Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

күшін+жою

  • 1 лакомить

    годувати ласощами, сласною їжою.
    * * *
    годува́ти ла́сощами; частува́ти ла́сощами

    Русско-украинский словарь > лакомить

  • 2 ленивый

    лінивий, ледач[щ]ий, (с ленцой) ля[е]гавий, баглаюватий. [Били його, бо був розпещений, упертий, лінивий (Франко). Не здивуйте з лінивого вірша (Л. Укр.). Ледача шкапа скрізь припинки має (Номис)]. Очень, весьма -вый - дуже, вельми лінивий, лінющий, ледачущий, прелінивий, преледачий. Делаться -вым - лінивіти, ледащіти. -вые вареники - варені сирники (-ків). -вые щи - юшка (борщ) з свіжою капустою. -вый шаг - лінива хода, лінивий хід (р. ходу).
    * * *
    1) ліни́вий; ( не желающий работать) леда́чий
    2) ( о кушаньях) ліни́вий

    Русско-украинский словарь > ленивый

  • 3 неприятно

    нрч. неприємно, нелюбо, немило, прикро; (досадно) досадно; (противно) противно. [Він почував себе дуже неприємно (Полт.). Повз церкву як проходив, неприємно вразило Давида: пахло фарбою свіжою (Головко). Нелюбо й болюче було мені подивитися на того бідолаху (Крим.). Нелюбо вразило душу (Крим.). Може вам і прикро буде слухати те, що почуєте (Кониськ.). Прикро стало мені (Лохвич.). «А тобі що, прикро?» - «Ну, та все- ж неприємно!» (Франко). Вона помітила, що йому це прикро (Грінч.). Нема в їх нічого того, що часом так прикро вражає в деяких людей (О. Пчілка) Дзвінок прикро вдарив його по напружених нервах (Коцюб.)].
    * * *
    нареч.
    неприє́мно; при́кро; нелю́бо

    Русско-украинский словарь > неприятно

  • 4 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 5 пахнуть

    I. війнути, повіяти, дмухнути, (по)дихнути, запашіти. [З льоху (из погреба) війнуло холодом. З печи запашіло полум'я]. Я почувствова, как на меня -ло теплом - я почув, як на мене війнуло (дихнуло) теплом.
    II. пахивать пахнути, дхнути, пахтіти (пахчу, -хтиш), душіти (душу, душиш, -шить) ним, (дурно) відгонити, дхнути, нести чим; см. Вонять. [Пахла трава запашніше (Грінч.). Пахне бузком. Дхне свіжою фарбою. Квітки пахтіли (Олесь). Душіло пахощами].
    * * *
    I пахн`уть
    війну́ти, пові́яти; пахну́ти; ( о ветре) дмухну́ти, дихну́ти, подихну́ти
    II п`ахнуть
    па́хнути; пахті́ти; ( неприятно) тхну́ти; (припахивать, нести) відго́нити

    Русско-украинский словарь > пахнуть

  • 6 Зябль

    Зябь, Зяблина (вспашка) зябля (-блі), зяб (-би). [Тут дороги нема: зябля скрізь (Бард. п.). Чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (Коцюб.)].

    Русско-украинский словарь > Зябль

См. также в других словарях:

  • жою тығыздығы — (Плотность поражения) артиллериялық атыспен нысананы жою (басу немесе құрту) сипаттамаларының бірі. Ж.т. нақты атыс жағдайы үшін белгіленген снарядтар (миналар) шығыны нормасының бөлшегі мен немесе нысанаға, болмаса оны жою кезіндегі барлық… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • жаппай жою қаруы — (Оружие массовго поражения) жаппай шығынға ұшырату немесе қирату үшін қолданылатын жою қабілеті жоғары қару. Ж.ж.қ ның жою факторлары оны қолданудан кейін белгілі бір уақытта қарсыласты шығынға ұшыратуы және оған күшті моральдық психологиялық… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • әуе нысаналарын жою шебі — (Рубеж уничтожения воздушных целей) шепке жеткенге дейін әуедегі қарсылас ты тосып алу және олардың ұрыс құралдарын жойғыш ұшақтармен жою жоспарланған жергілікті жердегі шартты желі …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • нысананы жою үшін ату — (Огонь на уничтожение цели) нысананы артиллериядан және атыс қаруымен ату. Нәтижесінде оның соғысу қабілеті мүлде жойылады. Атыс қаруымен нысананы жою оның кем дегенде 80% ы жойылғанда мүмкін болады. Бұл соған сай ату жиілігін арттыру арқылы… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • шабуылда қарсыласты атыс құралдарының тиімділігімен жою — әр түрлі күштермен және қару түрлерімен, жай жабдықтағы оқ дәрілер мен ракеталарды қолдана отырып, авиация және ракеталық әскерлер соққылары жиынымен әрекет ету. Шабуылдың атыс дайындығы белгіленген уақытта басталып, бірінші эшелон бөлімшелерінің …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • түптеп жою — Қ орда., Арал) түбімен жою. Ендігі жерде колхозда иесіздікті т ү пт е п ж о й ы п, оны қолданушы Медетұлы заң жолымен айыптау керек (“Екп. балықшы”, 1932, №30) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • азық-түлікті жаппай жою қаруларынан қорғау — азық түлікті арнайы дайындалған ауа өткізбейтін қоймаларда сақтау арқылы қорғау. Ол үшін есіктер мен терезелер қымталып, саңылаулары жабысқыш ерітінділермен сыланады. Тағам өнімдері тереңдеп қазылған жайларда және арнайы бейімделген кен… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • түгелдей жою радиусы — (Радиус сплошного поражения) бір снарядты (бомбаны, минаны) жарған кезде ондағы нысаналардың кем дегенде 90 пайызы зақымданатын шеңбер радиусы …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • минадан қорғаныс — (Противоминная оборона) кемелердің (көліктердің) минадан жарылу қауіпсіздігін қамтамасыз ету мақсатында жүзеге асырылатын ұрыс қимылдары және арнайы шаралар. М.қ. мүддесінде: күштердің орналасу аудандарында, көшу жолдарында және ұрыс қимылдары… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • танкіден ату — (Огонь танка) танкімен қарсыласты жоюға, сондай ақ оның жеңіл қорғаныс құрылыстарын талқандауға арналған негізгі атыс түрі. Танкілер атысты жүріс барысында, қысқа аялдамалар кезінде және бір орында тұрып тікелей бағыттау арқылы іске асырады.… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • таулы жерлердегі артиллерияның қимылы — (Действие артиллерии в горах) таулы жерлердегі қорғаныс кезінде артиллерия тар аңғарларда, сайларда, асуларда, сондай ақ көшкін, үйінді, қар көшкінін, тасқын тудыратын, сонымен қатар қарсыластың жылжуы мен маневр жасауын қиындататын объектілерде… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»