наг.

нагірни[і]й, горовий, (зап.) полониний. [Нагірна вулиця (Київ). Горовий берег (Київщ.). Полонинне пасовисько (Франко)]. -кая сторона, -ный берег Днепра - горовий бік (берег) Дніпровий. -ная половина, часть города - горова (нагірна) половина, частина міста. -ная местность - см. Нагорье. -ная проповедь - нагірна проповідь, проповідь на горі.

* * *

нагір'я (-р'я), горовина, верховина, (зап.) полонина; пасмо, хребет (-бта); срв. Кряж 3.

* * *

нагірчити, (наперчить) наперчити що.

бот. Calendula L. нагідки (-док); (ед. ч.) нагідка, ум. нагідочка; (C. officinalis) нагідки городні. [На городі під чинаром я угледів нагідки (Олесь)]. Дикие -ки (C. arvensis L.) - дикі нагідки.

натруска, нагінка, прочухан, прочуханка, перегречка. Задать головомойку кому - дати нагінку кому, дати прочухана, почубеньків кому, намилити чуба (чуприну) кому, взяти на перегречку кого.

* * *

1) гірський, гірний, горовий, верховинський. [Гірський розбійник. Горова вода. Верховинські озера]. Горная цепь - гірське пасмо, пасмо (пасмуга) гір. [Пасмуги Тієнь- Шану]. Горный кряж, хребет - гірський кряж (р. кряжа). Горная равнина - полонина, ум. полонинка, полониночка. Горная тропинка - гірська стежка, (гал.) плай (р. плая);

2) (нагорный) нагірний, нагоряний. [Замок нагірний. Нагоряна земля];

3) (покрытый горами) гірський, горянський [Наша місцевість. степова, а не гірська (Крим.). І на Дніпровій Україні, і на горянській за кордоном (Мордов.)];

4) (рудокопный) гірничий, гірський. Горный инженер - гірничий інженір, інженір-гірник. Горное дело, промысел - гірництво. Горный институт - гірничий інститут. Горное правление - гірнича управа;

5) минер. и геол. Горная порода - гірська порода, горотвір (р. горотвору). Горное масло - гірська олія. Горный хрусталь - гірський кришталь.

* * *

1) гірськи́й; диал. верхови́нний; горови́й

2) ( относящийся к разработке земных недр) гірни́чий

1) нігтик; (коготок) пазурець (-рця), пазурик; срв. Ноготь. Мал -ток, да остёр - нігтик маленький, та добре гостренький. -ток (лепестный), бот. unguis - пазурець (пелюстковий);

2) см. Ноготки.

* * *

1) уменьш.-ласк. ні́гтик

2)

1) (гоньба) гоньба, ганянина, нагін (-гону);

2) (нагоняй) нагінка, погінка.

техн. нагорячо́

техн. вгоря́чую

1) бурхливий, буйний. [Бурхливе море. Бурхливі хвилі. Бурхлива розмова. Буйне море. Буйна молодість. Буйний вітер];

2) хуртовинний, нагальний, навальний, рвачкий. [Хуртовинна година. Наг[в]альний вітер. Рвачкий вітер].

* * *

1) ( с бурями) бу́ряний, буре́мний, бу́рний, бурхли́вий

2) ( бушующий) бурхли́вий, буре́мний, бу́рний, бу́ряний; ( бурлящий) розбу́рханий; диал. нага́льний

3) (перен.: проявляющийся с необычайной силой) бурхли́вий, бу́рний; ( пылкий) палки́й; ( неистовый) шале́ний, несамови́тий

4) (стремительный) бурхли́вий, бу́рний

джуркотіння, дзюрчання, дзюркота[і]ння, дзюркіт (р. -коту), журкіт (р. -коту), бреніння, (гал.) шемріт (р. -роту), (гулкое) гомін (р. -мону), гурчання, бурчання. [Любий журкіт води. До нас у хату крізь вікно вривався гомін голосних потоків, що бігли вниз по вулиці нагірній (Л. Укр.). Під шемріт рік дзвінкий (Фр.)].

* * *

1) (действие) загін (-гону), заганяння, загоніння, загнання;

2) (полоса пашни) загін (- гону), ум. загінець (-нця). [Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Приказка)];

3) (для скота) загін, загорода, обора;

4) охот. - нагінка, облав (-ву), облава;

5) жить в -не - в зневазі жити, поневірятися.

* * *

1) ( действие) заганя́ння

2) ( огороженное место для скота) загі́н, за́города, обо́ра; ( для овец) коша́ра; ( для волов) бичня́

3) (полоса, участок поля) загі́н, загі́нка

бот., фарм.

лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.

* * *

лощина, лощовина, вибалок (-лка), видолинок (-нка), виярок (-рка). [Грім окликає нагірнії лощини (Черняв.). Там такий є виярок, то вода й залива инколи (Новомоск.)].

* * *

1) (суша) суходіл (-долу), суходілля (-лля), суша. [Фінікійці провадили торг і на суходолі (Л. Укр.). Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кості на сушу (Чуб. V)];

2) (континент) суходіл, (варв.) континент (-ту). [Великі суходоли звемо частями світу (Герин.)];

3) (подпочва) материк (-ка), сталина, (твердий) ґрунт (-ту), (нетронутая) щирець (-рця). Докопалися до материка, либонь і вода буде (Сл. Гр.)];

4) Берег -рик - нагірний, (на)горяний берег (-рега);

5) (стрежень реки) стрижень (-жня), фарватер (-ру) (ріки).

* * *

нагатить нагачувати, нагатити, (о мног.) понагачувати що и чого; (фашиной) тарасувати, витарасувати що, натарасовувати, натарасувати що и чого.

* * *

несов.; сов. - нагат`ить и наг`атить

1) (действие) - см. Нагонка 1;

2) лишок (-шку). [Пустити трохи лишку (Київ)].

* * *

1) нагін, -го́ну, наганя́ння

2) наганя́ння, наку́рювання