Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

нагнаіць

  • 1 нагнать

    нагна́ть
    1. (догнать) atingi;
    2. (собрать) kunpeli multajn;
    3.: \нагнать ску́ку enuigi;
    \нагнать стра́ху timigi.
    * * *
    сов., вин. п.
    1) ( догнать) alcanzar vt
    3) ( наверстать упущенное) alcanzar vt, realizar lo incumplido
    4) прост. ( сберечь время) ganar vt, adelantar vt

    по́езд нагна́л 5 мину́т — el tren ganó (adelantó) 5 minutos

    5) тж. род. п., разг. ( сосредоточить в одном месте) juntar vt, agolpar vt
    6) тж. род. п., разг. ( резко усилить) levantar vt, alzar vt; elevar vt, subir vt, aumentar vt ( en alto grado)

    нагна́ть температу́ру — elevar la temperatura ( en alto grado)

    7) тж. род. п., перен. (вызвать, внушить) provocar vt, infundir vt

    нагна́ть стра́ху ( на кого-либо) — aterrorizar vt, causar (infundir) temor (a)

    нагна́ть сон — provocar (dar) sueño

    нагна́ть тоску́ — causar pena (a)

    8) тж. род. п. ( добыть перегонкой) destilar vt ( una cantidad)
    ••

    нагна́ть це́ну — alzar (subir) el precio

    * * *
    сов., вин. п.
    1) ( догнать) alcanzar vt
    3) ( наверстать упущенное) alcanzar vt, realizar lo incumplido
    4) прост. ( сберечь время) ganar vt, adelantar vt

    по́езд нагна́л 5 мину́т — el tren ganó (adelantó) 5 minutos

    5) тж. род. п., разг. ( сосредоточить в одном месте) juntar vt, agolpar vt
    6) тж. род. п., разг. ( резко усилить) levantar vt, alzar vt; elevar vt, subir vt, aumentar vt ( en alto grado)

    нагна́ть температу́ру — elevar la temperatura ( en alto grado)

    7) тж. род. п., перен. (вызвать, внушить) provocar vt, infundir vt

    нагна́ть стра́ху ( на кого-либо) — aterrorizar vt, causar (infundir) temor (a)

    нагна́ть сон — provocar (dar) sueño

    нагна́ть тоску́ — causar pena (a)

    8) тж. род. п. ( добыть перегонкой) destilar vt ( una cantidad)
    ••

    нагна́ть це́ну — alzar (subir) el precio

    * * *
    v
    1) gener. (добыть перегонкой) destilar (una cantidad), (äîãñàáü) alcanzar, realizar lo incumplido
    2) colloq. (ðåçêî óñèëèáü) levantar, (сосредоточить в одном месте) juntar, (ñðàâñàáüñà ñ êåì-ë. â ÷¸ì-ë.) igualarse, agolpar, alzar, aumentar (en alto grado), elevar, subir
    3) liter. (âúçâàáü, âñóøèáü) provocar, infundir
    4) simpl. (сберечь время) ganar, adelantar

    Diccionario universal ruso-español > нагнать

  • 2 нагноиться

    Русско-белорусский словарь > нагноиться

  • 3 нагнать

    1) ( догнать) atteindre vt; rejoindre vt ( об отставших); rattraper vt (в работе и т.п.); égaler qn en qch ( сравняться с кем-либо в чём-либо)

    нагна́ть беглеца́ — rattraper le fugitif

    нагна́ть упу́щенное — rattraper le retard

    2) перен. разг. (вызвать, причинить)

    нагна́ть стра́ху на кого́-либо — terroriser qn; inspirer de la crainte à qn

    ну и нагна́л он на меня́ стра́ху — j'ai eu une peur bleue

    нагна́ть сон на кого́-либо — porter qn au sommeil

    нагна́ть тоску́ на кого́-либо — ficher le cafard à qn

    3) ( собрать) разг. rassembler vt
    ••

    нагна́ть спи́рта — distiller [-tile] de l'alcool [-kɔl]

    * * *
    v
    argo. ramarrer

    Dictionnaire russe-français universel > нагнать

  • 4 нагонять

    несов.; сов. - нагна́ть
    1) ( догонять) birine; bir şeye yetişmek тж. перен.
    2) ( навёрстывать) telafi etmek

    нагна́ть упу́щенное вре́мя — kaybedilen zamanı telafi etmek

    3) getirmek; yığmak

    ве́тер нагна́л ту́чи — rüzgar kara bulutlar getirdi

    4) перен., разг.

    нагоня́ть сон на кого-л. — birine uyku vermek, birini uyutmak

    нагна́ть на кого-л. стра́ху — birinin ödünü koparmak

    Русско-турецкий словарь > нагонять

  • 5 нагонять

    наганивать, нагнать
    1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];
    2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];
    3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;
    4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;
    5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;
    6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);
    7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -
    1) нагнаний, понагонений;
    2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;
    3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;
    4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -
    1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;
    2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;
    3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.
    * * *
    I несов.; сов. - нагн`ать
    1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити

    \нагонятьть скуку на кого́ — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на кого, ну́дити, зану́дити и мног. попону́дити кого

    \нагонятьть цену — наганя́ти, нагна́ти ціну

    2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти

    \нагонятьть — о́бручи набива́ти, наби́ти и мног. понабивати обручі

    3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рювати
    II сов.
    1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти
    2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити

    Русско-украинский словарь > нагонять

  • 6 нагонять

    техн., несов. нагоня́ть, сов. нагна́ть
    1) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти, набива́ти, наби́ти
    2) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти, наку́рювати, накури́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > нагонять

  • 7 нагонять

    техн., несов. нагоня́ть, сов. нагна́ть
    1) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти, набива́ти, наби́ти
    2) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти, наку́рювати, накури́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > нагонять

  • 8 страх

    страх
    timego, teruro;
    под \страхом сме́рти sub la minaco de mort(ig)o;
    ♦ за свой \страх je sia respondeco.
    * * *
    м.
    1) miedo m, temor m, pavor m; julepe m (Ю. Ам.)

    смерте́льный страх — miedo mortal (cerval)

    по́лный страха, охва́ченный страхом — lleno de miedo

    дрожа́ть от страха — temblar de miedo

    наводи́ть страх — amedrentar vt

    напусти́ть (нагна́ть) страху ( на кого-либо), зада́ть страху ( кому-либо) — dar miedo (a), amedrentar vt

    2) ( угроза) amenaza f

    под страхом сме́рти — bajo la amenaza de muerte, bajo pena de muerte

    3) в знач. нареч. см. страсть II 2)
    ••

    ры́царь без страха и упрёка — caballero sin miedo ni reproche, sin miedo y sin vituperio

    не за страх, а за со́весть — según (a) conciencia

    держа́ть в (Бо́жьем) страхе — tener (mantener) bajo miedo

    у страха глаза́ велики́ посл. — el miedo ve con anteojos de aumento, tiene el miedo muchos ojos

    * * *
    м.
    1) miedo m, temor m, pavor m; julepe m (Ю. Ам.)

    смерте́льный страх — miedo mortal (cerval)

    по́лный страха, охва́ченный страхом — lleno de miedo

    дрожа́ть от страха — temblar de miedo

    наводи́ть страх — amedrentar vt

    напусти́ть (нагна́ть) страху ( на кого-либо), зада́ть страху ( кому-либо) — dar miedo (a), amedrentar vt

    2) ( угроза) amenaza f

    под страхом сме́рти — bajo la amenaza de muerte, bajo pena de muerte

    3) в знач. нареч. см. страсть II 2)
    ••

    ры́царь без страха и упрёка — caballero sin miedo ni reproche, sin miedo y sin vituperio

    не за страх, а за со́весть — según (a) conciencia

    держа́ть в (Бо́жьем) страхе — tener (mantener) bajo miedo

    у страха глаза́ велики́ посл. — el miedo ve con anteojos de aumento, tiene el miedo muchos ojos

    * * *
    n
    1) gener. (óãðîçà) amenaza, anhelo (страстное желание), asombro, aterramiento, espanto, julepe (Ó. Àì.), miedo, pasión, pavidez, pavor, pavura, susto, temor, terror
    2) colloq. canguelo, basca
    3) simpl. (î÷åñü) terriblemente, (ñáðàõ, ó¿àñ) horror
    4) Arg. estrilo
    5) Guatem. flato
    6) S.Amer. juiepe

    Diccionario universal ruso-español > страх

  • 9 вздувать

    вздуть
    1) (огонь, угли) роздмухувати, (сов.) роздмухати;
    2) обдимати, обдути, надимати, здути, набубнити. [Зеленої конюшини не давай багато коням, бо обдимає (Звиног.). Живіт обдуло, набубнило. Як із'їсть муха отрути, так її й зідме]. Вздуть многих - пообдимати;
    3) вздуть цену - нагнати ціну. [На все таку ціну нагнали (понаганяли), що бідному тепер не докупитися];
    4) (только сов.) одлупцювати, одлушпанити, спарити, дати перцю (гарту), оддухопелити. [Одлупцюю так, що довго пам'ятатимеш].
    * * *
    несов.; сов. - вздуть
    1) ( дуновением поднимать) здійма́ти, зня́ти и здійня́ти и мног. поздійма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти; ( надувать) надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти
    2) (увеличивать в объёме; раздувать) здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти; обдима́ти, обду́ти
    3) (перен.: чрезмерно повышать) роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, наганя́ти, нагна́ти

    \вздувать це́ны — роздува́ти, розду́ти (здува́ти, зду́ти, наганя́ти, нагна́ти) ці́ни

    4) ( разжигать) роздува́ти, розду́ти, роздму́хувати, роздму́хати; ( зажигать) запа́лювати, запали́ти

    Русско-украинский словарь > вздувать

  • 10 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 11 страх

    I
    1) страх, -у и -у; ( боязнь) о́страх, -у, по́страх, остра́шка

    внуша́ть \страх х — см. внушать

    в \страх хе перед кем-чем — (из-за опасения, боязни) із страху́ (із-за о́страху) перед ким-чим

    держа́ть в \страх хе — трима́ти (держа́ти) в стра́ху́

    его́ охвати́л \страх х — його́ взяв (охопи́в, обгорну́в) страх (о́страх), його́ пойня́в страх

    нагна́ть \страх ху — нагна́ти стра́ху́ (по́страху, тру́су)

    на свой \страх х [и риск], за свой \страх х [и риск] — на свій страх і риск

    натерпе́ться \страх ху — набра́тися стра́ху́

    под \страх хом сме́рти — під стра́хом (під загро́зою) сме́рті

    со \страх хом — з о́страхом

    у \страх ха глаза́ велики́ — погов. страх ма́є вели́кі о́чі, у стра́ху́ о́чі по я́блуку (вели́кі о́чі)

    2)

    \страххи — (мн.: то, что вызывает боязнь) страхи́, -хі́в, страхі́ття, страхі́в'я, страхота́

    II
    1) (нареч.: очень, чрезвычайно) страх, страше́нно

    \страх х как — страх як, страше́нно

    \страх х како́й — страх яки́й, страше́нно

    \страх х ско́лько — страх скі́льки, страше́нно

    2) в знач. сказ. страх

    Русско-украинский словарь > страх

  • 12 нагнать

    1) ( догнать) éinholen vt; náchholen vt ( наверстать)
    2) разг. ( внушить)

    нагна́ть стра́ху на кого́-либо — j-m (D) Angst [Schrécken] éinjagen

    нагна́ть сон на кого́-либо — j-m (A) schläfrig máchen, j-m (A) éinschläfern

    3) ( согнать вместе) zusámmentreiben (непр.) vt

    Новый русско-немецкий словарь > нагнать

  • 13 нагонять

    нагоня́ть
    см. нагна́ть.
    * * *
    несов.
    * * *
    несов.

    Diccionario universal ruso-español > нагонять

  • 14 взвинчивать

    взвинтить накрутити, (нервы) напружити; (цены) наганяти, понагонювати. [Понагонювали ціни, бідному тепер не доступитися].
    * * *
    несов.; сов. - взвинт`ить
    1) ( нервы) напру́жувати, напру́жити; ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти
    2) ( цены) роздува́ти и роздима́ти, розду́ти, здува́ти, зду́ти, наганя́ти, нагна́ти

    Русско-украинский словарь > взвинчивать

  • 15 вздуваться

    вздуться
    1) обдиматися, обдутися. [Од соячничиння корова обідметься];
    2) надиматися, надутися. [Хмара надималася як жива і росла швидко. Живіт надувсь];
    3) здиматися, здутися. [Молоко здимається на огні];
    4) в. от побоев - набряснути. [Так побив дочку, що й лице їй набрясло];
    5) (о коже на теле, о слое глины на стене и т. п.) кожушитися, скожушитися, здуватися, здутися, пирожитися. [Як помазала цією глиною, то так і скожушилось, наче оддулось. Фарба на помості здулася];
    6) в. пузырями - зніматися (знятися) пухирями, пузиритися, спузири[і]ти. [Попік руку, аж пухирем знялася. Спузирило йому все тіло. Все море зараз спузирило (Котл.). Оце поганая багнюка, глянь, пузириться як (Греб.)];
    8) (о реке) бутніти. [А річка все бутніє, ось-ось піде поверх греблі].
    * * *
    несов.; сов. - взд`уться
    1) ( подниматься от дуновения) здійма́тися, зня́тися (зні́меться) и здійня́тися и мног. поздійма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися, підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися; ( надуваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися; понадува́тися; понадима́тися
    2) (увеличиваться в объёме, раздуваться) здува́тися, зду́тися, роздува́тися и роздима́тися, розду́тися, надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадува́тися и понадима́тися; обдима́тися, обду́тися; ( набухать) набряка́ти, набрякнути
    3) (перен.: чрезмерно повышаться) роздува́тися и роздима́тися, розду́тися, здува́тися, зду́тися, наганя́тися, нагна́тися; підніма́тися, підня́тися
    4) страд., (несов.) здійматися, підійма́тися, підніма́тися; здува́тися, роздува́тися, роздима́тися, надува́тися, надима́тися; обдима́тися; роздува́тися, роздима́тися, здува́тися, наганя́тися; роздува́тися, роздму́хуватися; запа́люватися

    Русско-украинский словарь > вздуваться

  • 16 кузькин

    показа́ть ку́зькину мать кому́ — нагна́ти хо́лоду кому́, да́ти (зада́ти) га́рту (перего́ну) кому́, дати прочуха́на кому́

    Русско-украинский словарь > кузькин

  • 17 наганивать

    -ся см. Нагонять, -ся.
    * * *
    охотн.; несов.; сов. - нагон`ять
    наганя́ти, нагна́ти (нажену́, нажене́ш)

    Русско-украинский словарь > наганивать

  • 18 накуривать

    накурить
    1) чем - накурювати, накурити, накаджувати, накадити, (чем.-л. благовонным ещё) напахувати, напахати, (о мног.) понакурювати, понакаджувати, понапахувати чим; (табаком) накурювати, накурити, (попыхивая) напа[и]хкувати, напа[и ]хкати, напакати, (о мн.) понакурювати, понапа[и]хкувати (тютюном). [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харківщ.)];
    2) (водки, смолы и т. п.) гнати, виганяти, вигнати, накурювати, накурити, викурювати, викурити, (о мног.) понакурювати, повикурювати (горілки, дьогтю). [Вигнав десять відер горілки (Сл. Ум.)];
    3) (столбы) обпалювати, обпалити, (о мног.) пообпалювати комлі (в стовпів);
    4) (о снеге, сов.) накурити, намести, нахурделити;
    5) (набахвалить, сов.) напустити туману кому и на кого, нахвалитися, нахизуватися;
    6) см. Накутить. Накуренный -
    1) накурений, накаджений, напаханий, понакурюваний, понакаджуваний, понапахуваний; накурений, понакурюваний, напа[и ]хканий, напаканий;
    2) вигнаний, накурений, викурений, пона[пови]курюваний. -ться -
    1) накурюватися, накуритися, понакурюватися; бути накурюваним, накуреним, понакурюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) - а) (табаку) напалюватися, напалитися, накурюватися и (редко) накурятися, накуритися тютюну, (насосаться) насмоктатися, натягнутися тютюну, (попыхивая) напа[и]хкатися, напакатися (тютюном и тютюну, з люльки). [Кури, кури, накуряйсь (Грінч. III). Та як натягнувсь того тютюну, то так одразу і очманів (Яворн.)]; б) (благоуханно курясь) накуритися; в) (тлея с дымом) накуритися, накуріти.
    * * *
    несов.; сов. - накур`ить
    1) наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. понаку́рювати; (сов.: трубкой, папиросой) напали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. понапа́лювати, -люю, -люєш, насмали́ти, -смалю́, -сма́лиш, начади́ти, -джу́, -диш, накади́ти, -каджу́, -ка́диш
    2) ( добывать перегонкой) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, накури́ти и мног. понаку́рювати

    Русско-украинский словарь > накуривать

  • 19 налетать

    налётывать, налететь
    1) (надлетать) на(д)літати, на(д)летіти, налинути, (стремит.) наринути. [Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду (Чуб. V). Як раптом налинула хмара бог-знає звідки, так раптом і зникла у безвість (Дніпр. Ч.)]. -тел ветер - налетів (нахопився) вітер. [На половині дороги нахопився вітер з полудня, нагнав хмари піску (Л. Укр.)];
    2) (прилетать во множестве - в прям. и перен. знач.) налітати, налітувати, налетіти, поналітати, налинути, (слететься) назлітатися. [Як та галич поле криє, ляхи, уніяти налітають (Шевч.). Налітували голуби бо-зна відкіля (Харківщ.). Пилу у вікно багато налетіло (Київщ.). Звідки це оси до нас поналітали? (Київщ.). Назліталося птиці без ліку (Грінч.). Налинули голуби із чужої сторони (Чуб. V). Раптом налинули хмари і потьмарили ясний день (М. Грінч.)]. -тело много листьев - налетіло (опало: нападало) багато листя;
    3) на кого, на что - налітати, налетіти, (наскакивать) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, наскакувати, наскочити на кого, на що; (нападать) нападати, напасти, (напускаться) нападатися, напастися на кого. [Птахи налітали на маяк і вбивалися (Загірня). Вагон нагнався на вагон (Звин.). Човник нагнався на підводну скелю (Крим.). З розгону він наскочив (набіг) на мене (Київ). Козаки наскочили на замок (Загірня)]. Налетевший - що (хто) налетів и т. п.; налетілий, (о мног.) поналіталий.
    * * *
    I несов.; сов. - налет`еть
    1) наліта́ти, налетіти, -лечу́, -лети́ш и мног. поналіта́ти; сов. поэз. нали́нути
    2) ( наталкиваться) наліта́ти, налетіти; ( наскакивать) наска́кувати, наско́чити, наганя́тися, нагна́тися (нажену́ся, нажене́шся)
    3) (перен.: напускаться) наліта́ти, налеті́ти; напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся, напада́тися, напа́стися, -падуся, -падешся
    4) (набрасываться на что-л.) наліта́ти, налеті́ти

    \налетать тай!, \налетать тайте! — наліта́й!, наліта́йте!

    II сов. см. налётывать

    Русско-украинский словарь > налетать

  • 20 намахивать

    намахать и намахнуть
    1) что, чего - намахувати, намахати, намахнути, навівати, навіяти (махаючи) що или чого, (о мног.) понамахувати, понавівати; (рукой, платком и т. п., сов.) намахати. [Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш (Чуб. I)];
    2) (нажарить, накатать, сов.) накатати, нашкварити, нашпарити що. Намаханный -
    1) намаханий, навіяний, понамахуваний;
    2) накатаний, нашкварений, нашпарений. -ться -
    1) (стр. з.) намахуватися, бути намахуваним, намаханим, понамахуваним;
    2) на кого - см. Замахиваться;
    3) (вдоволь, сов.) намахатися, намаятися, навихатися, (наколыхаться) наколихатися, (наколебаться) наколиватися, нахитатися; (накиваться) накиватися. [Намахавсь я косою (К. Старина)].
    * * *
    несов.; сов. - намах`ать
    1) (махая, нагонять), нама́хувати, -махую, -махуєш, намаха́ти
    2) (несов.: взмахивать) зма́хувати; ( размахивать) розма́хувати, вима́хувати
    3) (кого - ругать, пробирать) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробирати, пробра́ти, -беру́, -бере́ш (кого); (браня, гнать кого-л.) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) (кого)
    4) (сов.: написать, сочинить) наката́ти, нашкря́бати, надряпати

    Русско-украинский словарь > намахивать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • нагна́ть — нагнать, гоню, гонишь; гнал, гнала, гнало, гнали …   Русское словесное ударение

  • нагна́ть — гоню, гонишь; прош. нагнал, ла, ло; прич. страд. прош. нагнанный, нан, а, о; сов., перех. (несов. нагонять1). 1. Настичь кого , что л., поравняться с кем , чем л. двигавшимся впереди; догнать. Пароход нагнал баржу. □ Я поехал шагом; вскоре нагнал …   Малый академический словарь

  • нагна́ивать — аю, аешь. несов. к нагноить …   Малый академический словарь

  • нагна́иваться — ается. несов. к нагноиться …   Малый академический словарь

  • нагнаиваться — нагнаиваться, нагнаиваюсь, нагнаиваемся, нагнаиваешься, нагнаиваетесь, нагнаивается, нагнаиваются, нагнаиваясь, нагнаивался, нагнаивалась, нагнаивалось, нагнаивались, нагнаивайся, нагнаивайтесь, нагнаивающийся, нагнаивающаяся, нагнаивающееся,… …   Формы слов

  • нагнать — нагнать, нагоню, нагоним, нагонишь, нагоните, нагонит, нагонят, нагоня, нагнал, нагнала, нагнало, нагнали, нагони, нагоните, нагнавший, нагнавшая, нагнавшее, нагнавшие, нагнавшего, нагнавшей, нагнавшего, нагнавших, нагнавшему, нагнавшей,… …   Формы слов

  • нагнать — глаг., св., употр. сравн. часто Морфология: я нагоню, ты нагонишь, он/она/оно нагонит, мы нагоним, вы нагоните, они нагонят, нагони, нагоните, нагнал, нагнала, нагнало, нагнали, нагнавший, нагнанный, нагнав см. нсв. н …   Толковый словарь Дмитриева

  • нагнать — гоню, гонишь; нагнал, ла, ло; нагнанный; нан, а, о; св. 1. кого что. Настичь кого , что л., поравняться с кем , чем л. двигавшимся впереди; догнать. Пароход нагнал баржу. Н. грузовик. Н. группу туристов. Н. приятеля у метро. Н. отряд туристов… …   Энциклопедический словарь

  • Нагнаивать — несов. перех. Доводить до гниения что либо в каком либо (обычно большом) количестве. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Нагнаиваться — несов. неперех. Становиться воспаленным и гнойным. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Нагнать — I сов. перех. см. нагонять I II сов. перех. см. нагонять II III сов. перех. см. нагонять III IV сов. перех …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»