Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

не+за+горами

  • 61 Славны бубны за горами; за морем и телушка — полушка

    Viene asin di monte, caccia cavai di sorte.

    Словарь пословиц, поговорок, крылатых слов и выражений > Славны бубны за горами; за морем и телушка — полушка

  • 62 Смерть не за горами, а за плечами

    Nido fatto, gazza morta.

    Словарь пословиц, поговорок, крылатых слов и выражений > Смерть не за горами, а за плечами

  • 63 славны бубны за горами

    сла́вны (зво́нки) бу́бны за гора́ми [,а к нам приду́т, как луко́шко]
    W: gut (klangvoll) sind die Schellentrom-meln hinter den Bergen , aber wenn sie zu uns kommen, sind sie wie Korbgeflecht; E: was man nicht überprüfen kann, weil es unerreichbar ist, scheint stets das Beste zu sein; Ä: wer weit herkommt, hat gut lügen; aus der Fern’ lügt man gern

    Русско-Немецкий словарь идиом > славны бубны за горами

  • 64 не за горами

    Американизмы. Русско-английский словарь. > не за горами

  • 65 не за горами

    not far off, just round the corner

    Русско-английский учебный словарь > не за горами

  • 66 вера горами двигает

    библ.

    Русско-английский фразеологический словарь > вера горами двигает

  • 67 не за горами

    [n'e za gorami] Not beyond the hills. Something is about to happen very soon. Cf. Near at hand.

    Русские фразеологизмы в картинках (русско-английский словарь) > не за горами

  • 68 не за горами

    Русско-иронский словарь > не за горами

  • 69 славны бубны за горами

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > славны бубны за горами

  • 70 не за горами

    гаьна дац

    Русско-Ингушский словарь идиом (Пословицы, поговорки, фразеологизмы) > не за горами

  • 71 за горами

     maiden ja mantereiden takana

    Русско-финский словарь > за горами

  • 72 Гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    полит. ист.
    Гора́

    Русско-украинский словарь > Гора

  • 73 гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    1) гора́

    в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру

    в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)

    2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

    Русско-украинский словарь > гора

  • 74 Г-318

    НЕ за горами coll PrepP Invar subj-compl with copula)
    1. ( subj: concr, collect, or human) some place (organization, person) is a short distance (from somewhere), nearby
    not (very (too, that, so)) far away.
    2. ( subj: abstr) (of an event or the time of an event) sth. will occur soon, in the near future: sth. is not (too (very)) far away (off)
    sth. will happen any day now sth. is close at hand (in limited contexts) sth. is getting closer every day.
    ...Он (Мандельштам) уже знал, что над ним нависла смертельная опасность и гибель не за горами (Мандельштам 2).... Не (Mandelstam) knew by now that he was in mortal danger and that his end was not far away (2a).
    Снова, как и в прошлом году в это время, стало казаться, что победа не за горами (Гладков 1). Again-as at the same time the previous year-it was beginning to seem that victory was not far off (1a).
    Пролетарская революция в тылу у противника не за горами (Максимов 2.) "Any day now а proletarian revolution will break out on the enemy's home front" (2a).
    «Вы, товарищ Чонкин, по политподготовке отстаете от большинства других бойцов... А ведь не за горами инспекторская поверка. С чем вы к ней придете?» (Войнович 2). "In political training, you, Comrade Chonkin, are lagging far behind most of the rest of the men....The check on political training is getting closer every day and what are you going to have to show when it comes?" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-318

  • 75 HILL

    • Don't climb the hill before (until) you get to it - Не реви раньше смерти (H)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > HILL

  • 76 гора

    1) ( возвышенность) montagna ж., monte м.
    ••

    зима не за горами — l'inverno è alle porte [dietro l'angolo]

    2) ( возвышение для спуска) altura ж., collina ж., montagna ж.
    3) ( множество) montagna ж., mucchio м.
    4) ( гористая местность) montagna ж., zona ж. montuosa
    * * *
    ж.
    1) montagna, monte m

    с (целую) гору разг. — (grande) come una casa / una montagna

    гора́ родила мышь — la montagna ha partorito il topo

    2) перен. разг. (нагромождение, куча) montagna, montagne f pl, mucchio m

    жители гор — gli abitanti della montagna, montanari m pl

    •
    ••

    гору / горы своротить разг. — muovere cielo e terra

    обещать / сулить золотые (златые) горы кому-л. — promettere mari e monti

    как гора́ с плеч (свалилась) разг. — levarsi / togliersi un peso / macigno; sentirsi allargare / slargare il cuore

    не за горами разг. — è dietro l'angolo; a portata di mano

    идти / катиться под гору — andare a rotoli; andare di male in peggio

    гора́ с горой не сходится — le montagne stanno ferme, ma gli uomini camminano

    если гора́ не идёт к Магомету, Магомет идёт к горе — fare come Maometto con la montagna

    * * *
    n
    1) gener. montagna, monte
    2) poet. alpe

    Universale dizionario russo-italiano > гора

  • 77 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 78 гора

    Русско-английский фразеологический словарь > гора

  • 79 Гора

    f (33; '­у; на -у; pl. '­ы, -, -ам) Berg m; pl. Achterbahn f; горой wie ein Berg; fig. F mit Leib u. Seele; в гору bergan, bergauf (fig. И mit D); под гору bergab; под горой am Fuße des Berges; за горами weit weg, fern, über alle Berge; не за горами nicht weit, vor der Tür; F как гора с плеч свалилась (у Р jemandem) ist ein Stein vom Herzen gefallen; как на каменную гору felsenfest; гора родила мышь Spr. es kreißen die Berge und gebären eine Maus
    * * *
    гора́ f (´-у; на́ -у; pl. ´-ы, -, -а́м) Berg m; pl. Achterbahn f;
    горо́й wie ein Berg; fig. fam mit Leib und Seele;
    в го́ру bergan, bergauf (fig. И mit D);
    по́д гору bergab;
    под горо́й am Fuße des Berges;
    за гора́ми weit weg, fern, über alle Berge;
    не за гора́ми nicht weit, vor der Tür;
    fam как гора́ с плеч свали́лась (у Р jemandem) ist ein Stein vom Herzen gefallen;
    как на ка́менную го́ру felsenfest;
    гора́ родила́ мышь Spr. es kreißen die Berge und gebären eine Maus
    * * *
    гор|а́
    <-ы́>
    ж Berg m
    гора́ отхо́дов Müllberg m
    в го́ру bergauf
    на́ши дела́ иду́т в го́ру перен es geht aufwärts mit uns
    под го́ру, с горы́ bergab
    зима́ не за гора́ми разг der Winter steht vor der Tür
    сули́ть кому́-л. золоты́е го́ры перен jdm goldene Berge versprechen
    он мо́жет сдви́нуть го́ры перен er kann Berge versetzen
    * * *
    n
    hist. Berg (партия времён французской буржуазной революции 18 в.), Bergpartei

    Универсальный русско-немецкий словарь > Гора

  • 80 гора

    f (33; '­у; на -у; pl. '­ы, -, -ам) Berg m; pl. Achterbahn f; горой wie ein Berg; fig. F mit Leib u. Seele; в гору bergan, bergauf (fig. И mit D); под гору bergab; под горой am Fuße des Berges; за горами weit weg, fern, über alle Berge; не за горами nicht weit, vor der Tür; F как гора с плеч свалилась (у Р jemandem) ist ein Stein vom Herzen gefallen; как на каменную гору felsenfest; гора родила мышь Spr. es kreißen die Berge und gebären eine Maus
    * * *
    гора́ f (´-у; на́ -у; pl. ´-ы, -, -а́м) Berg m; pl. Achterbahn f;
    горо́й wie ein Berg; fig. fam mit Leib und Seele;
    в го́ру bergan, bergauf (fig. И mit D);
    по́д гору bergab;
    под горо́й am Fuße des Berges;
    за гора́ми weit weg, fern, über alle Berge;
    не за гора́ми nicht weit, vor der Tür;
    fam как гора́ с плеч свали́лась (у Р jemandem) ist ein Stein vom Herzen gefallen;
    как на ка́менную го́ру felsenfest;
    гора́ родила́ мышь Spr. es kreißen die Berge und gebären eine Maus
    * * *
    гор|а́
    <-ы́>
    ж Berg m
    гора́ отхо́дов Müllberg m
    в го́ру bergauf
    на́ши дела́ иду́т в го́ру перен es geht aufwärts mit uns
    под го́ру, с горы́ bergab
    зима́ не за гора́ми разг der Winter steht vor der Tür
    сули́ть кому́-л. золоты́е го́ры перен jdm goldene Berge versprechen
    он мо́жет сдви́нуть го́ры перен er kann Berge versetzen
    * * *
    n
    hist. Berg (партия времён французской буржуазной революции 18 в.), Bergpartei

    Универсальный русско-немецкий словарь > гора

Страницы

См. также в других словарях:

  • Горами — нареч. обстоят. места Используя горы как место передвижения. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • НЕ ЗА ГОРАМИ — 1. что, реже кто быть; находиться Невдалеке, рядом. Подразумевается легко достижимое, доступное для человека пространство. Имеется в виду очень близкое, с точки зрения говорящего, расположение какого л. строения (Z), места, территории (L), реже… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Не за горами — (иноск.) не далеко. Ср. Свиданіе то не за горами: черезъ часъ увидимся, черезъ часъ все и скажется. А. А. Соколовъ. Тайна. 12. Ср. Новыя времена были не за горами. Данилевскій. Вечеръ въ теремѣ. См. Смерть не за горами, а за плечами …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Смерть не за горами, а за плечами — Смерть не за горами, а за плечами. Ср. Я жъ имъ не долго глаза мозолить буду. Не за горами смерть то за плечами. Тургеневъ. Степной король Лиръ. 10. Ср. Зоветъ онъ смерть: она у насъ не за горами, А за плечами: Явилась вмигъ. Крыловъ. Крестьянинъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Бес качает горами, не только нами — Бѣсъ качаетъ горами, не только нами. Силенъ врагъ и горами качаетъ (а людьми что вѣниками трясетъ). Ср. Чего съ человѣкомъ не можетъ случиться? Врагъ вѣдь силенъ, горами качаетъ, долго ль и тутъ до грѣха!... Мельниковъ. На горахъ. 2, 10. Ср. Я… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • бес качает горами, не только нами — Силен враг и горами качает (а людьми что вениками трясет). Ср. Чего с человеком не может случиться? Враг ведь силен, горами качает, долго ль и тут до греха!... Мельников. На горах. 2, 10. Ср. Я это к примеру говорю в добрый час молвить, от слова… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • не за горами — (иноск.) недалеко Ср. Свидание то не за горами: через час увидимся, через час все и скажется. А.А. Соколов. Тайна. 12. Ср. Новые времена были не за горами. Данилевский. Вечер в тереме. См. смерть не за горами …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • смерть не за горами, а за плечами — Ср. Я ж им не долго глаза мозолить буду. Не за горами смерть то за плечами. Тургенев. Степной король Лир. 10. Ср. Зовет он смерть: она у нас не за горами, А за плечами: Явилась вмиг. Крылов. Крестьянин и Смерть. См. мозолить глаза. См. не за… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Вера горами двигает — Вѣра горами двигаетъ. Вѣра и гору съ мѣста сдвинетъ (иноск.) вѣра сильна. Ср. Вы говорите у васъ вѣра, сказалъ дьяконъ, какая эта вѣра? А вотъ у меня есть дядька попъ, такъ тотъ такъ вѣритъ, что когда въ засуху идетъ въ поле дождя просить, то… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • не за горами — См …   Словарь синонимов

  • За горами, за лесами — За горами, за лесами…  вступительное четверостишие в сказке П. П. Ершова «Конёк Горбунок», включавшееся с 1915 года до второй половины 30 х годов в собрание сочинений Александра Пушкина. За горами, за лесами, За широкими морями,… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»