Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кому+не+лень

  • 1 лень

    1) сщ. - лінощі (-щів и -щей), ліньки (-ків), (реже) лінь (-ни); срвн. Леность. [Через лінощі й хазяйство занепало (Київщ.). За ліньками нічого не зробив (Харківщ.). Твоя лінь на сім год поперед тебе народилася (Богодухівщ.)]. Умственная лень - розумові лінощі, лінощі думки. Лень одолевает, берёт кого - лінощі (ліньки) обсідають (беруть) кого, нападають кого. Лень напала на кого, одолела кого - лінощі (ліньки, баглаї) напали кого, обсіли кого, баглаї вкинулися кому. [Якісь лінощі її обсіли (Єфр.). Баглаї напали (Номис)];
    2) нрч. - ліньки. Мне лень - мені ліньки, мені неохота, не бере охота мене. Ему лень работать, писать и т. п. - йому ліньки (неохота, нехіть) працювати, писати и т. п. [Ліньки тобі встати! (Богодухівщ.)]. Кому не лень - кому не ліньки, хто не лінується, кому охота.
    * * *
    1) лінощі, -щів, лінь, -ні; лі́ньки, -ків
    2) в знач. сказ. лі́ньки; ( неохота) не хо́четься

    Русско-украинский словарь > лень

  • 2 парижский

    пари́зький

    пари́жская зе́лень — с.-х. пари́зька зе́лень

    Пари́жская комму́на — ист. Пари́зька кому́на

    Русско-украинский словарь > парижский

  • 3 золотой

    I. прил. золотий, (ум.-ласк.) золотенький, золотесенький; совершенно -той - золотісінький. [Золотий перстень. Промінь золотий (Філян.). Над Київом золотий гомін, і голуби і сонце (Тичина). Моя матінко, моя золотісінька (Мил.)]. -тых дел мастер - см. Золотарь 1. -тая валюта - золота валюта. -тые прииски - золоті копальні (копні), золотокопальні (-лень), золотокопні (-пень). -тая шейка - золота шийка, золотошийка. С -тыми перьями - золотоперий; с -тыми (золотистыми) полями - золотополий; с -тыми волнами - золотохвилій; с -той корой - золотокорий и т. д. Это человек -той - це людина - золото. -той ребёнок (перен.) - золота дитина. [Що за золота в вас дитина! (Н.-Лев.)]. Зачем терять -тое время? - нащо марнувати (гаяти) золотий час? Обещать -тые горы - обіцяти золоті гори кому. -тая рота, иноск. (золоторотцы, босячьё) - босота, босячня, золотарська команда. -тая середина - а) золота середина. [Горацієва проповідь про золоту середину (Крим.)]; б) (посредственность) золота посередність, пересічність, людина з того золота, що п'ятаки роблять. -той мешок (иноск.) - золота торба. -тые руки (иноск.) - золоті руки, ручки. -тые яйца - золоті яйця. -той век - золота доба. -тые годы, -тая юность - золоті (красні) роки, красна молодість. -тая молодежь - золота (багата) молодь. -той телец - золотий ідол (кумир). -той молоток и железные двери (запоры) отпирает - золотий ключик до кожних дверей придасться (Приказка); или Золотий обушок скрізь двері відчине (Номис). -той мост строить (иноск.) - перекидати кому золотий місток, робити золотий місток (до ворога) (Номис).
    II. сущ. червінець (-нця), дукат (-та), (в ожерельях) дукач (-ча).
    * * *
    I прил.
    золоти́й, ласк. золоте́нький, золоте́сенький

    \золотой а́я молодёжь — презр. золота́ мо́лодь

    \золотой о́е сече́ние — мат. золоти́й пере́різ

    II сущ.
    золоти́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > золотой

  • 4 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

См. также в других словарях:

  • кому не лень — кто угодно, кто попало, кто бы то ни был, каждый дурак, первый встречный, хоть кто, кто хочешь, безразлично кто, каждый встречный, все кому не лень, каждый встречный и поперечный, встречный поперечный, всякий кому не лень, все кому только не лень …   Словарь синонимов

  • Кому не лень — Разг. Экспрес. Всякий желающий (может сделать, предпринять что либо). Стоят с самого лета на станции скирды прессованного сена, гниют под дождём кипы, растаскивают их кому не лень, а погрузки нет (Н. Сухов. Казачка) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Кому не лень, так слушай. — Кому не лень, так слушай. См. НЕПРАВДА ЛОЖЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • кому не лень — кому/ не ле/нь …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • кому не лень — (Все) кому (только) не лень Всякий, кто хочет, кому вздумается …   Словарь многих выражений

  • кому не лень — ком у не л ень …   Русский орфографический словарь

  • всякий, кому не лень — прил., кол во синонимов: 23 • безразлично кто (21) • все равно кто (20) • все, кому не лень …   Словарь синонимов

  • все кому не лень — кто хочешь, кому не лень, каждый встречный и поперечный, каждый дурак, кому только не лень, безразлично кто, хоть кто, первый встречный, кто угодно, каждый встречный, кто бы то ни был, кто подвернется, кто попало, встречный поперечный, все кому… …   Словарь синонимов

  • все, кому не лень — прил., кол во синонимов: 21 • безразлично кто (21) • все равно кто (20) • …   Словарь синонимов

  • всякий кому не лень — кто попало, каждый кому не лень, все кому только не лень, всякий кому только не лень, каждый кому только не лень, встречный поперечный, кто подвернется, хоть кто, кто хочешь, кто бы то ни был, первый встречный, безразлично кто, каждый встречный и …   Словарь синонимов

  • каждый, кому не лень — прил., кол во синонимов: 21 • безразлично кто (21) • все равно кто (20) • все, кому не лень …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»