-
61 начеку
-
62 обет
-
63 самородный
-ая; -оетабигатьтә әзер килеш очрый торган, саф -
64 сию минуту
-
65 теперь
-
66 услужливость
жярдәмчеллек, хезмәт күрсәтергә әзер тору, булышлык күрсәтергә әзер булу -
67 грош
полкопейки) шаг, шеляг. Два гроша - двояк. Ломанный грош - ламаний шеляг, щербата копійка. [Ламаного шеляга не вартий. Копійки щербатої більше не дам (Мирн.)]. Гроши - мізерний гріш, мізерія. [Як платиться натурою, то робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовивсь (Єфр.)].* * *1) ист. гріш, род. п. гроша́, шаг, -а, ше́ляг2) ( ничтожная сумма) разг. гріш, копі́йкагроши́ — мн. гроші́, -ші́в, копійки́, -йо́к
-
68 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
69 нищета
(в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.* * *1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -ніввпа́вший в \нищета ту — зубо́жілий
впада́ть, впасть в \нищета ту — убо́жіти, зубо́жіти, доходити, дійти́ до убо́зтва (до зли́днів), впада́ти, впа́сти в зли́дні
жить в \нищета те́ — жи́ти в зли́днях (в убо́зтві), злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво -
70 маузер
-
71 орудие
-я, сущ. с. II 1. зер-зев; сельскохозяйственные орудия селәнә эдл-ахун зер-зев; 2. воен. тов; дальнобойное орудие холд хадгтов -
72 оружейный
-ая, -ое, мн. ч. -ые прил. зер-зевин; оружейный завод зер-зевин завод -
73 оружие
-я, сущ. с. II, мн. ч. нет зер-зев; огнестрельное оружие дәрәр хагддг зер-зев -
74 разоружение
-я, сущ. с. II, мн. ч. нет зер-зев хайлһн; политика разоружения зер-зев хайлһна политик -
75 радиальный кристаллизатор
радіальний кристалізатор [кристалізер], радіальний ливник, радіяльний кристалізатор, радіяльний кристалізер [ливник]Словарь металлургической терминов > радиальный кристаллизатор
-
76 склад кристаллизаторов
комора для зливників [кристалізаторів], комора для кристалізерів, комора для ливників, сховище зливників [кристалізаторів], сховище кристалізерів [ливників] -
77 заместй
сов. \. что рӯфта тӯда кардан; заместй сор в угол ахлотро рӯфта ба кунҷ тӯда кардан2. что зер (пахш) кардан, гирифтан, пӯшидан, пӯшондан; вьюга замела все дороги борон ҳамаи роҳҳоро барфпӯш кардааст; всё вокруг замело снегом безл. барф ҳама ҷоро зер кардааст3. кого-что перен. прост. ба ҳабс гирифтан, ҳабс кардан <> заместй следы чего-л. осори чизеро нинҳон кардан; заместй следы преступления осори ҷиноятро рӯпуш кардан -
78 высокий
(выс|6к, -ока, -око)1. баланд; қаддароз, қадбаланд; высокий потолок шифти баланд; высокий человек одами қадбаланд, навча; -ая местность ҷои баланд, баландӣ; высокая вода дамиши об2. фаровон, зиёд; баланд; высокий процент фоизи зиёд; - ая температура ҳарорати баланд; высокий урожай ҳосили фаровон; высокое давление фишори баланд3. аъло, баланд; высок-ая оценка баҳои аъло; работа высокого качества кори аълосифат4. фахрӣ, ифтихорӣ; олӣ; олиқадр, мӯҳтарам; -высокий гость меҳмони олиқадр; высокое звание унвони олӣ; высокая награда мукофоти олӣ5. наҷиб; высокие стремления нияти наҷиб6. мутантан, баланд, дабдабанок; высокий стиль услуби мутантан7. (тонкий - о звуках, голосе) зер, баланд; высокий голос садои зер; взять высокую ноту нотаи баланд гирифтан <> высокая грудь синаи дамида (барҷаста); высокий лоб пешонии васеъ (фарох); высокая печать полигр. чопи барҷаста; высокие сапоги мӯзаи соқдароз; быть \высокийого мнёния о ком-чём-л. ба касе, ба чизе баҳои баланд додан -
79 завалить
сов.1. что пур кардан, рехта пур кардаи; завалить яму землей чуқуриро бо хок пур кардан2. банд кардан, тӯда карда банд кардан; вход в пещеру даҳони ғорро банд кардан3. разг. рехта (андохта) пур кардан, банд кардан; завалить стол книгами рӯи мизро бо китоб пур кардан // тж. беэл. кого-что зер (пур, пахш) кардан; обвалом завалило дорогу тарма роҳро зер кард4. что разг. пур кардан, пуропур кардан; магазины завалены товарами магазинҳо пур аз мол аст5. кого-что перен. разг. дар таги чизе монондан; завалить работой дар таги кор монондан; завалить заказами заказборон кардаи6. что разг. (запрокинуть, накре-нить) ба қафо (ба як тараф) хам кардан7. что разг. ғалтондан, афтондан; завалить стену деворро ғалтондан8. что переи. разг. вайрон (хароб) кардан; завалить работу корро вайрон кардан; \завалить экзамен дар имтиҳон ғалтидан -
80 заводнение
с (по знач. гл. заводнить) об пахш (зер) кардан(и); заводнение нефтяных месторождений об зер кардани конҳои нафт; зери об мондани чоҳҳои нафт
См. также в других словарях:
зерёнчатый — прил., кол во синонимов: 1 • зеренчатый (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
зер — зер … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
зерёнчатый — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
зер — Зер: сер [47] … Толковый украинский словарь
зеріктіріңкіреу — зеріктіріңкіре етістігінің қимыл атауы … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
зер — [زير] 1. таги ҳар чиз, таҳт, поён; муқоб. боло; зери… поёни…, таги…; аз зери… аз таги… 2. қисмати поёнии чизе, поин: дар зер, дар зери варақ, дар зери расм; ба зери… а) ба таги…; дар поини…; б) дар дами…; дар зери… а) дар таги…; дар поини…; б)… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
әзер — с. 1. Файдаланырга яраклы булган, шундый хәлгә килгән; төгәлләнгән, әзерләп куелган. рәв. Берәр эшне башкарырлык хәлдә, әзерлек хәлендә. Кем. б. тарафыннан хәстәрләнгән, файдалану өчен яраклы хәлгә китерелгән 2. Алдан уйланылган, тупланган… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
зерә — рәв. I. Бик, артык зерә тиз. II. ЗЕРӘ – Юкка, сәбәпсез, нигезсез; тик торганда. Бушка, максатсыз … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
зеріктіріңкіре — ет. Зеріктіре түсу, аздап зеріктіру. Әдетте тау мен дала экзотикасына барғыштап, көрерменді з е р і к т і р і ң к і р е п алатын режиссер бұл жолы самарқау көңілді сейілткен (Соц. Қаз., 25.11. 1973, 4) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Зер — небольшая речка на окраине селения Тазиян (Туапсинский район Краснодарского края). Название дано амшенскими армянами. В основе перевода лежит амшенско диалектный топографический термин дзор – «ущелье», «овраг»; впоследствии гидроним… … Топонимический словарь Кавказа
әзер-пәзер — үст. Әрең дегенде, зорға. Бастары салбырап кеткен, алға басқан аяқтары артқа кеткендей, құр сүлделерін сүйретіп, ә з е р п ә з е р қозғалады (Д. Рамазан, Жылап аққан., 23) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
