Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+в+меру

  • 1 пример

    I. 1) (действ.) приміряння, примірення;
    2) (прибавленное при мерянии) домірок (- рка);
    3) (излишек) перемір (-ру).
    II. Пример -
    1) (образец для подражания, следования) приклад (-ду), зразок (-зка), взірець (- рця), взір (р. взору); см. Образец; (повод, плохой -мер) призвід (-воду). [Будь ти нам духовним батьком, будь нам прикладом високим (Франко). Середні віки дають зразки вже свідомого наближування до народньої стихії (Єфр.). Вони-б (діти) не шкодили, а ти призвід даєш. Старший брат - злодій, а за його призводом краде вже й молодший (Звин.)]. Давать, подавать -мер кому - давати приклад, зразок, взірець кому. Показывать хороший -мер кому - показувати (давати) добрий приклад, показувати добру дорогу кому. Брать кого-л., что-л. в -мер - брати когось, щось за приклад (за зразок, за взірець). Брать с кого, с чего -мер - брати з кого, з чого приклад, зразок. Приводить, ставить в -мер кого - наводити як приклад, за зразок кого, за взірець становити кого, що. Ставить себе в -мер кого - мати собі за приклад (за взір, за зразок) кого. Делать по чьему -ру, следовать чьему -ру - іти за чиїм прикладом; робити чиїм робом, іти у чий слід, іти за ким, у слід кому вступати. По -меру кого - за прикладом, за зразком кого, чиїм. По -меру старших - за прикладом старших или прикладом старших. По -меру (образцу) чего - на зразок, на взір чого или зразком, взором яким. Сила -ра - вага прикладу, зразка;
    2) (образчик для сравнения, пояснения) приклад (-ду), зразок (-зка). [Кожне правило пояснюється прикладом. Приклади - не закон]. На -мер - наприклад. Этому был -мер - такий приклад (такий випадок) був. Этому не было -ра - такого прикладу не було. Не в -мер (невпример) -
    1) не для прикладу;
    2) (без всякого сравнения) незрівняно, без (всякого) порівняння, не в заміру. Не в -мер другим - не так, як инші. Награда не в -мер другим - нагорода, як виняток.
    * * *
    при́клад, -у; диал. при́від, -воду; ( образец) зразо́к, -зка́, взіре́ць, -рця́, взір, род. п. взо́ру

    для приме́ра — для при́кладу; ( для образца) для зразка́, для взірця́, на взіре́ць

    к приме́ру — напри́клад, примі́ром

    не в \пример (кому-чему) на — відмі́ну (від кого-чого); ( в противоположность) на протиле́жність (кому-чому); не так, як (хто-що); ( при сравнительной степени) незрівня́нно; ( гораздо) набага́то, бага́то, зна́чно, дале́ко, куди́

    Русско-украинский словарь > пример

  • 2 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 3 graphitization

    графітізація (перетворення, напр. полімеру в графітоподібний матеріал)

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > graphitization

  • 4 molecular shift register

    молекулярний зсувний регістр (на основі полімеру)

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > molecular shift register

  • 5 silicone encapsulant

    герметик з кремній-органічного полімеру

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > silicone encapsulant

  • 6 macromolecule

    n; хім.
    макромолекула, молекула полімеру

    English-Ukrainian dictionary > macromolecule

  • 7 Merwyn

    n ч. ім'я
    Меруїн

    English-Ukrainian dictionary > Merwyn

  • 8 macromolecule

    n; хім.
    макромолекула, молекула полімеру

    English-Ukrainian dictionary > macromolecule

  • 9 биться

    1) (сражаться, состязаться) битися, братися. Биться об заклад - заставлятися, закладатися, іти об заклад. Биться яйцами - битися навбитки, товкатися яйцями;
    2) (ударяться) битися, товктися, колотитися;
    3) (стараться) битися, побиватися, поратися коло чого, з чим, над чим. [Довго я над тим бивсь];
    4) (в лихорадке, в судорогах) тіпатися, тріпатися;
    5) (барахтаться) битися, тріпатися, тріпотатися, трепетатися, бурхатися, пручатися (в руках),
    6) (о сердце, пульсе) битися, калатати, колотитися, кидатися, тіпатися, тенькати, теленькати, тьохкати. [Перен. о чувствах: В грудях колотилося бажання… Тріпалось прикре почуття];
    7) (лягаться) брикатися, хвицятися.
    * * *
    1) би́тися; ( сражаться) воюва́ти, воюва́тися
    2) ( ударяться) би́тися, товкти́ся
    3) (трепетать, содрогаться) би́тися, колоти́тися, ки́датися, ті́патися, трі́патися, побива́тися
    4) ( трудиться через меру добиваясь чего-л) би́тися, стара́тися; (жить, тяжело работая, нуждаясь) поневіря́тися
    5) ( пульсировать - о крови) би́тися, колоти́тися, сту́кати, стукоті́ти, стукота́ти; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, трі́патися, ки́датися, те́нькати, тьо́хкати
    6) страд. би́тися

    Русско-украинский словарь > биться

  • 10 возможность

    змога, спромога, спроможність, можливість, можність, зможність, мога, (только о физич. -ности) снага, (средство) спосіб. [Робимо, мамо, до кривавого поту і вже снаги не стає (Квітка). Не було способу через Біг переправитися (Свидн.)]; беспрепятственная -ность - добра змога. По возможности (по мере возможности, в меру возможности) - по змозі, по спромозі, по можливості, яко мога. Нет -ности - не змога, не спромога, не сила, ані способу, ніяк [Ніяк мені тебе взяти (Грінч.)], нема ходу. Не было -ности - не було змоги, не було спромоги, не було можливости, не було як, не сила була. Иметь -ность - мати спромогу, здужати, спромагатися; получить -ность чего - спромогтися, спомогтися на що; давать, дать -ность - спомагати, спомогти на що. Предвидится, возникает -ность чего-л. - заноситься на що-небудь. [Це-ж був тоді 1890-ий рік; заносилося на війну між Росією й Австрією (Крим.)]. Имеющий -ность - спроможний; не имеющий -ности - неспроможний.
    * * *
    1) (чего и с неопр.) можли́вість, -вості (чого и с неопр.), змо́га (с неопр.); (способность осуществить что-л.) спромо́жність, -ності, спромо́га (с неопр.)
    2)

    возмо́жности — (мн.: внутренние силы, ресурсы) можли́вості, -тей, спромо́жності, спромо́жність; спромо́га (с неопр.)

    Русско-украинский словарь > возможность

  • 11 зарваться

    1) (начать рваться) зарватися, почати рватися. [Катря, як скричить, зарветься до хати (М. Вовч.)];
    2) (перейти всякую меру) зарватися, загнатися, перегнатися; (в картах) загнатися, засипатися; см. II. Зарываться.
    * * *

    Русско-украинский словарь > зарваться

  • 12 любопытный

    1) (интересующийся знать) цікавий. [Ясний місяць, наглядач цікавий (Л. Укр.). Хто се, хто се? - спитаєте цікаві дівчата (Шевч.)]. -ная женщина - цікава жінка, Євина дочка. Он очень -тен - він дуже (до всього) цікавий. Толпами валит -ный народ - юрмами люд біжить (суне) цікавий. -ные осаждали зал суда - цікаві облягали судову залю. Не в меру -ный - надто (через лад) цікавий. Бросать -ные взгляды - поглядати (позирати) цікавим оком;
    2) (интересный) цікавий, інтересний. [Факт цікавий навіть з естетичного погляду (Єфр.). Він не знаходив нічого цікавого (Крим.)]. Случилось -ное происшествие - трапилася (сталася, зчинилася) цікава подія. Он очень -ный человек - з його дуже цікава людина.
    * * *
    ціка́вий; ( интересный) інтере́сний; ( любознательный) допи́тливий; ( заинтересованный) заціка́влений

    Русско-украинский словарь > любопытный

  • 13 мерка

    1) см. Меряние;
    2) мірка, міра; (у портных, сапожников ещё) змірок (-рка). [Естетична мірка була-б тільки частковою міркою (Єфр.). Я тобі без змірка чобіт пошию (Короленко)]. Снимать, снять -ку - брати, взяти міру (мірку), здіймати, зняти змірок з кого. [Соломон - із мене ростом, беріть з мене міру (Рудан.). Майстер здійме змірок (Короленко)]. По -ке - до міри. [Зачав робити корабель, сказано, щоб усе до міри було (Рудан.). Оті вікна пороблено до однієї міри (Лубенщ.)]. Всё ставить под одну -ку - прикладати до всього однакову мірку. Подойти под -ку (под меру) (о рекрутах) - підійти під мірку;
    3) см. Мера 3.
    * * *
    1) мі́рка
    2) см. мера 3)

    Русско-украинский словарь > мерка

  • 14 неумеренно

    нрч. непомірно, (преимущ. невоздержанно) непомірковано, невмірковано, (не в меру) не до міри; (сверх меры) над міру, (чересчур) надто, занадто, через край, через лад, (свыше всякой меры) (по)над усяку міру.
    * * *
    нареч.
    непомі́рно; надмірно, над міру

    Русско-украинский словарь > неумеренно

  • 15 переполнять

    переполнить переповняти и переповнювати, переповнити, (во множ.) попереповняти и -повнювати кого, що. -нить меру (чашу) чьего-л. терпения - переповнити міру чийого терпіння. Переполненный - переповнений. [Життя переповнене мукою (Ворон.)]. -ный людьми - перелюднений, захряслий людьми. Комната была -нена людьми - кімната захрясла людьми. [Стіл захряс пляшками та мисками (Неч.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - переп`олнить
    переповня́ти и перепо́внювати, перепо́внити

    Русско-украинский словарь > переполнять

  • 16 пересушиваться

    пересушиться
    1) (через меру, наново) пересушуватися, пересушитися, пересихати, пересох(ну)ти; бути пересушеним. [Пересушилося насіння в печі - аж по- присмагало];
    2) повисушуватися, попросушуватися, посушитися. [Розклали вогонь, відпочили і повисушувались].
    * * *
    несов.; сов. - пересуш`иться
    пересу́шуватися, пересуши́тися и попересу́шуватися; ( становиться слишком сухим) пересиха́ти, пересо́хнути и попересиха́ти; (несов.: высушиться - обо всём, многом, всех, многих) посуши́тися, повису́шуватися, попросу́шуватися

    Русско-украинский словарь > пересушиваться

  • 17 пересыхать

    пересохнуть (через меру) пересихати, пересохнути, пересохти, пересхнути ( о мног.) попересихати; (сохнуть, о мног.) висихати, пов(и)сихати, посохти; (просыхать несколько, местами) просихати, просохнути, попросихати, протряхати, протрях(ну)ти, попротряхати; (о языке, губах) смагнути, посмагнути. [Річки пересихають, бо дощів немає. У горлі пересохло. Були річки - повсихали. Язик і губи посмагли з великої гарячки]. Пересохший - пересохлий, вис(о)хлий; просохлий, протряхлий; посмаглий, смаглий, смажний.
    * * *
    несов.; сов. - перес`охнуть
    пересиха́ти, пересо́хнути и попересиха́ти; (несов.: высохнуть - обо всём, многом) посо́хнути, посо́хти; (преим. о горле, губах) зашерха́ти, заше́рхнути и заше́рхти, ше́рхнути, поше́рхнути; ( о губах) сма́гнути, посма́гнути, засмага́ти, засма́гнути

    Русско-украинский словарь > пересыхать

  • 18 переталкивать

    перетолкнуть что (передвинуть толчком на др. место)
    I. перештовхувати, перештовхнути, перепихати, перепхати, перепхнути, (о мног.) поперепихати що. -ся - перештовхуватися, перештовхнутися, перепихатися, перепхатися. -толкать кого (о мног.) - перештовхати (усіх).
    II. Переталкивать (перетолакивать), перетолочь - (истолочь всё) товкти, потовкти; (сызнова) перетовкувати, перетовкти, товкти наново (знову), стовкти наново (знову); (через меру) перетовкувати, перетовкти що. Перетолчённый - перетовчений. -ся - перетовкуватися, перетовктися, бути перетовченим. [Усе перетовчеться та перемелеться].
    * * *
    несов.; сов. - перетолкн`уть
    перешто́вхувати, перештовха́ти, перепиха́ти, перепха́ти и перепхну́ти

    Русско-украинский словарь > переталкивать

  • 19 подстать

    нар. (идёт к чему-л.) йде до чого що, (под рост, меру) до росту, до міри кому, (подлад) доладу, (под пару) до пари, під пару кому, чому, (прилично) годиться, личить; см. Прилично, Подобает. Не -стать голубому верху красный подбой - не йде (не пасує) червона підбивка до блакитного верху. Она ему подстать - вона йому до росту. -ть ли мне это? - чи- ж годиться (личить) мені це? Мне это не -ть - мені це не годиться (не личить).
    * * *

    Русско-украинский словарь > подстать

  • 20 подходить

    подойти
    1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];
    2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];
    3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];
    4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];
    5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;
    6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;
    7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.
    * * *
    несов.; сов. - подойт`и
    підхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити

    Русско-украинский словарь > подходить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Меру (народ) — Меру Самоназвание (тигания, игембе, именти, миутини, иголи, мвимби, мутамби) …   Википедия

  • Меру (значения) — Меру: Содержание 1 В географии 2 Другие значения В географии …   Википедия

  • МЕРУ — народ общей численностью 1630 тыс. чел., проживающий на территории Кении. Язык кикуйю. Религиозная принадлежность верующих: традиционные верования, есть протестанты, католики …   Современная энциклопедия

  • МЕРУ (Meru) — действующий вулкан в Вост. Африке, в Танзании. Высота 4567 м …   Большой Энциклопедический словарь

  • МЕРУ — мифическая гора в индуизме и буддизме. Ее помещали за Гималаями и считали центром Вселенной. На вершине горы, как полагали, находились райские небеса Индры, где обитали боги, апсары и гандхарвы …   Большой Энциклопедический словарь

  • МЕРУ — (др. инд. Меru), в древнеиндийской мифологии огромная золотая гора, центр земли и вселенной; вокруг М. вращаются солнце, луна, планеты и звёзды, на ней живут высшие боги (Брахма, Вишну, Шива, Индра и др.), гандхарвы, риши и другие мифические… …   Энциклопедия мифологии

  • МЕРУ (в мифологии) — МЕРУ, мифическая золотая гора в индуизме (см. ИНДУИЗМ) и буддизме (см. БУДДИЗМ). Ее помещали за Гималаями (см. ГИМАЛАИ) и считали центром Вселенной. На вершине горы, как полагали, находились райские небеса Индры (см. ИНДРА), где обитали боги,… …   Энциклопедический словарь

  • МЕРУ (вулкан) — МЕРУ (Meru), действующий вулкан в Вост. Африке, в Танзании. Высота 4567 м …   Энциклопедический словарь

  • МЕРУ — Священная гора в индусской мифологии, на которой жили боги. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • меру — сущ., кол во синонимов: 1 • вулкан (118) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Меру — народ общей численностью 1630 тыс. чел., проживающий на территории Кении. Язык кикуйю. Религиозная принадлежность верующих: традиционные верования, есть протестанты, католики.   …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»