надорвать+живот+со+смеху

gener. descoyuntarse (desternillarse) de risa (от хохота)

• potrhat se smíchy

• НАДРЫВАТЬ/НАДОРВАТЬ ЖИВОТИКИ <ЖИВОТ, ЖИВОТЫ, КИШКИ> (со смеху, от хохота и т. п.) substand

[VP; subj: human; often pfv fut, gener. 2nd pers sing надорвёшь]

=====

⇒ to laugh very hard, to the point of exhaustion:

- X-ы животики надорвали≈ Xs were in stitches;

- Xs (nearly < almost>) split (burst) their sides laughing;

- Xs (nearly) busted a gut laughing;

- Xs (nearly) died laughing.

     ♦ "...Бывало, по целым часам [от Печорина] слова не добьешься, зато уж иногда как начнет рассказывать, так животики надорвешь со смеха" (Лермонтов 1). "...Sometimes you couldn't get a word out of him [Pechorin] for hours on end, but when he occasionally did start telling stories you'd split your sides laughing" (1b).

     ♦ "Крепкоголовые" хихикали и надрывали животики, видя, как крикливый господин... вдруг прикусывал язычок... (Салтыков-Щедрин 2). The "die-hards" first sniggered and then nearly burst their sides laughing as they watched the clamourous gentleman...suddenly biting his tongue.. (2a).

1) бераз ерту, ерта төшү, читен ерту

2) перен. зыян китерү, имгәтү; какшату

•

- надорвать живот со смеху

ҡорһаҡ, эс, ҡарын

м; уст.

жизнь

йән, тормош, йәшәү

1. сов. что

бер аҙ йыртыу, йырта төшөү, ситен йыртыу, йырта биреп ҡуйыу

2. сов. что

ҡаҡшатыу, имгәтеү, эшлектән сығарыу, бөтөрөү

-ву, -вшь, παρλθ. χρ. -ал, -ли, -ло, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. надорванный, βρ: ван, -а, -о

ρ.σ.μ.

1. σχίζω λίγο, μισοσχίζω•

2. μτφ. βλάπτω, φθείρω, χαλνώ•

|| ταλαιπωρώ, βασανίζω, καταπονώ, καταβάλλω εξασθενίζω.

εκφρ.

надорвать живот (животники) со смеху ή от хохота – ξεκαρδίζομαι (σπαρταρώ, λιγώνομαι) από τα γέλια.

надорваться

1. σχίζομαι λίγο.

2. βλάπτομαι, φθείρομαι, χαλνώ•

м уст. обл. ҳайвоноти хонагӣ (бештар асп)

м шикам, батн; вздутый живот-шиками дам; лежать на живот е ба шикам хобидан <> живот- подвело шикам ба тахтапушт часпидааст, шикам танбӯр нахта истодааст; надорвать животы со смеху (от хохота) аз ханда рӯдакан шудан

м уст. ҳаёт, зиндагӣ, ҷон; сражаться за родину, не жалея живота ҷони худро дареғ надошта барои ватан ҷангидан; не на живот, а на смерть ё ҳаёт, ё мамот

• НАДРЫВАТЬ/НАДОРВАТЬ ЖИВОТИКИ <ЖИВОТ, ЖИВОТЫ, КИШКИ> (со смеху, от хохота и т. п.) substand

[VP; subj: human; often pfv fut, gener. 2nd pers sing надорвёшь]

=====

⇒ to laugh very hard, to the point of exhaustion:

- X-ы животики надорвали≈ Xs were in stitches;

- Xs (nearly < almost>) split (burst) their sides laughing;

- Xs (nearly) busted a gut laughing;

- Xs (nearly) died laughing.

     ♦ "...Бывало, по целым часам [от Печорина] слова не добьешься, зато уж иногда как начнет рассказывать, так животики надорвешь со смеха" (Лермонтов 1). "...Sometimes you couldn't get a word out of him [Pechorin] for hours on end, but when he occasionally did start telling stories you'd split your sides laughing" (1b).

     ♦ "Крепкоголовые" хихикали и надрывали животики, видя, как крикливый господин... вдруг прикусывал язычок... (Салтыков-Щедрин 2). The "die-hards" first sniggered and then nearly burst their sides laughing as they watched the clamourous gentleman...suddenly biting his tongue.. (2a).

• НАДРЫВАТЬ/НАДОРВАТЬ ЖИВОТИКИ <ЖИВОТ, ЖИВОТЫ, КИШКИ> (со смеху, от хохота и т. п.) substand

[VP; subj: human; often pfv fut, gener. 2nd pers sing надорвёшь]

=====

⇒ to laugh very hard, to the point of exhaustion:

- X-ы животики надорвали≈ Xs were in stitches;

- Xs (nearly < almost>) split (burst) their sides laughing;

- Xs (nearly) busted a gut laughing;

- Xs (nearly) died laughing.

     ♦ "...Бывало, по целым часам [от Печорина] слова не добьешься, зато уж иногда как начнет рассказывать, так животики надорвешь со смеха" (Лермонтов 1). "...Sometimes you couldn't get a word out of him [Pechorin] for hours on end, but when he occasionally did start telling stories you'd split your sides laughing" (1b).

     ♦ "Крепкоголовые" хихикали и надрывали животики, видя, как крикливый господин... вдруг прикусывал язычок... (Салтыков-Щедрин 2). The "die-hards" first sniggered and then nearly burst their sides laughing as they watched the clamourous gentleman...suddenly biting his tongue.. (2a).

• НАДРЫВАТЬ/НАДОРВАТЬ ЖИВОТИКИ <ЖИВОТ, ЖИВОТЫ, КИШКИ> (со смеху, от хохота и т. п.) substand

[VP; subj: human; often pfv fut, gener. 2nd pers sing надорвёшь]

=====

⇒ to laugh very hard, to the point of exhaustion:

- X-ы животики надорвали≈ Xs were in stitches;

- Xs (nearly < almost>) split (burst) their sides laughing;

- Xs (nearly) busted a gut laughing;

- Xs (nearly) died laughing.

     ♦ "...Бывало, по целым часам [от Печорина] слова не добьешься, зато уж иногда как начнет рассказывать, так животики надорвешь со смеха" (Лермонтов 1). "...Sometimes you couldn't get a word out of him [Pechorin] for hours on end, but when he occasionally did start telling stories you'd split your sides laughing" (1b).

     ♦ "Крепкоголовые" хихикали и надрывали животики, видя, как крикливый господин... вдруг прикусывал язычок... (Салтыков-Щедрин 2). The "die-hards" first sniggered and then nearly burst their sides laughing as they watched the clamourous gentleman...suddenly biting his tongue.. (2a).

• НАДРЫВАТЬ/НАДОРВАТЬ ЖИВОТИКИ <ЖИВОТ, ЖИВОТЫ, КИШКИ> (со смеху, от хохота и т. п.) substand

[VP; subj: human; often pfv fut, gener. 2nd pers sing надорвёшь]

=====

⇒ to laugh very hard, to the point of exhaustion:

- X-ы животики надорвали≈ Xs were in stitches;

- Xs (nearly < almost>) split (burst) their sides laughing;

- Xs (nearly) busted a gut laughing;

- Xs (nearly) died laughing.

     ♦ "...Бывало, по целым часам [от Печорина] слова не добьешься, зато уж иногда как начнет рассказывать, так животики надорвешь со смеха" (Лермонтов 1). "...Sometimes you couldn't get a word out of him [Pechorin] for hours on end, but when he occasionally did start telling stories you'd split your sides laughing" (1b).

     ♦ "Крепкоголовые" хихикали и надрывали животики, видя, как крикливый господин... вдруг прикусывал язычок... (Салтыков-Щедрин 2). The "die-hards" first sniggered and then nearly burst their sides laughing as they watched the clamourous gentleman...suddenly biting his tongue.. (2a).

надорвать

I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];

2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -

1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];

2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -

1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];

2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).

II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - надорв`ать

• НАДРЫВАТЬ/НАДОРВАТЬ ЖИВОТИКИ <ЖИВОТ, ЖИВОТЫ, КИШКИ> (со смеху, от хохота и т. п.) substand

[VP; subj: human; often pfv fut, gener. 2nd pers sing надорвёшь]

=====

⇒ to laugh very hard, to the point of exhaustion:

- X-ы животики надорвали≈ Xs were in stitches;

- Xs (nearly < almost>) split (burst) their sides laughing;

- Xs (nearly) busted a gut laughing;

- Xs (nearly) died laughing.

     ♦ "...Бывало, по целым часам [от Печорина] слова не добьешься, зато уж иногда как начнет рассказывать, так животики надорвешь со смеха" (Лермонтов 1). "...Sometimes you couldn't get a word out of him [Pechorin] for hours on end, but when he occasionally did start telling stories you'd split your sides laughing" (1b).

     ♦ "Крепкоголовые" хихикали и надрывали животики, видя, как крикливый господин... вдруг прикусывал язычок... (Салтыков-Щедрин 2). The "die-hards" first sniggered and then nearly burst their sides laughing as they watched the clamourous gentleman...suddenly biting his tongue.. (2a).

• НАДРЫВАТЬ/НАДОРВАТЬ ЖИВОТИКИ <ЖИВОТ, ЖИВОТЫ, КИШКИ> (со смеху, от хохота и т. п.) substand

[VP; subj: human; often pfv fut, gener. 2nd pers sing надорвёшь]

=====

⇒ to laugh very hard, to the point of exhaustion:

- X-ы животики надорвали≈ Xs were in stitches;

- Xs (nearly < almost>) split (burst) their sides laughing;

- Xs (nearly) busted a gut laughing;

- Xs (nearly) died laughing.

     ♦ "...Бывало, по целым часам [от Печорина] слова не добьешься, зато уж иногда как начнет рассказывать, так животики надорвешь со смеха" (Лермонтов 1). "...Sometimes you couldn't get a word out of him [Pechorin] for hours on end, but when he occasionally did start telling stories you'd split your sides laughing" (1b).

     ♦ "Крепкоголовые" хихикали и надрывали животики, видя, как крикливый господин... вдруг прикусывал язычок... (Салтыков-Щедрин 2). The "die-hards" first sniggered and then nearly burst their sides laughing as they watched the clamourous gentleman...suddenly biting his tongue.. (2a).