-
1 неуверенность
невпевненість, непевність (-ности). [Його напала непевність, чи туди він попав, куди слід (Крим.)]. -ность в завтрашнем дне - непевність (що-до) (в)завтрішнього дня.* * *1) невпе́вненість, -ності, непе́вність2) непе́вність; хи́сткість, -кості, хиткість -
2 колебаться
колебливаться, колебнуться коливатися, хитатися, хитнутися, похитнутися, схитнутися, колихатися, колихнутися, зрухнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, хибатися и хибати, хибнутися, схибнутися, (качаться) гойдатися, гойднутися. [Синє море хитається (Сл. Гр.). Поспільство наше буде ще хитатись (Куліш). Хилитаються тіні (Коцюб.). Будівля світова страшно хилиталась (Рудан.). Човен хибається (Звин.). Полиця хибає - вже не стоїть (Сл. Гр.)]. -баться от ветра - коливатися, колихатися, хилитатися, хилятися, движіти (-жу, -жиш), маяти и (редко) маятися, (качаться) гойдатися від вітру. [Ой, у полі билинонька колихається (Хведор.). На вікнах хилитались од вітру білі завіси (Коцюб.). Ледве що маяла шата прозора (Л. Укр.). Листя на осиці движить та й движить (Звин.)];2) -баться (перен.: быть в нерешительности) - вагатися (гал. вагуватися), хитатися, хилятися. [Гордій трохи постояв, подумав, він вагався (Грінч.). Ми хиталися, ми вагалися і повернулися в цей бік (Грінч.). Старий зразу вагувався, чи приносити цілу кварту (горілки) (Франко)]. -ться в своём решении, в своих намерениях - вагатися (хитатися) в своїй постанові, в своїх намірах. -ться между кем, чем - хитатися (вагатися, хилятися) (по)між ким, чим. [Поет хитається між надією та зневір'ям (Єфр.). Україна поміж Татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Він не хилявся між навіянням традиції, своєю поганою вдачею та випадковими причіпками (Ніков.)]. -блясь - вагаючись; хильцем. [Сірі люди, що йдуть хильцем то за одним, то за другим дурисвітом (Єфр.)]. Не -блясь - не вагаючись; без намислу. [Без намислу на чільнім місці сів (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - колебн`уться1) колива́тися, коливну́тися; хита́тися, хитну́тися; колихатися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́ти, хибну́ти, несов. хиля́тися2) (несов. перен.: быть неустойчивым) колива́тися, хита́тися3) (несов. перен.: испытывать неуверенность) вага́тися; диал. вагува́тися -
3 недоумение
недомисл (-лу), (непонимание) нерозуміння и (реже) непорозуміння, (оконч. незрозуміння), невтяма, недоміркування, (грубо) невторопання, (колебание) вагання, (неуверенность) непевність (-ности), (сомнение) сумнів (-ву), недомудрення. [Отже глибини всі розгадано, отже з'ясовано всі недомудрення (П. Тичина). В його очах відбивається недомисл: «що це?» (Корол.). «Не знаю - це не значить, що їх не було», - справедливо кінчає: він свої недомисли (Рада). Немов якесь вічне непорозуміння стоїть в душі у письменниці (Рада)]. Быть в -нии (не понимать) - не розуміти, (колебаться) вагатися, (быть в нерешительности) бути ні в сих, ні в тих. В -нии - недомисленно, не домислюючись, в недомислі; (в нерешительности) ні в сих, ні в тих; см. ещё Недоуменно и Недоумевая (под Недоумевать). [Я спинився й стояв у недомислі (Н.-Лев.). Він стояв ні в сих, ні в тих, бо не міг зорієнтуватися (Київ)]. С -нием - недомисленно, з недомислом, з не(по)розумінням; см. ещё Недоуменно. [«Ви-ж погодилися в принципах», - сказала з недомислом Саня (Н.-Лев.). Спочатку з непорозумінням, а потім з чуттям страху став дивитися на батька (Виннич.)]. Полное (полнейшее) -ние - цілковите не(по)розуміння. В полном, полнейшем -нии - нічого, нічогісінько не розуміючи (не тямлячи, не розбираючи). Быть в полнейшем -нии - нічогісінько не розуміти (не тямити), нічогісінько не могти з[в]розуміти (втямити). Я в полнейшем -нии - я нічогісінько не (в)розумію (не (в)тямлю, не розбираю), я й думок не зберу, я нічогісінько втямити не можу, (в песнях) не здумаю думки, не змислю я мисли. Я пришёл в -ние - я (того, нічого) втямити не (з)міг, я аж знерозумнів, я запантеличився; я став ні в сих, ні в тих; мене посіло (обгорнуло) вагання; мене посіла (взяла) непевність, мене посів (взяв) сумнів (недомисл).* * *нерозумі́ння; вага́ння; по́див, -у; здивува́ння, здиво́вання; зачудо́вання, зачудува́ння, зчудува́ннявводи́ть, ввести́ (сов. пове́ргнуть) в \недоумение ние — спантели́чувати, -чую, -чуєш, спантели́чити; прийти́
(впасть) в \недоумениение — зчудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся
в \недоумение нии, с \недоумениением — у по́диві, здиво́вано, зачудо́вано, вага́ючись, з вага́нням
в кра́йнем \недоумениении — укра́й здиво́ваний, нічо́го (нічогі́сінько) не розумі́ючи
См. также в других словарях:
неуверенность — неуверенность … Орфографический словарь-справочник
неуверенность — См … Словарь синонимов
НЕУВЕРЕННОСТЬ — НЕУВЕРЕННОСТЬ, неуверенности, мн. нет, жен. отвлеч. сущ. к неуверенный; поведение, состояние неуверенного. Неуверенность в себе. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Неуверенность — – растерянность и сомнение. Может быть неуверенность в исходе предлагаемого или затеваемого дела, мероприятия, в человеке, в своих выводах и др. Стриптизерша обещает больше, чем она может дать. В стриптизе женщина успокаивает неуверенность… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
Неуверенность — Имена существительные НЕРЕШИ/ТЕЛЬНОСТЬ, колеба/ние, нереши/мость, нетвёрдость, неуве/ренность, сомне/ние, шата/ние. Внутренняя робость, отсутствие твёрдой веры кого , что либо; неспособность быстро принимать решения. СОМНЕ/НИЕ и… … Словарь синонимов русского языка
неуверенность — в чем. Мне многого стоило, чтобы победить в себе неуверенность в успехе (Аксаков) … Словарь управления
неуверенность — ▲ сомнение ↑ в отношении, свой, действие < > уверенность неуверенность сомнение в своих действиях. неуверенный. нетвердый. нерешительный. колебаться. что ли (сходить #?) ↓ шатание. рефлексия. проявить нерешительность … Идеографический словарь русского языка
Неуверенность — отрицательное нравственно этическое качество личности, выражающее сомнение, нерешительность, недоверие к себе и своим суждениям. Это качество прорастает в условиях неполной информации, неясных неопределенных целей. В этом состоянии субъект… … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
неуверенность — НЕУВЕРЕННОСТЬ, и, ж То же, что сомнение. Неуверенность Маши пугала меня … Толковый словарь русских существительных
неуверенность — netikrumas statusas T sritis švietimas apibrėžtis Abejonė dėl savo galimybių ir tinkamumo veiklai, jų neįvertinimas. Priežastys įvairios: savivertės silpnumas, nepalanki situacija, nesėkmės atliekant mokymosi ar darbo užduotis, tarpasmeninė… … Enciklopedinis edukologijos žodynas
неуверенность — nepasitikėjimas savimi statusas T sritis Kūno kultūra ir sportas apibrėžtis Pasitikėjimo savimi trūkumas, pasireiškiantis nesėkmės baime, abejonėmis dėl savo gebėjimų, galimybių, varžovų pervertinimu. atitikmenys: angl. diffidence vok.… … Sporto terminų žodynas
