Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

метаться

  • 1 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 2 заметаться

    заместись
    I. замітатися, заместися, бути заметеним. [Чи у вас коли замітається в дворі?].
    II. Заметаться (б. вр. замечуся) - закидатися, почати кидатися, (засуетиться) заметушитися. Больной -лся на постели - хворий почав кидатися на ліжкові.
    * * *
    I
    заміта́тися
    II
    1) ( начать метаться) заки́датися, замета́тися, -мета́юся, -мета́єшся и -мечу́ся, -ме́чешся, забо́рсатися; ( суетливо) заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся; ( забегать) забі́гати, загаса́ти
    2) (выбиться из сил, суетясь) забі́гатися, замота́тися

    Русско-украинский словарь > заметаться

  • 3 кидаться

    несов.; сов. - к`инуться
    1) (несов.: бросаться чем-л.) ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися
    2) ( устремляться) ки́датися; ки́нутися, сов. метну́тися; ве́ргатися, ве́ргнутися и ве́ргтися
    3) (несов.: метаться) ки́датися, мета́тися
    4) страд. несов. ки́датися; мета́тися; шпурля́тися, ве́ргатися

    Русско-украинский словарь > кидаться

  • 4 метание

    1) (бросание) кидання, метання чого; (банка) банкування; (взоров) зиркання, блим[к]ання, скидання очима; (жребия) кидання жереба (жеребка) жеребкування; (искр, огня) іскріння (оком), сипання іскрами, приском, огнем и т. п.; срв.
    II. Метать 1;
    2) (детёнышей) приводіння, понос (-су);
    3) (икры) викидання (ікри), нерест (-ту, м. р.) и нересть (-ти, ж. р.);
    4) (о шитье) наживляння, фастриґування. -ние петель - а) (у портных) обкидання петельок, застіжок; б) (о зайце) ключкування;
    5) (от Метаться);
    6) кидання, борсання (-ння). [Борсання таланта в лещатах тенденційности (Єфр.)].
    * * *
    I
    1) ки́дання, мета́ння; склада́ння; мета́ння; викида́ння; мета́ння
    2) кида́ння, мета́ння, бо́рсання; метуші́ння; бігани́на, бі́гання, гаса́ння
    II
    мета́ння; обкида́ння

    Русско-украинский словарь > метание

  • 5 метнуть

    I. см. Мести 1.
    II. Метнуть - см. II. Метать 1. -ться - см. Метаться 3.
    * * *
    ки́нути, метну́ти

    эк, куда́ метну́л! — ач, куди́ ці́лить (стріля́є)!; ач, до чо́го доду́мався!; ач, що сказа́в!

    Русско-украинский словарь > метнуть

  • 6 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 7 носить

    1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;
    2) см. Нести 2;
    3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;
    4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;
    5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;
    6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];
    7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -
    1) ношений;
    2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -
    1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;
    2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;
    3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;
    4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.
    * * *
    1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

    едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

    \носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

    \носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

    2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

    \носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

    \носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

    Русско-украинский словарь > носить

  • 8 прометаться

    прокидатися якийсь час; срв. Метаться. [Слабий усю ніч прокидався по ліжкові в гарячці].
    * * *
    I несов.
    кида́тися [ці́лий день], прокида́тися, бо́рсатися [ці́лий день], пробо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися [ці́лий день], прометуши́тися
    II несов.
    проміта́тися

    Русско-украинский словарь > прометаться

  • 9 прыгать

    прыгнуть стрибати, стрибнути, плигати, плигнути, (скакать) скакати, скакнути (скокнути, скікнути) и скочити, гопки скакати, вистрибувати, цибати, цибнути, штиркати (и штрикати), штиркнути, (метаться) гасати, (в танцах) гопати, гопнути, гоцати, гацати, гопки скакати. [І вона аж стрибала з радощів (Грінч.). Близько видати, та далеко стрибати. Стриба по хвилях човен (Грінч.). І зайчиком плигає (світло) біля альтанки (Коцюб.). Плигни в річку (Грінч.). Скачи, враже, як пан каже (Шевч.). А дзвінок скакав, хрипів, казився (Коцюб.). Скакає через тин, як собака (Н.-Лев.). Скочив у білу кипучу хвилю (Н.-Лев.). Коники цибають в траві (Берд. п.)]. -нуть с силой - стрибонути, плигонути, скаконути. [А собака здоровий та як плигоне йому на груди - так і звалив (Гр.)]. Он легко -гает (свойство) - він легкий на скоки. [Олеся була легка на скоки - вона перелітала з каменя на камінь як коза (Н.-Лев.)]. Любящий -гать (прыгун), имеющий свойство -гать - стрибкий, стрибучий, плигучий, скакучий. [Моторний та стрибучий виводив свій веселий спів (Грінч.). Сей горох скакучий, як молотити (Гр.)]. Прыгающий (как прилаг.) - стрибучий, плигучий. [За легкими співучими та плигучими тонами Юхимової скрипиці (Корол.)]. -гается, безл. - стрибається, плигається. [Стрибається, покіль бісом штрикається (Номис)].
    * * *
    несов.; сов. - пр`ыгнуть
    1) стриба́ти, стрибну́ти и стрибону́ти, плига́ти, плигну́ти и плигону́ти; ( скакать) скака́ти, скакну́ти, циба́ти, цибну́ти, несов. ско́чити, скікну́ти и скі́кнути; (несов.: топая) го́пкати
    2) (несов.: непроизвольно дрожать) сми́катися

    Русско-украинский словарь > прыгать

  • 10 рыскать

    несов.; сов. - р`ыскнуть
    1) (несов.: торопливо бегать в поисках чего-л.) ганя́ти; (носиться, метаться) гаса́ти, гайса́ти; ( шнырять) ша́стати
    2) (несов.: блуждать, бродить) ника́ти; (в поисках чего-л.) ни́шпорити, диал. ни́пати; ( искать) шука́ти

    \рыскать ка́ть глаза́ми — ни́шпорити очи́ма (по́глядом)

    3) мор., ав. ри́скати, ри́скнути

    Русско-украинский словарь > рыскать

См. также в других словарях:

  • метаться — См. хлопотать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. метаться (как угорелая кошка, как угорелый); бросаться, запускаться, суетиться, ходить, прошиваться, швыряться,… …   Словарь синонимов

  • МЕТАТЬСЯ — МЕТАТЬСЯ, мечусь, мечешься, несовер. 1. Бросаться из стороны в сторону, беспокойно двигаться. Больной всю ночь метался в бреду. «Увидевши слона, ну на него метаться, и лаять, и визжать, и рваться.» Крылов. «Мысли у меня мечутся, точно галки на… …   Толковый словарь Ушакова

  • МЕТАТЬСЯ — МЕТАТЬСЯ, мечусь, мечешься; несовер. 1. Лёжа, беспокойно двигаться из стороны в сторону. М. в бреду. 2. Суетливо, в волнении ходить, двигаться в разных направлениях. М. по комнате. Мечется как угорелый. | однокр. метнуться, нусь, нёшься. Толковый …   Толковый словарь Ожегова

  • метаться — 1. МЕТАТЬСЯ, мечусь, мечешься; нсв. 1. Быстро и беспорядочно устремляться то в одну, то в другую сторону. Рыбка мечется в банке. М. в поисках чего л. * Чайки стонут перед бурей, стонут, мечутся над морем (Горький). // Быстро двигаться,… …   Энциклопедический словарь

  • метаться — метаться, мечусь, мечется (не рекомендуется метаюсь, метается); прич. мечущийся; дееприч. мечась …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Метаться — I несов. неперех. 1. Быстро и беспорядочно устремляться то в одну, то в другую сторону. отт. Беспокойно ворочаться во сне (обычно во время болезни). отт. перен. разг. Пребывать в волнении (о море, озере, реке). 2. Быстро передвигаться, стремясь… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Метаться — I несов. неперех. 1. Быстро и беспорядочно устремляться то в одну, то в другую сторону. отт. Беспокойно ворочаться во сне (обычно во время болезни). отт. перен. разг. Пребывать в волнении (о море, озере, реке). 2. Быстро передвигаться, стремясь… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Метаться — I несов. неперех. 1. Быстро и беспорядочно устремляться то в одну, то в другую сторону. отт. Беспокойно ворочаться во сне (обычно во время болезни). отт. перен. разг. Пребывать в волнении (о море, озере, реке). 2. Быстро передвигаться, стремясь… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • метаться — метаться, мечусь, мечемся, мечешься, мечетесь, мечется, мечутся, мечась, метался, металась, металось, метались, мечись, мечитесь, мечущийся, мечущаяся, мечущееся, мечущиеся, мечущегося, мечущейся, мечущегося, мечущихся, мечущемуся, мечущейся,… …   Формы слов

  • метаться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я мечусь, ты мечешься, он/она/оно мечется, мы мечемся, вы мечетесь, они мечутся, мечись, мечитесь, метался, металась, металось, метались, мечущийся, метавшийся, метаясь и мечась; св. метнуться; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • метаться — мет аться 1, ается (о шитье) …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»