курево

1) дим (р. -му) (мн. ч. - дими и димове (Л. Укр.), ум. димок, димонько), курево, курява. [Чи не пожар, де? бо он курево яке! Бачу, над клунею чорна-чорна курява: догадавсь - підпалили (Звин.)]. Обратиться в дым, рассеяться, исчезнуть, как дым - здиміти, здимнити, димом здиміти [Пропав, як здимів. Десь іздимів з хати (Рудан.). Димом здимів пан голодний (Рудан.)], піти димом, здимчитися. [Після його смерти все його добро і здимчилось]. Подойти дымом - придиміти, підійти димом. Подошедший дымом - придимлений. [Каша придиміла или придимлена (пахнет дымом). Жито димом підійшло, як пожежа була (Г. Барв.)]. Дым коромыслом - гармидер, буча. Клубы дыма - клуби диму, (густые) бовдури (Фр.). Дым клубами - дим кужелем, дим клубочеться. Дым столбом - дим стовпом. Дым валит - дим бухає, шугає, (провинц.) нутрить. [А дим з вікна так і нутрить];

2) хата, двір (р. двору), (стар.) дим. [Здерли по двацять грошей з дима]. Земляной дым, бот. - см. Дымянка.

* * *

1) см. Курево 1;

2) (благовониями) куріння, кадіння (пахощами);

3) (табаку, трубки) палення, куріння (тютюну, люльки). [Вже мені це куріння ввірилося (Сл. Гр.)];

4) (водки, дёгтя) викурювання (горілки, дьогтю).

* * *

1) ( действие) курі́ння; палі́ння; курі́ння

2) ( курево) ку́риво

3) (перен.: льстивое восхваление кого-л.) курі́ння

пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.

* * *

1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга

2) бот. пило́к, -лку́; пил

и ароматный ароматичний, ароматний, запашний, запашистий, пахуч[щ]ий, духовитий. [Запашні, пахущі квіти. Духовите курево]. -ые снадобья, вещества - пахощі, ароматичне надіб'я.

* * *

см. ароматный

курильний. -ный табак - тютюн (-ну). -ная трубка - люлька. -ная папиросная бумага - цигарковий папір (-перу). -ная бумага (для запаха) - кадильний папір. -ное вещества - см. Курево 1.

* * *

1) см. Полынь;

2) полинове курево.

* * *

см. полынь

пилюга, пилюка, пиляка, пилюра, курява, курявиця, курево и куряво, кіптюга, кіптяга, кушпела. [Ну й пилюга на шляху - і не дихнеш (Харк.). Сухий вітер, страшенна пилюга, хоч з хати не виходь (Звин.). Кіптяга така, що й світу не видко (Сл. Гр.). Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її (Мирн.)].

* * *

1) (выгонка) - см. Курение 4;

2) (зажигаемая часть папиросы) курево.

m табак, P курево

tobacco (табак, курево)

weed (сорняк, сорная трава, табак, марихуана, гашиш, сигара)

snout (морда, рыло, нос, сопло, мундштук, табак)

стрелять, стрельнуть [strelyatj]