-
1 потом
нар. потім, потому, опісля, далі, а далі, послі, а послі (с «а» только в начале предложения), навпісля, навпослі, потім того, тоді, а тоді, (зап.) відтак. [Потім він позирнув на Гнатка (Крим.) Я потому піду (Кам. п.). Опісля скажу. А чи знаєте ви, що далі сталося з тим учителем? (Крим.). А далі озвався старий дідуган (Грінч.)].* * *нареч. -
2 шёпотом
нареч.по́шепки; по́шептом -
3 полушёпот
півшепіт (-поту) и півшепот (-пту). Говорить -потом - говорити (напівпошепки, півшеп(о)том.* * *напівше́піт, -потуговори́ть полушёпотом — говори́ти напівпо́шепки (напівше́потом)
-
4 добывать
-ся, добыть, -ся добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, видобувати, -ся, видобути, -ся, а специальнее - діставати, сов. дістати, (приобресть) придбати, розідбати, (наконец достичь) доскочити чого, засягати чого, сов. засягти, запобігати, запобігти чого, дороблятися, сов. доробитися чого, сов. розстаратися про що. [Або добути, або вдома не бути (прик.). Чи се-ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю кров'ю й потом? (Л. Укр.). Здобувся чоловік лиха. А хто-ж тобі гетьманськую булаву дістане? (Рудан.). Кривавим потом дороблятися хліба насущного. Ні за які гроші не доскочиш (Куліш). Роботою засягне собі щастя (Мирн.). Запобігай світа, поки служать літа (Ном.). Треба розстаратися про гроші]. Добыть (заработать) с трудом, с горем пополам - розгорити, загорювати що, розгорюватися на що. [Тяжко загорьований хліб їмо. Як-небудь розгорюємось на скотинку (Мирн.)]. Трудно (бывает) добывать что - трудно (сутужно) на що. [На сіль було трудно (Куліш)]. Добываемый - добуваний. [Власник землі брав собі по копійці з пуда добуваного вугілля]. Добытый - здобутий. Добывающий - добувальний, видобутний; сировинний. [Добувальна та обробна промисловість. Сировинна промисловість]. Добытое тяжёлым трудом - кривавиця. [За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Ном.)]. Добыть работой - приробити. [Збутися не довго, а спробуй приробити]. Добыть пением - виспівати. [Виспівав собі дівчину любу та гарну (М. Вовч.)]. Добыть нищенством - вижебрати; обманом - видурити; борьбой - вибороти и т. д.* * *несов.; сов. - доб`ыть1) (что) добува́ти, добу́ти и мног. подобува́ти, здобува́ти, здобу́ти (що); ( с трудом приобретать) добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, роздобува́тися, роздобу́тися (чого)2) горн. добува́ти, добути, видобува́ти, ви́добути -
5 затем
1) (потом) потім, потім того, потому, після того, опісля, далі, тоді, (зап.) відтак. А -тем - а тоді. [Потім, немов схаменувшись, він позирнув на Гнатка (Крим.). Попереду ходив до батька, а тоді до сестри (Звин.)]. Вскоре -тем - незабаром (невзабарі) після того. Вслед -тем - зараз після того. -тем имею честь быть… - з тим маю честь бути…;2) (поэтому) того, тому, тим; (с этой целью) на те. Я -тем и приехал сюда - я того (тому, на те) й приїхав сюди. Затем что (потому что) - тим, що; тому, що; того, що; затим, що; через те, що; бо. [Того тепло, що весна настала. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали (Макс.)]. Затем, чтобы - з тим, щоб; на те, щоб; про те, щоб; задля того, щоб. Я приехал -тем, чтобы… - я приїхав із тим, щоб…* * *нареч.1) ( потом) по́тім, пото́му, да́лі, відта́к; диал. зати́м2) ( далее) да́лі3) (с этой, с той целью) для то́го, для цьо́го; диал. зати́м\затем м, что́бы — для то́го, щоб
4) (поэтому, потому) тому́, того́; диал. зати́м\затем м, что — тому́ (того́), що; тим, що
-
6 покрываться
покрыться покриватися, критися, покритися, окриватися, окритися, накриватися, накритися, укриватися, укритися; (окутываться) (о)повиватися, (о)повитися, обгортатися, обгорнутися; (по поверхности) братися, взятися чим; (слегка пылью, снегом) припадати, припасти, запорошуватися, запорошитися (пилом, снігом). Лоб -ся потом - на чолі виступив піт; чоло потом укрило. Небо -лось тучами - небо захмарилося; небо хмарами вкрилося. Небо сплошь -лось тучами - небо геть захмарилося; небо геть хмарами вкрилося; все небо хмарами замостило. -ся цветами - заквітнути, зацвісти, окинутися цвітом. [І вишеньки, і черешеньки, і груші, і яблуні окинуться пахучим біленьким цвітом (Греб.)]. -ться плесенью - братися, узятися цвіллю. -ться струпьями - узятися струпом.* * *несов.; сов. - покр`ыться1) ( накрываться) укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися, накрива́тися, накри́тися и понакрива́тися, покрива́тися, покри́тися; ( накрывать платком голову) запина́тися, запну́тися и позапина́тися, напина́тися, напну́тися и понапина́тися2) ( оказываться покрытым - о поверхности) покрива́тися, покри́тися, укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися; (пылью, снегом) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; (туманом, мраком) оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися; ( затапливаться водой) пойма́тися, пойня́тися, поніма́тися, поня́тися; ( застилаться) застила́тися, засла́тися, застеля́тися, застели́тися\покрываться ко́ркой — покрива́тися, покри́тися кі́ркою; ( о земле) бра́тися, узя́тися коро́ю
щёки покры́лись румя́нцем — що́ки вкри́лися (покри́лися) рум'я́нцем, що́ки зашарі́лися
не́бо покры́лось ту́чами — не́бо вкри́лося хма́рами; не́бо захма́рилося (охма́рилося); безл. нахма́рило, нахма́рилося, захма́рило, захма́рилося
3) ( возмещаться) покрива́тися, покри́тися4) ( заглушаться) покрива́тися, покри́тися, несов. заглуша́тися и заглу́шуватися5) страд. (несов.) покрива́тися; накрива́тися; укрива́тися; застила́тися, застеля́тися; пошива́тися; ушива́тися; укрива́тися, покрива́тися; оповива́тися, повива́тися; заглуша́тися, заглу́шуватися, покрива́тися; покрива́тися; спла́чуватися; покрива́тися -
7 после
1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].* * *2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.\после обе́да — ( в послеобеденное время) пі́сля обі́ду, по обі́ді
-
8 пропотеть
спітніти, упріти, удушніти. Нужно -теть хорошенько, и простуда пройдёт - треба добре спітніти, то застуда минеться. Одежда на нём вся -тела - одежа на йому вся пройшла (просякла) потом. Пропотевший (о ком) - спітнілий, упрілий, удушнілий (о чём) просяклий (пересяклий) потом.* * *см. пропотевать -
9 впоследствии
згодом, потім, потому, опісля, навпісля, навпослі; (постепенно) де-далі. [Ще він цього не навчивсь, але де-далі навчиться].* * *нареч. -
10 вспотеть
спітні́ти; ( покрыться потом) споті́ти, употі́ти, упрі́ти, зіпрі́ти -
11 засим
-
12 искать
1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).* * *1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати\искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]
\искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що
ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі
2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти\искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності
\искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)
3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)\искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го
-
13 крейцер
монета) крайцар, (гал.) ґрайцар (-ра). Монета в 1/2 -ра - піняз, пінязок (-зка) (Угор.). Монета первоначально в шесть, а потом в десять -ров - шістка, (диал.) шустка. [Брав за то дві шустці на горілку (Стефан.)].* * *ист.кре́йцер; диал. кре́йцар -
14 кровавый
1) кривавий, кри[о]в'яний, (пров.) кри[о]вляний, (зап.) кервавий, (редко) рудяний. [Куди несли Бондарівну - кривавиї стежки (Пісня). Червона глина бризнула трьома кров'яними крапельками на білу сорочку (Н.-Лев.). Річка крив'яною стала (Мнж.)]. -вая месть - кривава по[і]мста. Работать до -вого пота - робити до кривавого поту, робити кревно. [Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите (Сл. Гр.)]. Заработанное -вым потом - кривавиця, (зап.) кервавиця. [Кривавицю мою пропивав (Г. Барв.). Жили кервавицею робітного люду (Павлик)]. -вый подтёк - см. Кровоподтёк. -вый понос - см. Дизентерия. -вый цвет, бот. Tropaeolum (majus) L. - красоля, красулька;2) см. Кровопролитный.* * *крива́вий; ( о сражении) кровопроли́тний -
15 нагуливать
нагулять1) (наживать гульбою) нагулювати, нагуляти, вигулювати, вигуляти, (о мног.) понагулювати, повигулювати що, кого, чого. [Дожирувалася з хлопцями, що й дитину нагуляла (Полт.)];2) (приобретать отдыхом) нагулювати, нагуляти, надбавати, надбати, придбавати, придбати, накохувати, накохати, (о мног.) понадбавати и т. п. що, чого. -лял себе пять фунтов за месяц - придбав (накохав) собі п'ять фунтів за місяць;3) (выпасать скот) випасати, випасти, (о мног.) повипасати кого, що. Нагулянный -1) нагуляний, вигуляний, пона[пови]гулюваний;2) нагуляний, надбаний, придбаний, накоханий, понадбаваний и т. п.;3) випасений, повипасаний. -ться -1) (стр. з.) нагулюватися, бути нагулюваним, нагуляним, понагулюваним и т. п.;2) нагулюватися, нагулятися, вигулюватися, вигулятися, (о мног.) понагулюватися, повигулюватися. [От нагулялись і полягали усі спати (Рудч.). Гості добре вигулялись і виголодались (Н.-Лев.). Дівчата понагулювались (Богодух.)];3) (тучнеть) випасатися, випастися, відпасатися, відпастися, нагулювати (накохувати), нагуляти (накохати) сала (сальця). [Худоба в нас на толоці не випасається, а худне (Полт.). Відпасся людським потом (Київщ.). Накохав собі сальця (Звин.)].* * *несов.; сов. - нагул`ятьнагу́лювати, -люю, -люєш, нагуля́ти и мног. понагу́лювати; ( скот) випаса́ти, ви́пасти и мног. повипаса́ти -
16 невыносимо
нрч. нестерпно, нестерпуче, (реже) непереносно, (зап.) незносно. [Нестерпно гордий (Франко). Від неї нестерпуче тхнуло потом (Черкас.). Як буде зовсім непереносно, тоді виїдете звідси (Стебн.)].* * *нареч.несте́рпно, нестерпу́че, нестерпи́мо, неперено́сно, невино́сно, незно́сно -
17 неметь
1) німіти, ставати німим. [Уста не вміють розімкнути, німіють (М. Вовч.)];2) (терпнуть) терпнути, потерпати, мліти, (цепенеть) коліти, дубіти, дерев'яніти, (от холода) клякнути. [Холодним потом обливалась Маланка, вся терпла (Коцюб.). Потерпає шкура, як подумаєш собі, до чого воно йдеться (Коцюб.)];3) (замирать, утихать) німіти. [Довго, довго, тільки - «серце!» та й знову німіли (Шевч.). Гай похилився, німіє (Грінч.). Поле німіє (Шевч.). Біль німіє трохи (Сл. Гр.)]. -меть от ужаса, от злости, от испуга - німіти з жаху, із (від) злости, з переляку. [Мати дивиться на неї, од злости німіє (Шевч.)];4) (заглушаться) німіти, бути заглушуваним. При этой буре живой голос -меет - під цю бурю живий голос німіє (живого голосу не чути).* * *1) німі́ти2) ( терять чувствительность) те́рпнути, німі́ти, затерпа́ти, замліва́ти; ( цепенеть) ціпені́ти -
18 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
19 обливаться
облиться обливатися, облитися и обіллятися, уливатися, улитися, зливатися, злитися чим, (о слезах) зрошатися, зроситися. [Вона все сльозами вливалася (М. В.). Слізьми так і зрошається (М. В.)]. Обливаться кровью - кривавитися, скривавитися, об'юшуватися, мазкою, пасокою вмитись. Сердце -ется кровью - серце кров'ю (кривлею) обкипає. Он -вается потом - йому піт очі заливає, його піт зливає.* * *несов.; сов. - обл`иться1) облива́тися, обли́тися и пооблива́тися, полива́тися, поли́тися и полля́тися2) строит. (несов.) облива́тися; полива́тися; улива́тися, злива́тися; полива́тися -
20 опосля
нареч.пі́сля, опі́сля и опісля́; ( потом) по́тім
Страницы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
потом — См … Словарь синонимов
ПОТОМ — ПОТОМ, нареч. Спустя некоторое время. Я потом приду. «Ей долго, долго лица их мерещатся потом.» Некрасов. «Во время операции ей дали хлороформу; когда она потом проснулась, боли все еще продолжались.» Чехов. || Далее, вслед за тем, после. «Дай… … Толковый словарь Ушакова
ПОТОМ — 1. местоим. Спустя нек рое время, после; вслед за кем чем н. Я п. приеду. Поработаем, п. отдохнём. Сначала ты, п. я. 2. союз, обычно в сочетании с «и», «а». Кроме того, в добавление к сказанному (разг.). Не хочу ехать, и (а) п. у меня и денег нет … Толковый словарь Ожегова
ПОТОМ — нареч. затем, засим, после того. Истолки, потом просей, затем посуши, а наконец замеси. Потому, по той причине, вследствие того. Потому слепой плачет, что ни зги не видит. Потому да потому, а выходит нипочему, о пустой отговорке. Уж не потому ж… … Толковый словарь Даля
Потом и кровью добыть — ПОТ, а ( у), о поте, в поту, мн. потШы, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
потом — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
потом и кровью — нареч, кол во синонимов: 2 • величайшими усилиями (2) • с большим трудом (6) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 20 … Словарь синонимов
потом — ПОТОМ1, в дальнейшем, вслед за тем, далее, дальше, затем, после, позднее, позже, по прошествии времени, после этого, с годами, с течением времени, следом, со временем, спустя некоторое время, через некоторое время, трад. поэт. долго ли… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
потом — I. местоим. нареч. 1. Следуя за каким л. событием, явлением, действием; затем. Сперва поработаем, п. отдохнём. Часы пробили час, п. два. Сначала спой ты, а п. я. Как попасть к Адмиралтейству? Идите прямо, п. повернёте направо. // Спустя некоторое … Энциклопедический словарь
потом — 1. местоим. нареч. 1) а) Следуя за каким л. событием, явлением, действием; затем. Сперва поработаем, пото/м отдохнём. Часы пробили час, пото/м два. Сначала спой ты, а пото/м я. Как попасть к Адмиралтейству? Идите прямо, пото/м повернёте направо.… … Словарь многих выражений
Потом — шиш винтом — Прост. Шутл. ирон. Реплика на обещание сделать что л. «потом». Мокиенко, Никитина 2003, 393 … Большой словарь русских поговорок
