-
121 drop
1) розм. зменшення, падання, пониження2) кидати; падати, знижатися, зменшуватися; відмовлятися (від позову, права тощо); закривати, припиняти ( справу); знімати (кандидатуру, обвинувачення, підозри); виключати, вилучати ( з документа); залишати, покидати (сім'ю, друзів); розм. обманювати, "кидати"- dropper•- drop a charge
- drop a count
- drop a right
- drop an action
- drop candidacy
- drop charges
- drop from a document
- drop in crime rate
- drop in crime
- drop in divorce rate
- drop leaflets from the air
- drop out of school
- drop proceedings -
122 evacuate
евакуювати, вивозити, проводити евакуацію; евакуюватися, залишати- evacuateee
- evacuateation
- evacuateated population -
123 expose
1) публічне викриття; експозе2) розкривати, викривати; кидати напризволяще; залишати ( на розсуд долі); піддавати ( небезпеці тощо); розкривати (виявляти) ( злочин); провалювати ( агента тощо)- exposed•- expose a secret
- expose a spy
- expose a state secret
- expose abuses
- expose corrupt practices
- expose facts
- expose genitals
- expose one's body in public
- expose oneself indecently
- expose the lawlessness
- expose to danger -
124 hold over
подовжувати ( контракт); залишати ( на посаді); залишатися у володіння після закінчення терміну оренди; переходити у наступний склад законодавчого органу у зв'язку з переобранням; продовжувати виконувати посадові обов'язки до закінчення терміну перебування на посаді -
125 hold to bail
випускати на поруки; залишати на волі під заставу на поруки -
126 leave behind fingerprints
(on smth.) залишати відбитки пальців ( на чомусь)English-Ukrainian law dictionary > leave behind fingerprints
-
127 leave no fingerprints
-
128 leave no obvious signs
См. также в других словарях:
залишати — а/ю, а/єш, недок., залиши/ти, ишу/, и/шиш, док., перех. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь. || Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де небудь для когось. 2) Віддавати, передавати у чиє небудь користування,… … Український тлумачний словник
залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… … Словник синонімів української мови
залишати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
опускати — залишати [VI] покидати, залишати [II] … Толковый украинский словарь
живити — залишати серед живих … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… … Український тлумачний словник
зоставляти — я/ю, я/єш, недок., зоста/вити, влю, виш; мн. зоста/влять; док., перех., рідко. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого , що небудь. || на кого. Вирушаючи кудись, залишати кого , що небудь під чиїмось доглядом.… … Український тлумачний словник
полишати — I а/ю, а/єш, недок., полиши/ти, лишу/, ли/ши/ш, док., перех., розм. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь; залишати (у 1 знач.). || Вирушати, покидаючи тимчасово або назавжди кого , що небудь. || Зберігатися, не… … Український тлумачний словник
відходити — I відход ити див. відходжувати. II відх одити джу, диш, недок., відійти/, ійду/, і/йдеш, док. 1) від кого – чого і без додатка.Іти в певному напрямі; віддалятися. || Відступати. || Проходити певну віддаль. || Іти кудись, залишаючи кого , що… … Український тлумачний словник
тікати — I т ікати ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік ати а/ю, а/єш, недок. 1) Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен. Швидко… … Український тлумачний словник
покидати — I = покинути (кого позбавляти кого н. свого товариства, догляду тощо), залишати, залишити лишати, лишити; розлучатися (з ким), розлучитися, і[й]ти (від кого перев. про подружжя, коханців) II ▶ див. вибувати, відмовитися, доручати, зали … Словник синонімів української мови