Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

набираться+ума-разума

  • 1 набираться

    набраться
    1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;
    2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];
    3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);
    4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].
    * * *
    несов.; сов. - набраться
    1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

    \набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися

    \набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)

    \набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму

    2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися
    3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

    Русско-украинский словарь > набираться

См. также в других словарях:

  • Набираться ума (разума) — НАБИРАТЬСЯ УМА (РАЗУМА). НАБРАТЬСЯ УМА (РАЗУМА). Разг. Экспрес. Умнеть, становиться рассудительным, умным. С хорошим человеком и говорить хорошо, ума наберёшься (Л. Н. Толстой. Первый винокур). НАБИРАТЬСЯ УМА РАЗУМА. У тебе, сват Фома, люди ходят …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Набираться ума-разума — НАБИРАТЬСЯ УМА (РАЗУМА). НАБРАТЬСЯ УМА (РАЗУМА). Разг. Экспрес. Умнеть, становиться рассудительным, умным. С хорошим человеком и говорить хорошо, ума наберёшься (Л. Н. Толстой. Первый винокур). НАБИРАТЬСЯ УМА РАЗУМА. У тебе, сват Фома, люди ходят …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • набираться ума — разума, набираться разума, умнеть Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Набраться ума (разума) — НАБИРАТЬСЯ УМА (РАЗУМА). НАБРАТЬСЯ УМА (РАЗУМА). Разг. Экспрес. Умнеть, становиться рассудительным, умным. С хорошим человеком и говорить хорошо, ума наберёшься (Л. Н. Толстой. Первый винокур). НАБИРАТЬСЯ УМА РАЗУМА. У тебе, сват Фома, люди ходят …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ума палата — кто Чрезвычайно умён. Имеется в виду, что лицо (Х) обладает выдающимися умственными способностями, обширными познаниями, блестяще образован. ✦ Х ума палата. Александр Ильич, хоть он и ума палата, и учён, и энергичен, без такой жены, как вы, не… …   Фразеологический словарь русского языка

  • умнеть — набираться ума разума, набираться ума, мудреть, набираться разума Словарь русских синонимов. умнеть набираться ума (или разума, ума разума) (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова.… …   Словарь синонимов

  • Шукшин — Василий Макарович (1929, с. Сростки Алтайского кр. – 1974, станица Клетская Волгоградской обл., похоронен в Москве), русский писатель, режиссёр, актёр. В. М. Шукшин   Рано начал работать – сначала в колхозе, затем грузчиком, ремонтником на… …   Литературная энциклопедия

  • Василий Шукшин — Биография Василия Шукшина Советский писатель, кинорежиссер, сценарист и актер Василий Макарович Шукшин родился 25 июля 1929 года в селе Сростки Бийского района Алтайского края. Его родители были крестьянами. В 1933 году отец был арестован.… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • РАЗУМ (РОЗУМ) — Взойти в разум. 1. Сиб. Повзрослеть, поумнеть. ФСС, 26. 2. Волог., Сиб. Прийти в сознание. СФС, 38; СВГ 1, 70. Взять в разум. Горьк. Начать понимать что л. БалСок, 26. Входить в разум. Разг. Устар. Взрослеть, становиться умнее. ФСРЯ, 88. Высший… …   Большой словарь русских поговорок

  • приобрести жизненный опыт — ▲ получать ↑ (жизненный) опыт познать. познаваться. узнать [почувствовать] . испытать . на своем горбу испытать. отведать. вкусить. испить. хлебнуть. понюхать. попробовать. хватить. повидать. перевидать. навидаться. видать [видывать] виды (разг) …   Идеографический словарь русского языка

  • ЧУЖОЙ — ЧУЖОЙ, не свой, сторонний, собь другого, незнаемый, незнакомый; не родня, не наша семьи, не из нашего дома, нашего дома; | не нашей земли, иноземный. Свое берегу, а чужого не надо. Не наше дело, чужое. В чужой дом ни за чем зашел, чужую вещь… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»