Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

науч.

  • 21 бесспорный

    безперечний, незаперечний, безсуперечний, (науч.) безспірний. [Безперечна правда. З незаперечною певністю можна сказати, що. Це факт безсуперечний]. -но - безперечно, безсуперечно.
    * * *
    1) безпере́чний, безспі́рний, безсупере́чний, беззапере́чний, незапере́чний; ( несомненный) я́вний
    2) юр. безспі́рний, безсупере́чний

    Русско-украинский словарь > бесспорный

  • 22 научать

    научить
    1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)];
    2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)];
    3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный -
    1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений;
    2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений;
    3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться -
    1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать;
    2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум;
    3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - науч`ить
    (чему) навча́ти, навчи́ти и мног. понау́чувати, -чую, -чуєш и понавча́ти, науча́ти, науча́ти, -учу, -учиш (чого, чому)

    Русско-украинский словарь > научать

  • 23 минералогия

    1. mineralogy

     

    минералогия
    Наука о прир. химич. соединениях — минералах, особенностях и закономерностях физич. строения (структуры), а тж. об условиях образования и изменения в природе. Гл. задача м. — создание науч. основ для поисков и оценки месторождений полезных ископаемых, их обогащения для практич. использования в народном хозяйстве, м. — одна из старейших гелог. наук, по мере развития к-рой от нее отделяются и развиваются новые самостоят, науки. Так, в XIX в. из м. выделились кристалло- и петрография, в нач. XX в. — гео-, а затем кристаллохимия. М. наиб. широко использует законы и методы соврем. физики и химии, во многих отношениях она находится на стыке геолог. и физ.-хим. циклов. Круг вопросов, охватываемых м., сложность и разнообразие минералов, а тж. методов их изучения, все расширяющаяся сфера исследований, потребности практики геологоразвед. работ определили направления м.: описат. м., генетич. м., экперимент. м., прикл. и технико-экономич. м., регион, м., м. космич. тел.
    [ http://metaltrade.ru/abc/a.htm]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > минералогия

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • науч. — науч. научн. научный образование и наука науч. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • науч. — науч. научный Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 …   Энциклопедия культурологии

  • науч.-техн. — науч. техн. н. т. научно технический образование и наука, техн. н. т. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • науч.-исслед. — науч. исслед. н. и. научно исследовательский образование и наука н. и. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • науч.-поп. — научпоп науч. поп. науч. популяр. научно популярный образование и наука научпоп Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • науч.-популяр. — научпоп науч. поп. науч. популяр. научно популярный образование и наука научпоп Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • науч. — научный …   Русский орфографический словарь

  • науч. — научный …   Словарь сокращений русского языка

  • научіння — я, с. В психології – набуття людиною знань, умінь, навичок і нових форм поведінки …   Український тлумачний словник

  • науч.-исслед. — научно исследовательский …   Словарь сокращений русского языка

  • науч.-техн. — научно технический …   Словарь сокращений русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»