мне+пришла+в+голову+мысль

General subject: I hit on an idea, I hit upon an idea, a thought has struck me

1) General subject: an idea suggested itself to me

2) Makarov: the thought came suddenly to me, thought came suddenly to me

1) General subject: the thought came suddenly to me (to my head)

2) Makarov: the thought came suddenly to my head, thought came suddenly to my head

gener. (на ум) man iešāvās (ienāca, iekrita) prātā laba doma

phras. j'ai une idée (avoir une idée)

1) ( мышление) pensiero м.

2) ( результат) idea ж., concetto м., pensiero м.

••

3) ( предположение) idea ж., supposizione ж.

4) ( намерение) idea ж., intenzione ж., proposito м.

••

5) ( знание) cognizioni ж. мн., nozioni ж. мн., idee ж. мн., concetti м. мн.

6) ( дума) pensiero м.

7) (убеждения, взгляды) idee ж. мн., convinzioni ж. мн., concetti м. мн.

* * *

1) pensiero m

2) ( идея) idea, pensiero

3) ( дума) pensiero, idea

4) мн. ( взгляды) pensiero, idee, convinzioni, credo m

5) разг. мысль! una bella idea! buona idea!; è un'idea!

* * *

1) gener. animo, mente, idea, pensamento, pensare, pensata, pensiero

2) obs. cogitazione

1) pensiero (m.), idea, riflessione

2) pl. idee, convinzioni

образ мыслей гупшысэхэм яобраз

навести на мысль гурышэм тещэн

мне в голову пришла мысль сшъхьэ гупшысэ къихьагъ

1. (в разн. знач.) head; (в знач. единицы счёта скота) head (pl. head); (перен.: ум) mind; ( мозг) brains pl.

2.:

chief, master

m мысль f; poet. (oft pl.) a. дума; Idee, Einfall; in Gedanken машинально; ( im Geiste) мысленно; seinen Gedanken nachhängen быть погружённым в свои мысли; ( schon) bei dem Gedanken при (одной) мысли (an A о П); auf den Gedanken kommen напасть на мысль; auf den Gedanken bringen навести на мысль; sich Gedanken machen ( über A, wegen) беспокоиться (о П, из-за Р); mir kam der Gedanke мне пришла в голову мысль; sich bei dem Gedanken ertappen ловить себя на мысли; kein Gedanke! и думать нечего!

1. прил. опасный, чреватый опасностью; тревожный

2. сущ. опасность, угроза, тревога

Сравни с:

лӱдыкшылык

3. нар. опасно, страшно

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

1) head

- с головы до ног

2) (как единица счета)

3) перен. head; mind, brain

4) (должностное лицо)

5) перен. (человек)

••

- без головы

1) ( часть тела) head

2) (ум, рассудок; способности) mind; head; brains pl

3) (с прил. - человек как носитель какого-л качества) head, person

4) м. разг. ( начальник) chief, master

5) ( передняя часть чего-л движущегося и вытянутого) head

6) (продукт в форме шара, конуса)

7) ( единица счёта скота) head (pl без изменения)

••

-ы, αιτ. голову, πλθ. головы, -лов, -ам θ.

1. κεφάλι, -ή•

2. μτφ. νους, διάνοια, μυαλό, πνεύμα•

3. α. κ. θ. καθοδηγητής, αρχηγός, ιθύνων•

4. κεφαλή φάλαγγας.

5. κομμάτι, τεμάχιο (σαν μονάδα μέτρησης)•

εκφρ.

без -ы – ανόητος, κουτός•

с -ой – μυαλωμένος, έξυπνος, νοητικός•

в -ах – στο κεφαλάρι του κρεβατιού•

обрушиться на -у чью – επιτίθεμαι κατά τίνος•

с -ы – από τον καθένα, από το κάθε άτομο•

через -у чью – εν αγνοία κάποιου, κρυφά από κάποιον•

закружилось в -е – ζαλίστηκα•

голова кружится – ζαλίζομαι μου έρχεται ζαλάδα•

вешать (повесить) -у – κρεμώ, κατεβάζω το κεφάλι (από θλίψη κλπ.), αποθαρρύνομαι•

вымыть (намылить) кому -у – τιμωρώ αυστηρά, τσεκουριάζω κάποιον•

сложить -у – φονεύομαι, πέφτω, χάνομαι•

не сносить -у – δεν φέρω το κεφάλι (πληρώνω με το κεφάλι, με τη ζωή)•

выдать -ой – παραδίνω για εξόντωση,προδίνω•

выдать себя с -ой – εκμυστηρεύομαι (λάθος, ενοχή)•

заплатить -ой – πληρώνω με το κεφάλι (με τή ζωή)•

отвечать ή ручаться -ой – εγγυώμαι με το κεφάλι, κόβω το κεφάλι μου, να μη ζήσω•

вбить ή вколотить себе в -у – εμφυσώ, εμπνέω στον εαυτό μου, ριζώνω (πεποιθήσεις κ.τ.τ.)• выбрасить ή выкинуть из головы αποβάλλω, βγάζω από το μυαλό (λησμονώ)•

выйти ή вылететь, выскочить из -ы – διαφεύγω του νου (δε θυμάμαι, ξεχνώ)•

не выходить ή не идти из -ы – δε μου βγαίνει από το μυαλό, το νου (θυμάμαι συνεχώς)•

в первую -у – στην πρώτη σειρά, πριν απ όλα•

- у давать на отсечение – κόβω το κεφάλι μου ζεγγυώμαι απόλυτα)•

есть голова на плечах – το ‘χω το κεφάλι μου (το νου, τα λογικά μου)•

быть на -у выше кого; быть -ой выше кого – κατά πολύ υπερέχω από κάποιον•

на свою -у – προς βλάβην του εαυτού μου (του κ.τ.τ.), κακό του κεφαλιού του (μου κ.τ.τ.) θα κάμει, κάμω κ.τ.τ.

с -ой погрузиться ή окунуться – ρίχνομαι με τα μούτρα (αφοσιώνομαι ολοκληρωτικά)•

с• больной -ы на здоровую – τα ρίχνω η τα φορτώνω στον άλλον (που είναι αθώος)•

с (ή от) -ы до пят – από το κεφάλι ως τα πόδια ή ως τα νύχια•

сам себе голова – είμαι (ει,ναι κλπ.) αυτεξούσιος, αυτοκέφαλος•

хотя ты здесь, а голова там – αλλού έχεις το νου σου ή αν και παρών, αποδημείς•

ходить на -е – ατακτώ, θορυβώ, κάνω ο,τι θέλω (συνήθως για παιδιά)•

на свежую -у – με ξεκούραστο κεφάλι, με ξεσκοτουριασμένο το μυαλό•

поднимать -у – σηκώνω κεφάλι (παίρνω θάρρος, απειθαρχω, αυθαδιάζω)•

разбить на -у – κατασυντρίβω, κατανικώ, νικώ κατά κράτος•

у меня этого даже и в -е не было – ούτε καν το σκέφτηκα ή ούτε καν μου πέρασε από το νου•

мне пришла мысль в -у – μου ήρθε (κατέβηκε) η σκέψη•

адамова голова – α) νεκροκεφαλή, β) είδος νυχτερινής πεταλούδας•

снять -у с кого – κάνω κάποιον να κρεμάσει το κεφάλι (ταπεινώνω).