нет+и+ещё+раз+нет!

• ВОТ ТЕБЕ <TE> (И) РАЗ!; ВОТ ТЕБЕ <TE> (И) НА!; ВОТ ТАК ТАК! all coll

[Interj; these forms only; fixed WO) used to express surprise, disappointment, bewilderment, frustration etc (usu. in reaction to some unexpected circumstance, occurrence etc): well, I never!; how do you like that!; good Lord!; (well,) what do you know!; (well,) how about that!; holy mackerel!; that's (this is) a fine (pretty) kettle of fish!; well, I'il be (darned < damned>)!; who'd have thought it!; (well,) well, well; [in limited contexts]

=====

⇒ thatis a good one; did (were etc) you (they etc) now?

     ♦ [Кочкарев:] Зачем же откладывать? Ведь ты согласен? [Подколесин:] Я? Ну, нет... я еще не совсем согласен. [Кочкарев:] Вот тебе на! Да ведь ты сейчас объявил, что хочешь (Гоголь 1). [К.:] Why put it off? You do agree, don't you? [P.:] I? Well, no.. I'm not quite agreed yet. [K.:] Well, I never! But you just now said that you wanted to (1a).

     ♦ "Вчерась обещал на ей [ungrammat = ней] жениться, а теперь и нос в сторону". - " Кто? Я обещал?" - еще больше удивился Иван. "Я, что ли?" - "Вот тебе на!" - Алтынник подпер голову рукой и задумался (Войнович 5). "Yesterday you promised to marry her and now you turn your nose up at her." "Who, me? I promised?" Altinnik's surprise grew even greater. "That's a fine kettle of fish!" Altinnik propped his head on his hand and lost himself in thought (5a).

     ♦ [Городничий:] К нам едет ревизор. [Аммос Фёдорович:] Как ревизор? [Городничий:] Ревизор из Петербурга, инкогнито. И еще с секретным предписаньем. [Аммос Федорович:] Вот те на! (Гоголь 4). [Mayor.] A government inspector is on his way. [A.F:] A government inspector?... [Mayor:] From Petersburg, incognito! And with secret instructions to bootf [A.F:] Well I'll be! (4f).

     ♦ [Сотрудник НКВД] Дьяков передал ему ряд людей, с которыми работал, среди них и Вику Марасевич. Вот тебе и на! Вот так новость! И Вика, значит... (Рыбаков 2). [NKVD agent] Dyakov handed over to him a number of people he had been working with, and among them was Vika Marasevich. Well, well, well, what a surprise! That meant that Vika... (2a).

     ♦ "Что это за критик Латунский?" - спросил Воланд, прищурившись на Маргариту... Маргарита ответила, краснея: "Есть такой один критик. Я сегодня вечером разнесла всю его квартиру". - "Вот тебе и раз! А зачем же?" - "Он, мессир, - объяснила Маргарита, - погубил одного мастера" (Булгаков 9). "What's this about Latunsky?" inquired Woland, frowning at Margarita....Margarita replied, blushing, "He's a critic. I wrecked his apartment this evening." "Did you now! Why?" "Because, Messire," Margarita explained, "he destroyed a certain master" (9b).

• ВОТ ТЕБЕ <TE> (И) РАЗ!; ВОТ ТЕБЕ <TE> (И) НА!; ВОТ ТАК ТАК! all coll

[Interj; these forms only; fixed WO) used to express surprise, disappointment, bewilderment, frustration etc (usu. in reaction to some unexpected circumstance, occurrence etc): well, I never!; how do you like that!; good Lord!; (well,) what do you know!; (well,) how about that!; holy mackerel!; that's (this is) a fine (pretty) kettle of fish!; well, I'il be (darned < damned>)!; who'd have thought it!; (well,) well, well; [in limited contexts]

=====

⇒ thatis a good one; did (were etc) you (they etc) now?

     ♦ [Кочкарев:] Зачем же откладывать? Ведь ты согласен? [Подколесин:] Я? Ну, нет... я еще не совсем согласен. [Кочкарев:] Вот тебе на! Да ведь ты сейчас объявил, что хочешь (Гоголь 1). [К.:] Why put it off? You do agree, don't you? [P.:] I? Well, no.. I'm not quite agreed yet. [K.:] Well, I never! But you just now said that you wanted to (1a).

     ♦ "Вчерась обещал на ей [ungrammat = ней] жениться, а теперь и нос в сторону". - " Кто? Я обещал?" - еще больше удивился Иван. "Я, что ли?" - "Вот тебе на!" - Алтынник подпер голову рукой и задумался (Войнович 5). "Yesterday you promised to marry her and now you turn your nose up at her." "Who, me? I promised?" Altinnik's surprise grew even greater. "That's a fine kettle of fish!" Altinnik propped his head on his hand and lost himself in thought (5a).

     ♦ [Городничий:] К нам едет ревизор. [Аммос Фёдорович:] Как ревизор? [Городничий:] Ревизор из Петербурга, инкогнито. И еще с секретным предписаньем. [Аммос Федорович:] Вот те на! (Гоголь 4). [Mayor.] A government inspector is on his way. [A.F:] A government inspector?... [Mayor:] From Petersburg, incognito! And with secret instructions to bootf [A.F:] Well I'll be! (4f).

     ♦ [Сотрудник НКВД] Дьяков передал ему ряд людей, с которыми работал, среди них и Вику Марасевич. Вот тебе и на! Вот так новость! И Вика, значит... (Рыбаков 2). [NKVD agent] Dyakov handed over to him a number of people he had been working with, and among them was Vika Marasevich. Well, well, well, what a surprise! That meant that Vika... (2a).

     ♦ "Что это за критик Латунский?" - спросил Воланд, прищурившись на Маргариту... Маргарита ответила, краснея: "Есть такой один критик. Я сегодня вечером разнесла всю его квартиру". - "Вот тебе и раз! А зачем же?" - "Он, мессир, - объяснила Маргарита, - погубил одного мастера" (Булгаков 9). "What's this about Latunsky?" inquired Woland, frowning at Margarita....Margarita replied, blushing, "He's a critic. I wrecked his apartment this evening." "Did you now! Why?" "Because, Messire," Margarita explained, "he destroyed a certain master" (9b).

• ТО-ТО ЖЕ; НУ < BOT> ТО-ТО ЖЕall coll

[Interj; these forms only]

=====

⇒ (used to express the speaker's satisfaction with what the interlocutor has just said, often in cases when the interlocutor agrees with the opinion or earlier statement of the speaker) that is correct, now you are talking sensibly, now you understand etc:

- there now;

- that's better < right>;

- (there now,) what did I tell you?;

- [in limited contexts] I told you so!;

- aha!

     ♦ "Ты умница, - сказал Кязым, разгибаясь, - другого слова не подберёшь". - "То-то же, - сказала Нуца, довольная, - хоть раз в жизни признал меня умной" (Искандер 5). "You're a smart girl," Kyazum said as he straightened up. "No other word for it." "There now," Noutsa said, pleased. "For once in your life you've admitted I'm smart" (5a).

     ♦ [Кабанова:]...Только ты смотри, чтобы мне вас не дожидаться! Знаешь, я не люблю этого. [Кабанов:] Нет, маменька, сохрани меня господи! [Кабанова:] То-то же! (Островский 6). [K-ova:]... But mind I don't have to wait for you too long! You know I don't like it! [K-ov:] Of course not, mother. I'd never dream of being late. [K-ova:] That's better (6c).

     ♦ "Ты был прав: матч выиграл Каспаров". - "То-то же! В другой раз не будешь со мной спорить!" "You were right, Kasparov won the match." "Aha! Next time you'll know not to argue with me!"

• ТО-ТО ЖЕ; НУ < BOT> ТО-ТО ЖЕall coll

[Interj; these forms only]

=====

⇒ (used to express the speaker's satisfaction with what the interlocutor has just said, often in cases when the interlocutor agrees with the opinion or earlier statement of the speaker) that is correct, now you are talking sensibly, now you understand etc:

- there now;

- that's better < right>;

- (there now,) what did I tell you?;

- [in limited contexts] I told you so!;

- aha!

     ♦ "Ты умница, - сказал Кязым, разгибаясь, - другого слова не подберёшь". - "То-то же, - сказала Нуца, довольная, - хоть раз в жизни признал меня умной" (Искандер 5). "You're a smart girl," Kyazum said as he straightened up. "No other word for it." "There now," Noutsa said, pleased. "For once in your life you've admitted I'm smart" (5a).

     ♦ [Кабанова:]...Только ты смотри, чтобы мне вас не дожидаться! Знаешь, я не люблю этого. [Кабанов:] Нет, маменька, сохрани меня господи! [Кабанова:] То-то же! (Островский 6). [K-ova:]... But mind I don't have to wait for you too long! You know I don't like it! [K-ov:] Of course not, mother. I'd never dream of being late. [K-ova:] That's better (6c).

     ♦ "Ты был прав: матч выиграл Каспаров". - "То-то же! В другой раз не будешь со мной спорить!" "You were right, Kasparov won the match." "Aha! Next time you'll know not to argue with me!"

• ТО-ТО ЖЕ; НУ < BOT>ТО-ТО ЖЕall coll

[Interj; these forms only]

=====

⇒ (used to express the speaker's satisfaction with what the interlocutor has just said, often in cases when the interlocutor agrees with the opinion or earlier statement of the speaker) that is correct, now you are talking sensibly, now you understand etc:

- there now;

- that's better < right>;

- (there now,) what did I tell you?;

- [in limited contexts] I told you so!;

- aha!

     ♦ "Ты умница, - сказал Кязым, разгибаясь, - другого слова не подберёшь". - "То-то же, - сказала Нуца, довольная, - хоть раз в жизни признал меня умной" (Искандер 5). "You're a smart girl," Kyazum said as he straightened up. "No other word for it." "There now," Noutsa said, pleased. "For once in your life you've admitted I'm smart" (5a).

     ♦ [Кабанова:]...Только ты смотри, чтобы мне вас не дожидаться! Знаешь, я не люблю этого. [Кабанов:] Нет, маменька, сохрани меня господи! [Кабанова:] То-то же! (Островский 6). [K-ova:]... But mind I don't have to wait for you too long! You know I don't like it! [K-ov:] Of course not, mother. I'd never dream of being late. [K-ova:] That's better (6c).

     ♦ "Ты был прав: матч выиграл Каспаров". - "То-то же! В другой раз не будешь со мной спорить!" "You were right, Kasparov won the match." "Aha! Next time you'll know not to argue with me!"

• ЧТО ЛИ coll

[Particle; Invar]

=====

1. used to express uncertainty, indecisiveness, hesitation, assumption:

- perhaps;

- maybe;

- or something;

- or whatever;

- I suppose.

     ♦...На Западе [мор] удивительным образом задержался как раз на польской и румынской границах. Климат, что ли, там был иной или сыграли роль заградительные кордонные меры, принятые соседними правительствами, но факт тот, что мор дальше не пошёл (Булгаков 10). In the west, it [the plague] halted miraculously exactly on the Polish and Rumanian borders. Pferhaps the climate in these countries was different, or perhaps the quarantine established by the neighboring governments hid done its job, but the fact remains that the plague had gone no further (10a).

     ♦ [Спиридоньевна:] Да где сам-то: дома, видно, нет? [Матрёна:] К священнику, что ли, пошёл - не знаю... (Писемский 1). [S.:] And where is he? I see he's not home. [М.:] I don't know....Maybe he's gone to the priest (1a).

     ♦ Что она там делает? Гладит, что ли? (Трифонов 4). What was she doing there? Ironing or something? (4a).

     ♦ Рассказ, следовательно, о разладе между чистыми устремлениями юности и последующим попаданием, что ли, в плен житейской суете, заставляющей терять эту чистоту... (Олеша 3). The story, it follows, is about the conflict between the pure strivings of youth and the subsequent fall, or whatever, into bondage to a daily routine which forces one to lose that purity... (3a).

     ♦ [Атуева:]...А вы, говорит, заодно с Кречииским-то, что ли? (Сухово-Кобылин 1). [ А.:]... He says to me, Well, I suppose you and Krechinsky see eye to eye, eh? (1a).

2. [used in questions, rhet questions, exclamations]

⇒ used to express doubt, bewilderment, incredulity etc:

- or what?;

- what?;

- [in limited contexts] what am I (are you etc)...?;

- is that it?;

- [may be translated as part of general context].

     ♦ "Откуда угрозыску стало известно, что я в "Орбите" гулял? Следили за мной, что ли?" (Чернёнок 1). "How did CID find out that I was partying at the Orbit? Were you watching me, or what?" (1a).

     ♦ "Вот чудаки! - воскликнул Покисен. - Что же, я вам врать, что ли, буду?" (Федин 1). "What fools!" exclaimed Pokisen. "What, d'you think I'm going to lie to you?" (1a).

     ♦ [Маша:] Тебя исключают из университета... [Колесов:] Да он [ректор] что, озверел, что ли? (Вампилов 3). [М.:] You're being expelled from the university.... [K.:] What happened, did he [the Provost] go wild, is that it? (3b).

     ♦ Но, спрашивается, зачем нам этот мракобес, что, у нас нет своих забот, что ли? (Искандер 4). But, I ask you, what do we want with this obscurantist, don't we have enough troubles of our own? (4a).

3. [usu. used with imper]

⇒ used to express exhortation:

- do [foll by imper];

- why don't you...?;

- ..., will you?;

- [in limited contexts] shall we...?

     ♦ "Отсаживай, что ли, нижегородская ворона!" - кричал чужой кучер (Гоголь 3). "Back up, why don't you, you Nizhni Novgorod crow!" shouted the strange coachman (3c).

     ♦ [Пепел:] Барон! Идём в трактир... [Барон:] Готов! Ну, прощай, старик... Шельма ты! [Лука:] Всяко бывает, милый... [Пепел (у двери в сени):] Ну, идём, что ли! (Горький 3). [R:] Baron, come on to the tavern! [В.:] I'mready! Well, good-by, old man!...You're a rascal! [L.:] There are all sorts of folks, my friend. [P (at the door of the halt):] Well, come on, will you! (3f).

     ♦ "Так что ж, матушка, по рукам, что ли?" - говорил Чичиков (Гоголь 3). "Well, my dear lady, shall we call it a deal?" Chichikov was saying (3c).

• All men must die - Все люди смертны (B), Все под Богом ходим (B), Все там будем (B)

• As a man lives, so shall he die; as a tree falls, so shall it lie - Как жил, так и умер (K)

• Better die standing than live kneeling - Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)

• Better die with honour than live in shame - Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)

• Better to die on one's feet than to live on one's knee - Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)

• Die is cast (thrown) (The) - Жребий брошен (Ж)

• He that dies pays all debts - Смерть платит все долги (C)

• He that liveth wickedly can hardly die honestly - Собаке - собачья смерть (C)

• It's better to die with honor than to live in infamy - Бесчестье хуже смерти (Б), Лучше лишиться жизни, чем доброго имени (Л), Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)

• Kings and queens must die, as well as you and I - Все под Богом ходим (B), Смерть не разбирает чина (C)

• Man can die but (only) once (A) - Двум смертям не бывать, а одной не миновать b (Д), Один раз мать родила, один раз и умирать (O), Раньше смерти не умрешь (P)

• Never say die - Век живи, век надейся (B)

• No matter how much money you have, when you die, you must leave it - Умрем, так все останется (У)

• Once born, once must die - Все под Богом ходим (B)

• They die well that live well - Как жил, так и умер (K)

• They that live longest must die - На смерть поруки нет (H), Час от часу, а к смерти ближе (4)

• We die as we live - Как жил, так и умер (K)

• You can't take it (money) with you when you die - Умрем, так все останется (У)

• Different strokes for different folks - На вкус, на цвет товарища нет (H)

• First stroke is half the battle (The) - Почин дороже денег (П)

• Little strokes fell big (great) oaks - Дятел и дуб продалбливает (Д)

• Oak is not felled at (with) one stroke (An) - За один раз дерева не срубишь (3), И Москва не вдруг строилась (И), С одного удара дуб не свалишь (O)

• One stroke fells not an oak - За один раз дерева не срубишь (3), И Москва не вдруг строилась (H), С одного удара дуб не свалишь (C)

• Small strokes cut down the oaks - Дятел и дуб продалбливает (Д)

• Small strokes fell big oaks - Дятел и дуб продалбливает (Д)

• With many strokes is an oak overthrown - Дятел и дуб продалбливает (Д)

daha iyi

* * *

1) сравн. ст. от хороший, хорошо daha iyi

2) безл., → сказ., в соч.

3) → частица keşke; iyisi;...acağına

••

1) нареч. ( таким образом) böyle; öyle; şöyle; böylece; öylece; şöylece

2) нареч. (до такой степени, настолько) o kadar, öylesine; böylesine; şöylesine

3) нареч., в соч.

4) нареч. ( без особого намерения) işte

5) союз (в таком случае, тогда) öyleyse, o halde

6) частица, разг. ( ничего особенного) hiç; şöyle böyle

7) частица demek

8) союз (но, да) ama

9) частица усил., в соч.

10) частица ( указывает на приблизительное количество) şöyle böyle, kadar

11) частица (например, к примеру) söz gelişi

••

already; ( в настоящее время) by this time, by now; ( теперь) now; ( в отрицании) no longer

1) ( дополнительно) ancora, in più, di più

2) ( до сих пор) ancora, tuttora, per ora

3) ( уже) ancora

4) ( указывает на возможность) ancora

5) ( при сравнительной степени) ancora, persino, anche

••

* * *

1) (опять, в добавление) ancora (una volta), un'altra volta; dell'altro

2) (уже, в прошлом) gia, ancora

3) (до сих пор, пока) ancora, per ora

4) ( указывает на возможности) ancora

5) (при сравн. ст.) ancora più...

6)

•

- ещё как!

••

* * *

1) gener. altresì, anche, anco, ancora

2) obs. eziandio

1) ( более удалённый) quello

2) ( какой нужен) quello

••

* * *

1) ( указывает на отдалённый предмет или время) quello, quel / quella; m pl quei, quegli; (f pl quelle)

2) ( один из нескольких) quello

3) в знач. сущ. quello, quell'uomo, quella cosa, colui; colei, coloro

4) определит.

5) входит в состав сложных союзов

6) входит в состав словосочетания вводного характера

••

* * *

gener. quegli, quel, chi, colui, quello

1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];

2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];

3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];

4) да будет - хай буде, най (нехай);

5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].

* * *

1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж

2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді

3) усилит. та

4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й

1) ( соединительный и присоединительный) та, і, й

2) ( противительный) та, але́; ба ні

1) нрч. вопрос. - коли? -да вы придёте? - коли ви прийдете? -да же? - коли-ж? Да и - да же работать? - та й коли-ж (та й коли його) працювати? -да бы? - коли-б?

2) нрч. врем. указат. и неопредел. - коли. Вот -да - от (ось) коли, аж от (ось) коли. [Аж ось коли довідався, а то все не знав (Сл. Гр.)]. -да есть, а -да и нет - коли є, а коли й нема. -да-то - колись, колись-то. [Було колись - в Україні ревіли гармати (Шевч.). Колись-то було, та тепер загуло (Приказка)]. Бывший -да-то - колишній. -да-либо, -да-нибудь - коли, колись, коли- небудь, будь-коли, (редко) либонь-коли. [Зосмілюсь вас спитати: ви бачили коли дочку Баптиста? (Куліш). Люби, кого знаєш, та не смійся надо мною, як коли згадаєш (Шевч.)]. Зайдите ко мне -да-нибудь - зайдіть до мене коли(сь), коли-небудь. -да-нибудь вы пожалеете об этом - колись ви пожалуєте за цим. Если вы -да-либо осмелитесь это сделать - якщо (як) ви насмілитесь коли зробити це. Когда прислать вам эту книгу? -да- нибудь; -да-нибудь пришлёте - коли прислати вам цю книжку? - коли-небудь; колись пришлете. Более чем -да-либо - більш ніж коли (будь-коли). -да бы то ни было, -да ни есть, -да-угодно, -да-попало - аби-коли (будь-коли), хоч коли, коли припаде, коли трапиться. [Такі розмови однаково були-б велися не тільки тепер, але й будь-коли (Крим.)]. Кое-когда - см. отдельно;

3) нрч. относит., союз врем. - як, коли, (редко) що, де. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Як побачив він дівчину, спинивсь (Крим.). Прийде час, коли з білих дівочих рук спадуть кайдани (Грінч.). Робочої доби, що людей в селі нікого немає, - він сам собі ходить (М. Вовч.). Де Христос родився, той день празднуємо (Чуб. III)]. -да - тогда - коли - тоді, як - тоді. [Коли хліб, тоді й розум (Номис). Наш край кохали ми й тоді, як ви ще кашку їли (Самійл.)]. -да - то - коли - то, як - то. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Н.-Лев.)]. А -да, -да же - а коли, коли-ж. В ту минуту, -да я выходил - в ту хвилину (тої хвилини), як (коли) я виходив. Настанет день, -да мы увидимся - настане день (днина), коли (що тоді) ми побачимось. Вы должны слушаться, -да вам приказывают - ви повинні слухатися, коли вам наказують. -да вам угодно - коли вам охота. -да ни - хоч коли, (реже) коли не. -да к вам ни зайдёшь, вас нет дома - хоч коли зайдеш до вас (коли до вас не зайдеш), вас нема вдома (то все немає вас удома). -да бы ни - хоч-би коли, хоч коли-б, коли-б не. Примите его, -да бы он ни пришёл - прийміть його, хоч-би коли (хоч коли-б) він прийшов. -да бы - коли-б. Не было такого случая, -да бы я не был рад видеть вас - не було такого випадку, щоб я не був радий бачити вас;

4) союз условн. - коли, як, якщо, (ведь) що; см. Если. [Чи-ж варто було жалкувати за минулим, коли воно виявило себе банкрутом? (Єфр.). Як поділимось ми працею й наукою, то аж тоді буде на світі добре всім (Н.-Лев.). Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого (Рудч.)]. А -да так, то - а коли (як, якщо) так, то. В случае, -да он придёт - якби він прийшов; у тому разі, як він прийде. -да бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб. [Якби я хоч на хвилину скинув цей залізний панцер, кров-би кинулась потоком (Л. Укр.)]. -да бы вы знали, как он зол - якби (коли-б) ви знали, який він злий. -да бы не - якби не, коли-б не, якби-що не, щоб не, (зап.) коби не. [Якби не ті літа важкої муки, то я сам присяг-би нині, що се був сон (Франко). Коли-б не він - надгробок укрив-би двох панів (М. Рильськ.). Може воно було-б і гарніш, якби-що я зовсім не родилася (Крим.). Ви хіба забули, що, коб не ми, то вам-би був кінець (Вороний)]. О -да бы! - о, якби! о, коли-б! щоб! бодай!

* * *

1) нареч. коли́

2) (нареч.: когда-нибудь) коли-не́будь, коли́сь, коли

3) союз коли́, якщо́

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1) (1/60 градуса) мінута;

2) (1/60 часа) хвилина, мінута. [Кожна година ділиться на шістдесят хвилин (Герин.)]. Пять -нут десятого - п'ять хвилин на десяту или п'ять хвилин по дев'ятій. Без десяти (-нут) восемь - за десять хвилин восьма. Поезд отходит в восемь без десяти (-нут) - поїзд рушає (іде, піде) за десять хвилин до восьмої;

3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) - хвилина, хвилинка, (зап.) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту - цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту - тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал - я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) - за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты - в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту - в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти - у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) - зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту - що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та - мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету - кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку - на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку - не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту - кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту - за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка - вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной - нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) - нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты - робити що вільними хвилинами.

* * *

1) ( мера времени) хвили́на; ( короткий промежуток времени) часи́на, уменьш.-ласк. часи́нка

2) ( часть градуса) міну́та

глаг. нрч. треба (в разговоре, пров. тра и тре), потрібно; (редко: должно) повинно, (следует) слід, належить, (имеется потребность) потреба, до потреби; срв.

II. Надо. [Треба соли, треба горшків, треба смоли (Н.-Лев.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Хитрощів зажити треба їм (Грінч.). Тра на базар їхати (Звин.). Тра комусь їхати в дубину (Рудан.). Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися (Шейк.). Хіба потрібно було все це розказувати? (Київ). На стосунки суспільства з собою повинно дивитися, як на вільну умову (Наш). А оцього гвіздка вам потреба? (Звин.). Чарка-друга - до потреби (Стариц.)]. Что (чего), кого вам -но? - що (чого), кого вам треба? Мне -но итти - мені треба йти. Это -но делать осторожно - не треба робити обережно. Если будет -но - якщо (коли, як) треба буде. Сколько -но - скільки треба (потрібно), скільки потреба. [Хай візьме їх (гроші) або всі, або скільки потреба (Грінч.)]. Всё, что -но для писанья - все потрібне до (для) писання (щоб писати). Как раз то, что -но - саме (як-раз) те, що (чого) треба. -но же было мне встретить его! - треба-ж було (надало-ж) мені зустріти (спіткати) його! Так -но - так треба, так мусить бути, (подобает) так годиться. Не -но - не треба (в разгов.: не тра, не тре), не потрібно, нема(є) потреби. Мне это ни на что не -но - мені цього ні на що не треба, мені це ні на що (ні до чого) не потрібне, мені це без потреби (ні до чого). -но бы - треба-б, (следовало б) слід-би, випадало-б.

* * *

нар. Отнюдь не ні в якому разі, в жадному разі, ніяким чином, ніяким світом, ніяким робом, жадним способом, жадною мірою, ані трохи, аж ніяк.

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *