-
101 хімічний елемент
ru\ \ химический элементen\ \ chemical elementde\ \ [lang name="German"]chemisches Element, chemischer Grundstofffr\ \ \ élément chimiqueвид атомів, що мають однаковий заряд ядра; всі елементи мають ізотопи; взаємозв'язок, закономірності у властивостях елементів характерізує періодична система елементів Д.І.Менделєєва; на сьогодні відомо 110 хімічних елементів -
102 хром
символ Crru\ \ хромen\ \ chromiumde\ \ Chromfr\ \ \ chromeелемент №24 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період), атомна маса 51,996; існують 12 ізотопів з масовими числами 45—56, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; метал сіро-сталевого кольору, дуже твердий, тугоплавкий, Tпл 2130 К, хімічно малоактивний (стійкий за звичайних умов до вологи і кисню повітря); основна сировина для одержання — мінерал хроміт (хромистий залізняк) FeCr2O4 (FeO·Cr2O3); походження назви — від грецьк. chroma — колір, фарба; відкритий 1797 року Н.Вокленом (Франція); застосовують як легувальний елемент для підвищення корозійної стійкості сталей і сплавів, для нанесення захисних покриттів на металеві вироби тощо -
103 цезій
символ Csru\ \ цезийen\ \ caesiumde\ \ [lang name="German"]Cäsium, Zäsiumfr\ \ \ césiumелемент №55 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 132,905; існує 31 ізотоп з масовими числами 116—146, типовий ступінь окислювання +1; світлий із золотаво-жовтим відтінком метал, Tпл 301 К, хімічно дуже активний, займається на повітрі, розкладає воду, основна сировина для його одержання — мінерал лепідоліт; цезій вилучають попутно з літієм; походження назви — від лат. caesius — блакитний; відкритий 1860 р. Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) спектроскопічним методом; застосовують для виготовлення катодів фотоелементів, як робоче тіло в магнітогідродинамічних генераторах, лазерах тощо -
104 церій
символ Ceru\ \ церийen\ \ ceriumde\ \ [lang name="German"]Cer, Zerfr\ \ \ ceriumелемент №58 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 140,12; існує 24 ізотопи з масовими числами 128—151, типові ступені окислювання +III, +IV; м'який метал сірого кольору, хімічно активний, найбільш розповсюджений і широко застосовуваний елемент сімейства лантаноїдів; Tпл 1072 К; основна сировина для одержання — монацит; походження назви — від лат. Cerium — за ім'ям планети Церери; відкритий 1803 року М.Клапротом (Німеччина), Я.Берцеліусом і В.Аїзінгером (Швеція); застосовують як легувальну добавку до легких сплавів для одержання спеціальних (високопластічних і термостійких) сплавів, для виготовлення скла, що не темніє під дією радіоактивного опромінювання, для дугових електродів, як гетер тощо -
105 цинк
символ Znru\ \ цинкen\ \ zincde\ \ Zinkfr\ \ \ zincелемент №30 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 65,37; відомо 20 ізотопів з масовими числами 57, 60—77, 79; типовий ступінь окислювання +II; проста речовина, синьовато-білий важкий метал, Tпл 693 К; розчиняється в кислотах і лугах з виділенням водню; сильний відновлювач: легко витискує з розчину інші метали; основний мінерал — сфалерит (цинкова обманка) ZnS; відомий з давніх часів; застосовують для оцинковування заліза, сталевих виробів; як основу і легувальний елемент багатьох сплавів (наприклад, мідних); для виготування електродів у хімічних джерелах струму тощо -
106 цирконій
символ Zrru\ \ цирконийen\ \ zirconiumde\ \ [lang name="German"]Zirkon, Zirkoniumfr\ \ \ zirconiumелемент №40 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 5 період), атомна маса 91,22; відомо 22 ізотопи з масовими числами 81—102; типовий ступінь окислювання +IV; проста речовина, блискучий сріблясто-білий тугоплавкий (Tпл 2125 К) метал, у хімічно чистому виді надзвичайно ковкий і пластичний; основний мінерал — циркон ZrSiO4; відкритий 1789 року М.Клапротом (Німеччина); походження назви — від перс, zargun — золотий камінь; застосовують як конструкційний матеріал і основу сплавів для ядерного реакторобудування і хімічного машинобудування, для легування і розкислення сталі, як компонент керметів, гетер тощо -
107 Кедров, Боніфатій Михайлович
Кедров, Боніфатій Михайлович (1903, Ярославль - 1985) - рос. філософ, хімік, історик науки. Закінчив хімічний ф-т Московського ун-ту. Академік AH СРСР. Працював в Ін-ті філософії АН СРСР, був ініціатором створення та першим головним редактором ж. "Вопросьі философии" (1947 - 1949); у 1973 - 1974 рр. - директор Ін-ту філософії АН СРСР. Розробляв філософську спадщину Маркса, Енгельса, Леніна; проблеми діалектики (діалектики як логіки і гносеології, категоріального апарату діалектики); питання співвідношення діалектичної і формальної логіки; взаємозв'язку, класифікації і синтезу наук; філософські і методологічні аспекти хімії, фізики, біології, геохімії, геології. Приділяв велику увагу дослідженням у галузі історії природознавства і філософії, питанням науково-технічної творчості і наукових революцій; працював з науковим архівом Менделєєва. Активний учасник багатьох Всесвітніх філософських та Міжнародних конгресів з логіки, методології і філософії науки. Автор близько 50 монографій з різних проблем філософії та історії науки.[br]Осн. тв.: "Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання" (1963); "Три аспекти атомістики". У 3 т. (1969); "Науки в їх взаємозв'язку. Історія. Теорія. Практика" (1988) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Кедров, Боніфатій Михайлович
-
108 спіритизм
СПІРИТИЗМ ( від лат. spiritus - душа, дух) - містична течія, послідовники якої вірять в існування потойбічного "світу духів" і можливість спілкування з ними за допомогою спеціальних ритуалів та через медіумів - посередників між людьми і духами. Бере початок із давніх демоністичних вірувань. Як масове явище С. сформувався в XIX ст. в США, перенесений з Америки в Зх. Європу у 1852 р. професійним медіумом Гайденом. У Росії С. поширився од поч. 70-х рр. XIX ст. У 80-х рр. комісія Санкт-Петербурзького ун-ту на чолі з Менделєєвим дослідила діяльність кількох медіумів і дійшла висновку, що С. не має реального підґрунтя, тобто є забобоном. Прибічники вважають за практичний доказ С. явище т. зв. "фізичного медіумізму" - зрушення та падіння предметів, виникнення незвичного світла, звуків тощо. Сучасна парапсихологія відносить окремі випадки С. до псіфеноменів. Існують міжнародний центр С. - Асамблея С. (заснована в 1936 р.), спеціальні видання (газети, журнали, книги).О. Карагодіна -
109 типологія
ТИПОЛОГІЯ ( від грецьк. τοποζ - місце; λογοζ - слово, вчення) - засіб наукової класифікації за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), в яких фіксуються найважливіші структурні або функціональні особливості досліджуваних об'єктів. Прикладом використання Т. в конкретній науці може бути класифікація тваринного та рослинного світу в біології. Важлива особливість Т. полягає в тому, що вона дозволяє охопити класифікацією не тільки пізнані об'єкти, а й вказати на можливість існування об'єктів, ще не відомих на той час науці (напр., періодична система елементів Менделєєва). Т. використовується в усіх науках, але найістотнішу роль вона відіграє там, де об'єкти особливо різнорідні за своїми властивостями, - в біології, хімії, мовознавстві, психології, географії. -
110 periodic law
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > periodic law
См. также в других словарях:
Мендел — Мендел, Нэйт Нейт Мендел Nathan Mendel Мендел в 2009 году Основная информация Полное имя Нейтон Грегор Мендел Дата& … Википедия
Менделєєв — прізвище … Орфографічний словник української мови
менделізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Мендел, Нэйт — Нейт Мендел Nathan Mendel Мендел в 2009 году Основная информация Полное имя Нейтон Грегор Мендел Дата … Википедия
менделізм — у, ч. Вчення про закономірності спадковості, яке поклало початок генетиці … Український тлумачний словник
Гольберг, Ал-др Мендел. — дантист (Симфер., 1890 1900 гг.). {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
менделизм — мендел/изм/ … Морфемно-орфографический словарь
Менделеев — Мендел еев, а: период ический зак он Мендел еева, табл ица Мендел еева … Русский орфографический словарь
Менделеев, Дмитрий Иванович — МЕНДЕЛѢЕВЪ, Дмитрій Ивановичъ, проф. Спб. унив та, дир ръ палаты мѣръ и вѣсовъ, всемірно извѣстный ученый химикъ, выдающійся дѣятель по заводск. промышленности, оказавшій громадныя услуги воен. и мор. вѣдомствамъ въ вопросѣ о бездымныхъ порохахъ… … Военная энциклопедия
менделеевский — мендел еевский (от Мендел еев) … Русский орфографический словарь
менделевий — мендел евий, я … Русский орфографический словарь