ктність

щільність, стислість, ядерність, дебелість, дебелина.

* * *

1) щі́льність, -ності

2) компа́ктність; щі́льність; густота́, гу́стість, -тості; тве́рдість, -дості; цу́пкість, -кості; дебе́лість, -лості

3) дебе́лість; мі́цність; креме́зність; по́вність, опа́систість, огря́дність

4) ту́гість, -гості

5) си́тність

6) ваго́мість, -мості

7) физ. густина́, гу́стість

1) астр., матем., техн., физ. ( тесное прилегание) щі́льність, -ності; ( компактность) компа́ктність, -ності

- верхняя плотность

2) матем., техн., физ. ( свойство вещества) густина́; ( густота) гу́стість, -тості; ( текста) сти́слість, -лості; ( твёрдость) тве́рдість, -дості; (ткани, бумаги - ещё) цу́пкість, -кості; (прочность, толстость, грубость) дебе́лість, -лості

- критическая плотность

•

- поверхностная плотность

1) астр., матем., техн., физ. ( тесное прилегание) щі́льність, -ності; ( компактность) компа́ктність, -ності

- верхняя плотность

2) матем., техн., физ. ( свойство вещества) густина́; ( густота) гу́стість, -тості; ( текста) сти́слість, -лості; ( твёрдость) тве́рдість, -дості; (ткани, бумаги - ещё) цу́пкість, -кості; (прочность, толстость, грубость) дебе́лість, -лості

- критическая плотность

•

- поверхностная плотность

1) особистість, індивідуальність

2) відома (видатна) особа (персона); діяч

3) особисті риси; особливості характеру

4) pl вихватки (проти когось)

5) юр. правова особа

* * *

1) особистість, індивідуальність; риси характеру, характер

2) відома, видатна особистість, персона, особа; діяч

3) pl випади ( проти кого-небудь)

4) юp. правова особа; правосуб'єктність

компактність, стислість, щільність, збитість (-ости).

* * *

коректність, звичайність, чемність (-ности). Он соблюдает во всём -ность - він додержує звичаю в усьому.

* * *

1) (свойство) некоректність, незвичайність, нечемність (-ности);

2) (некорр. поступок) некоректність, некоректний учинок (-нку) и т. п.

* * *

СОЦІАЛЬНИЙ ДИСКУРС - процес творення тексту учасниками соціальної дійсності з метою обґрунтування соціального порядку, тобто обґрунтування соціальних норм, цінностей, дій (напр., обговорення закону і затвердження його парламентом). С. д. - це процес формування консенсусу, соціальної злагоди, легітимізації соціальних явищ; він є невід'ємною частиною соціуму, затверджуючи соціум як соціум. У комунікативній філософії дискурс розглядається як демократичний засіб конструювання соціуму і пов'язується з ідеалом вільної комунікації рівних учасників, для яких категоричний імператив Канта модифікується таким чином: "Поводь себе так, як би ти жив в ідеальному комунікативному суспільстві". Лінгвістичний аналіз дискурсу орієнтований на вивчення зв'язків ситуаційного мікроконтексту усної взаємодії з макроконтекстом соціальних, політичних і культурних структур, що доповнює дослідження таких суспільних явищ, як формування консенсусу і конфронтації у соціальних групах, формування відношень влади, панування, нерівності, стратегії політичного прийняття рішення суб'єктами та установами. З точки зору логіки, С. д. є найбільш складним варіантом процесу аргументації (діалог, диспут, дискусія, дебати, полеміка, спір), а логічний аналіз С. д. - це здебільшого розробка стратегій досягнення консенсусу в умовах "дисенсусу" при різних уявленнях про соціум і засоби його поліпшення Л. огік досліджує раціональні процедури легітимізації на шляху до консенсусу, відхилень від цього шляху, структуру дисенсусу, конфліктогенність та конфліктність дискурсної ситуації. С. д. має два аспекти: асерторичний (обґрунтування істинності тверджень - дедуктивний перехід з оцінкою "істинно") та імперативний (обґрунтування правильності дій, норм - перехід з оцінкою "легітимно", або "справедливо", "законно" та ін.). Напр., у такому С. д., як судовий процес, обґрунтовується істинність обвинувачення, тези про скоєння злочину певною особою (асерторично), а також необхідність, справедливість певної кари у зв'язку з цим злочином (імперативно); результат цього С. д. (судове рішення) є обґрунтованим імперативно положенням про те, що треба робити зі злочинцем. С. д. досліджується логічними засобами з використанням принципів епістемічної логіки, логіки відношень, норм, дій, логіки питань і відповідей для моделювання раціональних схем обґрунтування, конституювання, легітимізації найважливіших аспектів соціального порядку. У соціально-дискурсному ракурсі аналізуються як модальності соціальні оцінки "легітимно", "справедливо" з побудовою логічних моделей процедур дискурсної легітимізації як семантичних схем симетризації та компенсації. Моделюються особливості конфліктного дискурсу, коли значно ускладнюється легітимізація соціореальності.

1) особистість, індивідуальність; риси характеру, характер

2) відома, видатна особистість, персона, особа; діяч

3) pl випади ( проти кого-небудь)

4) юp. правова особа; правосуб'єктність

нетактовність, нетактовна річ.

* * *

1) абстра́ктність, -ності

2) безпри́страсність; холо́дність, бра́к (відсутність) почуття́