кум

кум (-ма, мн. ч. им. п. куми, р. кумів), (соб.) кумівство. [Йшов кум до куми (Пісня). Як сторгував волів сто, стрічається кумівство (Пісня)]. Кумовья (кум и кума) - куми. Встречные -вья - стрічані (стрітенні) куми. Попросить в -вья кого - попросити за кума (за кумів) кого. Быть -мом у кого - бути кумом, кумувати (сов. покумувати) у кого.

* * *

кумівський.

* * *

кумів (-мова, -мове).

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) (крестн. отец) хрещений батько, кум (см. Кум), ум. кумась, кумець, кумочок, кумцьо. Быть -ком - кумувати;

2) (преемник) наступник.

* * *

1) кумівство, кумство. [Умерла дитина та й кумство пропало (Номис)]. Вступать в -ство - куматися. Вступление в -ство - кумання, оконч. покумання. [Покумання з Галею (Мирний)]. Прервать -ство - розкуматися. [Я в тією кумою розкумаюся (Чуб.)];

2) (дружба) кумання, кумцювання, приятелювання, приятельство.

* * *

підгонистий, зворушний, збудливий, збудний, побудливий, побудний. [Нехай кум не спить, дайте йому чарку перцівки: перцівка - горілочка підгониста (Звиног.)].

* * *

1) компанія, (фам.) кумпанія, гурт (-ту), (общество) товариство, (союз) спілка, (застольная) бесе[і]да, (группа) громадка (множество) лава. [За кумпанію і циган повісився (Номис). Облишивши писар книгу, сідає до гурту (Грінч.). Свого смутку не міг Лаговський позбутися й у товаристві Шмідтів (Крим.). За столом сиділа беседа: брат Охрім із жінкою, сват Манойло, кум Терешко (Грінч.). Чоловік та жінка, то одна спілка (Номис). В темну ніч ми зібралися громадкою йти (Л. Укр.). Колядувати ходимо лавою (Звин.)]. -нией - гуртом, у гурті, лавою. [Навіть іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. В своей -нии (сидеть) - своїм гуртом. Водить, иметь -нию с кем - ко[у]мпанувати, водитися, водитися хлібом, заходити з ким. В -нии - при гурті, в гурті. Пожалуйте в -нию - просимо до гурту, до компанії, до купи. Держаться -нии с кем - триматися чийого товариства (гурту), тримати спілку з ким, триматися купи. [Не тримай з панами спілки (Сл. Гр.). Треба всім купи триматися (Крим.)]. Для -нии - за компанію. Достойная -ния - товариство чесне, (иронич.) кумпанія чесна. Дружная -ния - любе (дружнє) товариство, дружня компанія, (братва) братва. Дурная -ния - погане товариство. Иметь -нию с кем - бути в товаристві з ким. За -нию - за гуртом, за ко[у]мпанію. Присоединиться к -нии - пристати, прилучитися до гурту. Принять в -нию - взяти до гурту кого. Расстроить -нию - розбити ко[у]мпанію. Сделать, составить кому, разделить с кем -нию - потоваришувати кому, приєднатися до гурту з ким. Спасибо за -нию - спасибі за товариство, за компанію. Удалая -ния - гоп-ко[у]мпанія. Холостая -ния - парубоцька (дівоцька) компанія. Честная -ния - шановне товариство. Я ему (он мне) не -ния - мені з ним у хлібосолі не бути; (раздраж.) ми з ним свиней не пасли;

2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компанія, (никогда не кумпанія), товариство, спілка. [Вкупишся (вступишь со взносом) в компанію, то можеш бути безпечний (Франко). Асекураційне (страхове) товариство «Дністер». Знайшов собі спільників і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію (Н.-Лев.)]. В -нии с кем - в спілці, спільно, до спілки з ким. [Нумер газетини тої, що її з кумом дяком до спілки пренумеруємо (выписываем) (Франко)]. Быть, состоять в -нии с кем - спілкувати, сполувати, бути в компанії (в спілці) з ким, тримати спілку з ким. Вступать, входить в -нию с кем - заводити спілку, приступати до спілки з ким. Основывать, учреждать -нию - закладати спілку. Торговый дом: Заблоцкий и К° - торговельний дім: Заблоцький і С-ка (і Т-во).

* * *

Крещать

1) (ребёнка) хре[и]стити, у хрест уводити, (о восприемниках) хрестити, до хреста держати. [Він мені рідний кум: двоє дітей моїх до хреста держав (Харківщ.)]. -тить иноверца - вихрещувати чужовіра. Крещённый - хрищений, хрещений, (об иноверце) вихрещений;

2) (осенять крестом) хрестити, хрестом благословити кого, що;

3) (херить написанное) закреслювати навхрест, (ирон.) хрестити що (написане).

* * *

и пр. хрести́ти и христи́ти; ( совершать обряд крещения) вво́дити в хрест (в зако́н)

см. Кум.

* * *

курка, (реже) кура (мн. кури, курей), (детск.) тютя, тютінька; см. I. Куры. [Кому не ведеться, то й курка не несеться (Приказка). На Юра сховається в житі кура (Номис)]. Ноская -ца - несуща курка. -ца домашняя - курка свійська. -ца кустарниковая (красная), Gallus ferrugineus - курка дика, червона. -ца водяная (камышница), Gallinula chloropus L. - курочка водяна. -ца дунайская (лысуха), Fulica atra L. - лиска. -ца степная (стрепет), Otis tetrax L. - хохітва. -ца цесарская, Numida meleagris L. - цисарка, пантарка, перлиця. Голодной -це просо снится - кому - що, а курці просо (Приказка). -ца ты мокрая - тютя ти з полив'яним носом. Как мокрая -ца - як мокра курка. Мокрая -ца, а тоже петушится - як мокра курка, а й собі кукурічиться. Носится как -ца с яйцом - носиться як дурень з писаною торбою; носиться як курка з яйцем. Скажешь -це, а она всей улице - сказав кумі, а вона всій слободі. -цу яйца не учат - курку яйця не вчать. -це не петь петухом - не співати курці півнем; не бути бабі дідом.

* * *

кутнуть

1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;

2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.

* * *

несов.; сов. - кутн`уть

1) лапа, (зап.) лаба. [Пише, як сорока лапою (Номис). І кум-вовк досягає до куми- лисиці лабою і хоче з неї кожуха зняти (Казка з Под.)]. Он всё под свою -пу метёт - він усе до своїх лап пхає, до себе гарбає. Запускать -пу (перен.) - запускати лапу, красти. Нагреть -пу - погріти руки, набити калитку. Сосать -пу - смоктати лапу. Они -па в -пу живут - вони живуть у добрій злагоді (згоді), це одна душа й одна сорочка; вони один (одно[е]) одного, одна одну покривають. Попасться в -пы кому - пійматися (дістатися) в лапи, попастися в лабети кому;

2) (загиб, колено) ріг (р. рогу), коліно. Якорная -па - ключка (зуб, дзюб) в котві, якірна лапа. [В котві зуб уломавсь (Київ)];

3) (пята оковки, железной подпорки и т. п.) п'ятка, вухо;

4) строит. - замок (-мка), зруб (-бу и -ба), (смычка) стик (- ку); см. Замок 2. Рубить в -пу - врубувати (зарубувати) в замок, в замки;

5) (кривулина) кривуля, корчань (-ня), соха;

6) бот. -па львиная или медвежья (Alchemilla vulgaris L.) - приворотень (-тня) (звичайний), наворотень (-тня), лапушник. -па мужская (Androsace septentrionalis L.) - переломник (північний).

* * *