Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

лагерь+17

  • 1 лагерь

    (военный и перен.) табо[і]р (-бору), лагер (-геря, редко -гря), (стан) стан (-ну), (только военный, стар.) обоз (-зу), кіш (р. коша). [Вся країна розбилася на два виразні табори: панів та мужиків (Грінч.). Пусти мене, коменданте, з обозу додому (Чуб.)]. Расположить -рем - отаборити кого. Располагаться, расположиться, становиться, стать -рем - таборитися, табо[і]р таборити, отаборитися, утаборитися, ставати, стати табором (станом, обозом, кошем), (стар.) окошитися. [От він (цар) і отаборився над морем (Рудч.). Утаборились козаки на якомусь Дніпровому острові (Куліш). Переможці стали станом в долині (Л. Укр.). Ми йшли (степом) та тут окошились (Куліш)]. Стоять -рем - стояти табором (станом, стар. обозом, кошем), таборувати, стояти. [В Яру колись гайдамаки табором стояли (Шевч.). Перське військо таборувало на берегах Босфора (Павлик)]. Стоянье -рем - таборування.
    * * *
    та́бір, -бору; ла́гер, -я

    де́йствовать на два ла́геря — ді́яти на два табори́

    Русско-украинский словарь > лагерь

  • 2 закладывать

    закласть, заложить
    1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];
    2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];
    3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];
    4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;
    5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];
    6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];
    7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;
    8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];
    9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);
    10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.
    * * *
    несов.; сов. - залож`ить
    1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти
    2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти
    3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

    Русско-украинский словарь > закладывать

  • 3 концентрационный

    концентраційний. -ный лагерь - концентраційний табір (-бору).
    * * *
    концентраці́йний

    \концентрационный ла́герь — концентраці́йний та́бір

    Русско-украинский словарь > концентрационный

  • 4 кош

    1) (лагерь, стоянка) кіш (р. коша);
    2) (плетенный садок рыбный) кіш. [Хоч риби нема, нате вам кіш на рибу (Номис)];
    3) (большая корзина) кіш (р. коша). [У сінях стоїть кіш із борошном (Г. Барв.)];
    4) (плетенный загон) кошара. [Чужа кошара овець не наплодить (Номис)].
    * * *
    диал., ист.
    кіш, род. п. коша́

    Русско-украинский словарь > кош

  • 5 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 6 противный

    1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;
    2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;
    3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].
    * * *
    I
    1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний
    2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний
    II
    оги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний

    Русско-украинский словарь > противный

  • 7 стан

    I
    (туловище; часть рубашки) стан, -у

    ги́бкий \стан н — гнучки́й стан

    II
    1) ( место стоянки) стан, -у; ( лагерь) та́бір, -бору, табори́ще; воен., уст. обо́з, -у
    2) (войско; перен.: борющаяся сторона) та́бір

    в \стан не врага́ — в та́борі во́рога

    3) (подразделение уезда, полицейское управление) дорев. стан
    III
    1) техн. стан, -а

    прока́тный \стан н — мет. прока́тний стан

    тка́цкий \стан н — тка́цький верста́т

    2) муз. стан

    но́тный \стан н — но́тний стан

    \стан ме́льница о трёх \стан нах — млин на три поса́ди

    Русско-украинский словарь > стан

  • 8 становище

    1) стано́вище; ( лагерь), та́бір, -бору
    2) (селение, посёлок) стано́вище

    Русско-украинский словарь > становище

См. также в других словарях:

  • ЛАГЕРЬ — (нем. Lager лежание, ряд, слой). 1) воинский стан и вообще соединение военных сил. 2) склад товаров. 3) (морск.). Место матросской поклажи на корабле. 4) Лагерь учебный. Расквартирование войск вне городов в удобной местности для учебных занятий и …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ЛАГЕРЬ — ЛАГЕРЬ, лагеря, мн. и (лагеря прост.), муж. (нем. Lager). 1. (мн. в том же знач., что ед.). Стоянка войск, по большей части временная, под открытым небом, в палатках. Военный лагерь. Учебный лагерь. Войска ушли в летние лагери. Укрепленный лагерь …   Толковый словарь Ушакова

  • лагерь — Стан, становище, табор. См. общество, часть стать лагерем... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. лагерь объединение, содружество, ассоциация, партия, отряд, союз, блок, армия …   Словарь синонимов

  • Лагерь — (иноск.) партія (намекъ на воинскій станъ, гдѣ стоятъ лагеремъ войска одной стороны). Ср. В. С. Соловьева хотѣли причислить къ тому или другому общественному или литературному лагерю, но напрасно; это былъ столь самостоятельный и независимый умъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ЛАГЕРЬ — (нем.), временный стан, обычно в открытом поле. Различают большое число типов лагерей, отличающихся своим устройством и оборудованием в зависимости от характера лагерного населения (Л. кочевников, войсковые, концентрационные для военнопленных,… …   Большая медицинская энциклопедия

  • лагерь —     ЛАГЕРЬ, стан …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЛАГЕРЬ — ЛАГЕРЬ, я, мн. и, ей и я, ей, муж. 1. Стоянка (во 2 знач.), обычно под открытом небом, в палатках, во временных постройках. Стоять лагерем. Разбить л. Туристский л. Л. беженцев. 2. Учреждение, место, в к ром собраны люди для проведения тех или… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЛАГЕРЬ — муж., нем. воинский табор, стан, становище. Бывают и квартиры хуже лагеря, солдатское. Лагерный, к лагерю относящийся. Лагерное слово, отзыв, по которому, после вечерней зари и до утреней, дается часовыми пропуск. Толковый словарь Даля. В.И. Даль …   Толковый словарь Даля

  • лагерь — лагерь. В знач. «временная стоянка; место содержания военнопленных, осужденных» мн. лагеря, род. лагерей. Туристские лагеря. Лагеря для военнопленных. В знач. «общественно политическая группировка» мн. лагери, род. лагерей. Враждебные лагери …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • лагерь — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN camp 1) A place where tents, cabins, or other temporary structures are erected for the use of military troops, for training soldiers, etc. 2) Tents, cabins, etc., used as… …   Справочник технического переводчика

  • Лагерь — (англ. Camp, нем. Lager): Альпинистский лагерь (альплагерь) Военный лагерь  расположение войск на отдых. Волонтёрский лагерь Детский лагерь Языковой лагерь или лингвистический лагерь Исправительно трудовой лагерь Концентрационный… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»