Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

нарушать+присягу

  • 1 нарушать

    I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.
    II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.
    * * *
    несов.; сов. - нар`ушить
    пору́шувати, -шую, -шуєш, пору́шити; (слово, клятву) лама́ти, злама́ти, сов. поламати; ( тишину) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, сов. замути́ти, -мучу́, -му́тиш

    \нарушать ша́ть грани́цу — пору́шувати кордо́н

    \нарушать ша́ть зако́н — пору́шувати, пору́шити (переступа́ти, переступи́ти) зако́н

    \нарушать ша́ть обеща́ние — пору́шувати (лама́ти) обіця́нку

    Русско-украинский словарь > нарушать

  • 2 преступать

    преступить
    1) переступати, переступити що, через що; см. Переступать 1;
    2) что (нарушать) - переступати, переступити що и через що, ламати, зламати, порушувати, порушити що; см. Нарушать. [Для чого ученики твої переступають заповіти дідів? (Єванг.). Стародавні звичаї переступали (Куліш). Переступили через право (Куліш)]. -пить закон, присягу - переступити право (закон), присягу, зламати (порушити) право, присягу. -ться - переступатися, ламатися, порушуватися, бути переступленим, зламаним, порушеним від кого.
    * * *
    несов.; сов. - преступ`ить
    переступа́ти, переступи́ти; (перен. нарушать) пору́шувати и диал. поруша́ти, пору́шити, лама́ти, злама́ти и полама́ти

    преступи́ть зако́н — пору́шити (злама́ти, переступи́ти) зако́н

    преступи́ть ме́ру — перейти́ мі́ру

    Русско-украинский словарь > преступать

  • 3 клятва

    1) в чём, чего, чем (присяга, обет) - клятьба, присяга, (клятвенное уверение) присягання, заприсягання на що, чого, чим. [Як я порушу цю клятьбу, то хай мені оберне назад в'язи (Звин.). Як зрадництво я бачити могла, у присяганнях вірного кохання? (Грінч.). Вона не хтіла вірити заприсяганням хлопчаковим (Крим.)]. Давать, дать -ву - давати, дати присягу (клятьбу), присягати(ся), присягнути(ся), заприсягати(ся), заприсягти(ся) и заприсягнути(ся), клястися, поклястися, заклинатися, заклястися; срвн. Клясться 1 и Поклясться. [Дати велику присягу, що в світі ніхто не почує невільничих співів моїх (Л. Укр.). Дали один перед другим клятьбу (Звин.). Заприсягну, якщо ви віри не ймете! (Крим.)]. Обязать -вою - заприсягти кого; обязанный -вою - заприсягнений. Нарушать нарушить -ву - ламати (зап. ломити), зламати, поламати присягу, клятьбу. [Такої присяги ніхто не зламає (Грінч.). Пани не раз ломили свою клятьбу (Павлик)]. Остаться верным -ве, сдержать -ву - додержати присяги (клятьби), справдити присягу (клятьбу). Отпереться от чего с -вой (божбой) - відклястися, відприсягтися (від) чого. Скреплённый -вой - см. Клятвенный. Ложная -ва - неправдива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. [Боялись розливу крови і татар, і диби, і кривоприсяги (Л. Укр.)];
    2) (божба) присягання, божіння;
    3) (проклятье) клятьба, кляття, прокляття, проклін и прокльон (- льону); срвн. Проклятие 2;
    4) церк. - см. Анафема и Проклятие 2.
    * * *
    1) клятьба́; ( клятвенное уверение) заприсягання, присяга́ння, прися́га
    2) (проклятие) прокля́ття, клятьба́, проклі́н, -кльо́ну, прокльо́н; диал. кляття́

    Русско-украинский словарь > клятва

  • 4 присяга

    присяга. Приводить, привести к -ге кого - брати, взяти присягу з кого. Давать, дать, приносить, принести -гу - см. Присягать, присягнуть. Подтвердить -гой что - ствердити що присягою, заприсяг(ну)ти що; стати під присягу, що…; присягнути на що. [Сам я був при тім, то можу вам напевно сказати і кожде слово заприсягнути (Франко). У мене шість стане під присягу, що та земля не її (Кониськ.). Перед всіми людьми я присягну на те, що татуньових грошей не маю (Франко)]. Давший служебною -гу - см. Присяжный. Нарушать, нарушить -гу - ламати, зламати, поламати присягу. Ложная -га - кривоприсяга. Давший ложную -гу - кривоприсяжник.
    * * *
    прися́га

    Русско-украинский словарь > присяга

См. также в других словарях:

  • Макдональд, Этьен Жак Жозеф Александр — Макдональд,Этьен Жак Жозеф Александр Étienne Jacques Joseph Macdonald Дата рождения 17 ноября 1765( …   Википедия

  • Макдональд, Этьен-Жак-Жозеф-Александр — Макдональд Этьен Жак Жозеф Александр Этьен Жак Жозеф Александр Макдональд (фр. Étienne Jacques Joseph Alexandre Macdonald)  герцог Тарентский, маршал и пэр Франции (17 ноября 1765(17651117) 7 сентября 1840), происходил из шотландской фамилии.… …   Википедия

  • Макдональд Этьен-Жак-Жозеф-Александр — Этьен Жак Жозеф Александр Макдональд (фр. Étienne Jacques Joseph Alexandre Macdonald)  герцог Тарентский, маршал и пэр Франции (17 ноября 1765(17651117) 7 сентября 1840), происходил из шотландской фамилии. Отличился в сражени …   Википедия

  • Макдональд Этьен Жак Жозеф Александр — Этьен Жак Жозеф Александр Макдональд (фр. Étienne Jacques Joseph Alexandre Macdonald)  герцог Тарентский, маршал и пэр Франции (17 ноября 1765(17651117) 7 сентября 1840), происходил из шотландской фамилии. Отличился в сражени …   Википедия

  • Этьен Жак Жозеф Александр Макдональд — Макдональд Этьен Жак Жозеф Александр Этьен Жак Жозеф Александр Макдональд (фр. Étienne Jacques Joseph Alexandre Macdonald)  герцог Тарентский, маршал и пэр Франции (17 ноября 1765(17651117) 7 сентября 1840), происходил из шотландской фамилии.… …   Википедия

  • Макдональд, Жак — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Макдональд. Макдональд,Этьен Жак Жозеф Александр фр. Étienne Jacques Joseph Alexandre Macdonald …   Википедия

  • Ромодановский, князь Григорий Григорьевич — боярин; восьмой сын боярина князя Григория Петровича Ромодановского, брат князей: Андрея, Василия Большого, Ивана Большого Молчанки, Петра, Василия Меньшого и Ивана Меньшого Григорьевичей Ромодановских. Самое раннее упоминание о князе Григории… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Военная присяга — РККА. Экземпляр, подписанный Сталиным …   Википедия

  • Серко, Иван Дмитриевич — (Сирко) популярнейший кошевой атаман запорожских низовых казаков, личность по мощности своей и богатой событиями жизни почти легендарная. О первой половине его жизни достоверных известий не сохранилось. Определенно установлено лишь место его… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Воинская присяга — Присяга в ВС США Военная присяга церемониальная клятва при поступлении на воинскую службу. Содержание 1 Текст военной присяги (Российская Федерация) …   Википедия

  • ВЕРА — жен. уверенность, убеждение, твердое сознание, понятие о чем либо, особенно о предметах высших, невещественных, духовных; | верование; отсутствие всякого сомнения или колебания о бытии и существе Бога; безусловное признание истин, открытых Богом; …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»