-
61 Латиноамериканская ассоциация свободной торговли
Русско-казахский экономический словарь > Латиноамериканская ассоциация свободной торговли
-
62 тяжесть
ласт,швЭркайт -
63 ласточка
1) пт. Hirundo rustica L. и H. urbica L. - ластівка, ластовиця, ум. ластівочка, ластівонька. [Ластівки вилітають, годинку обіцяють (Номис)]. Птенчик -ки - см. Ластушонок. Одна -ка не делает весны - одна ластівка весни не робить;2) (ласковое обращение) ластівка, ластівочка, ластівонька, (к ребёнку) ласті[о]венятко. [Встали мати, встали й татко: де ластовенятко? (Тичина)].* * *1) ла́стівка, редко ла́стовиця и ластови́ця; ласк. ла́стівонька, ла́стівочка2) (ласковое обращение к женщине, девочке - зват.) ла́стівко, ла́стівонько, ла́стівочко, я́сочко, я́сонько3) спорт. ла́стівка -
64 Ластушонок
-ночек ластів'я (-в'яти), ласті[о]веня (-няти), ластів'ятко, ласті[о]венятко. -
65 детёныш
маля (р. -ляти), (сосущий матку) сосунець (р. -нця), сосунок (р. -нка). Детёныш у птиц - пискля (р. -яти), голуцванок, голопупок. Детёныш: белки - більченя; волка - вовченя, (постарше) вовчук; лисицы - лисеня, лисича (р. -чати), лисиченя, лисенятко, лисиччук; медведя - ведмедча (р. -чати), ведмедчук; сурка - бабача (р. -чати); оленя - оленя; льва - левеня; кошки - кот[ш]еня, киценя, киценятко; собаки - цуценя; ласточки - ластів'я (р. -в'яти), ластівеня; орла - орля; дятла - ятлиня; черепахи - черепашеня; гадюки - гадюченя и т. д.* * *маля́, -ля́ти; маленя́, -ня́ти, дитинча́, -ча́ти, дитиня -
66 косатка
Косаточка1) зоол. Hirundo - ластівка;2) (ласкат.) лебідонька, голубонька, ластівонька, ясочка; см. Касатка;3) (дельфин) дельфін, морський кабанець (-нця).* * *зоол.коса́тка -
67 плавник
fin имя существительное: -
68 рука
-
69 подполье
ср.1. дæластæрдхранить продукты в подполье – хойраг дæластæрд дарын
2. перен. сусæгкуыстуйти в подполье – сусæгкуыстмæ ацæуын
-
70 весна
весна. Ранняя весна - провесна, провесень (р. -сни). Весной - на весні, по весні, об весні. [Дожидають, як об весні ластівки]. Раннею весной - на провесні. Поздней весной - пізньої весни, у пізню весну. Этой, прошлой весной - цієї, минулої весни. Проводить весну - веснувати десь.* * *весна́; ( ранняя) про́весна, про́весінь, -ніпо весне́ — весно́ю, по весні; об весні́
-
71 защебетать
1) защебетати, однокр. щебетнути. [Як об весні ластівка, що як защебече… так усім весело (Квітка). Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.)];2) (заговорить быстро) защебетати, зацокотіти, зацокотати, заляскотіти.* * *защебета́ти, -бечу́, -бе́чеш, однокр. щебетну́ти; (преим. о птицах) заджеркотати, заджеркоті́ти, заджерґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, заджерґоті́ти, -ґочу́, -готи́ш; ( быстро и дробно заговорить) заляскоті́ти, -кочу́, -коти́ш -
72 каменный
1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.* * *кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний -
73 касатка
лебідочка, лебідонька, голубонька, ластівочка, (звёздочка) ясочка. [Засмутив я тебе, моя ясочко (Грінч.)].* * *I1) орн. ла́стівка [сільська́]2) ласк. голу́бонька, голу́бочка, ла́стівочка, ла́стівонька, лебі́дочка, лебі́донька, я́сочка, я́сонька; лю́ба, -ої, ми́лаII см. косатка -
74 князёк
1) князик, князько (-ка), (редко) князьок (-зька). [На білому острові живе собі якийсь князьок (Рудч.)];2) (животное с необычн. для его породы цветом шерсти, оперенья; напр., ласточка, мышь) біла ластівка, біла миша, (воробей) білий горобець (-бця) и т. п.; срвн. Королёк;3) см. Конёк 3.* * *1) уничиж. князьо́к, -зька́2) орн. диал. бі́ла сини́ця3) ( на крыше) диал. гре́бінь, -беня, ко́ник -
75 крачка
пт. Hydrochelidon leucoptera крячок білокрилий (білоперий), крячка білопера, морська ластівка.* * *орн.крячок, -чка́, кря́чка, морська́ ла́стівка -
76 кружиться
крутитися, кружи[і]ти, кружляти; (о воде в водовороте) вирувати, нуртувати. [Крутиться, вертиться, не знає, де діться (Номис). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться (Пісня). Був неспокійний, кружив по хаті (М. Вовч.). Вода б'ється об колеса, колеса кружляють (Рудан.)]. -ться вокруг кого, чего - кружляти, крутитися навколо кого, чого, (увиваться) увихатися; (о птицах, пчёлах) витися, кружляти, круженяти. [Ластівки вились над ставком (Коцюб.). Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли (М. Вовч.)]. -ться в танце - кружляти, крутитися, звиватися в танку. [Малеча танцювала, дрібно кружляючи (Л. Укр.)]. У веселих таночках звиватись (Л. Укр.)]. -ться в вихре танца - вихритися в танку. -ться вихрем - вихоритися, вихритися. [Думки як завірюха крутились, вихорились (Мирний). Все вихрилося (Грінч.)]. Голова -тся у кого - голова туманіє, морочиться, обертом іде, кружка йде, вернеться кому; (фамил.) світ макітриться (вернеться) кому. [Туманіла обом од тих слів голова (Грінч.). Чогось мені головонька морочиться (Пісня). Голова мені кружка йде (М. Грінч.). Аж світ мені макітриться з того всього. Лежить наша Тетяна вернеться їй світ (Г. Барв.)]. Кружась - крутячись, кружляючи, кружачи, крутька. [Посеред кола замайоріла Дарчина голова, кружачи в парі то з парубоцькою шапкою, то з дівоцькою хусткою (Л. Укр.). Удвох носяться наздибочки і крутька по-панськи (Г. Барв.)]. Кружащийся - см. отдельно.* * *1) (вращаться, вертеться) крути́тися, кружи́тисяголова́ кружи́тся — ( о головокружении) голова́ па́морочиться, у голові́ па́морочиться (макі́триться); голова́ хо́дить хо́дором; перен. голова́ (у голові́) па́морочиться
2) ( на лету описывая круги) крути́тися, кружля́ти, кружи́ти, кружитися3) см. кружить 3) -
77 крыло
1) (птицы) крило (мн. крила, р. крил, тв. крилами и крильми; соб. крилля). [Бачиш, ластівки черкають крильми низько над водою (Грінч.)]. Захлопать -ми - збити, злопотіти крилами (крильми). Подрезывать -лья у кого - боркати, підборкувати, приборкувати (сов. підборкати, приборкати) кого, крила кому. [Приборкано усім орлятам крила (Куліш). Підборкали яничари орлят України (Пісня)]. Выросли -лья у кого - виросли крила у кого, кому, убився в крила хто. Опускать -лья (в прямом и перен. смысле) - попускати, сов. попустити крила. Находиться под чьим-либо -лом - бути під чиїм крилом, під чиєю опікою;2) (ветряной мельницы) крило, рамено, мн. крила (р. крил, тв. крилами), рамена (-мен), (у шляпы) криси (р. крисів), (экипажа) било, мн. била (р. бил), (рыболовной сети) реж (-жа), мн. режі (-жів), (невода) крило. Нижнее -ло невода - завідне, забіжне крило. -ло у дома (здания) - крило, придомок (-мка). -ло войска, флота (фланг) - крило (війська, флоти).* * *крило́крылья носа — кри́ла но́са
-
78 ласкание
голублення, голубіння, пещення, пестіння, пестування, милування, любування, жалування, ластіння, лащення.* * *пе́щення, голу́блення -
79 ластовица
и Ластовка (в рубахе) ластка, ластівка, ластовиця.* * *I см. ласточка 1), 2) II спец.; тж. л`астовкала́стка, ла́стівка, ла́стовиця и ластови́ця -
80 лепить
лепливать1) (вылеплять) ліпити (-плю, -пиш), виліплювати що. [Не святі горшки ліплять (Номис)]. Ласточка -пит гнездо - ластівка ліпить гніздо. Он -пит статую из глины - він ліпить (виліплює) статую з глини;2) (слепливать) ліпити, зліплювати, (только из теста: преимущ. о пирогах: загибать) бгати, (диал.) тулити що. [Баба вареники ліпить (Н.- Лев.). Бгати пироги (Г. Барв.). Тулила пироги (Борзенщ.)];3) (прилеплять) ліпити, приліплювати; (налеплять) наліплювати;4) (влеплять) ліпити, вліплювати. Стрелки так и - пят в щит - стрільці так і садять (ліплять, гатять) у щит;5) (о снеге) ліпити, ліпачити. [Сніг так і ліпачить (Брацлавщ.)].* * *ліпи́ти; ( слепливать) злі́плювати; (перен.) тули́ти
См. также в других словарях:
ласт — ласт/ … Морфемно-орфографический словарь
ЛАСТ — (нем. Last тяжесть). 1) мера корабельного груза в 200 куб. фут. = 120 пуд. 2) хлебная мера в Германии, в 12 четвертей. 3) единица кубич. меры леса = 80 куб. фут. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ЛАСТ … Словарь иностранных слов русского языка
Ласт — Ласт, Джеймс Джеймс Ласт James Last Джеймс Ласт в 2006 Основная информация Полное имя … Википедия
ЛАСТ — муж. мера в 12 четвертей хлеба или другого сыпучого вещества. | При измерении вместимости купеческого судна: две тонны или 120 пудов. | Ласт или ластовый путь, вешний путь между Якутском и Охотском. | Ласт мн. ласты, катара, лапа (особ. передняя) … Толковый словарь Даля
ЛАСТ — ЛАСТ, а, муж. 1. Укороченная конечность водных животных и нек рых водоплавающих птиц с пальцами, соединёнными кожной перепонкой. Ласты тюленя, моржа, пингвина. 2. обычно мн. Приспособление для плавания в виде такой конечности. Резиновые ласты. |… … Толковый словарь Ожегова
ласт — а; м. 1. Укороченная широкая конечность некоторых водных пресмыкающихся, птиц, млекопитающих (морских черепах, пингвинов, моржей, тюленей и др.). 2. обычно мн.: ласты, ласт. Приспособление для плавания в виде лап водоплавающей птицы, надеваемое… … Энциклопедический словарь
Ласт — латышский стрелок имя ЛАСТ Латиноамериканская ассоциация свободной торговли организация … Словарь сокращений и аббревиатур
ласт — ласт, а; р. мн. ластов … Русское словесное ударение
ЛАСТ — 1. ЛАСТ1, ласта, муж. (спец.). Лапа, пальцы которой соединены перепонкой; конечности у некоторых водяных животных (тюленей, моржей, морских черепах). 2. ЛАСТ2, ласта, муж. (голланд. last) (мор.). 1. Грузовая единица для измерения вместимости… … Толковый словарь Ушакова
ЛАСТ — 1. ЛАСТ1, ласта, муж. (спец.). Лапа, пальцы которой соединены перепонкой; конечности у некоторых водяных животных (тюленей, моржей, морских черепах). 2. ЛАСТ2, ласта, муж. (голланд. last) (мор.). 1. Грузовая единица для измерения вместимости… … Толковый словарь Ушакова
Ласт — I м. Похожая на плавник укороченная конечность некоторых водных животных (моржей, тюленей, пингвинов, морских черепах, китов), пальцы которой соединены кожной перепонкой. II м. устар. Единица измерения вместимости судна, равная двум регистровым… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
