Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

нала

  • 61 наладчица

    Русско-украинский металлургический словарь > наладчица

  • 62 налаженный

    Русско-украинский металлургический словарь > налаженный

  • 63 наладить

    Русско-украинский металлургический словарь > наладить

  • 64 налаживать

    Русско-украинский металлургический словарь > налаживать

  • 65 наладка

    arrangement, ( аппаратуры) debugging, checkout, ( оборудования) fettling, set, setting, setting-up, setup, ( станка) tooling
    * * *
    нала́дка ж. ( машин)
    adjustment
    нала́дка дви́гателя авто — engine tune-up
    нала́дка станка́ — setting-up of a machine-tool
    нала́дка ЭВМ — (computer) debugging
    нала́дка ЭВМ, автоно́мная — off-line debugging
    нала́дка ЭВМ, ко́мплексная — system debugging
    нала́дка ЭВМ, перви́чная — preservice debugging
    нала́дка ЭВМ, профилакти́ческая — computer trouble-shooting, computer preventive maintenance
    эксплуатацио́нная нала́дка — field adjustment

    Русско-английский политехнический словарь > наладка

  • 66 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 67 налаживать

    несов. - нала́живать, сов. - нала́дить; (вн.)
    1) (приспосабливать, регулировать) put (d) right; adjust (d); ( исправлять) regulate (d); repair (d); (настраивать, особ. музыкальный инструмент) tune (d)
    2) ( организовывать) organize (d), arrange (d), establish (d)

    нала́живать дела́ — set things going

    нала́живать сотру́дничество — enter into cooperation

    нала́дить хоро́шие отноше́ния с кем-л — establish good relations (with); get along well (with)

    Новый большой русско-английский словарь > налаживать

  • 68 налаживать

    техн., несов. нала́живать, сов. нала́дить
    нала́годжувати, нала́годити, наладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > налаживать

  • 69 настройка

    техн.
    1) ( действие) настро́єння, (неоконч. - ещё) настро́ювання, нала́годження, (неоконч. - ещё) нала́годжування, ладна́ння, ладува́ння
    2) ( результат) лад, -ду, на́стрі́й, -рою и -ро́ю, настро́єність, -ності, нала́года, нала́годженість, -ності
    •
    - балансировочная настройка
    - бесшумная настройка
    - грубая настройка
    - дистанционная настройка
    - настройка антенны
    - настройка валков
    - настройка генератора
    - настройка калибров
    - настройка механизма
    - настройка на частоту
    - настройка регулятора
    - настройка усилителя
    - плавная настройка
    - поочерёдная настройка
    - судовая настройка
    - точная настройка

    Русско-украинский политехнический словарь > настройка

  • 70 налаживать

    техн., несов. нала́живать, сов. нала́дить
    нала́годжувати, нала́годити, наладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > налаживать

  • 71 настройка

    техн.
    1) ( действие) настро́єння, (неоконч. - ещё) настро́ювання, нала́годження, (неоконч. - ещё) нала́годжування, ладна́ння, ладува́ння
    2) ( результат) лад, -ду, на́стрі́й, -рою и -ро́ю, настро́єність, -ності, нала́года, нала́годженість, -ності
    •
    - балансировочная настройка
    - бесшумная настройка
    - грубая настройка
    - дистанционная настройка
    - настройка антенны
    - настройка валков
    - настройка генератора
    - настройка калибров
    - настройка механизма
    - настройка на частоту
    - настройка регулятора
    - настройка усилителя
    - плавная настройка
    - поочерёдная настройка
    - судовая настройка
    - точная настройка

    Русско-украинский политехнический словарь > настройка

  • 72 налаживать

    1) ayarlamak; işler duruma getirmek

    нала́живать стано́к — tezgahı ayarlamak

    2) kurmak; yola / düzene koymak

    нала́дить произво́дство маши́н — makine yapımına başlamak

    нала́дить сотру́дничество с... —... ile işbirliği kurmak

    нала́дить свои́ дела́ — işlerini yola koymak

    Русско-турецкий словарь > налаживать

  • 73 наладить

    1) ( отрегулировать) aggiustare, mettere a punto
    2) ( исправить) aggiustare, accomodare, rimettere in ordine, riparare
    3) ( организовать) avviare, organizzare, instaurare
    * * *
    сов. В
    1) ( отрегулировать) aggiustare vt тех.; mettere in ordine; regolare vt

    нала́дить станок — aggiustare una macchina utensile

    2) (устроить, организовать) avviare vt, organizzare vt; dare corso (a qc); impiantare vt; mettere in piedi

    нала́дить производство запасных частей — avviare la produzione di pezzi di ricambio

    нала́дить дело — impostare il lavoro

    нала́дить отношения с кем-л. — instaurare / allacciare buoni rapporti con qd

    3) муз. разг. ( настроить инструмент) accordare vt
    •
    * * *
    v

    Universale dizionario russo-italiano > наладить

  • 74 налаживаться

    несов. - нала́живаться, сов. - нала́диться
    1) ( устанавливаться) get right; come to normal; ( улучшаться) improve

    всё нала́дится — things will sort themselves out

    жизнь сно́ва нала́живается — life is returning to normal

    2) разг. (+ инф.; стремиться, готовиться к чему-л) be planning (+ to inf); be geared up (+ to inf)
    3) сов. разг. (+ инф.; завести привычку) make a habit (of ger); get accustomed (to ger)
    4) страд. к налаживать

    Новый большой русско-английский словарь > налаживаться

  • 75 наладить

    régler vt; mettre vt au point ( механизм); ajuster vt ( приладить); mettre vt en train ( работу)

    нала́дить стано́к — régler ( или mettre au point) la machine-outil [-uti]

    нала́дить произво́дство — mettre en route la production

    нала́дить дела́ — arranger les affaires

    * * *
    v
    gener. créer (L’entraide médicale créée déjà à Berlin en 1933, se prolonge à Paris en 1934.), mettre au point, mettre en train, mettre sur les rails, remettre sur les rails, (отношения) instaurer (des relations), (отношения) mettre en place (des relations)

    Dictionnaire russe-français universel > наладить

  • 76 налаживание

    Налажение
    1) лагодження и лагодіння, полагодження и полагодіння, налагоджування, налагодження и налагодіння, ладнання, наладнання, направляння, направлення;
    2) налагоджування, лагодження (лагодіння), налагодження (налагодіння), злагоджування, злагодження, наладновування, ладнання, наладн(ув)ання, нарих[ш]товування, рих[ш]тування, нарих[ш]тування; впорядковування, впорядкування;
    3) настроювання, настроєння;
    4) навчання, навчення. Срв. Налаживать 1 - 4.
    * * *
    нала́годжування, нала́годження, нала́дження; упорядко́вування, упорядкува́ння

    Русско-украинский словарь > налаживание

  • 77 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 78 налаживаться

    наладиться
    1) (стр. з.) лагодитися, налагоджуватися, бути лагодженим, налагоджуваним, налагодженим, поналагоджуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) налагоджуватися, лагодитися, налагодитися, наладновуватися, ладнатися, наладн(ув)атися, ладитися, наладитися, іти, піти в(на) лад, (пров.) напосуджуватися, напосудитися, (устраиваться) в[на]лаштовуватися, в[на]лаштуватися, (о мног.) поналагоджуватися, поналадновуватися; (готовиться, собираться) лагодитися, налагоджуватися, налагодитися, злагоджуватися, злагодитися, лаштуватися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (о мног.) поналагоджуватися, поналаштовуватися; (поправляться) поправлятися, поправитися, (выздоравливать) одужувати, одужати, видужувати, видужати. [Стара капіталістична організація розлізалася; нова, соціялістична, ще не налагоджувалась (Азб. Ком.). Ладнається справа (Грінч.). Справа йде на лад (Звин.). Вже осінь, уже весілля всюди ладяться (М. Вовч.). Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився,- лагодиться вмирати (Канівщ.). Господарство починає влаштовуватись (Азб. Ком.). Зовсім налаштувалися в дорогу (Київщ.)];
    3) (вдоволь, сов.) налагодитися, наладнатися, (о мног.) поналагоджуватися и т. п.; срв. Ладить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адиться
    1) нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися, -джуся, -дишся, сов. нала́дитися; упорядко́вуватися, -ковується, упорядкува́тися, -кується, упоряджа́тися, упоряди́тися, -ди́ться
    2) сов. прост. ( повадиться) зана́дитися, -джуся, -дишся, уна́дитися; (приспособиться, приноровиться) пристосува́тися, -су́юся, -су́єшся

    Русско-украинский словарь > налаживаться

  • 79 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 80 облаживать

    I. обладить обладжувати, облагодити, обладити, уладновувати, уладнати, уладнувати, улаштовувати, улаштувати що. [Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема (Грінч.). Ніяк не владнають (Лохв.)]. Облаженный - облагоджений, уладнований, улаштований.
    II. облазить облазювати, облазити, вилазювати, вилазити. [Скрізь вилазили]. Срв. Излазить.
    * * *
    несов.; сов. - обл`адить
    1) ( приводить в порядок) диал. обла́джувати, обла́дити, обла́годжувати, обла́годити и пообла́годжувати; ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити, несов. нала́дити
    2) (устраивать, улаживать) улашто́вувати, улаштува́ти, несов. упо́рати; обла́годжувати, обла́годити

    Русско-украинский словарь > облаживать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Нала — (англ. Nala, в переводе с суахили Подарок )  персонаж мультфильма Король Лев, дочь Сарафины, жена Симбы и мать Чаки/Копы/Танаби и Киары. В фильме Налу детёныша озвучивала Никита Калам, взрослую Налу  Мойра Келли. Исполняли песни:… …   Википедия

  • НАЛА — НАПА Национальная ассоциация писателей и артистов организация, Перу НАЛА Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • НАЛА — в индуистской мифологии герой Махабхараты , спасенный своей верной женой Дамаянти …   Большой Энциклопедический словарь

  • НАЛА — (др. инд. Nala), Наль, легендарный древнеиндийский царь страны нишадхов. Сказание о Н. и его супруге Дамаянти, царевне Видарбхи, вошло в качестве самостоятельного эпизода в «Махабхарату» (III 50 78). По этому сказанию, Н. и Дамаянти полюбили друг …   Энциклопедия мифологии

  • НАЛА — (Наль), в индуистской мифологии герой «Махабхараты» (см. МАХАБХАРАТА), спасенный своей верной женой Дамаянти (см. ДАМАЯНТИ) . Царь страны нишадхов …   Энциклопедический словарь

  • Нала — Наталия Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • Нала — јунак од една од најпознатите епизоди во староиндискиот еп Махабхарата, каде што се опишува љубовта на кралот Нала и принцезата Дамајанти …   Macedonian dictionary

  • Нала (индуизм) — Нала и Дамаянти. Картина Раджи Рави Вармы …   Википедия

  • нала˫ати — НАЛА|˫АТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Обругать: аще раздражить насъ кто ли до||садить... ли налаѥть не хотѧ послѹшани˫а створити. (φιλονεικήση) ПНЧ 1296, 33–34 …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • нала́дчик — наладчик …   Русское словесное ударение

  • нала́дить — лажу, ладишь; прич. страд. прош. налаженный, жен, а, о; сов., перех. (несов. налаживать). 1. Сделать пригодным для пользования, приспособить для какой л. работы (отточив, отрегулировав и т. п.). Наладить станок. □ Иван наладил ружье, несколько… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»