коноплёва

пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.

* * *

1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга

2) бот. пило́к, -лку́; пил

молотити (льон, коноплі).

помочені коноплі.

оттеребить від[ви]смикувати, відсмикати, висмикати що, віддирати, віддерти, відідрати що. -бить лён, коноплю - вибрати льон, коноплі. -бить кому бороду, за бороду кого - натягти бороду кому, витягати за бороду кого. Оттеребленный - віддертий; (лён, конопля) вибраний.

перемыкать

1) (снова) перемикувати, перемикати, перечісувати, перечесати (напр., льон, коноплі); (помыкать всё) почесати. Перемыканный - перечесаний. -ся - перечісуватися, бути перечесаним. Верёвка -лась - мотузка перетерлася;

2) -вать (горе, беду и т. д.) - перетерплювати, перетерпіти, перебідувати, перекалантати; см. Переносить 2, Перетерпливать.

коноплю потріпувати. [Стоїть собі та коноплі потріпує (Грінч.)]. -вать по плечу - поплескувати по плечу и по плечі; см. Трепать, Потрепать.

-ся, протеребить, -ся

1) (сквозь что-н.) просмикувати, -ся, просмикати, - ся;

2) (о пеньке, шерсти и т. п.) розсмикувати, -ся, розсмикати, -ся, скубти, -ся, проскубти, - ся;

3) см. Пропалывать, -ся;

4) -бить известное время (пеньку, шерсть) проскубти, просмикати (коноплі, вовну). Протеребленный - просмиканий; розсмиканий, проскублений.

и Протрёпывать протрепать (пеньку или лён) витіпувати, витіпати (коноплі або льон). Протрёпанный - витіпаний. -ться - витіпуватися, витіпатися, бути витіпаним.

муж. канаплянік, -ку муж.

(место, бывшее под коноплёю) канаплянішча, -шча ср.

Сравни с:

ватыгыне, иргыне