Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

непочатый+край

  • 1 край

    1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];
    2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;
    3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;
    4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].
    * * *
    I сущ.
    1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

    из кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць

    2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на
    II предл. диал.

    \край доро́ги — край доро́ги (шляху)

    Русско-украинский словарь > край

  • 2 непочатый

    непочатий, нерозпочатий, непочинаний. [Почувши душею в простому і невченому слові селян свіжу силу, мов непочату воду (Куліш). На селі праці для партійця непочатий край (Головко)].
    * * *
    непоча́тий

    \непочатыйый край (у́гол) чего́ — перен. непоча́тий край (куто́к) чого́

    \непочатыйый родни́к (исто́чник) — перен. невиче́рпне джерело́

    Русско-украинский словарь > непочатый

См. также в других словарях:

  • непочатый край — нареч, кол во синонимов: 43 • без счета (53) • без числа (50) • бессчетно (60) • …   Словарь синонимов

  • Непочатый край — НЕПОЧАТЫЙ, ая, ое (разг.). Полный, ещё не начатый, не тронутый. Непочатая пачка сигарет. Непочатая буханка. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • непочатый край — Неизм. Только ед. Нетронутый запас, изобилие, избыток чего либо. = Конца краю( я) не видно <не видать, нет> (в 3 знач.), сколько <душе> угодно (в 1 знач.), хоть отбавляй, хоть пруд пруди. ≠ Капля в море, кот наплакал, по пальцам можно …   Учебный фразеологический словарь

  • непочатый край — непочатой (непочатый) край (иноск.) нетронутые, не начатые выгодные дела , неисследованное богатство (в земле) Ср. Действительно, куда ни посмотришь, у нас везде непочатой край! Тот Грек... правду сказал: стоит только у нас плюнуть на землю,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Непочатый край — чего. Разг. Экспрес. Изобилие; очень много. Рыбы и птицы там непочатый край (Пришвин. За волшебным колобком) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Непочатый край — чего. Разг. Очень много, в избытке, в изобилии. БМС 1998, 313; ФСРЯ, 211 …   Большой словарь русских поговорок

  • непочатый край — чего Имеющийся в изобилии, в избытке …   Словарь многих выражений

  • край — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? края, чему? краю, (вижу) что? край, чем? краем, о чём? о крае и на краю и по краю; мн. что? края, (нет) чего? краёв, чему? краям, (вижу) что? края, чем? краями, о чём? о краях 1. Краем какого… …   Толковый словарь Дмитриева

  • край — края ( ю), предлож. о крае, в краю, на краю; мн. края, краёв; м. 1. Предельная линия, ограничивающая поверхность или протяжённость чего л.; прилегающая к ней часть этой поверхности. К. стола. К. крыши. Идти по краю тротуара. Стоять у края… …   Энциклопедический словарь

  • НЕПОЧАТЫЙ — НЕПОЧАТЫЙ, ая, ое (разг.). Полный, ещё не начатый, не тронутый. Непочатая пачка сигарет. Непочатая буханка. • Непочатый край (работы, дел) (разг.) очень много. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • КРАЙ — КРАЙ, я ( ю), о крае, в краю и в крае, на краю и на крае, мн. края, краёв, муж. 1. Предельная линия, предельная часть чего н. К. одежды. На краю обрыва. На краю села. Налить стакан до краёв. Передний к. (передовые позиции; также перен.). Краем… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»