литва

I. 1) (спокойный, миролюбивый) мирний, сумирний, тихомирний, спокійний, супокійний, упокійний, лагідний, тихий. [Дай-же, боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі (Н.-Лев.). Початок нового, сумирного розмежування народів (Н. Рада). Брати! Чи всіх ми способів вже брались тихомирних? (Грінч.). Ідилія - це картинка з тихомирного, близького до природи життя (Єфр.). Упокійний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва та Україна винні, що їх гарну лагідну спілку розбито (Грінч.)]. В -ное время - за мирних часів, за мирного часу, мирними часами, під мирний час. -ные жители - мирна людність (-ности). -ный народ - мирний народ (-ду). -ный нрав - лагідна (сумирна) вдача. -ные отношения - мирні стосунки (-ків), сумир (-ру), згода, злагода. -ное положение - мирне становище, -ний стан (-ну). На -ном положении - на мирному становищі, (зап.) на стані супокою. -ный сон - тихий (лагідний) сон (р. сну). [Все лагідним сном спочивало (Вороний)]. -ное царствование - мирне царювання;

2) (мировой) мировий. -ный договор - мирова угода (умова). -ная конференция - мирова конференція. -ные переговоры - мирові пересправи (-прав), перемови (-мов), переговори (-рів). Вести -ные переговоры - провадити мирові пересправи (перемови про мир), трактувати, пактувати, переговорювати про мир з ким. -ные условия - мирові умови. [Парламент ухвалив мирові умови (Н. Рада)].

II. Мирный (от Миро) - мировий, миряний, мирний.

* * *

неосвічений, (неграмотный) неписьменний, невчений, темний, (зап.) неедукований. [Єсть справді коштовні твори світової літератури, що їх може розуміти й неосвічений селянин (Грінч.). Не пристало вірити в сни, як вірить у їх темна, неосвічена баба на селі (Коцюб.). Литва була земля малолюдня, неписьменна (Куліш). Добре вам, ученим, - всього ви довідалися, а ми темні люди, то як у лісі (М. Вовч.)].

* * *

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

перенять

1) кого, что (перехватывать, настигать поперёк) - переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, (перестреть) перестрівати, перестріти, (останавливать) перепиняти, перепинити кого, що. [Роман воли покидає і дівчину переймає. Не все переймай, що по воді пливе (Номис)]. Заяц перенял дорогу - заяць перебіг дорогу;

2) (подражать) переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, поняти, похопити, засвоювати, засвоїти що, від кого, запозичатися чим у кого. [Діти почали переймати од неї пісні (Неч.-Лев.). Від німців усе те попереймали. Він гарного не похопить, а погане зараз (Н.-Вол. п.). Почала у нас Литва запозичатися усякими здобутками (Єфр.)]. Перенятый - пере(й)нятий; перехоплений. -мающий - см. Переимчивый.

* * *

несов.; сов. - перен`ять

1) (усваивать, подражая) перейма́ти, перейня́ти диал. перейми́ти и поперейма́ти; ( заимствовать) запозича́ти, запози́чити; несов. диал. похопи́ти

2) (во время движения, действия) перейма́ти, перейня́ти, диал. перейми́ти; ( перехватывать) перехо́плювати, перехопи́ти; (задерживать, встречая) перестріва́ти, перестрі́ти и перестрі́нути; (преим. о скоте: направлять по другому пути) займа́ти, зайня́ти и позайма́ти

3) (брать, доставать) диал. перехо́плювати, перехопи́ти

1) (действ.) ставлення, прекладання кого над кого, чого над що;

2) перед кем, чем (преимущество) - перевага, перед (-ду), першенство кого, чого над ким, над чим, у чому. [Перевага громадських обов'язків над особистими почуваннями (Єфр.)]. Оказывать, (от)давать -ние кому в чём перед кем, чему перед чем - давати (віддавати) кому перевагу (перед, першенство) у чому над ким, чому над чим. [Віддаю перевагу книгам історичного змісту над иншими. Литва не вміла читати й писати, то поважала письменних українців і давала їм перед у своїх судніх справах (Куліш)]. Ему оказано было заметное -ние перед другими - йому виявлено було помітну перевагу над иншими. См. Предпочитать.

* * *

1) (перевес), перевага (-ги), перед (-ду), (первенство) першенство кого над ким, чого над чим. Срв. Предпочтение, Превосходство. [Перевага минулого вад теперішнім. Дужчий не завсігди може й сміє використати свою перевагу (Н. Р.). Ви старший, вам першенство (Звиног.)]. Давать (отдавать) -во - (від)давати перевагу, перед, першенство кому, чому в чому, перед чим. [Дає перевагу формі перед змістом. Литва не вміла читати й писати, то поважала, письменних українців і давала їм перед у своїх судніх справах (Куліш)]. Иметь -во - мати перевагу над ким, над чим, переважати кого, що. По -тву - переважно;

2) привилей (-лею), вільгота (-ти). [Пролетаріят має деякі вільготи в політичних правах (Касян)]; см. Привилегия, Прерогатива.

* * *

1) перева́га

2) ( привилегия) привіле́й, -ле́ю

приспособить (прилаживать) прилагоджувати, прилагодити, припасовувати, припасувати, приметиковувати, приметикувати (реже примодиковувати, примодикувати); (приноравливать) пристосовувати, пристосувати, при(в)подоблювати и -ляти, при(в)подобити що до чого; (подготовлять, сделать способным к чему) способити, успособляти и -блювати, успособити, принатурювати, принатурити кого, що до чого [Ґутенберг прилагодив до друкування книг пересувні літери (Єфр.). Воно (письменство) приймало до себе (чужі зразки) не механічно а раз-у-раз перетворюючн й привподоблюючи до свого національного світогляду (Єфр.). Литва писане слово руське почала способити до своїх грамот і уставів (Куліш). Стару церковну мову принатурювали до того, як розмовляв у нас народ (Єфр.)]. -бить упряжь - прилагодити, припасувати упряж. -бить землю к посеву - успособити землю до засіву -бить науку к пониманию широких масс - пристосувати, принатурити науку до розуміння широким масам. Приспособленный - прилагоджений, припасований, приметикований, пристосований, привподоблений, успособлений, принатурений. [Горло й рот це неначе музичний інструмент, приметикований для мови й вимови усякових звуків (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - приспос`обить