиться
    1) нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися, -джуся, -дишся, сов. нала́дитися; упорядко́вуватися, -ковується, упорядкува́тися, -кується, упоряджа́тися, упоряди́тися, -ди́ться
    2) сов. прост. ( повадиться) зана́дитися, -джуся, -дишся, уна́дитися; (приспособиться, приноровиться) пристосува́тися, -су́юся, -су́єшся

    Русско-украинский словарь > налаживаться

  • 105 перелаживать

    переладить
    1) перелагоджувати, перелагодити, переладжувати, переладити, переладновувати, переладнувати, переладнати, (о мног.) поперелагоджувати, попереладновувати що. -дить скрипку - переладнувати (перестроїти) скрипку. -дить дело - переробити (перевернути) справу;
    2) -ладить с кем - см. Рассориться. Перелаженный - перелагоджений, переладнований. У них дело -дилось - справа в них роз'єдналася. Дом -лаживается - хата (дім) перемайстровується (перебудовується).
    * * *
    несов.; сов. - перел`адить
    перела́годжувати, перела́годити и переладна́ти

    Русско-украинский словарь > перелаживать

  • 106 Лажение

    I. 1) лагодження и лагодіння, злагоджування, налагоджування, ладнання, лад(н)ування, лаштування, обладжування, рих[ш]тування, готування чого;
    2) настроювання;
    3) ладнання з ким, Срвн. Ладить 1 - 3.
    II. Лажение - см. Лазание.

    Русско-украинский словарь > Лажение

  • 107 Лаживать

    I. см. Ладить.
    II. Лаживать - см. Лазить.

    Русско-украинский словарь > Лаживать

  • 108 ладиться

    * * *
    несовер.
    2) обл. (условливаться, рядиться) гадзіцца, дамаўляцца
    3) страд. ладзіцца, наладжвацца
    см. ладить II 1

    Русско-белорусский словарь > ладиться

  • 109 поладить

    (с кем-л.)
    get on (with) разг.; be on good terms (with); agree (with)
    * * *
    * * *
    ладить; поладить get on be on good terms; agree

    Новый русско-английский словарь > поладить

  • 110 abkühlen

    v/t охлаждать <­ладить> (a. fig.); Stimmung расхолаживать <­лодить>; erfrischen; v/i (a. sich) охлаждаться <­ладиться>; Speisen usw.: остывать <­тыть>; fig. a. охладе(ва)ть; es hat sich abgekühlt похолодало

    Русско-немецкий карманный словарь > abkühlen

  • 111 anknüpfen

    v/t Gespräch заводить <­вести>; Kontakte налаживать <­ладить>; v/i возобновлять <­вить> ( an die Tradition традицию); исходить ( an das Gesagte из вышесказанного); an... anknüpfend в связи с (Т)

    Русско-немецкий карманный словарь > anknüpfen

  • 112 aufnehmen

    поднимать <­нять>; Nahrung, Gast, Mitglied принимать <­нять>; ( fassen) вмещать <­естить>; ( einbeziehen) включать <­чить>; ( beginnen) нач(ин)ать, приступать <­пить> (к Д); Kontakt usw. устанавливать <­новить>, F налаживать <­ладить>; Kampf вступать <­пить> (в В); Anleihe, Fährte брать < взять>; Protokoll составлять <­авить>; Flug-, Telefonverkehr откры(ва)ть; Ton, Video записывать <­сать>; Fot., Film снимать <(за-, от)снять>; freundlich aufnehmen встретить Pers. дружески/et. одобрительно; es mit jemandem aufnehmen справиться (с Т), не уступать (Д)

    Русско-немецкий карманный словарь > aufnehmen

  • 113 ausbügeln

    заутюжи(ва)ть, заглаживать <­ладить>; F fig. исправлять <­равить>

    Русско-немецкий карманный словарь > ausbügeln

  • 114 auskommen:

    gut auskommen хорошо ладить ( mit jemandem с Т; miteinander друг с другом); schlecht auskommen не мочь ужиться ( mit jemandem с Т); ich komme mit et. ( nicht) aus мне (не) хватит (Р); F auskommen ohne (A) обходиться без (Р); nicht auskommen können ohne не мочь обойтись без

    Русско-немецкий карманный словарь > auskommen:

  • 115 auslöschen

    v/t löschen; Erinnerung изглаживать <­ладить>; Leben лишать <­шить> (Р)

    Русско-немецкий карманный словарь > auslöschen

  • 116 bürsten

    <по>чистить/ Haar приглаживать <­ладить> щёткой

    Русско-немецкий карманный словарь > bürsten

  • 117 einfädeln

    вде(ва)ть; Film usw. заправлять <­равить> конец (Р); fig. налаживать <­ладить>; Plan замышлять <­мыслить>; sich einfädeln вли(ва)ться в транспортный поток

    Русско-немецкий карманный словарь > einfädeln

  • 118 einrichten

    Wohnung обставлять <­ставить>; Labor usw. оборудовать (im)pf.; Filiale откры(ва)ть; ( möglich machen) устраивать <­роить>; Maschine налаживать <­ладить>; Med. einrenken; sich einrichten (bei, in D) устраиваться <­роиться>, обосновываться <­новаться> (у Р, в П); F ( auf A) приготовиться pf. (к Д); wenn es sich einrichten läßt если это возможно

    Русско-немецкий карманный словарь > einrichten

  • 119 glätten

    Papier usw. вы-, раз-глаживать <вы-, раз-гладить> ( sich -ся); Unebenheiten сглаживать <­ладить> ( sich -ся); ( ebnen) выравнивать < выровнять>; sich glätten fig. успокоиться

    Русско-немецкий карманный словарь > glätten

  • 120 glattstreichen

    glätten; Haar приглаживать <­ладить>

    Русско-немецкий карманный словарь > glattstreichen

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЛАДИТЬ — ЛАДИТЬ, лаживать что, излаживать; прилаживать, приноравливать, пригонять, поправлять, изготовлять, чинить, приводить в порядок и запросто делать; налаживать, строить музыкальное орудие. Ладь соху, скоро пахать. Ладить обед, чай. Ладить свадьбу,… …   Толковый словарь Даля

  • ладить — См. дружить, исправлять, приспособлять, соглашаться не ладить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ладить дружить, исправлять, приспособлять, соглашаться Словарь русских… …   Словарь синонимов

  • ладить — ЛАДИТЬ: Ладить квас, арх., диал. – Готовить квас. – Владыко налегал больше на квас и редьку. Афоньке указал не забывать ладить квас, чтоб питье в доме не выводилось (3. 383). Ср. СЦГ 2. 266 257; ССГ 152: ладить в разл. знач. «делать, изготовлять… …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ЛАДИТЬ — ЛАДИТЬ, лажу, ладишь, несовер. 1. с кем чем. Жить согласно, дружно, быть в ладу (разг.). «Еще труднее ему было ладить с бабами.» Гоголь. «Хорь… ладил с барином и с прочими властями.» А.Тургенев. Они что то не ладят (между собой). 2. что.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛАДИТЬ 1 — ЛАДИТЬ 1, лажу, ладишь; несов., с кем (разг.). Быть в ладу, жить в согласии. Л. со всеми. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЛАДИТЬ 2 — ЛАДИТЬ 2, лажу, ладишь; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ладить — ЛАДИТЬ, лажу, ладишь; несовер., с кем (разг.). Быть в ладу, жить в согласии. Л. со всеми. II. ЛАДИТЬ, лажу, ладишь; несовер. 1. что. Делать, мастерить (прост.). Л. сани. 2. Предполагать, намереваться (прост.). Ладил в город ехать. 3. что.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ладить — • ладить, уживаться Стр. 0505 Стр. 0506 Стр. 0507 Стр. 0508 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • ладить — ▲ взаимодействовать ↑ мирный ладить жить в согласии, взаимопонимании; находить взаимопонимание. лад (жить в ладу с кем л). согласие между кем. жить в мире . совет (прост. жить в совете). добрососедство. добрососедский. бесконфликтный.… …   Идеографический словарь русского языка

  • ладить — ЛАДИТЬ1, несов. (сов. поладить), с кем. Разг. Относиться (отнестись) к кому л. дружески, быть с кем л. в полном согласии, мире; Ант.: Разг. конфликтовать [impf. to agree (with), be on good terms (with); * get on (with)]. Берестова любили, хотя и… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Ладить — I несов. неперех. разг. Жить дружно, в согласии; быть в ладу с кем либо. II несов. перех. местн. 1. Изготовлять, мастерить, строить. 2. Приводить в порядок; налаживать. 3. Настраивать (музыкальный инструмент). III несов. перех. и неперех …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»