-
1 mention by name
-
2 call a criminal
-
3 give a name
називати себе, давати прізвище (ім'я) -
4 identify a source
-
5 refer to as a criminal
-
6 reveal identity
-
7 name
1. n1) ім'я (тж Christian name; амер. first (given) name); прізвищеwhat is your name? — як тебе (вас) звуть?
to put one's name to smth. — підписати щось, поставити підпис під чимсь
in the name of smb. (smth.) — в ім'я когось (чогось)
2) назва, найменування; позначенняtrade name — назва фірми, фірма
a mere name, only a name — одна назва, пустий звук
3) репутація, слава; добре ім'яto make a good name for oneself — заслужити добре ім'я; стати відомим
4) особистість, велика людина5) рід, родина, фамілія6) pl лайка, лайливі слова7) грам. іменникproper name — власна назва, власне ім'я
8) лог. термін; логічне поняттяtheir name is legion — бібл. ім'я їм легіон; їх сила-силенна
to take smb.'s name off the books — виключити когось з організації (клубу, навчального закладу тощо)
to lend one's name to smb. — підтримати когось, дати комусь рекомендацію
2. adj амер., розм.відомий, з ім'ям3. v1) називати, давати ім'яto name a child John — назвати (наріктй) дитину Джоном
to name the States of the Union — називати всі штати, що входять до складу США
2) указувати, призначатиto name one's price — призначати (називати) свою ціну
3) згадувати; наводиті (як приклад)4) парл. закликати до порядку* * *I [neim] n1) ім'я; прізвище2) назва, найменування; позначення3) тк.; sing репутація; слава; ( добре) ім'я4) рід, прізвище5) pl лайка6) гpaм. іменник7) термін; логічне поняттяII [neim] a1) іменний2) авторський3) заголовний4) aмep. відомий; з іменемIII [neim] v1) називати, давати ім'я; давати назву; називати, перераховувати поіменно2) указувати, призначати ( дату)3) призначати ( на посаду)4) згадувати; наводити ( як приклад) -
8 nickname
1. n1) прізвисько2) зменшене ім'я2.1) давати прізвисько, прозивати2) називати зменшеним ім'ям3) називати неправильно* * *I [`nikneim] n1) прізвиськоII [`nikneim] v3) називати неправильно, не так, як належить -
9 entitle
v1) давати право2) давати заголовок; озаглавлювати; називати, давати назву3) уповноважувати; юр. давати право5) титулувати, величати6) приписувати (комусь)an opinion entitled to this author — думка, яку приписують цьому автору
* * *[in'taitl]v2) озаглавлювати, давати назву, називати3) уповноважувати; юp.; тж. надавати право, уповноважувати4) титулувати, величати, називати5) icт. приписувати -
10 befool
v1) обдурювати; обманювати2) вважати дурнем3) називати дурнем; висміювати* * *v1) обдурювати; ошукувати2) вважати дурнем; називати дурнем; висміювати -
11 bound
1. n1) межа, границя; обмеження2) звич. pl рамки, межі; певний район, за межі якого не дозволяється виходити3) стрибок, скік4) відскік (м'яча)5) військ. рикошет6) поет. сильний удар серця2. adj1) невільний; зв'язаний2) зобов'язаний; вимушений3) неодмінний; обов'язковий4) певний; що має намір; що зважився (зробити щось)5) оправлений, в оправі (про книгу)6) мед. хворий на запор3. v1) обмежувати, бути межею; межувати2) амер. називати межі, визначати кордони3) стримувати4) стрибати, скакати; швидко бігти; мчати, нестися5) відскакувати (про м'яч)6) військ. рикошетувати4. past і p.p. від bind* * *I [baund] a1) predic зобов'язаний, змушений; неодмінний, обов'язковий3) cпeц. невільний, зв'язанийbound energy — фiз. зв'язана енергія
4) переплетений, оправлений, у палітурці ( про книгу)5) мeд. проф. який страждає на запорII [baund] past, р. р. від bind IV III [baund] n1) стрибок; вiйcьк., cпopт. перебіжка3) пoeт. сильний удар серцяIV [baund] v1) стрибати, скакати; швидко бігти, нестися2) відскакувати ( про м'яч); рикошетуватиV [baund] n1) границя, межаpl
— межі, границі, рамки2) pl певний район, за межі якого не дозволяється виходити; зонаout of bounds — заборонений, закритий; недоступний
3) мaт. границя ( змінної величини)VI [baund] v1) обмежувати, служити межею2) aмep. називати, указувати межі3) стримуватиVII [baund] a; predic1) готовий (особл. до відправлення); який направляється, прямує ( куди-небудь) -
12 brother
1. n (pl тж brethren)1) брат2) близький друг, товариш (по спілці); колега; побратим; братуха3) земляк4) член релігійного братства; чернець2. v1) ставитися, як до брата2) називати братом3) приймати до братства* * *I n; (pl тж. brethren)1) братsworn brothers — названі брати, побратими
2) близький друг, брат; друг, приятель3) ( pl brethren) побратим, колега4) земляк5) брат, член релігійного братерства; чернецьII vставитися по-братерському; називати братом; приймати в братерство -
13 call
1. n1) крик; вигук2) оклик; гуканняwithin call — поблизу, у межах чутності
3) заклик4) голос (тварини, птаха)5) виклик (в суд тощо)to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)
give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)
7) візит, відвідини; прихід8) покликання; потяг9) сигнал; свисток10) перекличка11) вимога12) повноваження; право13) потреба, необхідність14) карт. оголошення (козирної масті)15) вабик, ловецький пищик16) церк. пропозиція місця пастора2. v1) кричати, закричати2) гукати, кликати; окликати3) називати, звати; давати ім'я4) викликати, запрошуватиto call a doctor — викликати (запросити) лікаря
5) скликати7) оголошувати8) будитиI was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома
10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону12) вважати, гадатиdo you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?
I call him my father — я вважаю, що він мій батько
14) підганяти□ call aside — відводити, відкликати вбік
□ call at — зупинятися (в готелі)
□ call away — а) відкликати; б) марно галасувати
□ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону
□ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)
□ call forth — викликати, породжувати, спричинювати
□ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)
□ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово
□ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)
□ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку
□ call round — робити обхід, обходити
□ call to — закликати (до чогось)
to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»
to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати
to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори
□ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд
□ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу
◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі
◊ to call in question — поставити під сумнів
◊ to call the tune (the play) — задавати тон
◊ let's call it a day — на сьогодні досить
* * *I [kxːl] n1) крик2) крик, голос (тварини, птаха)3) поклик; окликwithin call — поблизу, поруч, неподалік
out of call — далеко; поза межами чутності
4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)call letters — paд. позивні
5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)6) перекличка, переклик7) заклик8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)to take a call — виходити на оплески, розкланюватися
11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції12) потяг; покликання13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)14) вимогаat call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні
15) eк. попит ( на товар)16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; викликcall for action — бойова тривога; заклик до дії
17) повноваження; право18) потреба, необхідність19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією20) кapт. оголошення ( козирної масті)21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)23)II [kxːll] v1) кричати, закричати2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити3) називати, звати4) викликати; голосно читати список5) скликати6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатисяto call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка
8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним9) повідомляти; оголошувати10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону14) вважати, розглядати; припускати15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти16) миcл. вабити, приманювати птахів17)to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів
-
14 denominate
IadjназванийIIv1) називати, іменувати2) позначати, виражати* * *vназивати; позначати, виражати -
15 designate
Iadjпризначений на посаду, але він на неї ще не ставIIv1) визначати, встановлювати, указувати2) позначати, називати, зазначати3) означати, провіщати, обіцяти4) призначати (на посаду)* * *I aякий призначений, але ще не вступив на посадуII v1) визначати, встановлювати; вказувати2) позначати, називати3) означати; передвіщати4) призначати -
16 epithet
1. n1) епітет2) термін, назва2. v1) давати епітет2) називати, давати назву* * *I ['epiaet] n1) епітет2) назва; термін; icт.,; пoeт. вираз, словоII [`epiaet] vдавати епітет, визначати епітетами; називати, давати назву -
17 hight
v поет.називати по імені* * *[hait]v; іст.називати, нарікати -
18 lord
1. n1) пан; володар; повелитель; владар; добродій2) (the Lord) рел. Господь Богin the year of our Lord — після Різдва Христова; в нашу еру
the Lord's Prayer — молитва господня, «Отче наш»
the Lord's table — вівтар; причастя
3) лорд, пер Англії (титул); член палати лордів4) pl (the Lords) розм. палата лордів5) господар; хазяїн; власник6) магнат, (промисловий) король7) жарт. чоловікlords of creation — людський рід; чоловіки
the Lord Harry — диявол, сатана
Lord bless me! — хай господь милує!, боже мій!
to live like a lord — жити розкішно; немов сир у маслі купатися
to treat smb. like a lord — розкішно пригощати когось; шанобливо приймати когось
as drunk as a lord — п'яний як чіп (як квач, як хлющ)
to act the lord — удавати з себе лорда, бундючитися
2. v1) давати титул лорда2) титулувати (називати) лордом3):to lord it — корчити з себе лорда; командувати
to lord it over smb. — попихати кимсь
* * *I [lxːd] n1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Богthe Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"
the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія
2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордівthe House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)
3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)5) pl ( the Lords) палата лордів6) icт. хазяїн, власник7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)8) пoeт., чоловікII [lxːd] vthe Lord Harry — диявол, сатана
1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордомIII [lxːd]int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк) -
19 misname
vнеправильно називати* * *[mis'neim]vнеправильно називати, іменувати -
20 nominate
v2) призначати (на посаду)3) визначати (дату); уточняти4) називати по імені; іменувати* * *I n; лінгв.значення імені, номінатII v1) виставляти, пропонувати кандидата (на посаду, на виборах); рекомендувати, висувати ( на премію)2) призначати на посаду; aмep. призначати на (відповідальний, важливий) пост із наступним затвердженням сенатом; пропонувати кандидата на сенатське затвердження3) зареєструвати ( коня) для участі в перегонах6) icт. іменувати, називати
См. также в других словарях:
називати — а/ю, а/єш, недок., назва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) перев. док. Давати кому , чому небудь назву, ім я. || Давати прізвисько кому небудь. || Звати, іменувати кого , що небудь. 2) Визначати, характеризувати кого , що небудь якимось словом,… … Український тлумачний словник
називати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
називати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
титулувати — Називати духовну особу за її титулом … Словник церковно-обрядової термінології
рахувати — (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), лічити, вилічувати, вилічити; перераховувати, перерахувати (установлювати кількість кого / чого н.) Пор. підраховувати … Словник синонімів української мови
менити — називати, казати, твердити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
меновати — називати поіменно, іменувати, згадувати, визначати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
менувати — називати, згадувати, визначити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хлапаты — називати когось принизливо хлопом … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
величати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Називати кого небудь шанобливим ім ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. || розм. Називати кого небудь ім ям згідно з його чином; титулувати. || ірон. Називати когось яким небудь ім ям, прізвиськом, образливим… … Український тлумачний словник
афазія — ї, ж., мед. Повна або часткова втрата здатності мовлення внаслідок ураження мовних центрів кори головного мозку. •• Амнести/чна афа/зія неможливість називати знайомі предмети або згадувати події на фоні правильного опису їхньої суті. Верба/льна… … Український тлумачний словник