немного

см. Обсчитываться. Раз, два и обчолся (немного) - один, два і край (і усе, і усі).

* * *

несов. см. обсчитываться

округлиться (округлеть) кругліти, скругліти, об[ви]круглюватися, обкруглитися, викруглитися, закруглюватися, закруглитися (о мног. покругліти, пообкруглюватися, позакруглюватися); (полнеть) кругліти, гладша[ну]ти, (немного) підповнюватися. [То була схудла, як скепа (щепка), а тепер обличчя її підповнюється (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - округл`иться

опоздать о[с]пізнюватися, о[с]пізнятися, пізнитися, сов. о[с]пізнитися, запізнюватися, запізнитися, (немного) припізнюватися, припізнятися, припізнитися. [Ідіть та не пізніться. Спізнятися не звик, щоб люди ждали. Зійшла зірка, місяць опізнився]. Он -дал к обеду, ужину - він спізнився на обід, на вечерю. -дать часом - спізнитися на годину.

* * *

несов.; сов. - опозд`ать

опьянить п'янити, сп'яняти, сп'янити, упоювати, упоїти кого, вступати в голову кому. [Радість п'янила душу. Голову пахощі з квітів сп'яняли]. Опьяняющий - п'яний, п'янкий, (немного) п'янкуватий. [П'яні пахощі. П'янкі мрії. Тютюн п'янкуватий. П'яним горілчаним духом уже повна була вся світлиця (Грінч.)]. Опьянённый чем - сп'янений чим, сп'янілий з чого.

* * *

несов.; сов. - опьян`ить

п'яни́ти и сп'яня́ти и сп'я́нювати, сп'яни́ти, оп'яня́ти, оп'яни́ти, упо́ювати, упої́ти; несов. диал. сп'янчи́ти

освежить відсвіжувати, відсвіжати, відсвіжити, свіжити, (п)освіжати, (п)освіжити, (влагою, водою) відволожувати, відволожити, (утолить немного жажду) закропляти, закропити. -жить воздух - відсвіжити повітря. -жать запасы - провітрювати (сов. провітрити) запаси. -жать, -жить в памяти - відсвіжувати, -жати, -жити в пам'яті, поновляти, поновити в пам'яті що. Вода -жает - вода відволожує, свіжить, відсвіжує. Освежающий. см. Освежительный. Освежённый - від[о]свіжений, відволожений; закроплений.

* * *

несов.; сов. - освеж`ить

отгресть

1) (лопатою, граблями, руками) відгрібати, відгребти, повідгрібати, відгортати, відгорнути, повідгортати що чим, (сено) відгромаджувати, відгромадити, повідгромаджувати. Слегка (немного) -ать - нагрібати, нагребти що;

2) (веслом) відгрібати, відгребти, відпливати, відпливти гребучи від чого. Отгребённый - відгребений, відгорнутий и відгорнений, відгромаджений, надгребений.

* * *

несов.; сов. - отгрест`и

отдать

1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];

2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;

3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!

4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;

5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!

6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отд`ать

1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти

3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

отдоить (корову) видоювати, видоїти (корову); (немного сдоить) наддоювати, наддоїти (корову).

* * *

несов.; сов. - отдо`ить

1) ( выдаивать часть молока) віддо́ювати, віддої́ти, здо́ювати, здої́ти

2) (несов.: кончить доить, выдоить) ви́доїти, подої́ти

и отодвигаться отдвинуться и отодвинуться відсуватися, відсовуватися, відсунутися, повідсуватися від чого. -ньтесь немного - від[по]суньтеся трохи.

* * *

см. отодвигаться

отколупать и отколупнуть см. Отковыривать, отковырять.

* * *

несов.; сов. - отколуп`ать и отколупн`уть

открыть

1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;

2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;

3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;

4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];

5) (изобретать) винаходити, винайти що;

6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;

7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…

* * *

несов.; сов. - откр`ыть

отломать и отломить

1) відламувати, відламати, відломлювати, відломити що від чого, (о мног.) повідламувати, повідломлювати, (немного) уломити чого (напр., хліба); (ветку: отщепить) відчахнути, відчухрати. -нить ручку у кувшина - відбити від (у) глечика вушко. -мать остриё - збити вістря;

2) -мать кому бока - поламати ребра кому, боки полатати кому. Отломанный - відламаний, відломлений.

* * *

несов.; сов. - отлом`ать

1) відла́мувати, відлама́ти и повідла́мувати, відло́млювати, відломи́ти, несов. уломи́ти; (несов.: отщепить) відчахну́ти; (несов.: отделить) відпаюва́ти

2) ( преодолевать большое расстояние) відма́хувати, відмаха́ти и відмахну́ти, несов. промаха́ти, учи́стити

отлить

1) чего, откуда (отбавить) - відливати, відлити (віділлю, -ллєш), віділляти, надливати, надлити, наділляти чого звідки, від[над]сипати, від[над]сипати чого. - лить воды из стакана - надлити (наділляти) води з шклянки. -лей мне немного своих чернил - надлий мені трохи свого чорнила. -лей супу - відсип юшки;

2) (воду, судно) відливати, відлити;

3) кого (для приведения в чувство) - відливати, відлити. [Стали дівчину водою відливати];

4) (из металла) виливати, вилити (виллю, виллєш), злити, топити, стопити, (гал.) сипати, усипати, у[з]сипати що з чого. -вать пушки, статуи, колокола, свечи - виливати гармати, статуї, дзвони, свічки. -вать воск (гадая) - виливати воском;

5) (играть разноцв. блеском) відбивати(ся), відбити(ся) чим, мінитися чим; у що (в різні кольори), вилискувати, полискуватись, мигтіти. Эта материя -вает в красный цвет - ця матерія відбиває (міниться) червоно, или ця матерія міниться червоним кольором, у червоний колі[ьо]р, или ця матерія вилискує (мигтить) червоно. Где-нибудь колокол -вают (о вздорной молве) - десь дзвін великий ллють (Ном.). Отлитый - відлитий, надлитий, надсипаний, вилитий, злитий. [Як з криці (стали) з[ви]литий].

* * *

несов.; сов. - отл`ить

1) відлива́ти, відли́ти и віділля́ти; ( небольшую часть жидкости) надлива́ти, надли́ти и понадлива́ти; ( пищу) відсипа́ти, відси́пати

2) (несов.: иметь оттенок, отлив), вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, міни́тися, лелі́ти

3) ( изготовлять литьём) мет. вилива́ти, ви́лити и повилива́ти, відлива́ти, відли́ти

-ся, отшлифовать, -ся від[ви]шліхтовувати, -ся, відшліхтувати, -ся, вишліхтувати, -ся, вигладжувати, вигладити. Он немного -лся на свете - він трохи обтерся між людьми. Отшлифованный - відшліхтований, вишліхтуваний, вигладжений.

* * *

несов.; сов. - отшлифов`ать

ошибиться помилятися, помилитися, о(б)милятися, о(б)милитися, змилювати(ся), змилити(ся), замилитися, хибити, ухибити, схиблювати, схибити, похибитися, (гал.) блудити, з[по]блудити. [Дуже радий буду, як помиляюся. Я тут добре обмиливсь. Де він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Коби тут не поблудити де-в- чім (Франко)]. -ся в ком - по[об]милятися, по[об]милитися на кому, заводитися, завестися на кому. [Помилилися виборці на своїх депутатах]. -ся в чём - помилятися, помилитися на чому и чим, хибити, схибити проти чого. [Чим я помилився? Перекладач часом словом своїм против оригіналу схибить (Кул.)]. -ся в расчёте - в рахунку помилятися (помилитися), в рахубі похибитися, прогадувати, прогадати, прохопитися, обмахнутися. [Женивсь, та бач в рахунку помиливсь (Котл.)]. -ся в цене - процінувати, процінити. -ся при сдаче карт - заділитися, заздаватися. -ся немного - примилитися, трохи помилитися, трохи схибити. Если не -баюсь - коли не помиляюсь. Я ошибся на его счёт, в нём - я помиливсь на ньому.

* * *

несов.; сов. - ошиб`иться

1) хмарно, хмурно, тьмяно, пахмурно. Немного -но - похмарно, прихмарно. [Надворі хмарно];

2) (угрюмо) хмуро, похмуро.

* * *

1) нареч. хму́ро, хму́рно, похму́ро, похму́рно

2) (в знач. сказ.: о погоде) хма́рно, хму́рно, хму́ро, похму́ро, похму́рно

3) в знач. сказ. перен. хму́ро, хму́рно, похму́ро, похму́рно, хма́рно

1) (о небе, погоде) хмарний, хмурний, хмурий, похмур(н)ий, пахмур(н)ий, тьмяний, темрявий, насупуватий, насуплений. Немного -ный - похмарний, прихмарний. [Хмарна осінь. Сірі, хмарні (тьмяні, похмурі) дні. Пахмурна ніч. Насупувате небо];

2) (угрюмый) хмурий, хмурний, похмурий, нахмурний, сумний, сумовитий, понурий.

* * *

1) (о погоде, небе) хма́рний, хму́рний, хму́рий, похму́рий, похму́рний, насу́мрений; ( о небе) захма́рений, ( затемнённый) затьма́рений

2) перен. похму́рий, хму́рий, хму́рний, похму́рний; ( омрачённый) затьма́рений, захма́рений; ( нахмуренный) насу́плений, насу́мрений

1) пасти, випасати и випасувати, (в дороге) попасати. -сти в ночном - ночлігувати. [Пасла Кася воли й коні (Чуб.). Там чумаки воли попасали]. -сти свои овцы (переносно) - свою отару пасти;

2) берегти кого, що;

3) см. Запасать, Припасать.

* * *

побіліти, збіліти; побілішати. Он -лел со страху - він побілів (збілів) з страху. См. Побледнеть. Полотно уже немного -лело на солнце - вже трохи побілішало полотно на сонці. Побелевший - побілілий, збілілий.

* * *