негде

нрч. нема(є) де, ніде, (диал.) нігде. [Гине слава, батьківщина; немає де дітись (Шевч.). Нема де прихилитись в світі одиноким (Шевч.). Ніде подітись (Київщ.). Нігде правди діти (Шевч.)]. Мне -де сесть - мені ніде (я не маю де) сісти. Достать воды было -где - (роз)добути (дістати) води не було де. -где яблоку упасть - нема де (ніде) яблукові впасти.

* * *

1) ні́де, нема́є (нема) де; ні́где

2) ( где-то) десь

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

поворотить

1) повертати, вернути, повернути, (в сторону и назад) завертати, завернути, (сворачивать в сторону) завертати, звернути, (диал.) скручувати, скрутити. [Сонце почало повертати на вечірній упруг (Неч.-Лев.). Обізвався, не повертаючи голови. Туди мою голівоньку що-вечора верне. Верни до мого двору. Він уже й коня завертає (Грінч.). Ішли просто, а тоді звернули (завернули) вліворуч за ріжок. Жандар скрутив направо, між корчі (Франко)]. -вать, -тить к чему (при езде, ходьбе) - привертати, привернути до чого; срв. Приворачивать. -вать направо, налево - повертати (звертати, завертати) праворуч, ліворуч, у праву, у ліву руку. -вать с дороги - звертати з дороги. -вать обратно (при езде, ходьбе) - назад завертати, -ся, завернути, -ся. [Завертай коні додому. Пішов був, аж побачив, що хмара насуває, та й завернувся]. Здесь негде и -тить - тут ніде й завернутися. -вать оглобли - вернути назад. Ветер -вает к югу - вітер верне, повертає(ться) на південь. На весну -вает - на весну кладеться (верне). На весну -тит - на весну поверне (скресне). [Сон-трава цвіте, скоро поверне (скресне) на весну. На весну вже повернуло (скресло)]. -вать в свою пользу - на свою руч навертати. [На свою руч навертали справу]. -вать по своему, на свой обычай - навертати, наворочати на своє, на свій розум, на свій звичай, обертати на свій звичай;

2) что куда, вокруг чего - вернути, обертати, обернути що куди, навколо (круг) чого. [Веретено камінь обертає у млині. Обертає над огнем м'ясо, настромлене на рожен. Вітер обертає крила у вітряці].

* * *

несов.; сов. - поворот`ить

1) см. повёртывать

2) (несов.: распоряжаться, управлять) ору́дувати, верхово́дити, крути́ти, воро́чати

3) (перен.: перевёртывать) переверта́ти, переверну́ти

I. привалить

1) (навалить, прислонить) привалювати привалити, привертати, привернути, прикочувати, прикотити що до чого, що чим, (во множ.) попривалювати, попривертати, поприкочувати що до чого, що чим. -лить камень к двери - привалити, привернути камінь до дверей. [І привалив камінь до дверей гробу (Єв.)]. -вать, -лить землёй - пригортати, пригорнути землею що. [В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула (Чуб.)];

2) (причаливать) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся) до чого. [Байдак причалив до берега (Ум.)];

3) (притащиться, с трудом, тяжело) присунути, присурганитися, притарабанитися;

4) (набежать толпой; нахлынуть) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, приперти, настягатися, навалувати. [Насунуло людей - повна хата. От приперло! повна рука козирів (Ум.). Гостей настягається, що й голці не впасти (Свид.)]. Как счастье -лит, так и дураку везёт - кому добре ведеться, то й на скіпку прядеться (Ном.). Вот счастье -лило - от щастя присунуло (накотило). Приваленный - привалений, привернений, прикочений; пригорнутий и пригорнений. -ться -

1) привалюватися, привалитися, привертатися, привернутися, бути приваленим, привернутим и -верненим и т. д. до чого;

2) (прислониться) припиратися, припертися до чого, спиратися, спертися на що. Негде -литься (прилечь) - ніде примоститися. -лился к каше - припав до каші.

II. привалять к шерсти, к войлоку что-н. привалювати, приваляти чого до вовни, до повсти.

* * *

несов.; сов. - привал`ить

1) прива́лювати, привали́ти

2) мор. прича́лювати, прича́лити

3) (приходить, появляться в большом количестве) прива́лювати, привали́ти, насува́ти, насу́нути, присува́ти, прису́нути; несов. припе́ртися

4) (приезжать, прибывать) припе́ртися (несов.); присува́ти, прису́нути

приклонить прихиляти, прихилити що, (пригибать) пригинати, пригнути що (дерево, гілку). [Я-б радніший тобі небо прихилити]. -ть голову перед кем - похиляти, похилити, схиляти, схилити голову перед ким. Негде голову -нить - нема де голову прихилити, нема до кого, нема де прихилитися, пригорнутися. [Нема де прихилитись в світі одиноким (Шевч.)]. -нить ухо - прихилити вухо. -нить к чему ухо (слушать со вниманием) - слух до чого, до кого схилити. Приклонённый - прихилений, пригнутий. -ться - прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися; (о голове) схилятися, схилитися, похилятися, похилитися.

* * *

несов.; сов. - приклон`ить

присесть

1) (подгибая ноги) присідати, присісти, (о мног.) поприсідати. [Присів до землі]. -дать, -сесть на корточки - сісти навпочепки, у[о]клякати, у[о]клякнути. [Скакав, та не вклякнув (Номис). Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його (Олекс. п.)];

2) (на время) сідати, сісти, присістися. [Ярошенко з Логофетом присілися в однім кутку окопа (Маковей)]. -сядьте, пожалуйста! - сідайте, будь ласка! Срв. Присаживаться 2. Негде и -сесть - ніде й сісти, ніде й примоститися.

* * *

несов.; сов. - прис`есть