листок

1) (растения) листок (-тка), (поэт.) листонько;

2) (бумаги) аркушик, (чаще в знач. страница) картка, карточка. [Учитель витяг друкований аркушик паперу (Грінч.). Перегорнув одну картку, другу, а потім книга впала з рук на канапу, а сам він заснув (Грінч.). Така маленька карточка, що ніде й писати (Сл. Гр.)];

3) (газета) листок (-тка), газета;

4) энтом. Phyllium - листокрилка, листиця.

* * *

1) уменьш.-ласк. листо́к, -тка́; а́ркушик; (бумаги, книги, тетради диал.) ка́ртка

2) (бланк; документ; листовка) листо́к

техн. матем. лист

1) (растения) лист (-та), (чаще) листок (-тка). [Тремтить на гілці замертвілій, як сирота, останній лист (М. Стариц.). Морфологія листка (Beta vulg.)]. -тья и лист (соб.) - листя (-тя, ср. р.), лист (-ту), (реже) листки, листи (-ів). [Листя пожовкле вітри рознесли (Шевч.). Як розвернеться на весну лист (Номис). Листки широкого латаття по воді (Н.- Лев.)]. Простой, черешковый лист - листок простий, листок з ніжкою. -тья прицветники - листки-прицвітки (-ків). -тья опадают - листя (лист) о(б)падає, облітає. [З верби листя опадає (Чуб. III)]. Свернуть -тья - згорнути листя, (образно) загорнутися, (зап.) завинутися. [Завинулася калинонька, та й не розпукає (Рудан.)]. С большими -ми - листатий, ум.-ласк. листатенький. [Клен листатий, та розлогий (Кониськ.). Любисток листатенький (Мил.)]. Пристал, как банный лист - прилип, як шевська смола (Приказка). Дрожит, как осиновый лист - труситься як на ножі, тремтить як осика. Стань передо мной, как лист перед травой - стань передо мною, як лист перед травою. Александрийский лист, Cassia lenitiva - сенес (- су). Царёв лист, бот. Trientalis europaea L. - ординарник (-ка);

2) (бумаги, книги) аркуш (- ша). Куплю паперу аркуш і зроблю тоненьку книжечку (Шевч.)]. Заглавный, титульный лист - титульна сторінка, титульна картка. Печатный лист - друкований аркуш. Книга в лист, в четвёртую долю -та и т. п. - см. Книга 1. Книга в -тах - книжка в аркушах, незброшурована (неоправлена) книжка. Книга в десять печатных -тов - книжка на десять друкованих аркушів. Читать книжку в 52 -та - грати (гуляти) в карти; тішитися (бавитися) тією колодою, що півсотні листків має та ще пару;

3) (документ) лист (-та), листок (-тка). Вводный лист - ув'язчий лист. Исполнительный лист - виконавчий лист. Окладной лист - податковий лист, лист до оплати. Открытый лист - відкритий лист; (подорожная) подорожня (-ні). Охранный лист - охоронний лист. Подписной лист - підписний лист. Похвальный лист - похвальний лист. Скорбный лист - недужний лист. Торговый лист - лист прилюдного торгу;

4) муз. Петь, играть с -та - співати, грати з першого читання;

5) (металла, стекла) лист (-та). Лист железа, меди, стекла - лист заліза, міди, скла. Железный, котельный лист - залізний, казанний лист;

6) кулин. - см. I. Противень.

* * *

1) летючий, летучий. [Хлопці летючого дзмія пускають (Звин.). Два роки минули, і слуги летючу звістку принесли (Дніпр. Ч.)]. -чая боль - мандрівний (перебіжний, летучий) біль (р. болю). -чий листок, памфлет - летючий листок (-тка), памфлет (-та), летючка. -чий огонь - а) блудний (облудний, мандрівний) огник (-ка), блимавка; б) (болезнь) (в)огник (-ка). -чий разъезд, военн. - летучий роз'їзд (-ду), летючка. -чие пески - летючі піски, піски- плавуни. -чая рыба - летюча риба, риба-летючка. -чая мышь - см. Мышь. -чий олень - см. Олень 2. -чий пёс, зоол. - вампір (-ра);

2) хим., фармак. (улетучивающийся) - леткий, летучий. -чее вещество - летка речовина. -чая мазь, соль - летуча масть (-ти), сіль (р. соли). -чая щёлочь - см. Нашатырь.

* * *

1) летю́чий, лету́чий

2) хим. летки́й

1) (растения) листик, листок (-тка), (поэтич.) листонько;

2) (бумаги) аркушик. Срвн. Листок 1 и 2.

* * *

буковий, буковенний. [Ліс буковий. Листок буковенний]. Б-вое дерево - буковина, бучина (срубленное). -вый лес - буковина.

* * *

-ся, выщипать, -ся вищипувати, -ся, вищипнути, -ся, вищикувати, -ся, вищикнути, -ся; (о волосах, перьях) вискубувати, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся. [Вищикнув листок]. Выщипнуть немного - проскубти (волосся, пір'я).

* * *

несов.; сов. - в`ыщипать и в`ыщипнуть

1) (имеющий зубцы, выступы) зубчастий, позублений. [Зубчастий серп. Зубчасті стіни (Н.-Лев.). Позублені мури (М. Загір.)]; (о передаче) зубчастий, трибовий, палечний. -тое колесо - зубчасте колесо, палечне (пальцьове) колесо или триб (-ба), трибок (-бка);

2) (имеющий форму зубов) зубчастий, зубцьований зубчаний. [Зубцьований (зубчастий) орнамент, листок. Здалека чорніє ліс зубчастим муром (Л. Укр.). Сила (пропасть) иншої рослини дрібної зубчаної (Кониськ.)].

* * *

1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];

2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;

3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;

4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].

* * *

1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на

1) листочок (-чка), листонько, соб. листячко. [Листячко зелене (Л. Укр.)]. -ки жаберные, зоол. - зяброві листочки;

2) аркушик, карточка. Срвн. Листок 1 и 2. -чки электроскопа - пелюстки електроскопа.

* * *

1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;

2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;

3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;

4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];

5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;

6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;

7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];

8) (времён года) чергування змін року.

* * *

1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у

2) ( капитала) оборо́т; ( обращение) о́біг, -у

3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т

4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у

5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у

6) ( словесное выражение) зво́рот, -у

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

отдуть, отдунуть

1) что - віддувати, віддути, віддимати, віддунути, віддмухувати, віддмухати, віддмухнути. [У воду впав листок, - він його віддмухнув]. -вать губы - копилити губи;

2) кого - (освежить дыханием) віддмухувати, віддмухати; (согреть дыша) відхух[к]ати кого;

3) -дуть кого - віддухопелити кого, духопеликів дати кому, дати духу кому, випарити, вишпарити кого. -дуть на обе корки кого - вибити (відчухрати) на всі боки кого. Срв. Отдубасить. Отдутый -

1) віддутий, віддмухнутий;

2) відхух[к]аний;

3) віддухопелений, випарений, вишпарений.

* * *

несов.; сов. - отд`уть

1) віддува́ти и віддима́ти, відду́ти

2) (несов.: побить) відлупцюва́ти, налупцюва́ти, відлупи́ти, відшмага́ти, відлата́ти, полата́ти, віддуба́сити, віддухопе́лити

3) (несов.: промчаться) відмаха́ти, відмахну́ти

отпасть

1) відпадати, відпасти. [Відпав листок];

2) (о краске, штукатурке и т. п.) вилущуватися, вилущитися; (от союза, религии, партии и т. п.) відступатися, відступитися, відпадати, відпасти, відкидатися, відкинутися чого и від чого. [Юліян відступився від християнства. Відкинувся від партії. Він зовсім рідні відкинувся];

3) у меня -ала охота (к пению) - я втеряв, стратив охоту, знеохотився (до співів).

* * *

несов.; сов. - отп`асть

листик, листок (-тка), листочок (-чка); листонько, писулька, писемко, письмечко, карточка.

* * *

1) потягти, поволокти, (вульг.) поцупити кого, що за що, куди. [Потягни за кінець, то воно й розвяжеться (Ррінч.). А до суду за це не потягнуть?]. -нем за одно - будемо за одно стояти, в один гуж тягти. -нуть руку за кем - потягти руку за ким и за кого, похлібити за ким. [За нас руку потяг (Сим.). Я похлібив за ним (Черк. п.)];

2) потягти, посунути. Птица -нула - птиця потягла, полетіла;

3) безл. - потягти кого, закортіти кого и кому. [І потягло його в поле непереможною, могучою силою (Грінч.). Стало їй нудно і закортіло до книжки (Григ.). Йому (и його) закортіло додому];

4) (на весах) потягти, заважити, затягти, винести. [А скільки цей кавун (= арбуз) заважить? Мабуть фунтів з десяток затягне (потягне). Візьми листок тютюну з поля, да городніх три, дак і не винесуть (Борз.)];

5) (затянуться из трубки, понюхать табаку) смикнути (люльки, табаки), смок(т)нути, (сильно) смоктонути люльки, тютюну, пакнути (з люльки). [Смачно, мов роменського тютюну смоктнеш (Квітка). Смокнув раз - ні, не куриться: загасла цигарка (Звин.). Не встиг і разу пакнути. Смоктонув, аж у голові запаморочилось]; б) (глотнуть) смокт(о)нути. [Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової (Квітка)]; 7 -

9) см. Потягивать 1, 4 - 5. Потянутый - потягнений: Срв. Тянуть.

* * *

1) (у животных, анат.) нирка;

2) (цветочн. на деревьях) бростина, бростка, брочка (ум. бростиночка, бросточка, брочечка), бросток (-тка) (соб. брость (-сти), брост (-ту), бростя (-стя), забрость (-сти)), пупок (-пка), біб'яшок, біблашок (-шка); (бутон) пуп'янок (- нка) (ум. пуп'яночок), пуп'ях (-ха), пуп'яшок (-шка), зеленочок (-чка), бульбашка, буцик, зав'язок (-зка); (распускающаяся) розпуківка (ум. розпуківочка), розпукалка; (лиственная) брунька (ум. брунечка), бубочка, бурубушка. [Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от- от має розкритись (Л. Укр.). На яблуні багато забрости, багато яблук буде (Н.-Лев.). Забрость аж червоніла на деревах (Н.-Лев.). До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва (Млака). Молоденька, наче пуп'янок (Приказка). Квітки розкручували свої пуп'яночки (Н.-Лев.). Не розів'єшся, любий мій квіте, ізов'янеш в зеленочку (М. Вовч.). Розпукуються вже буцики на троянді - буде цвісти скоро (Переясл.). Зав'язки фіґ показались на фіґовині (Св. Пис.). По кущах виповнюються розпуковочки, бростяться дерева (М. Вовч.). На весні береза бруньки наганяє (Чуб.)]. Выбрасывать, выбросить -чки (о дереве) - броститися, наброщуватися, наброститися, бростатися, набростатися, брунитися, набрунитися, набрунькуватися, набруньчитися, прищитися, наприщуватися, наприщитися. [Вишня почала вже броститись (Аф.). Ач як рясно набростилося - буде врожай на садовину (Лубен.). Дерево бруниться Крол.). Дерево вже набрунькується (Манж.). Дерево вже в бурубушках (як починає наприщуватись) (Козел.)]. Имеющий много - чек (о дереве) - броснатий.

* * *

1) бот. бру́нька, брость, -ті, за́брость; ( цветочная) пу́п'янок, -нка

2) зоол. пупо́к, -пка́

бот. прилисток (-стка).

* * *

лукасто-жилкуватий листок (р. -тка).

лист) лопатуватий (листок).