кривда

1) (свойство, качество) несправедливість, неправда, (реже) неправдивість; (обидность) кривдність; (неосновательность) неслушність (-ости). [Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)];

2) (несправедливый поступок) несправедливість, неправда, (обида) кривда. [Оповідання про старі часи, старі неправди (Рада). Щиміла та неправда на серці (Куліш). Яку ганебну кривду терпимо! (Грінч.). Він захистить арештантів од кривди (Коцюб.)]. Совершать -вость по отношению к кому - заподіювати (чинити, робити), заподіяти (вчинити, зробити) кривду кому, кривдити, скривдити (укривдити), (о мног.) покривдити кого. [Плаче з тієї кривди, яку заподіяв (Крим.). Людям кривди не робіте (Рудан.)].

* * *

образа, ураза, наруга, кривда, зневага. -ние величества - образа величности. - ние чести - образа для чести. -ние действием - образа, зневага чином. Нанесть кому -ние - образити кого, покривдити кого.

* * *

1) ( действие) обра́ження, ура́ження, обража́ння, уража́ння; знева́ження, зневажа́ння; скри́вдження

2) ( оскорбительный поступок) обра́за, вра́за, шва́ба; ( пренебрежение) знева́га; ( обида) кри́вда

1) (действие) о[ви]студжування, про[ви]холоджування;

2) (сост.) остуда, прохолода;

3) (размолвка) не(з)лагода;

4) (обида) кривда, прикрість (-рости).

* * *

1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];

2) геометр., арифм. - відношення;

3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];

4) хим. -ние весовое - вагове відношення.

* * *

1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення

2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)

3)

4) канц. лист, -а, відно́шення

правосуддя (-дя), правосудність (-ности), правосуд (-ду). [Де-б мала правда бути, там кривда; де-б бути правосуддю, там кривосуддя (Еккл.)]. Отправлять -дие - чинити суд правий. Требовать -дия - вимагати (домагатися) правосуду, правосуддя.

* * *

проистечь

1) витікати, витекти, виливатися, вилитися, протікати, протекти. [Ой у полі криниченька, з неї вода протікає (Пісня)];

2) виходити, вийти, випливати, випливти, виникати, виникнути, повставати, повстати з чого, мати причиною що; срв. Вытекать 2, Происходить 2. [Той народ буде ніби паном між иншими народами, а цим з того усяка кривда виходитиме (Єфр.). З надмірної ідеалізації виходить тільки надмірне розчарування (Крим.)]. Все его несчастия -кают от того, что… - всі його нещастя виходять, повстають з того, що…

* * *

несов.; сов. - проист`ечь

1) ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти, несов. виплива́ти, походи́ти

2) (истекать, изливаться) текти́ и стіка́ти, стекти́, вилива́тися, ви́литися

1) см. Кривизна;

2) кривоокість, сліпота на одне око;

3) см. Кривда, Криводушие.

см. Кривда.

несправедливость; to do smb. an injustice быть несправедливым к кому-л.

* * *

(n) несправедливость

* * *

* * *

* * *

кривда

несправедливость

* * *

• беззаконие

• кривда

• несправедливость

1. істина, правда, правдивість, істинність

2. щирість

- to attest the verity of smbd.'s signature засвідчувати/ завіряти істинність/ чинність підпису

- these things are verities такі факти

- verity and falsity істина і брехня; правда і кривда

- in all verity справді

- правда и кривда

- deliberate lie

- lie to smb

- lie in bed

- lie down

1) истина, правда

- historic truth

2) правда, истинность, правдивость

- half truth

- the real truth

- plain truth

- find out the truth

- tell the truth

неправда; враки; кривда; лганьё

неверность; кривда; неправда; вымысел