-
21 amazement
n изумление, удивлениеin mute amazement — онемев от удивления, в немом удивлении
Синонимический ряд:1. bewilderment (noun) bewilderment; confusion; disbelief; incredulity2. wonder (noun) admiration; amaze; astonishment; awe; marveling; shock; stupefaction; surprise; wonder; wondermentАнтонимический ряд:anticipation; comprehension; contempt -
22 крайний
прил. extreme, last, outermost, utmost крайние члены пропорции мат. ≈ extremes крайняя цена( низшая цена) ≈ the lowest price крайняя необходимость ≈ absolute necessity крайняя нищета ≈ abject poverty крайнее изумление ≈ utter surprise крайний срок ≈ deadline, the last/latest date крайнее утомление ≈ exhaustion в крайнем случае на крайний случай по крайней мерекрайн|ий -
1. extreme;
~яя левая, правая партия полит. the extreme left, right party;
~яя нужда dire need;
extreme poverty;
~ срок the last/latest date;
~яя цена the lowest price;
на Крайнем Севере in the Far North;
~яя плоть анат. foreskin, prepuce;
2. спорт. outside, wing attr. ;
~ нападающий outside forward;
~ие меры extreme measures;
в ~ем случае in the last resort, if the worst comes to the worst;
по ~ей мере at any rate;
~ость ж.
3. extreme;
4. (опасное положение) extremity;
до ~ости excessively;
впадать в ~ость go* to extremes. -
23 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
-
24 крайний
прил.extreme, last, outermost, utmostкрайние члены пропорции матем. — extremes
крайний срок — deadline, the last/latest date
••- по крайней мере -
25 изображать
несовер. - изображать;
совер. - изобразить( кого-л./что-л.) depict, picture, portray;
describe;
represent, paint (представлять) ;
express (выражать) ;
imitate, take off (подражать) изображать Гамлета слабым человеком ≈ to portray Hamlet as a weak character( об актере или режиссере) изображать из себя хорошего певца ≈ to make oneself out a good singer изображать схематически ≈ to sketch out изображать из себя ≈ (кого-л.;
разг.) to make oneself out to be;
to pose (as) ;
to act, to set up forизображ|ать -, изобразить (вн.)
1. portray (smb., smth.) ;
(графически тж.) represent (smb., smth.) ;
(в литературе тж.) delineate( smb., smth.), depict (smb., smth.) ;
2. (на сцене) act/play the part (of) ;
3. (выражать) show (smth.) ;
его лицо изобразило тревогу his face displayed anxiety;
4. тк. несов. (быть изображением) represent (smb., smth.) ;
~ из себя give* one self out to be;
~аться, изобразиться: на его лице изобразилось крайнее изумление his face/features expressed extreme astonishment;
~ение с. portrayal, representation, delineation;
(то, что изображено тж.) picture;
(оптическое) image.Большой англо-русский и русско-английский словарь > изображать
-
26 puzzle
ˈpʌzl
1. сущ.
1) вопрос, ставящий в тупик;
головоломка, загадка Syn: conundrum, enigma, mystery, problem, riddle, bewilderment, perplexity
2) головоломка (игрушка), ребус, мозаика
3) недоумение, затруднение;
растерянность, замешательство The result of your actions would be utter puzzle and bewilderment of the relatives. ≈ Результатом всей твоей деятельности станет крайнее изумление со стороны твоих родственников. Syn: perplexity
2. гл.
1) приводить в затруднение, ставить в тупик;
озадачивать This question puzzles me. ≈ Этот вопрос поставил меня в тупик. He was puzzled how to act. ≈ Он не знал, как поступить. Syn: baffle, mystify, perplex Ant: clarify, inform
2) уст. запутывать, усложнять Syn: complicate, entangle ∙ puzzle out puzzle over трудный вопрос, проблема, задача загадка, головоломка - cross-word * кроссворд - pictorial * загадочная картинка - it is a * to me how he managed to do it для меня загадка, как он ухитрился сделать это головоломка (игрушка) - Chinese * китайская головоломка - jigsaw * картинка-загадка (собирается из отдельных кусочков) замешательство, смущение, недоумение;
затруднение - to be in a * быть в смущении /в недоумении, в замешательстве/ озадачивать, приводить в замешательство, в смущение;
ставить в тупик - to * smb. with a question смутить, озадачить кого-л. вопросом - *d look озадаченный взгляд - his question *s me этот вопрос приводит меня в смущение - he was *d how to act он был поставлен в тупик и не знал как поступить ломать голову над чем-л. - he *d his brains to find the answer он ломал голову над ответом - we tried to * through something we didn't understand at all мы бились над тем, чего совершенно не понимали (редкое) усложнять, запутывать ~ головоломка (игрушка) ;
Chinese puzzle китайская головоломка puzzle вопрос, ставящий в тупик;
загадка, головоломка ~ головоломка (игрушка) ;
Chinese puzzle китайская головоломка ~ запутывать, усложнять;
puzzle out распутать( что-л.), разобраться в (чем-л.) ~ недоумение, затруднение;
замешательство ~ приводить в затруднение, ставить в тупик;
озадачивать to ~ one's brains( over smth.) ломать себе голову (над чем-л.) ;
биться( над чем-л.) ~ запутывать, усложнять;
puzzle out распутать (что-л.), разобраться в (чем-л.) -
27 knock
I1. [nɒk] n1. стукtimid [imperative, resounding] knock - робкий [требовательный, громкий] стук
there was /came/ a double knock at the door - в дверь постучали два раза
2. удар; толчокhard [thundering] knock - сильный [оглушительный] удар
3. тех. детонация, стук ( в двигателе)4. амер. разг.1) резкая критика2) обыкн. pl придирки, нападки, замечания5. разг. подача мяча ( в крикете)6. амер. разг.1) неприятность; беда; удар ( судьбы)2) неудача; убыток7. сл. аукцион, продажа с молотка♢
to get the knock - а) быть уволенным /выгнанным/ с работы, «вылететь»; б) театр. с треском провалиться; в) напиться, опьянетьto take the knock - разориться; ≅ вылететь в трубу
2. [nɒk] v1. 1) стучать; стучаться, постучатьсяto knock sharply [hard, respectfully] - резко [громко, почтительно] стучать /стучаться/
to knock at /on/ the door [window] - стучать в дверь [в окно]
to knock sleeping people out of their beds - стуком поднять на ноги спящих
2. 1) ударять; бить, колотитьto knock one's foot against /on/ a stone - ударить /ушибить/ ногу о камень
to knock smb. on the head - а) ударить кого-л. по голове; б) разг. убить кого-л. ударом в голову, прикончить кого-л.
to knock smth. from smb.'s hand - выбить что-л. у кого-л. из рук
to knock smth. to pieces - разбить что-л. вдребезги
2) (into) вбиватьto knock smth. into smb.'s head - вбить что-л. кому-л. в голову, вдолбить что-л. кому-л.
3) (against) наталкиваться, встречатьI knocked against him in the street - я неожиданно /случайно/ наткнулся на него на улице
4) сбитьto knock smb. off his feet - сбить кого-л. с ног
5) (into) соединить, сколотить3. тех. работать с перебоями, стучать4. разг. удивлять, поражать, ошеломлятьher cool impudence knocked me completely - я был сражён её наглостью и бесстыдством
5. разг. резко критиковать; придираться, нападать6. сл. арестовать, забрать7. амер. сл.2) хорошо подготовиться ( к экзамену); владеть ( предметом)♢
knock on wood! - постучи по дереву!; не сглазь!to knock under board - свалиться пьяным, напиться вдрызг
to knock home - вдолбить, довести до сознания
to knock smb. into the middle of next week - а) = to knock smb. into a cocked hat б) и в); б) изумить /поразить, потрясти/ кого-л.
to knock the spots off smb. - а) исколошматить кого-л.; ≅ бить кого-л. смертным боем; б) за пояс заткнуть кого-л.
to knock smb. into a cocked hat - а) нанести поражение кому-л.; разбить чьи-л. доводы, аргументы и т. п.; б) здорово исколотить, исколошматить кого-л.; ≅ всыпать кому-л. по первое число; в) спорт. нанести решающий удар; нокаутировать противника; г) превзойти кого-л.; ≅ заткнуть кого-л. за пояс
to knock dead - приводить в восторг, особ. заставить смеяться до упаду
a comedian who really knocked them dead - комик, который их просто уморил
to knock cold - а) нокаутировать; he was knocked cold in the third round - его нокаутировали в третьем раунде; б) избить; в) ошеломить, изумить
to knock for a loop - а) победить, разбить наголову
he knocked his opponent for a loop - он легко справился /разделался/ с противником; б) уничтожить; it knocked his faith in human nature for a loop - это убило в нём веру в человека; в) произвести огромное впечатление; ≅ убить (всех)
to knock the bottom /the stuffing/ out of smb.'s theories [arguments] - опровергнуть /разбить/ чьи-л. теории [аргументы]
to knock smb. off his pins - ошеломить кого-л.
II [nɒk] nto knock all of a heap, to knock for six - ошеломить, привести в крайнее изумление
1. холм, бугор2. диал. песчаная отмель -
28 maßlos
adjчрезмерный, безграничный, беспредельный, безмерный; неумеренный, необузданный -
29 ahurissement
-
30 estupor
-
31 rimanere
непр. vi (e)1) оставаться; пребыватьrimanere a casa — остаться домаrimanere fuori — 1) остаться в стороне; быть исключённым 2) не вернуться домойrimaniamo in attesa di una Vs. cortese risposta — остаёмся в ожидании Вашего любезного ответа (в деловой корреспонденции)rimanere estatico — разинуть рот от изумления / от восторгаrimanere male — быть / остаться недовольным2) поражаться, изумлятьсяrimanere di sasso / di stucco / di princisbecco — остолбенеть, прийти в крайнее изумление3) приходить к соглашению, договариватьсяrimanga fra di noi — пусть это останется между намиrimasero che sarebbe partito — договорились, что он уедет4) оставаться, быть в излишке5) редко зависеть ( от чьей-либо воли)•Syn:Ant: -
32 trasecolamento
-
33 rimanere
rimanére* vi (e) 1) оставаться; пребывать rimanere a casa -- остаться дома rimanere a pranzo -- остаться (от) обедать rimanere in carica -- оставаться на посту rimanere fuori а) остаться в стороне; быть исключенным б) не вернуться домой la casa rimane a destra di... -- дом находится <расположен> направо от (+ G) rimanere indietro-- отставать, плестись в хвосте dove siamo rimasti? -- на чем мы остановились? rimaniamo in attesa di una Vs. cortese risposta -- остаемся в ожидании Вашего любезного ответа (в деловой корреспонденции) rimanere meravigliato -- удивляться rimanere estatico -- разинуть рот от изумления <от восторга> rimanere senza fiato -- задохнуться( от восторга) rimanere male -- быть <остаться> недовольным rimasi stordito -- я был оглушен <ошеломлен> rimanere in forse -- сомневаться 2) поражаться, изумляться rimanere di sasso -- остолбенеть, прийти в крайнее изумление nel sentir la notizia rimasi di stucco -- при этом известии я остолбенел 3) приходить к соглашению, договариваться rimanga fra di noi -- пусть это останется между нами come si rimase -- как мы условились rimasero che sarebbe partito -- договорились, что он уедет 4) оставаться, быть в излишке 5) non com зависеть( от чьей-л воли) se rimanesse a me, sarei già tornato -- если бы это зависело от меня, я бы уже вернулся -
34 trasecolamento
-
35 rimanere
rimanére* vi (e) 1) оставаться; пребывать rimanere a casa — остаться дома rimanere a pranzo — остаться (от) обедать rimanere in carica — оставаться на посту rimanere fuori а) остаться в стороне; быть исключённым б) не вернуться домой la casa rimane a destra di … — дом находится <расположен> направо от (+ G) rimanere indietro -
36 trasecolamento
-
37 knock all of a heap
-
38 knock for six
Общая лексика: ошеломить, привести в крайнее изумление -
39 sheer amazement
Общая лексика: крайнее изумление -
40 крайний
прлextremo, da ponta; ( последний) último, final; extremistas da direita; extrema direita m, ponta-direita m bras; extrema-esquerda m, ponta-esquerda m bras- крайний срок
- крайний Север
- крайнее изумление
- крайняя необходимость
- крайние левые
- крайние правые
- правый крайний
- левый крайний••- в крайнем случае
- на крайний случай
См. также в других словарях:
крайнее — • крайнее безразличие • крайнее беспокойство • крайнее возбуждение • крайнее возмущение • крайнее волнение • крайнее выражение • крайнее замешательство • крайнее изнеможение • крайнее изумление • крайнее истощение • крайнее напряжение • крайнее… … Словарь русской идиоматики
изумление — • большое изумление • великое изумление • глубокое изумление • крайнее изумление • немалое изумление • совершеннейшее изумление … Словарь русской идиоматики
изумление — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? изумления, чему? изумлению, (вижу) что? изумление, чем? изумлением, о чём? об изумлении Изумление это сильная степень удивления. Он не сумел скрыть своего изумления. | Большинство людей… … Толковый словарь Дмитриева
ИЗУМЛЕНИЕ — ИЗУМЛЕНИЕ, изумления, мн. нет, ср. (книжн.). Крайнее удивление. С изумлением всматривался я в знакомое лицо: так изменила его болезнь. Не могу прийти в себя от изумления. (первонач. лишение ума, умопомрачение.) Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
ИЗУМЛЕНИЕ — ИЗУМЛЕНИЕ, я, ср. Крайнее удивление. Прийти в и. Смотреть с изумлением на что н. Повергнуть в и. кого н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Изумление — крайнее удивление … Термины психологии
Изумление — ср. Крайнее удивление, восхищение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
изумление — я; ср. Крайнее удивление. Остановиться в изумлении. Прийти в и. Смотреть с изумлением на что л. Повергнуть в и. кого л … Энциклопедический словарь
изумление — я; ср. Крайнее удивление. Остановиться в изумлении. Прийти в изумле/ние. Смотреть с изумлением на что л. Повергнуть в изумле/ние кого л … Словарь многих выражений
у́жас — а, м. 1. Чувство, состояние очень сильного испуга, страха. [Ребенка] объял ужас, и он, ни жив ни мертв, мчится назад и, дрожа от страха, бросился к няньке. И. Гончаров, Обломов. [Анна], быстро подойдя к самому краю обрыва, отвесной стеной… … Малый академический словарь
ужас — а; м. 1. Чувство, состояние очень сильного испуга, страха перед чем л. необыкновенно страшным. Смертельный, безотчётный, леденящий у. Объятый ужасом. Закричать в ужасе. Испытать чувство ужаса. Отшатнуться в ужасе от чего л. Смотреть с ужасом в… … Энциклопедический словарь