не+дай+боже

••

- бог знает что

дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.

* * *

несов.; сов. - дать

1. турǎ (тĕн ĕненĕвĕнче); языческие боги ыр-усал тĕнĕн туррисем; вера в бога турра ĕненни

2. Турǎ (христиан тĕнĕнче— тĕнчене тытса таракан виçĕ сǎпатлǎ хǎват — атте Турǎ, ывǎл Турǎ тата таса сывлǎш Турǎ) ♦ Дай Бог! Турǎ патǎрах!; Бог в помощы Турǎ пулǎштǎр! (ĕçлекенсене ǎнǎçу сунса калани); Бог знает? Турǎ пĕлет-и?; Не дай Бог!; Турǎ ан хуштǎрах!; Ради Бога! Тархасшǎн!; Упаси Бог! Турǎ çырлахтǎрах! Слава Богу! Турра шĕкĕр!; Боже мой! межд. Турǎçǎм!; Боже упаси! Турǎ сыхлатǎрах!

1. ( indep. clause, sent adv (parenth), or predic (with subj: usu. infin)) (used to express concern that sth. disagreeable may happen, a warning to s.o. not to do sth., or the unde-sirability, inadmissibility of sth.) it would be bad, unfortunate if... God (heaven) forbid

2. ( usu. predic (with subj: any common noun), indep. clause, or adv ( intensif)) (a person or thing is) extremely bad, awful etc, (some undesirable quality is) very strongly manifested, (some undesirable action is carried out) with extreme intensity

goodness (God), how AdjP one (sth.) is

. «Когда я был еще подпоручиком, раз, знаете, мы подгуляли между собою, а ночью сделалась тревога вот мы и вышли перед фрунт навеселе, да уж и досталось нам, как Алексей Петрович узнал: не дай господи, как он рассердился!» (Лермонтов 1). "When I was still a second lieutenant we all got a little high one time, and during the night there was an alarm

goodness, how furious he was!" (1a).

• НЕ ДАЙ < НЕ ПРИВЕДИ> БОГ <БОЖЕ, ГОСПОДИ>; НЕ ПРИВЕДИ ГОСПОДЬall coll

[these forms only; fixed WO]

=====

1. [indep. clause, sent adv (parenth), or predic (with subj: usu. infin)]

⇒ (used to express concern that sth. disagreeable may happen, a warning to s.o. not to do sth., or the undesirability, inadmissibility of sth.) it would be bad, unfortunate if... God (heaven) forbid; (may) God preserve (save) s.o. (from sth.); God (heaven) help s.o. (if...); [in limited contexts](avoid sth.) at all costs.

     ♦ "А если бы сбились с пути, да до утра, не приведи господи, закоченели бы как ледышки" (Айтматов 1). "What if you'd been lost right through until morning, God forbid? You'd have frozen solid, like icicles" (1b)

     ♦...В первую же ночь тайному суровому испытанию подвергалась ее любовь: не дай бог, не появился ли в ней какой-нибудь новый опыт (Трифонов 1). The very first night upon her return she would secretly be put to the test, and heaven forbid that her lovemaking reveal any new experience (1a).

     ♦ [Лука Лукич:] Не приведи бог служить по ученой части, всего боишься. Всякий мешается, всякому хочется показать, что он тоже умный человек (Гоголь 4). [L.L.:] God help anyone whose job has anything to do with education! You're afraid of everything, everybody interferes, everybody wants to show that he is an intelligent man too (4b).

     ♦ Они [Ирина Викторовна и Никандров] чувствовали необходимость сохранения некоторой дистанции между собой, чтобы, не дай бог, не случилось такой близости, когда одному известно о другом всё... (Залыгин 1). They [Irina Viktorovna and Nikandrov] felt it necessary to maintain a certain distance between each other, to avoid at all costs growing so close that each knew everything about the other... (1a).

2. [usu. predic (with subj: any common noun), indep. clause, or adv (intensif)]

⇒ (a person or thing is) extremely bad, awful etc, (some undesirable quality is) very strongly manifested, (some undesirable action is carried out) with extreme intensity:

- goodness (God), how [AdjP] one (sth.) is;

- one got (sth. is etc) incredibly [AdjP];

- (s.o. < sth.>) like I hope never to see (hear etc) again;

- God < may the Lord> save us (you etc) from such a [NP] (from a [NP] like that);

- God (may the Lord) spare you (me etc) a [NP] like that;

- [in limited contexts] I wouldn't wish him (her, that etc) on my worst enemy;

- [as a response to a question or a rejoinder to an exclamation] God, yes!;

- and how!;

- [in limited contexts] a God-awful [NP].

     ♦ "Когда я был еще подпоручиком, раз, знаете, мы подгуляли между собою, а ночью сделалась тревога; вот мы и вышли перед фрунт навеселе, да уж и досталось нам, как Алексей Петрович узнал: не дай господи, как он рассердился!" (Лермонтов 1). "When I was still a second lieutenant we all got a little high one time, and during the night there was an alarm; so we came out lit up in front of the soldiers, and did we get it from Aleksey Petrovich when he found out: goodness, how furious he was!" (1a).

     ♦ "Измаялась я с ней [Галькой], - стала жаловаться Степанида. - Ой девка, не приведи господь никому такую" (Распутин 1). "She's [Galia has] wore me out," began Stepanida plaintively. "The little beast! I wouldn't wish her on my worst enemy" (1a).

     ♦ "Поступайте в кондуктора! Вы не можете заниматься зоологией", - неслось из кабинета. "Строг?" - спрашивал котелок у Панкрата. "У, - не приведи бог", - отвечал Панкрат... (Булгаков 10). [context transl] "Go and get jobs as conductors! You aren't fit to study zoology," came from the office. "Strict, eh?" the derby asked Pankrat. "A holy terror," answered Pankrat (10a).

• НЕ ДАЙ < НЕ ПРИВЕДИ> БОГ <БОЖЕ, ГОСПОДИ>; НЕ ПРИВЕДИ ГОСПОДЬall coll

[these forms only; fixed WO]

=====

1. [indep. clause, sent adv (parenth), or predic (with subj: usu. infin)]

⇒ (used to express concern that sth. disagreeable may happen, a warning to s.o. not to do sth., or the undesirability, inadmissibility of sth.) it would be bad, unfortunate if... God (heaven) forbid; (may) God preserve (save) s.o. (from sth.); God (heaven) help s.o. (if...); [in limited contexts](avoid sth.) at all costs.

     ♦ "А если бы сбились с пути, да до утра, не приведи господи, закоченели бы как ледышки" (Айтматов 1). "What if you'd been lost right through until morning, God forbid? You'd have frozen solid, like icicles" (1b)

     ♦...В первую же ночь тайному суровому испытанию подвергалась ее любовь: не дай бог, не появился ли в ней какой-нибудь новый опыт (Трифонов 1). The very first night upon her return she would secretly be put to the test, and heaven forbid that her lovemaking reveal any new experience (1a).

     ♦ [Лука Лукич:] Не приведи бог служить по ученой части, всего боишься. Всякий мешается, всякому хочется показать, что он тоже умный человек (Гоголь 4). [L.L.:] God help anyone whose job has anything to do with education! You're afraid of everything, everybody interferes, everybody wants to show that he is an intelligent man too (4b).

     ♦ Они [Ирина Викторовна и Никандров] чувствовали необходимость сохранения некоторой дистанции между собой, чтобы, не дай бог, не случилось такой близости, когда одному известно о другом всё... (Залыгин 1). They [Irina Viktorovna and Nikandrov] felt it necessary to maintain a certain distance between each other, to avoid at all costs growing so close that each knew everything about the other... (1a).

2. [usu. predic (with subj: any common noun), indep. clause, or adv (intensif)]

⇒ (a person or thing is) extremely bad, awful etc, (some undesirable quality is) very strongly manifested, (some undesirable action is carried out) with extreme intensity:

- goodness (God), how [AdjP] one (sth.) is;

- one got (sth. is etc) incredibly [AdjP];

- (s.o. < sth.>) like I hope never to see (hear etc) again;

- God < may the Lord> save us (you etc) from such a [NP] (from a [NP] like that);

- God (may the Lord) spare you (me etc) a [NP] like that;

- [in limited contexts] I wouldn't wish him (her, that etc) on my worst enemy;

- [as a response to a question or a rejoinder to an exclamation] God, yes!;

- and how!;

- [in limited contexts] a God-awful [NP].

     ♦ "Когда я был еще подпоручиком, раз, знаете, мы подгуляли между собою, а ночью сделалась тревога; вот мы и вышли перед фрунт навеселе, да уж и досталось нам, как Алексей Петрович узнал: не дай господи, как он рассердился!" (Лермонтов 1). "When I was still a second lieutenant we all got a little high one time, and during the night there was an alarm; so we came out lit up in front of the soldiers, and did we get it from Aleksey Petrovich when he found out: goodness, how furious he was!" (1a).

     ♦ "Измаялась я с ней [Галькой], - стала жаловаться Степанида. - Ой девка, не приведи господь никому такую" (Распутин 1). "She's [Galia has] wore me out," began Stepanida plaintively. "The little beast! I wouldn't wish her on my worst enemy" (1a).

     ♦ "Поступайте в кондуктора! Вы не можете заниматься зоологией", - неслось из кабинета. "Строг?" - спрашивал котелок у Панкрата. "У, - не приведи бог", - отвечал Панкрат... (Булгаков 10). [context transl] "Go and get jobs as conductors! You aren't fit to study zoology," came from the office. "Strict, eh?" the derby asked Pankrat. "A holy terror," answered Pankrat (10a).

• НЕ ДАЙ < НЕ ПРИВЕДИ> БОГ <БОЖЕ, ГОСПОДИ>; НЕ ПРИВЕДИ ГОСПОДЬall coll

[these forms only; fixed WO]

=====

1. [indep. clause, sent adv (parenth), or predic (with subj: usu. infin)]

⇒ (used to express concern that sth. disagreeable may happen, a warning to s.o. not to do sth., or the undesirability, inadmissibility of sth.) it would be bad, unfortunate if... God (heaven) forbid; (may) God preserve (save) s.o. (from sth.); God (heaven) help s.o. (if...); [in limited contexts](avoid sth.) at all costs.

     ♦ "А если бы сбились с пути, да до утра, не приведи господи, закоченели бы как ледышки" (Айтматов 1). "What if you'd been lost right through until morning, God forbid? You'd have frozen solid, like icicles" (1b)

     ♦...В первую же ночь тайному суровому испытанию подвергалась ее любовь: не дай бог, не появился ли в ней какой-нибудь новый опыт (Трифонов 1). The very first night upon her return she would secretly be put to the test, and heaven forbid that her lovemaking reveal any new experience (1a).

     ♦ [Лука Лукич:] Не приведи бог служить по ученой части, всего боишься. Всякий мешается, всякому хочется показать, что он тоже умный человек (Гоголь 4). [L.L.:] God help anyone whose job has anything to do with education! You're afraid of everything, everybody interferes, everybody wants to show that he is an intelligent man too (4b).

     ♦ Они [Ирина Викторовна и Никандров] чувствовали необходимость сохранения некоторой дистанции между собой, чтобы, не дай бог, не случилось такой близости, когда одному известно о другом всё... (Залыгин 1). They [Irina Viktorovna and Nikandrov] felt it necessary to maintain a certain distance between each other, to avoid at all costs growing so close that each knew everything about the other... (1a).

2. [usu. predic (with subj: any common noun), indep. clause, or adv (intensif)]

⇒ (a person or thing is) extremely bad, awful etc, (some undesirable quality is) very strongly manifested, (some undesirable action is carried out) with extreme intensity:

- goodness (God), how [AdjP] one (sth.) is;

- one got (sth. is etc) incredibly [AdjP];

- (s.o. < sth.>) like I hope never to see (hear etc) again;

- God < may the Lord> save us (you etc) from such a [NP] (from a [NP] like that);

- God (may the Lord) spare you (me etc) a [NP] like that;

- [in limited contexts] I wouldn't wish him (her, that etc) on my worst enemy;

- [as a response to a question or a rejoinder to an exclamation] God, yes!;

- and how!;

- [in limited contexts] a God-awful [NP].

     ♦ "Когда я был еще подпоручиком, раз, знаете, мы подгуляли между собою, а ночью сделалась тревога; вот мы и вышли перед фрунт навеселе, да уж и досталось нам, как Алексей Петрович узнал: не дай господи, как он рассердился!" (Лермонтов 1). "When I was still a second lieutenant we all got a little high one time, and during the night there was an alarm; so we came out lit up in front of the soldiers, and did we get it from Aleksey Petrovich when he found out: goodness, how furious he was!" (1a).

     ♦ "Измаялась я с ней [Галькой], - стала жаловаться Степанида. - Ой девка, не приведи господь никому такую" (Распутин 1). "She's [Galia has] wore me out," began Stepanida plaintively. "The little beast! I wouldn't wish her on my worst enemy" (1a).

     ♦ "Поступайте в кондуктора! Вы не можете заниматься зоологией", - неслось из кабинета. "Строг?" - спрашивал котелок у Панкрата. "У, - не приведи бог", - отвечал Панкрат... (Булгаков 10). [context transl] "Go and get jobs as conductors! You aren't fit to study zoology," came from the office. "Strict, eh?" the derby asked Pankrat. "A holy terror," answered Pankrat (10a).

1) религ. dio м.

2) ( в христианстве) Dio м., Signore м.

••

* * *

- бог с тобой

••

* * *

gener. (S.) signore, (S.) sor

1) религ. dio м.

2) ( в христианстве) Dio м., Signore м.

••

* * *

- бог с тобой

••

* * *

1) gener. Dio, iddio, il signore

2) liter. cielo

избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.

* * *

несов.; сов. - изб`авить

Господь (р. Господа, д. Господеві). Господи! - Господи! Не приведи Господи - не доведи боже, не дай Господи.

* * *

m бог; Rel. Бог, Господь m; bei Gott! ей-богу!; Gott bewahre! не дай Бог/Господи!, Боже упаси!; um Gottes willen! ради Бога!; großer/mein Gott! Боже/Бог мой!, Господи!; in Gottes Namen с Богом; weiß Gott nicht не Бог весть; ein Bild für Götter картинка для богов

m (29; V Боже; ab Gpl. e.) Gott; от Бога gottbegnadet; Бог знает F weiß Gott; видит Бог! F bei Gott; Боже (мой)! mein Gott!; ради Бога! F um Gottes willen!; с Богом! + Gott befohlen!; не дай Бог! Gott bewahre!; не Бог весть какой F nicht besonders; побойся Бога! F ich bitte dich!; Бог с ним F er kann mir gestohlen bleiben

••

- Бог знает

здоровому бути, добре ся мати. Дай бог -вать - поздоров боже. Желаю -вать - доброго здоров'я (зичу), доброго здоров'я, здоров'ячка. Здравствуй, -те - здоров (був), здорова (була), здорові були, добридень, добривечір, чолом (говорит приветствующий), доброго здоров'я (говорит отвечающий). Да -вует! - (не)хай живе! хай здоров живе!

* * *

лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].

* * *

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

I. 1) (спокойный, миролюбивый) мирний, сумирний, тихомирний, спокійний, супокійний, упокійний, лагідний, тихий. [Дай-же, боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі (Н.-Лев.). Початок нового, сумирного розмежування народів (Н. Рада). Брати! Чи всіх ми способів вже брались тихомирних? (Грінч.). Ідилія - це картинка з тихомирного, близького до природи життя (Єфр.). Упокійний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва та Україна винні, що їх гарну лагідну спілку розбито (Грінч.)]. В -ное время - за мирних часів, за мирного часу, мирними часами, під мирний час. -ные жители - мирна людність (-ности). -ный народ - мирний народ (-ду). -ный нрав - лагідна (сумирна) вдача. -ные отношения - мирні стосунки (-ків), сумир (-ру), згода, злагода. -ное положение - мирне становище, -ний стан (-ну). На -ном положении - на мирному становищі, (зап.) на стані супокою. -ный сон - тихий (лагідний) сон (р. сну). [Все лагідним сном спочивало (Вороний)]. -ное царствование - мирне царювання;

2) (мировой) мировий. -ный договор - мирова угода (умова). -ная конференция - мирова конференція. -ные переговоры - мирові пересправи (-прав), перемови (-мов), переговори (-рів). Вести -ные переговоры - провадити мирові пересправи (перемови про мир), трактувати, пактувати, переговорювати про мир з ким. -ные условия - мирові умови. [Парламент ухвалив мирові умови (Н. Рада)].

II. Мирный (от Миро) - мировий, миряний, мирний.

* * *

посетить

1) відвідувати, відвідати, провідувати, провідати, навідувати, навіда[и]ти, завідувати, завідати кого, навідуватися, навідатися, завітати, дозвідуватися, дозвідатися до кого, навіджати кого, візитувати кого, входжати до кого, ходити до кого, (часто) учащати, внаджуватися, внадитися, (не надолго) навертатися, навернутися. [Сердечно радію, коли ти відвідаєш мене (Мова). Провідачі натовпом почали мене провідувати (Кониськ.). Професор пішов навідати художницю Петрову (Крим.). Двір, гумно і сад, шпіхлір і коршму й тік - все чисто навідить (Франко). Одного ранку, ще до сонця, по білій росі завідав він мене у пасіці (М. Вовч.). Кого бог любить, того й навіджає (Ном.). Кому держать господу та земляків своїх візитувати (Куліш). Де люблять, не вчащай, де не люблять, не бувай]. -тить на короткое время - прийти на короткий час, (образно) прибігти, мов огню (жару) вхопити. -щать слишком часто (надоедливо) - хати холодити, рипатися;

2) (почтить) навідувати, навідати, обдаровувати, обдарувати кого чим. [Навідай нас, боже, ласкою своєю]. -тили нас бедствия - зуспило нас лихо. Бог -тил его несчастиями - обминув його бог ласкою; бог покарав його. Посещаемый - відвідуваний, провідуваний, навідуваний. Посещённый - відвіданий, провіданий, навіданий.

* * *

несов.; сов. - посет`ить

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)