Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

мап

  • 21 карта

    1) (игральная) карта, мн. карти (р. карт). Рубашка -ты - сорочка на карті, спинка карти. Игральные -ты - карти, гральні карти, карти до гри. -та бита! - убита! карта вбита! Бить, крыть -ту - бити, крити карту. Биться, дуться в -ты - різатися, тнутися в карти. Всё на одну -ту поставить - поставити все на одну карту. Ставить на -ту что - класти на карту що; (переносно) важити чим. Гадать на -тах - ворожити на картах (картами). Играть в -ты - грати, заграти, гуляти, згуляти в карти. Колода карт - колода (карт), тас (-су). Открывать перед кем свои -ты - викладати перед ким свої карти (на стіл). Передёргивать - ты - пересмикувати (сов. пересмикнути) карти. Раскладывать -ты - розкидати, розкладати карти. Сдавать -ты - роздавати, роздати, пороздавати, ділити, поділити карти. Смешать кому все -ты - поплутати кому всі карти; (перен.) спаскудити кому всю обідню. Тасовать -ты - тасувати, мастити, талірувати карти. Ходить с -ты - іти, піти картою. В чужих -тах ночует - з ногами в чужі карти лізе;
    2) (геогр.-топогр.) мапа, карта. [Показує лях на мапі Польщу москалеві (Рудан.)]. Географическая -та Украины - географічна мапа України. -та военных действий - мапа (карта) воєнних (військових) операцій. -та железных дорог - мапа (карта) залізниць. -та полушарий - мапа півкуль земних. -та звездного неба - мапа (карта) зоряного неба. Плоская морская -та - мапа (карта) морська плоска. -та географических открытий - мапа (карта) географічних відкрить. -та (таблица) развития индустрии - мапа (карта) розвитку промисловости. -та стенная - стінна мапа;
    3) (ресторанная) карта, картка, спис (-су), меню (нескл.). -та кушаний - спис (карта) страв. Обед по -те - обід з карти, з картки.
    * * *
    1) геогр. и пр. ка́рта, ма́па
    2) ( игральная) ка́рта

    ка́рты — мн. ка́рти, род. п. карт

    Русско-украинский словарь > карта

  • 22 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 23 нанесение

    1) (натаскивание в большом количестве чего) наношування, наношення, оконч. нанесення, наносіння чого;
    2) (ветром) наношення, намітання, навіювання, оконч. нанесення, намете[і]ння, навіяння чого; (водой) наношення, намулювання, оконч. нанесення, намулення; (занесение) замулювання, оконч. замулення чого;
    3) (заразы, болезни) заношення, оконч. занесення чого;
    4) (на план, на карту) зазначання и зазначування, оконч. зазначе[і]ння чого на плані, на мапі (на карті);
    5) техн. - накидання, оконч. накидання чого. -ние штукатурки - накидання, накидання тиньку на що, тинькування, оконч. обтинькування чого. -ние лака на что - лакування, оконч. полакування чого;
    6) (причинение) завдавання, чиніння, учиняння, спричиняння и спричинювання, заподіювання, оконч. завдання, учине[і]ння, спричинення, заподіяння чого. -ние оскорбления - образа кого, заподіювання (заподіяння, учине[і]ння) образи кому. -ние побоев - завдавання (завдання) побою кому, побій (-бою). [За побій він мені заплатить (Богодухівщ.)]. Он наказан за -ние жене побоев - його покарано за те, що побив жінку. -ние ран, ударов - завдавання (завдання) ран, ударів. -ние удара палкой, шпагой - удар (-ру) палицею, шпадою. -ние вреда, материального ущерба кому - чиніння (учиняння, учине[і ]ння) шкоди кому; шкода. [Я позиватиму його за шкоду, що він мені вчинив (Київщ.)].
    * * *
    1) нане́сення, нано́шення; наміта́ння, навіва́ння; наму́лювання
    2) завда́ння, заподі́яння, нане́сення, завдава́ння, заподіювання, нано́шення; чи́нення, учи́нення

    Русско-украинский словарь > нанесение

  • 24 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 25 наноситься

    вдоволь)
    I. 1) (от Носить) - а) наноситися кого, чого, попоносити кого, що и чого, попоноситися з ким, з чим. [Попоносив по келійках води (Куліш)]. На вас воды не -шься - на вас води не наносишся; б) (об одежде, обуви) наноситися чого, находитися в чому. [І не наносилась я свого нового кожуха, а довелось продати (Канівщ.). Не находилася я в цих черевиках - скоро стопталися (Липовеч.)]. Не -шусь я этого платья - ношу - не наношуся цього вбрання (женского ещё: цієї сукні);
    2) (от Носиться) - а) (об одежде, обуви: проноситься) поноситися, проноситися. [Не довго ці чоботи проносяться, бо товар зовсім поганий (Сл. Ум.)]; б) наноситися; на(в)ганятися, намикатися; налітатися, нашугатися; набуятися, наширятися, накружлятися; срв. Носиться 2; в) с кем, с чем - наноситися, (ирон.) напанькатися, нацяцькатися з ким, з чим.
    II. Наноситься, нанестись и нанесться -
    1) (натаскиваться в большом количестве) наноситися, наношуватися, назношуватися, бути наношеним, наношуваним, наношеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    I. Наносить. [Болото в хату за чобітьми наноситься (Київщ.)];
    2) (ветром) наноситися, нанестися, намітатися, наместися, навіюватися, навіятися, (водою) наноситися, нанестися, намулюватися, намулитися; бути наношеним, наношуваним, нанесеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    II. Наносить 2;
    3) (о заразе, болезни) заноситися, занестися, позаноситися; бути заношеним, занесеним, позаношеним;
    4) наноситися, бути наношеним, наношуваним, нанесеним и т. п.; зазначатися и зазначуватися, бути зазначуваним, зазначеним, позазначуваним; накидатися, бути накид(ув)аним, накиданим, понакид(ув)аним; завдаватися, чинитися, учинятися, заподіюватися, бути завдаваним, завданим и т. п.; срв.
    II. Наносить 4, 6, 8. Хутор -се[ё]н на карту - хутір зазначено на мапі (на карті). Мне -сено оскорбление - мене ображено, мені заподіяно (вчинено) образу;
    5) (набегать на кого, на что) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, (налетать) налітати, налетіти на кого, на що (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що;
    6) -тись (о птице) - нанестися, нанести яєць.
    * * *
    I сов.
    наноси́тися, -ношу́ся, -но́сишся
    II несов.; сов. - нанестись
    1) нано́ситися, -носиться, нанести́ся
    2) страд. (несов.) нано́ситися; наміта́тися, навіва́тися, навіюватися, -ві́юється; наму́люватися, -люється; завдаватися, -дає́ться, заподіюватися, -ді́юється, нано́ситися; чини́тися, -ниться, учиня́тися

    Русско-украинский словарь > наноситься

  • 26 структура металл-оксид-полупроводник (МОП)

    структура металл-оксид-полупроводник (МОП)
    структура метал-аксід-паўправаднік (МАП)

    Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > структура металл-оксид-полупроводник (МОП)

  • 27 структура металл-оксид-полупроводник (МОП)

    структура металл-оксид-полупроводник (МОП)
    структура метал-аксід-паўправаднік (МАП)

    Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > структура металл-оксид-полупроводник (МОП)

  • 28 младший обслуживающий персонал

    младший обслуживающий персонал (МОП)
    малодшы абслуговы персанал (МАП)

    Краткий русско-белорусский словарь экономических терминов > младший обслуживающий персонал

  • 29 IOE

    Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > IOE

  • 30 bunch map analysis

    French\ \ analyse de l'éventail; analyse du faisceau (Frisch)
    German\ \ Kartenbüschelanalyse von Frisch
    Dutch\ \ bunch-map analysis
    Italian\ \ analisi del grafico a ventaglio
    Spanish\ \ análisis de un haz de mapas; análisis del haz
    Catalan\ \ anàlisi del feix de mapes
    Portuguese\ \ análise por diagrama em leque; análise por diagrama em feixe
    Romanian\ \ buchet Harta analiză
    Danish\ \ knippediagram analyse
    Norwegian\ \ knippekart-analyse
    Swedish\ \ knippa karta analys
    Greek\ \ μάτσο ανάλυση χάρτη
    Finnish\ \ sädekimppuanalyysi
    Hungarian\ \ kapcsolt térkép elemzés
    Turkish\ \ yelpaze çözümlemesi; yelpaze analizi
    Estonian\ \ kimpgraafiku analüüs
    Lithuanian\ \ tinklinė analizė
    Slovenian\ \ kup map analiza
    Polish\ \ analiza map wiązek (wektorów)
    Ukrainian\ \ конфлюентний аналіз
    Serbian\ \ гомила Мап анализу
    Icelandic\ \ búnt kortinu greining
    Euskara\ \ mordo mapa analisia
    Farsi\ \ -
    Persian-Farsi\ \ دسته تجزیه و تحلیل نقشه
    Arabic\ \ التحليل بالخطوط البيانية المحزومة
    Afrikaans\ \ bondelkaartanalise
    Chinese\ \ 聚 束 图 分 析
    Korean\ \ -

    Statistical terms > bunch map analysis

  • 31 взбучка

    1. ж; прост.
    побои
    туҡмау, биргеләп (туҡмап) алыу
    2. ж; прост.
    выговор
    әрләнеү, һүгелеү, ҡаты шелтә

    Русско-башкирский словарь > взбучка

  • 32 вздуть

    I
    1. сов. что
    иҫеп (өрөп) күтәреү, өрөп осороу
    2. сов. что
    раздуть, надуть
    ҡабартыу, күбендереү

    у меня вздуло щёку безл. — яңағым ҡабарып сыҡты

    3. сов. что
    перен., разг.
    поднять цены
    хаҡты күтәреү
    4. сов. что
    прост.
    разжечь
    тоҡандырыу, ҡабыҙыу
    II
    сов. кого; прост.
    туҡмап ташлау, бешеү, кәрәген биреү

    Русско-башкирский словарь > вздуть

  • 33 забить

    I
    1. сов. что
    ҡағыу, ҡаҙаҡлау
    2. сов. спорт.
    (тибеп, һуғып) индереү
    3. сов. что
    бөтәштереү, томалау, ҡаплау
    4. сов. что
    заполнить до отказа
    тултырыу, тыңҡыслап тултырыу
    5. сов.
    кого
    замучить побоями
    туҡмап йонсотоу
    6. сов. перен.
    довести до отупения, запугать
    ҡурҡытып ҡуйыу, ҡотон алып бөтөү
    7. сов. что
    заглушить – о растениях
    баҫып китеү, ҡаплап алыу
    8. сов.
    кого
    убить на бойне, на охоте
    һуйыу, салыу, боғаҙлау

    забить голову кому, чем — башын ҡаңғыртыу (бутау)

    забить себе в голову — башҡа һеңдереү, баштан сығармау, баш ватыу

    II
    1. сов.
    ҡағыу, туҡылдатыу
    2. сов.
    застучать
    ҡағыу
    3. сов.
    дать сигнал ударами
    ҡаға (һуға) башлау, ҡағыу, һуғыу
    4. сов.
    начать вытекать струёй
    урғылыу, урғып сығыу, атылыу

    забить козла прост. — домино уйнау (һуғыу)

    Русско-башкирский словарь > забить

  • 34 исколотить

    1. сов.; разг.
    кого
    туҡмау, туҡмап ташлау
    2. сов.; разг.
    что
    ватып (емереп, боҙоп) бөтөрөү

    Русско-башкирский словарь > исколотить

  • 35 намять

    1. сов. что, чего
    разминая, приготовить
    иҙеү, иҙеп ҡуйыу
    2. сов. разг.
    талҡыу, йомшартыу

    намять бока (шею) — бик ныҡ туҡмап ташлау, ҡабырғаларын һанау

    Русско-башкирский словарь > намять

  • 36 отколотить

    1. сов.; разг.
    что
    отбить
    һуҡҡылап ҡуптарып (аҡтарып) алыу, һуҡҡылап асыу
    2. сов.; разг.
    кого
    избить
    туҡмау, туҡмап ташлау

    Русско-башкирский словарь > отколотить

  • 37 приколотить

    1. сов. что
    разг.
    ҡаҙаулау, ҡаҙаҡлау, сөйләү, ҡаҙаҡлап ҡуйыу
    2. сов. что
    прост.
    побить
    бәргеләп (туҡмап) китеү (алыу)

    Русско-башкирский словарь > приколотить

  • 38 разделать

    1. сов. что
    обработать
    эшкәртеү, әҙерләү, яһау
    2. сов. что
    подо что
    оҡшатып яһау (эшләү)
    3. сов. что
    перен., прост.
    разругать, избить, повредить
    пыр туҙҙырыу, тиргәп (әрләп, туҡмап) ташлау

    Русско-башкирский словарь > разделать

  • 39 пьяный

    (пьян, -а, -6)
    1. мает, сархуш
    2. мастона; пьяный го­лос овози мастона; пьяные крики доду фарёди мастона
    3. разг. масткунанда, зуд масткунанда, баланд; пьяное вино шароби баланд
    4. перен. сармаст, масрур, шодком; он пьян от свежего воз­духа ӯ аз [накҳати] ҳавои тоза сар­маст аст мертвецки пьян (пьяный) мурдавор маст, масти лояқил; пьян в доску тамоман маст, масту мадҳуш; пьяный в дым (в лоск) масти лояқил, мап-маст; по пьяной лавочке прост., под пьяную руку, с пьяных глаз прост, мастомаст

    Русско-таджикский словарь > пьяный

  • 40 престижная реклама

    1. institutional advertising
    2. corporate image

     

    престижная реклама
    Реклама, направленная на опровержение рекламного утверждения, признанного вводящим в заблуждение. Как вы думаете, куда исчезли из рекламного лексикона слова «самый», «лучший», «абсолютный лидер»? Туда. Туда, где производители не боятся огромных штрафов и опровержений за то, что их реклама признана «вводящей в заблуждение». Но где это – неизвестно, потому что бояться везде. На самом деле, использовать выражения, доказывающие абсолютное превосходство товара над конкурентами не воспрещается, если есть документальное подтверждение превосходства. В противном случае будет проведена независимая экспертиза (по инициативе заботливых конкурентов, как правило) и, упаси господи, найдут товар лучше. Кстати, так и произошло недавно с одним из известных моющих средств. Вовсе и не лучше всех оно отмывало жир в холодной воде. Конечно, ролик-опровержение производителя снимать не заставили, но «неправомерную» рекламу сняли. К более громким последствиям может привести «умалчивание» некоторых свойств рекламируемого товара. Допустим, в рекламе жаропонижающего для детей не упоминаются противопоказания и побочные эффекты. Ведь бывает такое, правда? Если МАП придет к решению, что такое «невинное» плутовство ущемляет интересы потребителя, обязательно заставит снять конррекламу, т.е. Рассказать все про противопоказания. И даже если контрреклама выйдет всего несколько раз, это все равно может убить спрос наповал. Думайте лучше, дорогие рекламодатели.
    [ http://www.lexikon.ru/rekl/a_eng.html]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > престижная реклама

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • МАП — Межрегиональная ассоциация полиграфистов организация МАП Московская академия предпринимательства при правительстве г. Москвы Москва, образование и наука МАП международный автомобильный пост авто Источник: htt …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • МАП ВМ — Международная ассоциация полицейских воздушных и морских портов морск., образование и наука, организация Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос»,… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • МАП Вальтер — МАП (Map) Вальтер (2 я пол. 12 в.), английский писатель. Писал на латинском языке. Автор книги «О забавных разговорах придворных» …   Энциклопедический словарь

  • МАП СПб — Морская администрация порта Санкт Петербург МАП СПб http://www.pasp.ru морск., Санкт Петербург …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • МАП России — МАП МАППП МАП России Министерство Российской Федерации по антимонопольной политике и поддержке предпринимательства по 9 марта 2004 после: ФАС России http://www.maprf.ru гос., полит., РФ …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • МАП (Map) Вальтер — (2 я пол. 12 в.) английский писатель. Писал на латинском языке. Автор книги О забавных разговорах придворных …   Большой Энциклопедический словарь

  • МАП-ПРОЦЕСС — (французское Map process, предложен французской фирмой «Pont a Musson») способ модифицирования чугуна чистым магнием в ковше с целью получения чугуна с шаровидным графитом. Для предупреждения бурной реакции между Mg и жидким металлом… …   Металлургический словарь

  • Мап — (Вальтер Мареs или Map, род. 1140, умер около 1209 г.) английский священник и поэт, любимец короля Генриха II, для которого исполнял различные дипломатические поручения. Один из первых стал обрабатывать легенды Круглого Стола; он же написал по… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • МАП — (скр. од анг. Maghreb Arap Press) новинска агенција за Мароко, Тунис и други земји …   Macedonian dictionary

  • МАП — Международная академия патологии Международная ассоциация печати Международная ассоциация почвоведов Министерство авиационной промышленности Министерство автомобильной промышленности Московская аудиторская палата Московский акцизный пост мышечно… …   Словарь сокращений русского языка

  • Мап Вальтер — (Mapes, или Map, род. 1140, ум. ок. 1209 г.) англ. священник и поэт, любимец короля Генриха II, для которого исполнял различные дипломатические поручения. Один из первых стал обрабатывать легенды Круглого Стола; он же написал по латыни De Nugis… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»