-
1 заумь
мудра́ція, мудраге́льство, химе́ри, -е́р (мн.), за́ум, -у -
2 мудрёный
1) (замысловатый) мудрий, мудерний, мудрований, мудрячий, хитрий, хитромудрий, мудрагельський, (морочливый) морокуватий, (затейливый) вигадливий, штукарний, (трудный) важкий, тяжкий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Мудерний він чолов'яга: ніяк його не розбереш, який він - чи добрий, чи лихий (М. Грінч.). Мова сієї поеми аж геть, мудрована (Куліш)]. -ное дело, -ная вещь - мудра (хитра) штука, мудрота, мудрація, мудрощі (-щів и -щей). [Налюшники плести - не мудра штука (Звин.). Рало - не дуже хитра штука: його будлі-який чоловік зробить (Звин.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика! (Гліб.)]. -ное это дело - мудра це справа. -ная работа - морокувата ((за)морочлива) робота. -ная задача - мудре завдання, мудра за(в)дача;2) хитрий, мудрий; см. Мудрый. Утро вечера -нее - ніч - порадниця-мати: порадить, що починати (що казати).* * *1) ( замысловатый) му́дрий, мудро́ваний; хи́трий; ( трудный для выполнения) важки́й, трудни́й2) ( странный) чудни́й; ( причудливый) химе́рнийу́тро ве́чера мудрене́е — посл. ра́нок пока́же, за́втра буде видні́ше
-
3 замысловатый
мудрований, вимудруваний, мудрий, хитрий, хитромудрий, штучний, штудерний, вигадливий, (переносно) вузлуватий, карлючкуватий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Рало не дуже хитра штука - його будлі який чоловік зробить (Звиног.). Мова сієї поеми аж геть мудрована (Куліш). Усякі штучнії їства (Шевч.). Німець вузлуватий (Шевч.). Слухачі не розуміли манірної, карлючкуватої мови (Грінч.)].* * *му́дрий, хи́трий; мудро́ваний, метикува́тий; ( хитроумный) хитрому́дрий; ( затейливый) вига́дливий -
4 искусный
1) (в чём) умілий, майстерний, добрий, (затейливый) мудрий, премудрий, (находчивый) дотепний, (наупражнявшийся) вправний, (ловкий) голінний, ручий, мисливий на що, до чого, в чому. [В умілого й долото рибу ловить (Номис). Народ усе майстерний (Сл. Гр.). Плести у хаті ясла, - на що, на що, на це дотепний був (Глібов). Бери мене, дядьку, премудрую швачку (Пісня). Добрий з його коваль (Сл. Гр.). На шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла, обробила її (Самійл.). Вправна рука (Корол.). На хитрощі був раз-у-раз голінніший за бідолаху Макара (Корол.). Годящий тесля, ручий коваль де-не-де по селах знайдеться (Куліш)]. -ный гимнаст - вправний гімнаст. -ный адвокат - умілий адвокат. -ный диалектик - дотепний діялектик. -ный казуист - голінний (дотепний) казуїст. -кусен в делах - дотепний до справ. Он не -кусен в писании - він до письма не дотепний;2) (хитро, мастерски сделанный) мудрий, мудрований, мудерний, мудерський, штучний, штудерний, (художественный) мистецький. [Це проста люлька, а єсть і мудріші (Київщ.). Штучне геніяльне обмалювання столичного балу (Н.-Лев.)]. -ная вещь - мудра штука (річ). -ное нападение - ловкий напад. -ные приёмы - мудрі заходи. -ные увёртки - мудрі виверти. -ное построение - мудре побудування; (машины) майстерне побудування;3) (о времени: испытательный) спробний, іспитовий, спитковий. -ное время - спробний час. - ный срок - іспитовий термін.* * *1) ( умелый) умі́лий, впра́вний, уда́тний, доте́пний\искусныйый в чём — впра́вний у чо́му, уда́тний до чо́го (на що), доте́пний до чо́го (на що)
2) ( сделанный мастерски) майсте́рний, мите́цький, мисте́цький; мудро́ваний; шту́чний -
5 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
6 мудрый
мудрий, розумний, (фамил.) мудрячий, (только насмешл., полон.) мондрий. [Пане куме мій! ти мудра, вчена дуже голова (Франко). У нас нема над діда Остапа мудрішого (Грінч.). Де-б ті недоумки подівались, що-б вони в світі й робили, якби не реготали, не гукали проти чоловіка мудрячого? (Куліш). Он чого він хоче! ну, й мондрий! (Звин.)].* * *му́дрий
См. также в других словарях:
мудра — сущ., кол во синонимов: 1 • поза (20) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Мудра — В этой статье используются шрифты языков стран Азии. Подробнее… Статуя стоя … Википедия
Мудра — (Mudras) Разнообразные физические упражнения хатха йоги, количество которых варьируется от десяти до двадцати пяти, которые в определенной степени используются для оздоровления тела, но главным образом для достижения психической силы и опыта,… … Словарь йоги
МУДРА — (на санскр. «муд» радость и «ра» давать) особые жесты и позы, используемые в ритуальной практике индуизма, буддизма и родственных им мистических учений. Искусство мудры напоминает язык глухонемых, благодаря которому индийский актер или танцовщик… … Символы, знаки, эмблемы. Энциклопедия
МУДРА — Иван Мудра, в Пинском повете. 1670. Арх. Сб. VI, 247 … Биографический словарь
МУДРА — (печать, знак) 1) Определенная позиция пальцев руки или обеих рук, имеющая магич. смысл, во время ритуалов (в первую очередь тантристских). 2) Составленные из пальцев фигура, жест, имеющие символич. и эстетич. значение в… … Словарь индуизма
Мудра — (Санскр.) Называется мистической печатью. Система оккультных знаков, образуемых пальцами. Эти знаки имитируют древние санскритские буквы магической силы. Первоначально употреблялись в Школе Йогачарья северных буддистов, позднее были приняты… … Религиозные термины
мудра — (санскр., букв. печать, знак, символ, примета) 1. Название определенного положения рук, ладоней, пальцев, к рое символизирует к. л. идею в ходе ритуала; реже название специфич. позы тела. Слово М., как правило, является вторым компонентом общего… … Буддизм
МУДРА — (Санскр.) Называется мистической печатью. Система оккультных знаков, образуемых пальцами. Эти знаки имитируют древние санскритские буквы магической силы. Первоначально употреблялись в Школе Йогачарья северных буддистов, позднее были приняты… … Теософский словарь
МУДРА — (санс. радость давать): особые жесты и позы, используемые в ритуальной практике индуизма, буддизма и родственных им мистических учений. Примеры мудр можно найти в индийской культовой скульптуре: любая поза божества, любое положение его рук и… … Евразийская мудрость от А до Я. Толковый словарь
Мудра — определённый класс упражнений в Хатха Йоге; символы, показываемые в руках во время поклонения … Словарь йоги и веданты
