Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лишку

  • 1 Лишнее

    сщ. зайвина, лишка, залишок (-шку), зайве (-ого), залишнє (-нього); срв. Излишек, Избыток. [Марко відлічив собі скільки припадало й одіслав зайвину назад (Грінч.). Діждалась м'ясива, лишку з'їла, її завадило (Основа)]. Он имеет всё необходимое и даже -нее - у його все потрібне є і навіть зайве (зайвина, залишнє). Конфисковать, отобрать -нее - конфіскувати (відібрати) лишки (зайвину). Это уже -нее - це вже надто (над міру, зайве, зайвина). -нее хватить (выпить) - перебрати міру, хильнути через край. С -ним - з лишкою, з залишком, з верхом, з чимсь, з гаком. [Вже сорок з лишкою минає, як ми брались (Кониськ.). Сот зо три з залишком (Квітка). Сорок років з верхом (Павлик). За сорок з чимсь літ (Кониськ.)]. Без -него - без лишку, як раз. [Щоб додому доїхати, то треба без лишку дев'ять карбованців (Крим.)]. Без -него (торг.: без запроса) - без заправи.

    Русско-украинский словарь > Лишнее

  • 2 обрез

    1) (грань, ребро) край, берег. С золотым -зом - з золотими берегами;
    2) (нож для обрезки книг) ніж (р. ножа), різак;
    3) (полубочье) переріз (-різу), зрізок (-зка), шаплик, ширітвас;
    4) рана от обреза - уріз, урізане. В обрез - без лишку. Было в обрез (чего-либо) - було без лишку, тільки вистачило, насилу вистачило.
    * * *
    1) обрі́з, -у
    2) ( о винтовке) обрі́з, -а, одрі́з; відріза́н, обріза́н, одріза́н, одрі́зка; диал. куна́к, -а
    3) ( о кадке) диал. перері́з, -а
    4) ( порез) порі́з, -у

    в \обрез — в обрі́з, без ли́шку, без надли́шку

    Русско-украинский словарь > обрез

  • 3 Перегулять

    1) (прогулять лишку) перегуляти, переходити;
    2) (выпить лишку) перепити, перегуляти.

    Русско-украинский словарь > Перегулять

  • 4 избыток

    (излишек, изобилие) лишок (-шку), надлишок, надмір (-ру), зайвина, наддостаток (-тку), переповня. [Вони з лишку свого клали в дар богові, а убога вдовиця з злиднів своїх (Єв.). Така роздача надмір-би вменшила, і в кожного всього було-б доволі (Куліш). Зайвини не маю - що заробив, те й проїм (Харківщ.). Прийде-ж і сім літ голодних за ними, і забудуть про наддостаток в Єгипетській землі (Св. П.)]. Жить в -ке - жити в достатках. От -ка сердца говорят уста - з переповні серця промовляють уста (Єв.). С -ком - з лишком, з лишкою, (аж) надто, (фамил.) з надтом, (образно) у три щиті, (шутя) з чохом. [Усього є доволі, аж з надтом. Усього-б тут - у три щиті на тихе та на любе життя (М. Вовч.)]. Ему с - ком пополнили его потери - йому аж надто (з надтом) поповнено (вернено) його втрати. Затруднение от -ка чего - клопіт через надмір чого, з надміром чого. -ток жизненных сил - надмір життєвої сили. Не в -ке (имеется что) - не густо, не гурт, не надмір (мається) чого. [Дав-би вам грошей, та в самого не гурт (Звин.)].
    * * *
    1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́, перепо́вня; ( остаток) ли́шок; зби́тки, -ків

    \избыток к хле́ба — надли́шок хлі́ба

    2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку; ( изобилие) наддоста́ток

    в \избыток тке, с \избыток тком — з верхо́м; з ли́шком, упо́вні

    \избыток к сил — на́дмір сил

    \избыток к чувств — на́дмір почутті́в

    Русско-украинский словарь > избыток

  • 5 нагон

    1) (действие) - см. Нагонка 1;
    2) лишок (-шку). [Пустити трохи лишку (Київ)].
    * * *
    1) нагін, -го́ну, наганя́ння
    2) наганя́ння, наку́рювання

    Русско-украинский словарь > нагон

  • 6 нечет

    и Нечётка непаристе (непарне) число, непара; (в игре) лишка. [Чи чіт, чи лишка? (Номис)]. Играть в чёт и -чет - грати (гуляти) в чіт чи лишку.
    * * *
    непа́рне число́; ( в игре) ли́шка

    Русско-украинский словарь > нечет

  • 7 обсасываться

    обсосаться (пососать лишку) обсисатися, обіссатися. [Дитина блює, то воно обіссалось].
    * * *
    несов.; сов. - обсос`аться
    1) ( сосать сверх меры) обсиса́тися, обісса́тися
    2) строит. (несов.) обсмо́ктуватися

    Русско-украинский словарь > обсасываться

  • 8 передача

    1) дейст. длит. - см. Передавание; оконч.: а) передання чого кому, ким (через кого). -ча известий по радио-телеграфу - передання звісток радіо-телеграфом. -ча движения - передання руху. -ча голоса на расстояние - передання голосу на відстань (на далечінь). -ча права, имущества - передання права, майна кому. -ча векселя - пережирування; б) (отображение) віддання чого в чому. -ча настроений в поэзии - віддання настроїв у поезії; в) (на словах) переказ (-зу), переповідання, переповість (-вісти). [Переказ звісток]; (изложение) вислів (-ову). [Мова й образи близькі до народнього думання й вислову (О. Пч.)]. Знать что-л. по устной -че - знати що-небудь переказом, з переказу; г) (излишне) передання, (дорого) переплачення, переплат за що;
    2) (что передано лишку) зайві, передані гроші. Восемь рублей -чи - вісім карбованців зайвих, вісім карбованців передано.
    * * *
    1) ( собранное для передавания) перада́ча; ( действие) передава́ння, переда́ння; (изображение, выражение какими-л. средствами) відда́ння и віддання́, віддава́ння
    2) ( сообщение услышанного) пере́каз, -у, перека́зування, переповіда́ння
    3) техн. переда́ча

    ремённая \передача — па́сова переда́ча

    червя́чная \передача — мех. черв'я́чна переда́ча

    Русско-украинский словарь > передача

  • 9 перекладывать

    перекласть и переложить
    1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);
    2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;
    3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;
    4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.
    * * *
    несов.; сов. - перелож`ить
    1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати
    2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти
    3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти
    4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти

    Русско-украинский словарь > перекладывать

  • 10 переплачивать

    переплатить
    1) (заплатить лишку) переплачувати, переплатити, передавати, передати, (о мног.) попереплачувати, попередавати кому що;
    2) (в разное время) переплатити, поплатити. Переплаченный - переплачений, переданий.
    * * *
    несов.; сов. - переплат`ить
    перепла́чувати, переплати́ти и поперепла́чувати

    Русско-украинский словарь > переплачивать

  • 11 пересасывать

    пересосать (многое) пересмоктувати, пересмоктати; (сосать лишку) пересисати, перессати (-ссу, -ссеш). [Дитина перессала, аж її нудить ( тошнит)].
    * * *
    несов.; сов. - пересос`ать
    пересиса́ти, пересса́ти

    Русско-украинский словарь > пересасывать

  • 12 пересыпать

    переспать
    I. пересипляти, переспати. [Переспав, того й голова болить. Він любить спати - хоч кого переспить]. -спать где, у кого - переспати де, в кого. -ся, безл. - пересиплятися, переспатися. Переспалый - переспалий.
    II. Пересыпать, пересыпать что, чего (лишку) - пересипати, пересипати що в що, чого. [Пересип борошно з ночов у діжку. Пересипав соли в борщ]. -пать чем что - пересипати, пересипати, перетрушувати, перетрусити що чим. [Пересип ягоди цукром. Пересипає свою мову жартами та дотепами. Перетруси яйця половою, щоб не побились]. Пересыпанный - пересипаний. -ся - пересипатися, пересипатися, бути пересипаним.
    * * *
    I перес`ыпать
    см. пересыпать II
    II пересып`ать
    несов.; сов. - пересп`ать
    пересипля́ти и пересипа́ти, переспа́ти
    III пересып`ать
    несов.; сов. - перес`ыпать
    пересипа́ти, переси́пати

    Русско-украинский словарь > пересыпать

  • 13 перетягивать

    перетянуть
    1) перетягувати, перетягати, перетягнути, перетягти, (о мног.) поперетягати що; см. Перетаскивать. [Перетягли колоддя у двір];
    2) (тянуть лишку, снова) перетягати, перетягнути;
    3) (перевязать) перетягати, перетягти. [Перетягли мотузом перину посередині. Перетягла стан гарною крайкою];
    4) (тяжестью) перетягати, перетягти, нести, понести, (перевешивать) переважувати, переважати, переважити. [Як вас ні зваж, все буде рівновага така, що перетягне й муха (Куліш). Важке сало: мабуть так що й моє понесе на терезах]; (пересилить кого) перетягати, перетяг(ну)ти. [Давай перетягатися на ціпку: хто кого перетягне]. -вать колесо, бочку, сапог - перетягати (сов. перетягнути) колесо, бочку, чобіт, поперетягати колеса, бочки, чоботи. -вать, -нуть кого на свою сторону - перетягати, перетягнути, перетягти кого на свій бік. Перетянутый - перетягнений, перетягнутий. [Стрункий стан, перетягнений червоним поясом. Черевики не нові, а перетягнені].
    * * *
    несов.; сов. - перетян`уть
    1) перетяга́ти и перетя́гувати, перетягти́ и перетягну́ти и поперетяга́ти и поперетя́гувати
    2) спец. перетяга́ти, перетягну́ти

    Русско-украинский словарь > перетягивать

  • 14 перехватывать

    перехватить
    1) что - перехоплювати, перехопити, переймати, пере(й)няти. [Хоче дати другого персня Руфінові, Теофіль перехоплює (Л. Укр.). Перехопив м'яча. Замірилась зірвати з нього шапку, але він переняв її руку (Л. Укр.). Листи мої перехоплюють. Може хто перейняв листа?]. -вать дыхание, голос - перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, перещепнути дух, голос кому. [Дух йому перехопить, і не вимовить він нічого (Грінч.). Дух перебивало, не здужала говорити. Стиски (спазмы) перещепнули голос];
    2) что, чем (перевязывать поперёк, кругом) - перев'язувати, перев'язати що, чим, (охватывать) обхоплювати, обхопити що, чим. -тить тюк верёвкой - перев'язати (обвязати) пакунок мотузкою;
    3) (сузить в одном месте) звужувати, звузити. [Глечик (кувшин) вгорі звужено];
    4) (о деньгах, пище) перехоплювати, перехопити. [Де-б мені перехопити карбованців зо два? Перехопив борщу, водиці]. -тить (лишку: о хмельном) - перебрати, перехавкнути. [З людьми випив, і може й перехавкнув у шинку (Кониськ.)];
    5) -тить полено, верёвку (пересечь) - перехопити на двоє (перетяти) поліно, мотузку;
    6) -тить след, охотн. - перестріти, перейняти кого;
    7) см. Перенимать;
    3) -хватывать, перехватать кого, что (похватать) - перехоплювати, перехапати, похапати, вихапати. [Перехапали усіх злодіїв. Шуляк курей усіх трохи не вихапав (Звин.)]. Перехваченный - перехоплений, перейнятий. Гонец -хвачен неприятелем - гонця перехопив (перейняв) ворог.
    * * *
    несов.; сов. - перехват`ить
    1) перехо́плювати, перехопи́ти; диал. перейми́ти; ( перенимать) перейма́ти, перейня́ти; (несов.: дыхание, голос) перетя́ти, перетну́ти; (голос диал.) перещі́пувати, перещіпну́ти
    2) (стягивать, перевязывать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( подпоясывать) підпері́зувати, підпереза́ти и попідпері́зувати
    3) ( наскоро съедать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перекусывать) переку́шувати, перекуси́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; несов. перечикри́жити; ( брать в долг) перехо́плювати, перехопи́ти

    перехвати́ть взаймы́ — пози́чити

    4) ( проявлять неумеренность) перебира́ти мі́ру (мі́рку, через край), перебра́ти мі́ру (мі́рку, через край); перебо́рщувати, переборщи́ти

    Русско-украинский словарь > перехватывать

  • 15 переходить

    перейти
    1) переходити, переходжати, перейти що и через що. [Довелось переходити йому через засіяні поля. Той блукає за морями, світ перехожає (Шевч.). Перейшов ліс і вийшов до річки. Перейшов по кладці (по каміннях) на той бік річки. Військо перейшло кордон. Він перейшов до нас жити. Кухоль переходив з рук до рук. І рабство їх на діти переходить (Грінч.). Ця хороба не заразна, на инших не переходить. Перейшов з медичного відділу на правничий. Перейти на четвертий курс. Перейшов (переступив) у п'яту класу. З благочестя на унію перейшов]. -ть (через улицу, площадь) - переходити, перейти вулицю, площу, через вулицю, через площу. -дить, -ти на новую квартиру - переходити, перейти, перебиратися, перебратися у (на) нову квартиру, (у нове помешкання). -дить, -ти дорогу кому - переходити, перейти кого, переходити, перейти дорогу кому. Войска -шли в наступление - військо перейшло до наступу, військо почало наступати. -ти в католичество, в ислам - перейти на(в) католицтво, на(в) іслям;
    2) -дить к кому (передаваться) - переходити, перейти, перекидатися, перекинутися, (приставать) приставати, пристати, (о мног.) попереходити, поперекидатися, поприставати до кого. [Перейшов до ворога];
    3) (доставаться) переходити, перейти від кого до кого, припадати, припасти, спадати, спасти, діставатися, дістатися від кого кому. -дить по наследству - переходити спадщиною;
    4) -дить от чего, к чему - переходити, перейти від чого до чого. -дить от одной темы к другой - переходити від одної теми до иншої. -дёмте к следующему пункту устава - перейдімо до наступного (дальшого) пункту в статуті;
    5) (изменяться) переходити, перейти в що, зіходити, зійти, переводитися, перевестися на що, (прев(об)ращаться) обертатися, обернутися в що, на що, чим. Срв. Изменяться, Превращаться, Обращаться. [Одна хороба переходить в иншу. Сварка перейшла (перевелася) на бійку]. Чёрнозем за этим лесом -дит в суглинок - чорнозем за цим лісом переходить (сходить) на суглинок. Известняк -дит (обращается) в мел - вапняк обертається у крейду;
    6) (миновать, проходить) переходити, перейти, минати, минути, минутися. [Перейшло місяців два (М. Вовч.)];
    7) -дить (исходить повсюду) виходити, обійти, обходити що. [Виходив усі вулиці, а його будинку не знайшов]. Пока сам не -хожу все улицы, Киева не узнаю - поки сам усі вулиці не виходжу, Київа не взнаю. По всем дворам -дил - усі двори виходив (обійшов);
    8) -живать (ходить лишку) - переходжувати, переходити. Перехоженный - переходжений. Хожено и -но - ходжено й переходжено. -тся, безл. - переходиться. [Якось переходиться і в латаній свитині].
    * * *
    I см. перехаживать II несов.; сов. - перейт`и
    перехо́дити, перейти́ и поперехо́дити

    Русско-украинский словарь > переходить

  • 16 поход

    1) похід и поход (-ходу). Отправляться, отправиться в -ход - вибиратися, вибратися в похід. Выступать, выступить в -ход - рушати, рушити, вирушати, вирушити в похід. [Військо рушило в похід на Волощину. Козаки вирушають у морський похід]. В -де добытый - походній. [Козаки частину здобичи походньої на церкви подавали (Куліш)]. Крестовый -ход - хрестовий похід;
    2) (при взвешивании) лишок (-шку), потяг (-гу). С -дом - з лишком, з потягом. [Та тут добрих два фунти ще й з потягом (Київ)]. Без -да - без лишку, без потягу.
    * * *
    I
    похі́д, -хо́ду; воен. ви́права и випра́ва

    вы́ступить в \поход — ви́рушити (ру́шити) в похі́д

    лы́жный \поход — спорт. ли́жний похі́д

    II
    (излишек в весе, подсчёте) ли́шок, -шку, ли́шка

    с похо́дом — з ли́шком, з ли́шкою

    Русско-украинский словарь > поход

См. также в других словарях:

  • лишку — см. лишек; в зн. нареч. Хватить (брать) лишку. Сделать (делать) значительно больше, чем это нужно, необходимо …   Словарь многих выражений

  • Лишку — нареч. качеств. количеств. разг. сниж. Больше, чем нужно; излишне много. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • выпивший лишку — прил., кол во синонимов: 11 • выпивший лишнее (11) • выпивший через край (12) • напивши …   Словарь синонимов

  • хвативший лишку — прил., кол во синонимов: 35 • впавший в излишнюю крайность (7) • выпивший лишку (11) • …   Словарь синонимов

  • хлебнувший лишку — прил., кол во синонимов: 21 • выпивший (352) • выпивший лишку (11) • выпивший лишнее …   Словарь синонимов

  • выпить лишку — напиться, хватить лишнее, хлебнуть лишнее, выпить лишнее, выпить через край, перебрать, хватить через край, хлебнуть через край, хлебнуть лишку, хватить лишку Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Хватить лишку — Прост. Экспрес. Допустить крайнее преувеличение в чём либо; присочинить. Я сказал, что это уж Павел Степанович хватил лишку, в фантастику ударился, но он прервал меня: Да ты походи, посмотри. Фантастика… нет, брат, реальное дело сегодняшнего и… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Лыска не берет лишку: одну корку. — Лыска не берет лишку: одну корку. См. ВИНА ЗАСЛУГА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Есть у него шишка лишку: во рту мышка. — Есть у него шишка лишку: во рту мышка. См. ЯЗЫК РЕЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • хватавший лишку — прил., кол во синонимов: 9 • впадавший в крайность (10) • заходивший слишком далеко (16) • …   Словарь синонимов

  • хватать лишку — переходить границу, перебарщивать, перегибать, заходить слишком далеко, перегибать палку, пересаливать, впадать в крайность, ударяться в крайность, пережимать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»