неприсутственный

неурядовий, неслужбовий, (праздничный) святний, святковий, вільний від праці, неробітний. -ный день, -ное время - неурядовий (неслужбовий, святковий, вільний від уряду (від урядування)) день, час. -ное место - неурядове місце, неурядова установа.

* * *

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

1) неробітний, неробочий, (свободный от работы) вільний від праці, (выходной) вихідний, (неприсутственный) неурядовий, неслужбовий, (праздничный) святний, святковий. [Неробочий день (Полт.). Була п'ятниця, неробочий день - неділя мусулманська (Ле). У мене завтра вільний (від праці) (вихідний) день (Київ). В неурядові години просять не турбувати (Київ)];

2) неробітний, неробочий, (зап.) неробучий, (праздный) гулящий, вільний (від праці), (не знающий, не знавший труда) нетруджений, що праці не знає (не знав), (барский) панський, (нежный) ніжний, делікатний; срв. Гулевой. [Гулящий чоловік (Чуб. V). Все теє гуляще, дак таке випещене (Основа 1862)]. -чие руки - неробітні (неробо[у]чі, нетруджені, панські, делікатні) руки. [Наготувала і прядива, і ткання, щоб невістонька не склала руки свої неробочі (Ле). Ви паразити з водянистим мізком, ви неробучі, загрібущі руки (Франко). Білі неробучі руки (Коцюб.)];

3) неробітний, неробочий, неробітничий, неробітницький, не робочого роду, панського роду. -чее происхождение - неробітне (неробітниче) походження. -чий состав, сектор правления - неробітничий склад, сектор (неробітнича частина) управи;

4) см. Неработливый;

5) сщ. - неробітник (-ка), неробочий (-чого).

* * *