-
1 кінець
ч1) (крайній пункт, межа; завершення) end; termination, close; ( мета) aim, purposeкінець абзаца (символ) — paragraph mark, paragraph break
кінець вектора мат. — terminus
до кінця тижня (раніше) — within the week, before the week is out; ( в кінці тижня) by the end of the week
на кінець (чого-небудь) — at the close (of), towards the end (of)
на кінець листопада — by/towards the end of November
доводити справу до кінця — to carry through, to see out, to bring to an end, to carry smth. to its conclusion; to complete smth., to put a finish to smth., to achieve, to execute
кінець світу — doomsday; the end of the world
наближатися до кінця — to draw to a close, to be approaching completion
час наближається до кінця — time is nearly up; the sands are running out
не з того кінця — from/at the wrong end, the wrong way
2) ( відстань) distance, journey, wayв обидва кінці — the way there and back; a round trip
3) мор. rope's end, tagнезакріплений (вільний) кінець — tag, loose end
4)під кінець — latterly, in the end, towards the end
кінець кінцем — after all, in the long run, finally, at last
до кінця — to the end, to the last; completely, totally, fully
кінці з кінцями зводити — to make ( both) ends meet
-
2 вінець
ч1) ( корона) crown2) астр. corona3) ( німб) halo, nimbus4)вінець зрубу — joist floor, joisting
-
3 гребінець
чрідкий гребінець — ( large-tooth) comb
густий гребінець — ( fine-tooth) comb
гребінець імпульсів рад. — pulse comb
гребінець колекторний — commutator lug, commutator riser
-
4 корінець
-
5 кінець
kinec'ч.1) koniecкінець робочого дня — fajerant, fajrant
3) amen розм.кінець (летальний / смертельний) — zejście śmiertelne мед.
-
6 ремінець
-
7 ремінець
-
8 зьвінець
-
9 здзяцінець
здзяцінець зак.Впасть в детство, вести себя подобно ребёнку.Некаторыя хацелі адмахнуцца ад гэтага, казалі, што Агей ужо здзяцінеў на старасць і сам не ведае, што пляце. Крапіва. Зусім ты здзяцінела, Арына, а яшчэ не надта старая. Чарнышэвіч. Да родных магіл трыццаць кіламетраў, а ён стаіць і радуецца ўсяму, як здзяцінеў усё роўна. Казько.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > здзяцінець
-
10 дзяцінець
гл.впадать в детствовыживать из ума|| Дзяцінець ужо стаў стары, нічога не зробіш — гады́...
см. тж дзяцініцца -
11 адзьвінець
см. адзвінець -
12 зьдзяцінець
см. здзяцінець -
13 празьвінець
см. празвінець -
14 сьсінець
см. ссінець -
15 Андрій Степанович Брагінець
Філософський енциклопедичний словник > Андрій Степанович Брагінець
-
16 Брагінець
-
17 Брагінець, Андрій Степанович
Брагінець, Андрій Степанович (1903, с. Малі Канівці Полтавської обл. - 1963) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т ХДУ їм. В. Каразіна. Докт. філософських наук (1956), проф. (1958). Працював зав. кафедрою філософії ЛНУ ім. І. Франка, деканом історичного ф-ту, проректором з навчальної і виховної роботи. Фахівець у галузі історії укр. філософії. Автор низки наукових статей та монографій.[br]Осн. тв.: "Філософські та суспільно-політичні погляди Івана Франка" (1955) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Брагінець, Андрій Степанович
-
18 Кінець - ділу вінець
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Кінець - ділу вінець
-
19 кінець
death, end, truce -
20 кінець холодної війни
Українсько-англійський юридичний словник > кінець холодної війни
См. также в других словарях:
вінець — (ст.слов.) Один замкнений ряд розташованих по горизонталі колод у зрубі, які з єднані в кутах врубками та у плані складають 4 , 6 або 8 кутник. Кількість вінців зумовлює висоту зрубу. Прийнято виділяти: вінець верхній те саме, що і мауерлат.… … Архітектура і монументальне мистецтво
текінець — 1 іменник чоловічого роду, істота представник етнографічної групи текінець 2 іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
насамкінець — присл. Під кінець, на завершення всього … Український тлумачний словник
вінець — і вінець шлюбний, розм. вінок Корона або вінок, який кладуть на голови або тримають над головами заручених, здійснюючи вінчання; корона … Словник церковно-обрядової термінології
шлюбний вінець — див. вінець … Словник церковно-обрядової термінології
сестрінець — Сестрінець: син сестри, племінник [51] … Толковый украинский словарь
абіссінець — іменник чоловічого роду, істота ефіоп іст … Орфографічний словник української мови
ахалтекінець — іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
берлінець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вкраїнець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
денікінець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови