ковал

ковалів (-лева, -леве).

1) (ремесло) майстерство, ремество, рукомество, ремесло, рукомесло; ( занятие ремеслом) майстрування (-ння). [До майстерства знявся: у ковалі та й у ковалі (Кониськ.)]. - во плотническое, портняжное, сапожное, слесарное, столярное, часовое и т. п. - ремество (рукомество, майстерство и т. д.) теслярське или просто теслярство, кравецьке (кравецтво), шевське (шевство), слюсарне, слюсарське (слюсарство), столярське (столярство), годинникарське (годинникарство) и т. п. Учиться -ву - учитися майстерства (ремества и т. д.), вчитися майстрування;

2) (искусство в работе) майстерство, майстерність, мистецтво, умілість (-ости); срв. Искусство 1. [Не хутко люди дійшли до теперішньої майстерности (Л. Укр.)]. -во в чём - майстерство, майстерність (-ности) у чому.

* * *

1) ( ремесло) майсте́рство

2) (большое умение) майсте́рність, -ності; майсте́рство

to cause s.o. emotional pain, often by saying sth. that upsets, distresses etc him: не трави Y-y душу - don't torment Y

• ТРАВИТЬ ДУШУ ( СЕРДЦЕ) кому coll

[VP; subj: human or abstr; often infin (with зачем, незачем, ни к чему, не хочется etc) or neg imper]

=====

⇒ to cause s.o. emotional pain, often by saying sth. that upsets, distresses etc him:

- не трави Y-y душу≈ don't torment Y;

- don't make Y < Y's life> more miserable;

- [in limited contexts] don't rub salt into the wound < into Y's wounds>.

     ♦ Эти детские воспоминания... травили [Саше] душу: для чего воспитывал волю, для чего ковал характер? ( Рыбаков 2). These memories of his childhood tormented him [Sasha] now: Why had he cultivated such willpower, why had he toughened his character? (2a).

     ♦ "Пойдём, Надька, на Максима посмотрим. Посмотрим, какие теперь мужики, и обратно". - "А чё [ungrammat = что] на него глядеть? Только душу травить. На чужое счастье не наглядишься" (Распутин 2). "Come on, Nadya, let's go take a look at Maxim. Let's see what the men look like now, and then we'll come back." "What is there to see? It'll just make me more miserable. You won't get any satisfaction looking at another's happiness" (2a).

• ТРАВИТЬ ДУШУ (СЕРДЦЕ) кому coll

[VP; subj: human or abstr; often infin (with зачем, незачем, ни к чему, не хочется etc) or neg imper]

=====

⇒ to cause s.o. emotional pain, often by saying sth. that upsets, distresses etc him:

- не трави Y-y душу≈ don't torment Y;

- don't make Y < Y's life> more miserable;

- [in limited contexts] don't rub salt into the wound < into Y's wounds>.

     ♦ Эти детские воспоминания... травили [Саше] душу: для чего воспитывал волю, для чего ковал характер? ( Рыбаков 2). These memories of his childhood tormented him [Sasha] now: Why had he cultivated such willpower, why had he toughened his character? (2a).

     ♦ "Пойдём, Надька, на Максима посмотрим. Посмотрим, какие теперь мужики, и обратно". - "А чё [ungrammat = что] на него глядеть? Только душу травить. На чужое счастье не наглядишься" (Распутин 2). "Come on, Nadya, let's go take a look at Maxim. Let's see what the men look like now, and then we'll come back." "What is there to see? It'll just make me more miserable. You won't get any satisfaction looking at another's happiness" (2a).

1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;

2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;

3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;

4) (вбивать) забивати;

5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;

6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;

7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];

8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.

* * *

1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити

2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти

3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти

4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

1) ковадло (р. мн. ковадел), (зап.) ковало; (для загибания железа) шперак (-ка); см. ещё Наковаленка. [З язика так і сиплються брехні, наче з ковадла іскри (Н.-Лев.). Б'ють в ковадла ковалі (Чупр.)]. Быть (очутиться) между молотом и -ней - у[за]лізти межи (між) молот і ковадло, опинитися між молотом і ковадлом, опинитися під молотом на ковадлі;

2) анат. incus - ковадло.

* * *

недоук (м. р.), (диал.) недовучка[о] (общ. р.). [Ще недоук, не все зна (М. Вовч.). По селах ковалі - самі недовучки (Звин.)].

* * *

м., ж.

1) (действуя обманным путём, добиваться желаемого от кого-либо) fool, bluff smb.; take smb. by bluffing; cf. catch smb. with chaff

2) (угрожая, запугивая, добиваться от кого-либо чего-либо) try to bully smb., try to shout smb. down; try to browbeat smb. into doing smth.; bark at smb.; play smb. up

1) (очень громко (кричать, орать и т. п.)) ( generally intensive with the verbs to shout, to yell, to snore, etc.) at the top of one's voice; cf. to beat the hand

2) (очень быстро (гнать, валять и т. п.)) as fast as one can; cf. ride hell for leather; double quick time

3) (вовсю, в полную силу (делать что-либо)) do smth. for all one is worth; do one's utmost (damnedest); cf. like anything; like hell; like billy-o; like beans

1. кузнечить; заниматься кузнечным делом

2. перен. стучать, щёлкать

1. плавить; расплавлять; расплавить; выплавлять, выплавить; делать (сделать) жидким, накаливая

2. топить, растапливать, растопить; вытапливать; вытопить; нагревая расплавить

3. оттаивать, оттаять что-л.; вывести из замороженного состояния

Сравни с:

шулыкташ

4. делать (сделать) тёплым (какую-л. жидкость, нагревая или охлаждая)

5. спец. лить, отлить; изготовить что-л. из расплавленного вещества

Сравни с:

велаш

6. перен. оттаять; смягчить, растопить; привести кого-л. в состояние душевной мягкости

– левыктен лукташ

– левыктен шындаш

Составной глагол. Основное слово:

тапташ