-
1 наследие
спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), спадщина; срв. Наследство. [Ти, Прометею, спадок нам покинув великий, незабутній (Л. Укр.). Є цілі вирази - спадки тих часів, як семінаристи мусіли балакати по-латинськи (Свидниц.). Літературна спадщина старих часів (М. Зеров). Війну і військо вважали за пережиток, за спадщину старого ладу (Рада)]. В -дие - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку, спадщиною, спадком. -дие предков, дедов, отцов - предківські спадки (предківщина), дідівські (прадідівські) спадки (дідівщина, дідизна, прадідівщина), батьківщина. [Кожна народність живим словом боронить предківських спадків (Куліш). Свідок слави, дідівщини з вітром розмовляє (Шевч.). Гине слава, батьківщина (Шевч.)].* * *спа́дщина, спа́док, -дку -
2 наследство
спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.* * *1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́знапо \наследство ву — у спа́дщину, у спа́док
2) см. наследование 2) -
3 отцовский
батьківський, отецький, о[ві]тців (-цева, -цеве), о[ві]тцівський. [Хата це ще батьківська. Приблудився та до отецького двору. Отецький син, отецька дитина. Отцева молитва]. -кое состояние, наследие - см. Отцовщина. По-отцовски - по-батьківському, по- отецькому.* * *ба́тьківський, оте́цький, отце́вий; ( отцов) ба́тьків, -кова, -кове, та́тів, -това, -тове -
4 предок
предок (-дка). Предки - предки, діди, (редко) предків'я. Наследие -ков - предківщина.* * *1) пре́док, -дка2)пре́дки — (мн.: поколения, жившие задолго до настоящего времени) пре́дки, -ків
См. также в других словарях:
наследие — См. остаток... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. наследие наследство, имущество, остаток, отчина, традиция, патристика, унаследование, достояние … Словарь синонимов
НАСЛЕДИЕ — НАСЛЕДИЕ, наследия, ср. (книжн.). То же, что наследство в 1 и 2 знач. «Дай лечь мне в гроб; тогда ступай себе с Мазепой мое наследие считать.» Пушкин. Литературное наследие Брюсова. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАСЛЕДИЕ — НАСЛЕДИЕ, я, ср. (книжн.). Явление духовной жизни, быта, уклада, унаследованное, воспринятое от прежних поколений, от предшественников. Идейное н. Н. прошлого. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
наследие — Влияние Игр, оцениваемое после их завершения. [Департамент лингвистических услуг Оргкомитета «Сочи 2014». Глоссарий терминов] EN legacy Impact that staging of the Games has, once they are over. [Департамент лингвистических услуг… … Справочник технического переводчика
Наследие — Наследие явления культуры и быта, оставшиеся от прежних времен. Может означать: Культурное наследие часть материальной и духовной культуры, созданная прошлыми поколениями и передающаяся будущим как нечто ценное и почитаемое. Всемирное … Википедия
наследие — (удел) А. Наследие в Ветхом Завете 1. Семейное наследство старший сын получал первородство: Быт 25:29–34; Втор 21:15 17 старший сын получает двойную часть: Втор 21:17 если нет сыновей, наследуют дочери: Чис 27:1 8 если нет детей, наследует… … Библия: Тематический словарь
наследие — , ия, ср. Явление культуры, идеологии, полученное от предыдущих эпох, прежних деятелей. =наследие Идейное наследие В.И.Ленина. патет. ◘ Изучение идейного наследия В.И.Ленина. Иконникова, Кобляков, 30. == Прогрессивное культурное наследие … Толковый словарь языка Совдепии
Наследие — обладание и пользование доставшимся после кого то духовным или материальным богатством. «Наследие» предполагает добровольную передачу и принятие созданного богатства, его последующее преумножение, признание его ценности и роли в жизни живущих… … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
наследие — paveldas statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Iš ankstesnių kartų gautas ir saugotinas materialinės ir dvasinės kultūros palikimas. atitikmenys: angl. heritage; inheritance vok. Erbe, n rus. наследие, n; наследство, n … Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas
наследие — paveldas statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Visuma įgimtų organizmo savybių. atitikmenys: angl. heritage; inheritance vok. Erbe, n rus. наследие, n; наследство, n … Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas
Наследие дроу (тетралогия) — Наследие дроу Dark Legacy Автор: Роберт Сальваторе Жанр: героическое фэнтези Страна … Википедия
