Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

наперед

  • 81 KNOW

    • All that we know is that we know nothing - Я знаю, что я ничего не знаю (Я)
    • Christ knows - Один Бог знает (O)
    • God knows /and (but) he won't tell/ - Один Бог знает (O)
    • God only knows - Один Бог знает (O)
    • Goodness (Heaven, Hell, Lord, Who) knows - Один Бог знает (O)
    • He who knows most knows best how little he knows - Чем больше знаешь, тем больше сомневаешься (4)
    • It takes one to know one - Рыбак рыбака видит издалека (P)
    • Knowing is power - Знание - сила (3)
    • More you know, the more you know what you don't know (The) - Чем больше знаешь, тем больше сомневаешься (4)
    • One never knows what a day may bring forth - Никто не знает, что его ожидает (H)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > KNOW

  • 82 UNFORESEEN

    • It is the unforeseen that always happens - Чего не чаешь, то получаешь (4)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > UNFORESEEN

  • 83 Никто не знает, что его ожидает

    Good or evil, which one least anticipates, often occurs. See Наперед не знаешь, где найдешь, где потеряешь (H), Чего не чаешь, то получаешь (4)
    Cf: The future is a sealed book (Am.). It's always the unexpected that happens (Am.). Many things happen unlooked for (Br.). Nothing is certain but the unforeseen (Am., Br.). Nothing is so certain as the unexpected (Br.). One never knows what a day may bring forth (Am.). You never know what you'll lose and what you'll gain (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Никто не знает, что его ожидает

  • 84 ЗНАТЬ

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > ЗНАТЬ

  • 85 задом

    нрч
    de costas; recuando
    ••

    Русско-португальский словарь > задом

  • 86 задавать

    (величину, условие) мат. ορίζω, δίνω* *- наперед προσδιορίζω
    - состав хим. - τη σύνθεση

    Русско-греческий словарь научных и технических терминов > задавать

  • 87 зад

    зад
    м
    1. τό πίσω μέρος:
    \задом наперед ἀνάποδα·
    2. (часть туловища) разг ὁ πισινός/ τά καπούλια (животных).

    Русско-новогреческий словарь > зад

  • 88 задом

    задом
    нареч ὀπισθοβατώντας, πισόκω-λα:
    \задом наперед ἀνάποδα, τό πίσω μπρος.

    Русско-новогреческий словарь > задом

  • 89 бросаться

    кидатися, (агрессивно) сікатися, пориватися. [Бити сікається. Поривається до мене]. Б. из одной крайности в другую - кидатися з одного краю до другого (Куліш). Б. вперёд - кидатися наперед, вихвачатися, вихвачуватися. [Поперед війська не вихвачайся]. Б. на шею (насмеш.) - чеплятися на шию. Б. в глаза - впадати в око (в очі), (обольстительно) - брати очі, вбирати в себе очі. [Кожух такий, що очі вбирає (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - бр`оситься
    1) ки́датися, ки́нутися; ( падать) па́дати, упа́сти; ( накидываться) сі́катися, сі́кнутися
    2) страд. ки́датися, мета́тися; ве́ргатися

    Русско-украинский словарь > бросаться

  • 90 впереди

    попереду, спереду, перед, поперед, поперідь. Впереди всего, впереди всех - посамперед, всамперед, на чолі. Быть впереди - бути на переді, вести перед. Пойти впереди - повести перед. Ваша речь впереди - ваше слово згодом буде. Продолжение впереди (впредь) - далі буде. Командир шёл впереди войска - отаман ішов на чолі війська. Часы впереди - годинник показує наперед, поспішає.
    * * *
    1) (перед кем-чем-л.) нареч. спереду, попере́д попе́реду и попере́ду
    2) (нареч. в будущем) нада́лі, да́лі, у майбу́тньому
    3) предл. с род. п. попере́д, попе́реду (кого, чого), пе́ред (ким-чим, кого чого), (преим. перед мест. "мною") пе́реді, пе́редо (ким, чим)

    Русско-украинский словарь > впереди

  • 91 выскочка

    1) вискічко, вискочень (р. -чня), вихватень, вихватько, (ж.) вискакуля (р. -лі); (социальный) випанок, доробкевич, скоробагатько; (временщик) скоропадько, скоропада (общ. р.). [Його звуть по-вуличному Вискічко ще од батька, бо батько дуже любив вискакувати перед панами. Всі дівчата мовчали, тільки наша вискакуля знов вискочила. Це випанок, вибився в пани з наших-таки простих мужиків. Який вихватько знайшовсь!];
    2) (действие) вискік (р. -скоку). На выскочку - з вискоком, на випередки, наперед усіх.
    * * *
    м., ж.
    ви́скочень, -чня (м.), ви́скічко (м.), ви́хватень, -тня (м.), ви́хватько (м.), вискаку́ля (ж.)

    Русско-украинский словарь > выскочка

  • 92 выступать

    выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -
    1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;
    2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];
    3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];
    4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];
    5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];
    6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;
    7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);
    8) (пятнами) плямитися;
    9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];
    10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];
    11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыступить
    виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; (в путь, поход) вируша́ти, ви́рушити; (несов.: торчать) стирча́ти

    Русско-украинский словарь > выступать

  • 93 движение

    1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];
    2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;
    3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];
    4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;
    5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;
    6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.
    * * *
    1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння
    2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у

    Русско-украинский словарь > движение

  • 94 додумывать

    -ся, додумать, -ся додумувати, -ся, додумати, -ся, домірковувати, -ся, доміркувати, -ся, дорозумовувати, -ся, дорозумувати, -ся, домисляти, -ся, домислити, -ся, домудровувати, -ся, домудрувати, -ся, домізковувати, -ся, домізкувати, -ся, добирати (добрати) розуму, ума, способу, (провинц.) довмітися. [Усяке по-своєму дорозумовується. Ніхто не домислявсь, що та ніби делікатна мова віщує смерть рідній словесності (Куліш). Домудрувавсь-таки, як це зробити. Розумні голови, домізковуйтеся, як це зробити! Хто добере способу, як це зробити? Москалі розумні розуму добрали: ой, наперед Швачку із осавулою докупи звязали. Коли-б не довмівся що робити, то тяжкеє-б лихо сталося].
    * * *
    несов.; сов. - дод`умать
    доду́мувати, доду́мати

    Русско-украинский словарь > додумывать

  • 95 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 96 загадывать

    загадать
    1) (загадку) загадувати, загадати, (о мног.) позагадувати;
    2) о чём - задумувати, задумати наперед про що. Загаданный - загаданий.
    * * *
    несов.; сов. - загад`ать
    зага́дувати, -дую, -дуєш, загада́ти

    не бу́дем \загадывать вать наперёд — не бу́демо зага́дувати (уга́дувати, каза́ти, говори́ти) напере́д

    Русско-украинский словарь > загадывать

  • 97 задом

    нрч. задом, задки. -дом наперёд - задом наперед, (гал.) навзадгузь.
    * * *
    нареч.
    за́дом; ( двигаться) за́дки

    \задом м наперёд — за́дом напере́д

    Русско-украинский словарь > задом

  • 98 заливать

    залить
    1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];
    2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];
    3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];
    4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];
    5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];
    6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];
    7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];
    8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);
    9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.
    * * *
    несов.; сов. - зал`ить
    1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути
    2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)
    3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

    Русско-украинский словарь > заливать

  • 99 замысел

    Замысл задум (-му), замисл, намис(е)л (-слу), замір, намір (-ру), думка. [Душа в великих задумах кохалась (Куліш). Мені товаришів немає для замислів моїх (Л. Укр.). Відгонить наперед вигаданим намислом (Єфр.). Які заміри в наших ворогів? (Грін.)]. -сел злой против кого - замір на кого. Это широкие -слы - то широкі намисли, то широко задумано (закроєно).
    * * *
    за́дум, -у, за́мисел, -слу

    \замысел слы — мн. за́думи, -мів, за́мисли, -лів; ( козни) за́міри, -рів

    Русско-украинский словарь > замысел

  • 100 заполучать

    заполучить
    1) здобувати, здобути (діставати, дістати) наперед що;
    2) залучати, залучити кого. [Гадає, як-би того жартуна до себе залучити!].
    * * *
    несов.; сов. - заполуч`ить
    дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш; ( раздобывать) роздобува́ти, роздобу́ти, -бу́ду, -бу́деш, запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш; (сов.: достичь) запобі́гти, -біжу́, -біжи́ш

    Русско-украинский словарь > заполучать

Страницы

См. также в других словарях:

  • наперед — наперед …   Орфографический словарь-справочник

  • НАПЕРЕД — нареч. вперед, прежде чего, б.ч. о времени. Я знал это наперед, прежде, чем дело сделалось. Пусти его наперед, дай ему выдти вперед, по месту. Дай Бог умереть, да не нам наперед. Жениться, не чихнуть: можно наперед сказать. Кабы мне тот разум… …   Толковый словарь Даля

  • наперед — См. прежде задом наперед... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. наперед прежде; вперед, предварительно, заблаговременно, загодя, авансом, зараньше, заранее Словарь русских… …   Словарь синонимов

  • напередѣ — (9) нар. и предл. I. Нар. 1. Впереди: ѡнъ же ре(ч) с҃нѹ тако ти и гораздо готовъ бѹди на передѣ иди. ЛИ ок. 1425, 126 (1147); сущю Андрѣеви на передѣ. а брату его Ростиславу за нимъ сто˫ащю. Там же, 141 об. (1149); кнѧзи бо Рѹсции далѣ бѧхѹть на… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • наперед — НАПЕРЕД, арх., нареч. Прежде, раньше всего. Тут наши казачки на неё губенки раскатали, бахвалились, в зернь играли, кто наперед её уладит (3. 359). СЦГ 3. 36: наперёд «то же». СРНГ 20. 69: наперёд (во 2 м знач.) «раньше, чем что л., раньше… …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • наперед — • заранее, заблаговременно, наперед, предварительно Стр. 0365 Стр. 0366 Стр. 0367 Стр. 0368 Стр. 0369 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Наперед не угадаешь, кому по ком плакать. — Наперед не угадаешь, кому по ком плакать. См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед накорми, а там уж поспроси. — (от обычая не расспрашивать гостя, ни даже об имени его, не накормив и упокоив). См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед покойника в могилу бросают грош для выкупа места на том свете. — (воронежск.). См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед перебеситься, а там и жениться. — Наперед перебеситься, а там и жениться. См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед отца и матери детки родятся. — (снопы, копны и зарод). См. РАСТЕНИЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»