Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

крутой+характер

  • 1 крутой

    1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];
    2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);
    3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.
    * * *
    крути́й; ( обрывистый) стрімки́й, стрімча́стий; (суровый, строгий) суво́рий

    Русско-украинский словарь > крутой

  • 2 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

См. также в других словарях:

  • ХАРАКТЕР — характера, м. [греч. charakter, букв. черта]. 1. Совокупность психических особенностей, из к рых складывается личность человека и к рые проявляются в его действиях, поведении. Добродушный характер. Мягкий характер. Крутой характер. Сильный… …   Толковый словарь Ушакова

  • характер — Нрав, норов, натура, темперамент, вид, тип, фасон, форма, покрой, облик, обличье. У него такая натура. Девица, в которую я влюбился, была свойства молчаливого. Нрав буйный, кроткий, крутой, тихий. .. Ср …   Словарь синонимов

  • КРУТОЙ — КРУТОЙ, ая, ое; крут, а, о, ы и ы; круче. 1. Отвесный, обрывистый. К. берег. К. обрыв, спуск. 2. С резким, внезапным изменением направления. К. поворот. 3. Суровый, строгий. К. характер. Крутые меры. 4. Решительный и быстрый, а также вообще… …   Толковый словарь Ожегова

  • характер — властный (Куприн); вспыльчивый (Терпигорев); деспотический (Лесков); кроткий (Данилевский); мягкий (Боборыкин); покладистый (Лесков); стойкий (Авсеенко); чувствительный (Куприн); ядовитый (Достоевский) Эпитеты литературной русской речи. М:… …   Словарь эпитетов

  • крутой — прил., употр. часто Морфология: крут, крута, круто, круты и круты; круче; нар. круто 1. Лестница, подъём и т. п. являются крутыми, если они расположены под очень острым углом и по ним трудно подниматься или спускаться. Снизу был виден крутой… …   Толковый словарь Дмитриева

  • характер — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? характера, чему? характеру, (вижу) что? характер, чем? характером, о чём? о характере; мн. что? характеры, (нет) чего? характеров, чему? характерам, (вижу) что? характеры, чем? характерами, о чём? о… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Крутой — КРУТИЛИН КРУТИХИН КРУТОВ КРУТЫХ КРУТОЙ КРУТЬКО КРУТЕНЬ КРУТИН Фамилия от прозвища или нецерковного имени Крутой, харктеризующим характер человека, и других форм этого имени. Крутилин. Отчество от прозвища Крутила; диалектное нарицательное крутила …   Русские фамилии

  • характер — а; м. [греч. charakēr отличительная черта, признак] 1. Совокупность основных, наиболее устойчивых психических свойств человека, обнаруживающихся в его поведении. Неуживчивый х. Мягкий х. Ангельский х. Добродушный х. Сильный х. Крутой х. Что за… …   Энциклопедический словарь

  • характер — а; м. (греч. charak ēr отличительная черта, признак) 1) а) Совокупность основных, наиболее устойчивых психических свойств человека, обнаруживающихся в его поведении. Неуживчивый хара/ктер. Мягкий хара/ктер. Ангельский хара/ктер. Добродушный… …   Словарь многих выражений

  • Список фильмов на К — Список фильмов А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э | Ю | Я …   Википедия

  • хара́ктер — а, м. 1. Совокупность основных, наиболее устойчивых психических свойств человека, обнаруживающихся в его поведении. Мягкий характер. Добродушный характер. Сильный характер. Крутой характер. Не сойтись характерами. □ [Жадов:] Что у меня за… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»