Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

на+нитку

  • 21 продевать

    техн., несов. продева́ть, сов. проде́ть
    1) ( продёргивать) просми́кувати, просмикну́ти; ( затягивать - ещё) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; ( нитку - ещё) просиля́ти, просили́ти
    2) ( просовывать) просува́ти и просо́вувати, просу́нути
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > продевать

  • 22 вдевать

    техн., несов. вдева́ть, сов. вдеть
    ( нитку) заси́лювати и засиля́ти, заси́ли́ти; ( втягивать) утяга́ти и утя́гувати, утягти́ и утягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягну́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вдевать

  • 23 продевать

    техн., несов. продева́ть, сов. проде́ть
    1) ( продёргивать) просми́кувати, просмикну́ти; ( затягивать - ещё) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; ( нитку - ещё) просиля́ти, просили́ти
    2) ( просовывать) просува́ти и просо́вувати, просу́нути
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > продевать

  • 24 засилювати

    техн. вдева́ть ( нитку)

    Українсько-російський політехнічний словник > засилювати

  • 25 просиляти

    техн. продева́ть ( нитку - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > просиляти

  • 26 ввязывать

    ввязать
    1) ув'язувати, ув'язати, вплітати, вплести. [Ув'язати щось у торбу. Вплести червону нитку в плетиво];
    2) (вовлекать) вплутувати, вплутати, втручати, втрутити, втягати, втягти.
    * * *
    несов.; сов. - ввяз`ать
    1) ув'я́зувати, ув'яза́ти; ( вплетать) упліта́ти, уплести́
    2) перен. утя́гувати, и утяга́ти, утягти́ и утягну́ти, уплу́тувати, уплу́тати

    Русско-украинский словарь > ввязывать

  • 27 вздевать

    вздеть
    1) (одежду) надягати, надягти, (обувь) узути;
    2) (нитку) всилювати, всилити;
    3) (вверх) здійняти. [Здійняти голову на спис (Макс. 24)].
    * * *
    несов.; сов. - вздеть
    1) ( поднимать вверх) підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, здійма́ти, зня́ти и здійня́ти, підво́дити, підвести́
    2) ( надевать) надіва́ти, наді́ти и мног. понадіва́ти; ( одежду) надяга́ти, надягти́ и надягну́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти; ( обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти
    3) ( насаживать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( нанизывать) нани́зувати, наниза́ти и мног. понани́зувати, нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти

    Русско-украинский словарь > вздевать

  • 28 вздёргивать

    вздёрнуть підтягати, підтягти вгору, смикати, смикнути вгору (за нитку, мотузок). В. на виселицу - почепити на шибеницю. В. нос - дерти, задерти носа, кирпу гнути. Вздёрнутый нос - кирпатий (кирпатенький) ніс, кирпа.
    * * *
    несов.; сов. - вздёрнуть
    1) (дёргая, поднимать вверх) підійма́ти, підійняти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти; попідніма́ти; ( подтягивать) підтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и мног. попідтяга́ти и попідтя́гувати; ( подбрасывать) підкида́ти [догори́], підки́нути [догори́]

    \вздёргивать плеча́ми — зни́зувати, зниза́ти и знизну́ти (здвига́ти и здви́гувати, здвигну́ти, стена́ти, стену́ти, стина́ти, стину́ти) плечи́ма

    2) ( вешать) ві́шати, пові́сити и мног. пові́шати

    Русско-украинский словарь > вздёргивать

  • 29 выдёргивать

    -ся, выдергать, -ся и выдернуть, -ся виривати, -ся, вирвати, -ся, висмикати, -ся, висмикнути, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся, микати, вимикати. [Вирвати зуб. Висмикнути нитку. Ячмінь такий маленький, що косою не зачепиш,- доводиться микати]. Быстро выдёргивать, выдернуть - вишморгувати, вишморгнути. В-ать нитки из ткани - висотувати, висотати, вистріпувати, вистріпати, виторочувати, виторочити, висмикати, висмикати. [Висотала намітку (канву). Виторочила рушник, тепер можна торочки в'язати. Тут підрубиться, а з цього боку висотається,- будуть торочки]. В-ать льон, коноплю - брати, побрати, вибрати. Выдерганный - висмиканий, вимиканий, висотаний, вискубаний. Выдернутый - вирваний (напр. зуб), витягнений, витягнутий, висмикнутий, вискубнутий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдернуть и в`ыдергать
    висми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; (лён, коноплю) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти

    Русско-украинский словарь > выдёргивать

  • 30 замётывать

    заметать (зашивать на живую нитку)
    I. зафастриговувати, зафастригувати, наживляти, наживити ниткою що.
    II. Замётывать, -ся - см. Забрасывать, -ся.
    * * *
    портн.; несов.; сов. - замет`ать
    наживля́ти, наживи́ти ни́ткою; ( петли) обкида́ти, обки́дати

    Русско-украинский словарь > замётывать

  • 31 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 32 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 33 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 34 нанизывать

    нанизать нанизувати, низати, нанизати, (зап.) силяти, насиляти (несов. и сов.), (гал.) наволікати, наволокти, (о мног.) понанизувати, понизати, понасиляти, понаволікати що на що. [Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разок (Сл. Гр.). Буду лежати і буду низати немов намисто разки моїх думок (Коцюб.). Піймав з десяток окуньків, нанизав на хвойдину і поніс додому (Богодух.). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо (Київщ.). Чи зумієш ти намисто понизати? (Харківщ.). Насиляла коралі (Брацлавщ.)]. Нанизанный - нанизаний, низаний, насиляний, понанизуваний, понизаний, понасиляний. [Тут намисто лежить понизане, а там ненизане (Богодух.)].
    * * *
    несов.; сов. - наниз`ать
    низа́ти (нижу́, ни́жеш) и нани́зувати, -зую, -зуєш, наниза́ти и мног. понани́зувати и пониза́ти

    Русско-украинский словарь > нанизывать

  • 35 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 36 перекусывать

    перекусить
    1) перекушувати, перекусити, (о мног.) поперекушувати що чим [Перекуси нитку зубами];
    2) (закусить, немного) перекушувати, перекусити, під'їсти, (преимущ. о животн.) перешамнути, перешамати, перехамнути чого. Срв. Перехватить. [Чи не перекусили-б чого з дороги хоч трохи? Підкинь коням сіна, - нехай перешамнуть]. Перекушённый - перекушений. [Перекушене горло].
    * * *
    I несов.; сов. - перекус`ить
    (кусая, разделить) переку́шувати, перекуси́ти
    II несов.; сов. - перекус`ить
    (есть немного, наспех) перехо́плювати, перехопи́ти, переку́шувати, перекуси́ти; (несов.: перед завтраком) підсні́дати; ( перед обедом) підобі́дувати, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати и підвечі́ркувати, підвече́ряти

    Русско-украинский словарь > перекусывать

  • 37 перемётывать

    переметать и переметнуть
    1) перекидати, перекидати, перекинути, (редко) перемітувати, переметнути. Перемётнутый - перекинений, перекинутий. См. Перебрасывать, Перекидывать;
    2) -тывать, -метать (о мног.) - перериговувати, переригувати, перефастриґовувати, перефастриґувати, переживляти, переживити, перешивати, перешити на живу нитку. -вать петли - (наново) обкидати, обкидати наново петельки, (обметать всё) пообкидати (напр., усі петельки). Перемётанный - переригований, перефастриґований, переживлений, (о петлях) обкиданий наново.
    * * *
    I несов.; сов. - перемет`ать
    1) (перебрасывать одно за другим всё, многое) перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти, несов. перемета́ти
    2) ( складывать заново в стог) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти
    3) (складывать в стога всё, многое) склада́ти, скла́сти и посклада́ти
    II несов.; сов. - переметн`уть
    1) ( перебрасывать) перекида́ти, переки́нути, несов. переметну́ти; (несов.: взмахом руки) перемахну́ти
    2) ( переправляться) перема́хувати, перемахну́ти
    III портн.; несов.; сов. - перемет`ать
    1) (метать заново) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти за́ново (на́ново), обки́дати за́ново (на́ново)
    2) (обмётывать всё, многое) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и пообкида́ти

    Русско-украинский словарь > перемётывать

  • 38 прививать

    привить
    1) (присучивать) присукувати, присукати, приплітати, приплести що, до чого. [Нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було (Богодух.)];
    2) (дерево, оспу и перен.) щепити, прищі[е]плювати и прищіпляти, прищіпати, прищепити, нащепити, вщі[е]плювати, вщепити, защі[е]плювати, защепити, (только о деревьях) скіпити, (о мн.) поприщі[е]плювати (поприщіпляти), пона[пов]щі[е]плювати що, що кому. [Тоді як щепи ми щепили (Шевч.). Прищепив яблуню (Куліш). А сад хороший у нас був, сам нащепив (Г. Барв.). Він і яблук і груш понащіплював (Богод. п.). Віспу щеплять (прищі[е]плюють, вщі[е ]плюють) усім. Прищіпляти дітям огиду до всяких злочинств (Крим.). Як прищепити освіту, культуру великому народові (Єфр.)]. -вать, -вить наново (только о деревьях) перещі[е ]плювати, перещепити. Вторично -вать оспу - удруге щепити віспу. -вать глазком - очкувати. -вать под кору - кожухувати. -вить ошибочный взгляд - прищепити помилковий погляд. Привитый -
    1) присуканий, приплетений;
    2) прищеплений, на[за]щеплений, вщеплений.
    * * *
    несов.; сов. - прив`ить
    1) сад., мед. прище́плювати и щепи́ти и прищепля́ти, прищепи́ти, поприще́плювати, пощепи́ти
    2) перен. прище́плювати, прищепи́ти и поприще́плювати
    3) ( прикреплять витьём) прису́кувати, присука́ти, припліта́ти, приплести́, привива́ти, приви́ти

    Русско-украинский словарь > прививать

  • 39 приметка

    I. прикидання, докидання; срв. Прикидка.
    II. Примётка (пришитье) - наживлювання, пришивання на живу нитку, фастриґування.
    * * *
    спец.
    приме́тування

    Русско-украинский словарь > приметка

  • 40 примётка

    I. прикидання, докидання; срв. Прикидка.
    II. Примётка (пришитье) - наживлювання, пришивання на живу нитку, фастриґування.
    * * *
    по́значка; ( отметка) відмі́тка; ( заметка) за́значка; ( засечка) за́рубка

    Русско-украинский словарь > примётка

Страницы

См. также в других словарях:

  • Нитку первоученку пряха должна сжечь и съесть. — Нитку первоученку пряха должна сжечь и съесть. См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • нитку рвать — переход государственной границы …   Воровской жаргон

  • Нитку рвать — Переходить границу …   Словарь криминального и полукриминального мира

  • на живую нитку — наживо (на живую нитку) (делать) иноск.: наскоро, как ни попало Ср. Наскоро и, так сказать, на живую нитку составленная великопостная труппа поставила новую оперетку. Скоро да не споро , гласит мудрость народная... Базиль. Ср. „Новости 5 го марта …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Чтоб тя в нитку вытянуть — Чтобъ тя въ нитку вытянуть (клятва). Вытянуться въ нитку (иноск.) исхудать. Ср. Народъ нонѣ непостоянный, разомъ наплетутъ... О, чтобъ тя въ нитку вытянуть, шатунъ проклятый!.. Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 2, 7 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Шито на живую нитку — (иноск.) въ торопяхъ, кое какъ (не прочно). Ср. Она надѣла сметанный на живую нитку еще безъ рукавовъ лифъ и, загибая голову, глядѣлась въ зеркало, какъ сидитъ спинка. Гр. Л. Н. Толстой. Война и Миръ. 2, 5, 12. Ср. Иной умъ плотно переплетенъ въ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Вытягиваться в нитку — ВЫТЯГИВАТЬСЯ В НИТКУ. ВЫТЯНУТЬСЯ В НИТКУ. Прост. Экспрес. Претерпевать всё, что угодно ради кого либо или чего либо; проявлять всяческое усердие. Таким образом, вытягиваясь в нитку, он, можно сказать, бьётся с счастьем не на живот, а на смерть (И …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Вытянуться в нитку — ВЫТЯГИВАТЬСЯ В НИТКУ. ВЫТЯНУТЬСЯ В НИТКУ. Прост. Экспрес. Претерпевать всё, что угодно ради кого либо или чего либо; проявлять всяческое усердие. Таким образом, вытягиваясь в нитку, он, можно сказать, бьётся с счастьем не на живот, а на смерть (И …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • наживо(на живую нитку) — (делать) иноск.: наскоро, как ни попало Ср. Наскоро и, так сказать, на живую нитку составленная великопостная труппа поставила новую оперетку. Скоро да не споро , гласит мудрость народная... Базиль. Ср. „Новости 5 го марта 1908 г.) См. делать что …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • чтоб тя в нитку вытянуть — (клятва) Вытянуться в нитку (иноск.) исхудать Ср. Народ ноне непостоянный, разом наплетут... О, чтоб тя в нитку вытянуть, шатун проклятый!.. Мельников. В лесах. 2, 7 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • шито на живую нитку — (иноск.) второпях, кое как (непрочно) Ср. Она надела сметанный на живую нитку еще без рукавов лиф и, загибая голову, гляделась в зеркало, как сидит спинка. Гр. Л.Н. Толстой. Война и мир. 2, 5, 12. Ср. Иной ум плотно переплетен в одну книгу:… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»