Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мимо

  • 1 мимо

    1) предл. с род. п. - повз, проз, (реже) поз, попри кого, що, побіля, (п)обіч кого, чого, (диал.) мимо що и чого. [Повз нього проскочив кіньми становий (Коцюб.). Їдемо повз тютюнові плантації (Кониськ.). Що-дня йду проз вашу хату (Звин.). Наглядів гарну молодичку та все біга поз двір, щоб як-небудь зачепити її (Рудч.). Орлів імперії нести поз образ імператора (Л. Укр.). Мусів бігти попри вас (Франко). Іду попри корчму (Кам'янеч.). А тривайте лишень, я піду побіля його (Квітка). Мимо колодізь ішли (Сл. Гр.). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас (Куліш)]. Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего - проходити, пройти, їхати, проїхати, летіти (пролітати), пролетіти повз кого, що, минати, минути, поминати, поминути, обминати, обминути кого, що. [Пішла стежкою навпростець, минула манастир (Н.-Лев.). Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові (Н.-Лев.)]. Я прошол -мо вас - я пройшов повз вас, я минув вас. Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал - їхав повз мою хату (или минав мою хату), а до мене не заїхав. -мо такого явления пройти нельзя - об[по]минути таке явище не можна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз - см. Пропускать 5;
    2) нрч. - мимо (малоупотребит.), стороною, побіля, (п)обіч, не туди; повз кого, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом минати и пр.). [Стоїть собі кацапчук, тілько поглядає, а кацапка мимо йде та й його питає (Рудан.). Стороною дощ іде, стороною (Купал. пісня). Побіля їхав, до нас не заїхав (Звин.). Дим несеться не в вічі, а побіля (обіч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо - лани, луки, ріка, що повз їх протікає. Он выстрелил -мо - він не влучив. Опять -мо! - знов не влучив! знов не туди! знов побіч! Не -мо говорится, молвится - не на вітер говориться (кажеться). Проехать -мо - минути, поминути кого, що. -мо, всё -мо и -мо - геть далі, все далі і далі; побіля, все побіля й побіля. Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! - іди (собі) геть! (отвяжись, не получишь) дзуськи! дзусь! адзусь! Пошол -мо! (кучеру) - минай! не с[зу]пиняйся! поганяй! (фамил.) паняй! Ступить -мо - не так ступити, ступнути обік, (споткнуться) спотикнутися, спіткнутися.
    * * *
    1) нареч. ми́мо; (возле, около) поблизу́, побіля́ и побі́ля
    2) (кого-чего) предл. повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > мимо

  • 2 пронашивание

    мимо кого чего)
    I. проношування (проз кого, проз що).
    II. Пронашивание (одежды, чтобы не слежалась) проношування. -ние одежды известное время - виношування, (до ветхости) зношування.
    * * *
    проно́шування

    Русско-украинский словарь > пронашивание

  • 3 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 4 мимоезжий

    1) (о дороге) мимоїздний;
    2) (о человеке) мимоїжджий, проїжджий; срв. Проезжий 2.
    * * *
    ( о человеке) мимої́жджий, прої́жджий; ( о дороге) мимої́зний

    Русско-украинский словарь > мимоезжий

  • 5 мимоездом

    нрч. мимоїздом, проїздом, переїздом, по дорозі. [Заїдьмо мимоїздом, буцім води напитись, до тої вдовиці (Г. Барв.)].
    * * *
    нареч.
    мимої́здом

    Русско-украинский словарь > мимоездом

  • 6 прокатывать

    прокатать
    I. 1) (известное время) (бельё) прокачати, (катком) промаґлювати (який час білизну, плаття); (яйца в детск. игре) прокачати (крашанки який час). [Промаґлювала цілий день білизну];
    2) прокатати кого (кіньми);
    3) прокатати, витрачати, витратити (гроші и т. п.) на прокаташки, промантачувати, промантачити, промарнотратити, промарнотравити що. -тать яичко - прокачати, програти яєчко. Прокатанный - витрачений на прокаташки; промантачений, промарнотрачений; програний. -ться -
    1) (на лошадях, на лодке) кататися, прокататися. [Сьогодні цілий день прокатався на конях];
    2) програтися (качаючи яйця).
    II. Прокатывать, прокатить -
    1) (что-н. на известном расстоянии, мимо чего-н.) котити, прокочувати, прокотити що повз що;
    2) (кого в экипаже) катати, прокатати кого. Садитесь, дети, я вас -качу - сідайте, діти, я вас прокатаю. -тить на вороных кого - чорняками закидати кого, чорняків накидати кому, не обрати кого;
    3) проїжджати, проїздити, проїхати, пробігати, пробігти мимо чого, повз що. Прокаченный - прокочений. -ться -
    1) котитися, прокочуватися, прокотитися мимо чого, повз що. [Прокотилося яблучко повз ноги];
    2) кататится, прокататися. [Син каже: прокатаємось! (Рудч.)]. II.. Прокатывать, прокатать и прокатить (железо, медь) - вальцювати, провальцьовувати, провальцювати (залізо, мідь). Прокатанный - провальцьований, вальцьований. -ться - вальцюватися, провальцьовуватися, бути провальцьованим.
    * * *
    I несов.; сов. - прокат`ить
    1) проко́чувати, прокоти́ти
    2) (катать, возить) прока́тувати, проката́ти

    прокати́ть в газе́те — протягти́ в газе́ті

    II несов.; сов. - прокат`ить
    1) (разглаживать, выравнивать, приминать) прока́чувати, прокача́ти; ( дорогу) уко́чувати, укоти́ти, уторо́вувати, уторува́ти
    2) техн. прока́тувати, проката́ти
    3) (несов.: катать в течение определённого времени) ката́ти [ці́лий день], проката́ти

    Русско-украинский словарь > прокатывать

  • 7 помимо

    нар. (кроме) опріч, окрім кого, чого; (обойдя, миновав) по-за ким, по-за чим, (по)- минаючи, поминувши кого, що, (редко) мимо кого (Куліш). [У нас, опріч такої загальної ваги, письменство ще й спеціяльні завдання має (Єфр.). Але й по-за цими методологічними міркуваннями не можу брати фактів письменства з самого естетичного погляду (Єфр.)]. Помимо воли (невольно) - нехотячи, проти волі чиєї. Он сделал это -мо меня - він це зробив без мене, без мого відома.
    * * *
    1) предл. с род. п. крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( минуя) без (кого-чого); ( вне) по́за (ким-чим); ( вопреки) всу́переч (кому-чому)
    2) (предл. с род. п.: мимо), повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)
    3) нареч. ми́мо; ( возле) поблизу́, побі́ля и побіля

    Русско-украинский словарь > помимо

  • 8 проваливать

    провалить
    1) (что) провалювати, провалити що; (кого, что куда) увалювати, увалити кого, що куди, (о мн.) попровалювати, поввалювати. [Провалиш стелю, отак гупаючи. Повіз нас по кризі та й увалив у річку]. -лить дело, проект - провалити справу, проєкт. -лить кому череп - провалити, увалити черепа, кому. -лить кого на экзамене - провалити (зрізати) кого на іспиті. Проваленный - провалений, увалений; (на экзамене) провалений, зрізаний;
    2) (мимо чего-л.) просувати, просунути, пропливати, пропливти плавом (наче плав) повз кого, повз що. [Юрба просунула (плавом пропливла) повз нашу хату]. Туча -лила - хмара просунула. Проваливай! - забирайся (іди) геть! забирайся (іди) здоров! [Зараз мені забирайся відси (Франко)]. -вай мимо! - забирайсь до дідька, к нечистому!
    * * *
    несов.; сов. - провал`ить
    прова́лювати, провали́ти и попрова́лювати, зава́лювати, завали́ти и позава́лювати

    Русско-украинский словарь > проваливать

  • 9 проезжать

    проехать
    1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];
    2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;
    3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.
    * * *
    I несов.; сов. - про`ехать
    проїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)
    II несов.; сов. - про`ездить
    1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити
    2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти
    3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти

    Русско-украинский словарь > проезжать

  • 10 проскакивать

    проскакать
    I. 1) (мимо чего-н.) проскакувати, проскакати (повз кого, повз що). [Проскакав конем швидко (Харк.)]. Мимо нас -кал гонец - повз нас проскакав гінець.
    II. Проскакивать, проскочить и проскокнуть -
    1) (сквозь, через что, куда) проска[о ]кувати, проскочити и проскікнути, прострибувати, прострибнути через що, крізь що, попід що, куди. [Проскочила поміж людьми (Грінч.). Проскочить під ворітьми хисткий парубок (М. Вовч.)];
    2) (случаться, попадатися) траплятися, трапитися, випадати, випасти, (прорываться) прохоплюватися, прохопитися. [Прохоплюються й инші емоції (Ніков.)]. -вают ясные дни и по осени - випадають ясні дні і в-осени.
    * * *
    I несов.; сов. - проскак`ать
    1) проска́кувати, проскака́ти; (несов.: продвинуться быстрыми прыжками) пропли́гати, простриба́ти
    2) (несов.: скакать в течение определённого времени) скака́ти [ці́лу годи́ну], проскака́ти
    II несов.; сов. - проскоч`ить
    проска́кувати, проскочи́ти; (внезапно обнаруживаться, проявляться и проникать, пробираться) прохо́плюватися, прохопи́тися

    Русско-украинский словарь > проскакивать

  • 11 караван

    1) (обоз) караван (-ну), каравана (-ни), валка. [За-для його завертають каравани, ідуть степом і марне погибають (Куліш). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас на Путивель або на Київ (Куліш)];
    2) (лошадей, птиц) табун (-на), ключ (-ча);
    3) (партия богомольцев или купцов) черідка, громадка, табун (-на).
    * * *
    карава́н, -у, ва́лка; ( вереница) ключ, -а

    журавли́ летя́т карава́нами — журавлі́ летя́ть ключа́ми (карава́нами)

    Русско-украинский словарь > караван

  • 12 мимолётный

    1) (о птице) перелітний, мандрівний;
    2) (преходящий) перебіжний, скоробіжний, скоробіжучий, скороминущий, проминущий, короткочасний, зникомий, (минутный) хвилинний, хвилевий. [Хай воскрешу я хоч мить перебіжну з срібної білої ночи (Чупр.). Це тільки одна скороминуща картина (Короленко). Зникома тінь (Л. Укр.). Хвилинні вражіння (Єфр.)].
    * * *
    1) ( пролетающий мимо) перелі́тний
    2) ( быстро исчезающий) скоромину́щий, скоромину́чий, швидкопли́нний; поэз. перебі́жний; ( кратковременный) короткоча́сний; ( беглый) побі́жний

    Русско-украинский словарь > мимолётный

  • 13 миновать

    миновывать, минуть и миновать
    1) кого, что (обходить, объезжать, оставлять в стороне) - минати, минути, поминати, поминути, о(б)минати, о(б)минути, проминати, проминути кого, що. [Я на ті дівочі голоси просто й пішов, минаючи хати (М. Вовч.). Нема чого стрибати нам в огонь, коли його і обминути можна (Грінч.). Певне не додому йдеш, бо свій провулок проминув (Грінч.)]. Да -нёт (-нует) нас чаша сия! - хай мине нас ця гірка (лиха) доля, ця лиха година, (возвыш.) ця чаша;
    2) что (пропускать, оставлять без внимания) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що. [Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова (Г. Барв.). Не читай цього, промини (Брацлавщ.)]. Минуя, Миновав что (за исключением, кроме) - поминаючи, виключивши що, за винятком, за виїмком, крім, окрім чого;
    3) не -вать (не избежать) чего - не минути, не обминути чого, не втекти чого и від чого. Не -вать ему тюрьмы - не минути йому в'язниці, не втече він від кари. Этого не -вать - цього не (об)минути (не (об)минеш), від цього не втечеш. Как ни беречься, а не -вать ожечься - хоч як бережешся (стережешся), а нарешті впечешся. Чему быть, того не -вать - що статися має, те станеться. Двум смертям не бывать, одной не -вать - смерти не відперти; раз мати родила, раз і вмирати (Приказки);
    4) (о времени) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, поминати, поминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, спливати, спливти и сплисти; срв. Проходить 10. [Минула весна, літо минає (Грінч.). Зминуло ще скількись днів (Крим.). Час іде, минається (М. Вовч.). І обід, і полудень минувсь, а Левка нема (Квітка). Весна нашої приязни проминула безповоротно (Крим.). Уже петрівочка поминає (Мил.). Перейдуть віки, світ завалиться (Рудан.). Зійшло і літо (Борзенщ.). Збігло кілька років (Коцюб.)]. Зима ещё не -вала - зима ще не минула(ся), не проминула, не перейшла, не перезимувалася. Вся беда -вала - все лихо минулося. [Згадай лихо, та й байдуже: минулось, пропало (Шевч.)]. Срок уже -нул - термін (речінець, строк) уже (про)минув, вийшов, (истёк) уплив. Опасность -вала - небезпека минула(ся). Ему -нуло двадцять лет - йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років, йому дійшов, йому поминув двадцятий рік. Миновавший - що минув(ся), проминув и т. п.; минулий, перебутий. [Страшний та остаточно щасливо перебутий епізод (Франко)].
    * * *
    (несов. и сов.)

    минуть — мина́ти, мину́ти; ( проходить) промина́ти, промину́ти; (обходить, проходить мимо) обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти; ( окончиться) мина́тися, мину́тися

    Русско-украинский словарь > миновать

  • 14 невольно

    нрч.
    1) (против воли) проти волі, мимо волі, проти бажання;
    2) (непроизвольно, неумышленно) мимоволі, (реже) мимовільно и (редко) мимовіль, мимохіть, несамохіть, нехотячи, (з)нехотя. [Мимоволі викотилися у мене з очей сльози (Кониськ.). Мимоволі закрадається думка, що… (Доман.). Очі (його) мимовільно зупинилися на образі (Франко). Инколи таке сплете, що мимовіль розрегочешся (Мова). Мимохіть згадувався їй той радісний трепет, з яким… (Коцюб.). Наталка мимохіть озирнулась (Гр. Григор.). Сагайдачний несамохіть здригнувся (Загірня). Дівчина несамохіть звернула на його увагу (Грінч.). Несамохіть жвавіше робив (Ледянко). Нехотячи починав думати про того, хто читав цю книжку (Крим.). Инколи знехотя розсердишся (Мова). Всі жахнулися знехотя (Н.- Лев.). Нехотя переймаєшся думкою про смерть (Кониськ.)].
    * * *
    нареч.
    1) мимово́лі, мимохі́ть, несамохіть, неві́льно; недоброхі́ть
    2) мимові́льно; несвідо́мо, позасвідо́мо
    3) ( против воли) про́ти во́лі, ми́мо волі, понево́лі, зне́хотя; ( по принуждению) ви́мушено

    Русско-украинский словарь > невольно

  • 15 облетать

    облететь
    1) а) летать кругом; б) мимо; в) (перебывать во мн. местах) облітати, (сов.) облетіти и облітати. [Я-ж-би тую Україну кругом облітала. Сторожка птиця облітає сітку. Облітав увесь світ];
    2) (опереживать на лету) переганяти (перегнати), випереджати (випередити) кого (летючи, в лету, в літанні). [Цей голуб летючи перегнав усіх];
    3) о(б)падати, о(б)пасти (о мног. пообпадати), обсипатися, обсипатися, облітати, облетіти. [Листя вже обпадає. Грушки обсипалися]. Гасне день, облітає мов мак (Тичина)].
    * * *
    I
    (несов.) облете́ть обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти; (несов.: летая, побывать во многих местах) обли́нути и облину́ти; ( опадать) опада́ти, опа́сти и поопада́ти, обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти
    II несов. см. облётывать

    Русско-украинский словарь > облетать

  • 16 приглашать

    пригласить
    1) запрошувати, запрошати, запросити, запрохувати, запрохати, (о мн.) позапрош[х]увати, спрошувати, спросити, (звать, зазывать) кликати, покликати, закликати, закликати (о мн. позакликати), зазивати, зазвати кого до кого, до чого, на що, (проходящих мимо) завертати, завернути, (церемонно) вітати, завідувати, завітати кого до кого, у що, (призывать к чему) призволяти, призволити, заволати, присоглашати, присогласити кого до чого. [Запросив гостя на вечерю. Підходжу й запрохую: подивіться крізь моє шкло (Корол.). Янко спрошує гості на весілля (Федьк.). На хліб на сіль людей закликають (Макс.). Думав зазивати його до себе, а він і сам зайшов до мене (Звин.). Треба доктора покликати (Крим.). Удова… всіх козаків у двір завертала (Дума). Титарівну у танець вітає (Шевч.). Просили мене і завітували до себе (М. Вовч.). Король Едвард шотландців призволяє лихую зваду залишити (Л. Укр.). Ви-ж сами присогласили мене до прямоти та до щирости (Крим.)]. -сить к соблюдению тишины - закликати до спокою, запросити бути тихо;
    2) (привлекать) присоглашати, присогласити, затягати, затягти кого до кого, куди, у що [Хмельницький присоглашає хана, щоб нам поміг (Тобіл.)];
    3) (предлагать упрашивая) припрох[ш]увати, припросити кого до чого. [Гостей до страви припрохували]. Приглашённый - запроханий, запрошений, закликаний, покликаний. -нный обед, -нный вечер - см. Званый. -нные гости - прохані гості.
    * * *
    несов.; сов. - приглас`ить
    запро́шувати, запроси́ти и позапро́шувати; запро́хувати, запроха́ти, присоглаша́ти, присогласи́ти; ( упрашивать) припро́шувати и припро́хувати и припроша́ти, припроси́ти; ( просить) проси́ти, попроси́ти, проха́ти, попроха́ти; ( созывать) напро́шувати, напроси́ти и понапро́шувати, напро́хувати, напроха́ти и понапро́хувати, спро́шувати, спроси́ти

    Русско-украинский словарь > приглашать

  • 17 пробегать

    I. пробежать
    1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;
    2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].
    II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];
    2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].
    * * *
    I проб`егать
    пробі́гати; проганя́ти
    II пробег`ать
    несов.; сов. - пробеж`ать
    1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти
    2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти

    Русско-украинский словарь > пробегать

  • 18 пробрасывать

    пробросать
    I. 1) (сквозь что, напр., землю, щебень сквозь грохот) пересівати, пересіяти, перепускати, перепустити, переганяти, перегнати на що;
    2) (некоторое время) прокидати якийсь час. Пробросанный - пересіяний, перепущений, перегнаний на що.
    II. Пробрасывать, пробросить -
    1) прокидати, прокинути. [Не вмієш ти влучати: знову прокинув];
    2) (в игре в карты) кидати, кинути не ту карту. Проброшенный - прокинутий, прокинений. -ться -
    1) прокидатися, бути прокинутим;
    2) см. II. Пробрасывать 2.
    * * *
    I несов.; сов. - пробр`осить
    1) (сквозь что-л.) прокида́ти, проки́дати и проки́нути
    2) ( мимо цели) прокида́ти, проки́нути; ( промахиваться) прома́хуватися, промахну́тися; ( не попадать) не влуча́ти, не влу́чити
    3) (на счётах, карт.) прокида́ти, проки́нути
    II несов.; сов. - проброс`ать
    ( одно за другим) прокида́ти, проки́дати

    Русско-украинский словарь > пробрасывать

  • 19 прокидывать

    прокидать и прокинуть
    I. 1) что, чем во что, сквозь что - прокидати, прокидати (и попрокидати), прокинути що и чим в що, крізь що. -вать землю сквозь грохот - прокидати землю крізь решето;
    2) (не попадать) прокидати, прокидати, прокинути, хибити, схибити, не потрапати, не влучити, хука дати, дати маху;
    3) (известное время) прокидати що (протягом певного часу). [Цілий день прокидали дрова з барки]. Прокиданный и Прокинутый - прокиданий, прокинутий и прокинений. -ться -
    1) (во что, сквозь что) прокидатися, бути прокиданим, прокинутим;
    2) возвр. прокидатися, прокинутися; срв. Прокидывать 2.
    II. Прокидывать, прокинуть -
    1) (на счётах) кидати, кинути на рахівницю;
    2) (в счёте) проминати, проминути, пропускати, пропустити що;
    3) (играя в карты) кидати, кинути не ту карту. -ться - (на счётах) кидатися, кинутися, бути кинутим (на рахівницю).
    * * *
    I несов.; сов. - прок`инуть
    1) (между чём-л., сквозь что-л.) прокида́ти, проки́дати и проки́нути
    2) (мимо чего-л.) прокида́ти, проки́нути; ( промахиваться) прома́хуватися, промахну́тися; ( не попадать) не влуча́ти, не влучи́ти
    3) (на счётах карт.) прокида́ти, проки́нути
    II несов.; сов. - прокид`ать
    ( одно за другим) прокида́ти, проки́дати

    Русско-украинский словарь > прокидывать

  • 20 промелькнуть

    (про)майнути, (про)мигнути, промигтіти, пролинути. [В траві промайнуть сайгак чи коза швидконогі і зникнуть безслідно (Грінч.). Майне перед очима прогалина вирубаного лісу (Крим.). Все те раптом мимо них як мара мигнуло (Рудан.). Швидко бігли коні, - тільки в очах усе теє промигтіло (М. Вовч.). Усміх пролине по всьому його виду (Григор.)].
    * * *
    промайну́ти, промигну́ти, прома́яти; ( показаться и исчезнуть) промигті́ти, промиготі́ти

    Русско-украинский словарь > промелькнуть

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • мимо́за — мимоза …   Русское словесное ударение

  • МИМО — МИМО, нареч. и предлог с род. 1. Минуя что нибудь, не останавливаясь, не задерживаясь. Мимо прошел знакомый. Поезд проехал мимо станции. Пропустить что нибудь мимо ушей (см. ухо). || Не в том направлении, в каком следует. Ударить мимо. Попасть… …   Толковый словарь Ушакова

  • Мимо... — мимо... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: мимо (мимоидущий, мимолётный и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • мимо — 1. нареч. Минуя что н. Пройти м. 2. кого (чего), предл. с род. Не достигая кого чего н., не сближаясь с кем чем н. Бить м. цели. • Не проходите мимо! призыв не быть равнодушным ко злу, не относиться безучастно к несправедливости, к беспорядку.… …   Толковый словарь Ожегова

  • МИМО — МИМО, см. миновать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • мимо — См …   Словарь синонимов

  • МИМО — МИМО, нескл., с. МГИМО (Московский государственный институт международных отношений), разг. МИМО. Ирон. переосмысл. аббрев.; намек на трудность поступления …   Словарь русского арго

  • мимо — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • МИМО — Ехать мимо. Волг. Сторониться, избегать кого л., чего л. Глухов 1988, 41. Мимо видя. Курган. Попутно, между делом. СРНГ 18, 165. Ходи мимо! Жарг. мол. Требование оставить кого л., отстать от кого л. Максимов, 462 …   Большой словарь русских поговорок

  • мимо — нареч. и предл., народн. также с диссимиляцией: нимо, укр. мимо, др. русск., ст. слав. мимо (Супр.), болг. мимо, сербохорв. ми̏мо, словен. mȋmo …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • мимо — I присл. 1) Минаючи кого , що небудь. 2) Не зачіпаючи, не потрапляючи в ціль; стороною. 3) Недалеко від кого , чого небудь; поблизу когось, чогось (іти, їхати і т. ін.). II прийм. з род. в. 1) Уживається на позначення особи, предмета, повз які… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»