Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

маленький+человек

  • 1 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 2 небольшой

    1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];
    2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];
    3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);
    4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.
    * * *
    невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий

    \небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я

    \небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту

    \небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва

    с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)

    Русско-украинский словарь > небольшой

  • 3 малый

    1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;
    2) см. Малой.
    * * *
    I прил.
    мали́й; (меньшего размера, чем нужно) замали́й; ( небольшой) невели́кий; ( мелкий) дрібни́й
    II сущ.
    1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го
    2) (мужчина, человек) хло́пець
    3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > малый

  • 4 пустой

    1) см. Полый 3;
    2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];
    3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;
    4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].
    * * *
    1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний
    2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий
    3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

    Русско-украинский словарь > пустой

  • 5 пустячный

    Пустяковый пустий, пустяковиний, (ничтожный) нікчемний, (незначительный) незначний, неважний, аби-який, сякий-такий, (маленький) дрібний. [Я пам'ятаю все, все до найменшого, незначного, пустого (Ворон.). Сяка-така напасть, та спати не дасть (Ном.)]. -ковое дело - пуста справа, пусте діло. -тячный человек - пуста людина, (ничтожный) нікчемна людина.
    * * *

    Русско-украинский словарь > пустячный

См. также в других словарях:

  • маленький человек — мелочь, пятая спица в колеснице, мелкота, ноль, ничто, не велика птица, пустое место, никто, отставной козы барабанщик, мелкая сошка, ноль без палочки, ничтожность, десятая спица, малые мира сего, мелюзга, пешка, стрюцкий, последняя спица в… …   Словарь синонимов

  • МАЛЕНЬКИЙ ЧЕЛОВЕК — «МАЛЕНЬКИЙ ЧЕЛОВЕК», Грузия, KVALI (Грузия), 1993, ч/б, 3 мин. Анимация. История о маленьком фантазере, который пытается заставить всех поверить вего выдумки. И вот однажды он действительно лицом к лицу сталкивается смонстром... Режиссер: Амиран… …   Энциклопедия кино

  • Маленький человек — «Маленький человек»  тип литературного героя, который возник в русской литературе с появлением реализма, то есть в 20 30 годах XIX века. Первым образом маленького человека стал Самсон Вырин из повести А. С. Пушкина «Станционный… …   Википедия

  • «МАЛЕНЬКИЙ ЧЕЛОВЕК» — в литературе, обозначение довольно разнородных героев, объединяемых тем, что они занимают одно из низших мест в социальной иерархии и что это обстоятельство определяет их психологию и общественное поведение (приниженность, соединенная с ощущением …   Литературный энциклопедический словарь

  • Маленький человек Тейт — Little Man Tate …   Википедия

  • Маленький человек Тэйт (фильм) — Маленький человек Тэйт Little Man Tate Жанр драма В главных ролях Джоди Фостер Дайенн Уист Длительность 95 мин …   Википедия

  • Маленький человек Тэйт — Little Man Tate Жанр драма В главных ролях Джоди Фостер Дайенн Уист Длительность 95 мин …   Википедия

  • МАЛЕНЬКИЙ ЧЕЛОВЕК В БОЛЬШОЙ ВОЙНЕ — «МАЛЕНЬКИЙ ЧЕЛОВЕК В БОЛЬШОЙ ВОЙНЕ», СССР, УЗБЕКФИЛЬМ, 1989, цв., 174 мин. Повесть военных лет. В ролях: Пулат Саидкасымов (см. САИДКАСЫМОВ Пулат), Мухаммаджан Рахимов (см. РАХИМОВ Мухаммаджан), Матлюба Алимова (см. АЛИМОВА Матлюба Фархатовна),… …   Энциклопедия кино

  • Маленький человек — Разг. Пренебр. или Ирон. Незначительный, ничтожный в социальном или интеллектуальном отношении человек. БМС 1998, 618 …   Большой словарь русских поговорок

  • «Маленький человек» — обобщенное название человека, занимающего низкое общественное положение и играющего незаметную роль в общественно экономическом устройстве государства. Такое определение, по сути идеологическую мифологему, ввели в обиход литературные критики… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • "маленький человек" — ряд разнообразных персонажей в русской литературе 19 в., объединённых общими признаками: низкое положение в социальной иерархии, бедность, незащищённость, что обуславливает особенности их психологии и сюжетную роль – жертвы социальной… …   Литературная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»