легк

техн. лёгкость

легкість (-кости), надто велика легкість, неповноватість, неповна вага. -ность зерна - надто велика легкість зерна.

* * *

1) ( о весе) легкова́гість, -гості

2) перен. легкова́жність, -ності

легкість, легкострільність (-ости).

легкість до виконання.

1) легкість (-кости), легкота;

2) повільність, м'якість, делікатність;

3) необтяжливість;

4) простість, зрозумілість;

5) поверховність, побіжність, легкодумність, невимушеність, плавкість;

6) легкозвичайність, легкі, вільні звичаї;

7) легкість, швидкість, прудкість;

8) стрункість (-кости); срвн. Лёгкий. -ость в мыслях - легкість думок. С -тью что-л. делать - робити щось легко, за іграшки. [Зберуться дівчата та гуртом на сіножаті за іграшки й повигрібають (Основа)]. -кость на ходу в работе - легкість ходу, в роботі.

* * *

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

(в прям. и переносн. значении) - міцний и моцний, кріпкий, тривкий, тривалий, твердий держкий, сильний, певний. [Міцний, як з клоччя батіг (Номис). Нема над мої ложки. І легкі, і зручні, і тривкі (Франко). В письменстві маємо один з найкращих і найтривкіших здобутків, що лишило по собі тисячолітнє життя (Єфр.). Легкі перемоги не бувають твердими (Єфр.). Пилиповній сніг держкий (Борз.). Хата стара, та ще сильна (Франко)]. -ный дом - міцний будинок. -ная работа - тривка, міцна робота. Эти материи не -чны - ці матерії не міцні, не тривкі, не держкі, не добротні. -ное основание - твердий, тривкий ґрунт. -ное положение - тверде, певне становище.

* * *

1) легковарність (-ности);

2) легкостравність, (легка) стравність, легкість (-кости) для стравлення; срвн. Удобоваримость. -мость пищи - легкостравність їжі, легкість страви.

легені (-нів, ед. ч. легеня), легкі (-ких, ед. ч. легке, -кого), редко легуші (-гуш, ед. ч. легуша), легушки (-шок), хрипи (-пів). [Стали суди судити, комарика ділити: цьому-тому по стегну, а Грицькові легені (Пісня). Прийшла смерть моя, легке точиться (Руданськ.)]. Воспаление -ких - легенниця, запалення легенів (легких). [Мама вмерла на запалення легких (Франко)].

* * *

легкодумний, легковажний, легкодушний, пустий, (нерассудительный) нерозважний, нерозсудливий; срвн. Лёгкий 6. [Всі вони вітрогони легкодумні (Н.-Лев.). Я любив його за веселу, хоч і легковажну вдачу (Грінч.). Той професор-медик був людина доволі легкодушна (Крим.). А в козака розум пустий (Грінч. III). Простіть його і не беріть за зле слів нерозважних (Л. Укр.)]. -ная девица - легковажна, полегка, легкозвичайна дівчина. -ный человек - легкодум, легковага (общ. р.), легкодух, гонивітер, жевжик, (пров.) нестаток (-тка), (сорванец) шалапут. -ный шаг, поступок - легковажний крок (вчинок). -ное поведение - а) легкодумна, легковажна поведінка; б) вільна, полегка, легкозвичайна поведінка, легкі звичаї.

* * *

злива, залива, (за)ливний (тучний) дощ (-щу), плюща; (проливняк) проливень (- вня), туча. [Кількасотусна юрма шумить, як злива улітку (Коцюб.). Легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (Н.-Лев.)]. Туча так і ллє, без пощадку (Звин.)].

* * *

1) (действие) - а) (от

I. Накидывать) накидання, оконч. накидання; накид (-ду); б) (от

II. Накидывать) накидання, скидання, напинання, нахоплювання, оконч. накинення, накид (-ду), скинення, напнуття (-ття), нахоплення; закидання, оконч. закинення; звертання, оконч. звернення;

2) накидка. В -ку - наопашки, наопаш, наопашку, опашки, внакидку; срв. Наопашку. [Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити (Грінч. III). На хребті латана свитина наопашку (Кониськ.). Надів кожух унакидку (Валк.)];

3) (одежда) накидка, керейка. [Якась постать у накидці (Виннич.). Стояв якийсь чоловік у чорній легкій керейці (Виннич.)];

4) (набавка) накидка.

* * *

1) (одежда, покрывало) наки́дка и на́кидка

2) ( надбавка) наки́дка

1) нерозгаданий. [На його чолі відзначалася мука нерозгаданого питання (Васильч.)];

2) невгаданний; (необ'яснимый) нез'ясовний, (загадочный) невідгадний, загадковий; (непостижимый) не(до)відомий, незрозумілий. [Стояв неначе в легкій задумі після дивного й неодгадного сну (Яворн.). Таємний і неодгадний Чумацький шлях (Яворн.). Недовідома загадка (Крим.)].

* * *

облечься о[в]дягатися, о[в]дяг(ну)тися, у[при]биратися, у[при]братися в що. - каться (-чься) в плоть и кровь - набирати (набрати) плоти і крови. Облечься в лёгкие одеяния - одягти легке вбрання, одягтися в легкі вбрання.

* * *

несов.; сов. - обл`ечься

1) ( одеваться) убира́тися, убра́тися и повбира́тися, одяга́тися, одягти́ся и одягну́тися и поодяга́тися, удяга́тися, удягти́ся и удягну́тися и повдяга́тися; (перен.) прибира́тися, прибра́тися

2) (покрываться, окутываться) покрива́тися, покри́тися, укрива́тися, укри́тися, оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися, огорта́тися, огорну́тися; ( окружаться) ото́чуватися, оточи́тися

3) ( воплощаться) вті́люватися, вті́литися; (принимать вид, форму чего-л.) набира́ти, набра́ти

4) строит. (несов.) убира́тися, одяга́тися, удяга́тися; прибира́тися; покрива́тися, укрива́тися, оповива́тися, повива́тися, огорта́тися; вті́люватися; виявля́тися, висло́влюватися; надава́тися; наділя́тися

легкуватість, легкість на вагу.

легка (мала, невелика) вага, легкість (-кости) на вагу.

легкий, ковзкий. -щие танцоры - легкі танцюристи. -щие коньки - ковзкі лижви.

легкоходість, бігкість, котючість, легкість (-ости), легкий хід (ходу); плавкість (-кости), срвн. Легкоходный.